Спецможливості
Технології

Оцінка асортименту пестицидів і система захисту рису від шкідників

25.06.2009
706
Оцінка асортименту пестицидів і система захисту рису від шкідників фото, ілюстрація
Рис

Про рис кажуть, що він син води та сонця. Справді, там, де обмаль сонця, недостатньо тепла, - рис не росте. Але і в найтепліших умовах, на найкращих грунтах рис без води не ростиме. І потребує він не просто зволоженого грунту, а саме шару води на поверхні поля.

 

Особливості біології культури рису зумовили формування доволі незвичного комплексу шкідливих організмів, яких практично немає на інших сільськогосподарських культурах. Особливо це стосується членистоногих (ракоподібні та комахи) і болотяних або водних бур'янів. Наскільки ці організми є важливими для захисту рослин у світовому масштабі, можна судити з того, що рис називають "хлібом третини людства". Саме ця культура є основним продуктом харчування населення країн Азії та Сходу. Попри розширення площ під рисом і зростання врожайності, в цих регіонах постійно відчувається його нестача. І це тоді, коли рис доволі дорогий (унаслідок технологічних особливостей вирощування) порівняно зі звичною для нас пшеницею.

І ще одна важлива особливість. Високий урожай рису практично неможливо виростити без застосування хімічних засобів захисту рослин. Біологічний метод на цій культурі застосовувати доволі складно. По-перше, через "водний" спосіб її життя, по-друге, через незначну його ефективність: не забуваймо, рис вирощують у "воді й теплі", в умовах, дуже сприятливих для виникнення епіфітотій і спалахів чисельності шкідливих фітофагів.

Отож, рис - це саме той випадок, коли без "хімії" досягти успіху практично неможливо.

Оцінка асортименту пестицидів на рисі

Як відомо, рівень захисних заходів, що припадають на хімічний метод та інтенсивну агротехніку в оптимальному варіанті має перебувати в межах 60-70% загального обсягу захисту культури від комплексу фітофагів (це той оптимум, на який потрібно орієнтуватися за умови рентабельного рослинництва). Але виникає проблема оцінки цієї частки. Якщо щодо агротехнічного методу асортимент його складових не різниться особливим різноманіттям, і всі вони вже "закладені" у можливостях грунтообробної техніки, то щодо хімічного методу цього стверджувати не можна. Річ ось у чому. Сучасний асортимент хімічних засобів дуже широкий і навіть у межах препаратів, рекомендованих для використання на одній культурі, може охоплювати десятки найменувань. На перший погляд, очевидно: що більший вибір, то краще для виробника. І так би воно й було, якби кожний хімічний препарат мав оригінальну (відмінну від інших) діючу речовину. Насправді значною мірою асортимент за "торговою маркою" набагато ширший, ніж за "діючою речовиною". Тож було б не зайвим мати критерій для оцінки асортименту хімічних препаратів для захисту рослин. Яке це має практичне значення? Що багатший асортимент за діючою речовиною, то більші можливості у фермера правильно вибудувати тактику захисту культури, уникаючи повторного (або, принаймні, частого) використання препаратів на основі однієї і тієї самої хімічної сполуки, що, як добре відомо, спричиняє явище резистентності у шкідників.

Отже, лише за "гербіцидним" асортиментом культуру можна вважати теоретично захищеною (але тільки від бур'янів). Наявні ж у чинному "Переліку ..." інсектициди й фунгіциди, рекомендовані для використання на рисі, не здатні "накрити" весь спектр хвороб і шкідників. Особливо це стосується останніх. Адже на культурі відомо 60 шкідливих організмів, у тому числі й ракоподібні (щитневий рачок), й нематоди, й, звичайно, комахи, поміж яких є й дуже небезпечні спеціалізовані види: очеретяна муха, рисовий комарик, прибережна муха, береговушка рогозова тощо. Тож познайомимося ближче з особливостями їхньої біології.

Біологія основних шкідників

Рисовий афеленх - Aphelenchoides bessey - представник типу Круглі черви, класу Нематоди. Спричиняє захворювання, відоме в літературі як "біловерхівковість листків". Кінці уражених листків скручуються та стають зморшкуватими, волоті формуються короткими з недостатньо розвинутими зернами. Втрати від цього шкідника можуть сягати 75%. Коротко опишемо розвиток нематоди. Самка відкладає яйця у піхви листків та у волоті рису. В міру відродження личинки прагнуть дістатися точок росту стеблин і листків. Пересуваються лише у водній плівці за належної вологості (під час дощів, випадання роси або високої вологості середовища). Оптимальна температура розвитку - 23...30, мінімальна - 13°С. Концентруються нематоди під плівкою зернівок. Розвиток однієї генерації триває один-два тижні. Загальна ж кількість поколінь протягом сезону може сягнути 8-13. Основні заходи щодо регуляції чисельності рисового афеленха - термічна обробка насіння гарячою (52...53°С) водою з експозицією 15 хвилин або фумігація хімічними препаратами та впровадження у виробництво стійких сортів.

Щитень - Triops cancriformis - ракоподібне, поширене на Півдні України. Відкладає яйця у воді, після чого вони опускаються на дно чека. Яйця, завдяки своїй оболонці, дуже стійкі до несприятливих умов навколишнього середовища, витримують високі (до 80°С) та низькі температури й не втрачають життєздатності протягом семи-дев'яти років, легко переносяться вітром на велику відстань. З яєць виходять личинки - наупліуси, які протягом 14 діб линяють близько 40 разів. У рисових чеках наупліуси з'являються вже через дві-три доби після їхнього затоплення, а у віці чотирьох-шести діб личинки починають пошкоджувати рослини - колеоптиль, корінці та листки рису, - що може призвести до відривання рослини від грунту. Наявність щитнів у воді легко визначити за ступенем каламутності води: що вона більша, то сильніше заселений чек шкідником. Щитні шкодять тільки рослинам рису, які виростають із насіння. Тому одним із методів уникнення втрат від цього шкідника є спосіб вирощування рису з пересаджуванням, який, хоча й дуже трудомісткий, успішно практикують, наприклад, у країнах Південно-Східної Азії. Інші методи - дотримання спеціальних сівозмін та агротехнічних вимог.

Черепашкові ракоподібні, представниками яких є Cypris pubera, Heterocypris incongruens і більшість із 90 видів цього підкласу, живуть на дні. Розмножуючись у масовій кількості й будучи поліфагами, завдають істотних збитків рисівникам, знищуючи паростки рису. На перезволожених грунтах здатні протягом певного періоду жити амфібіонтним життям і пошкоджувати сходи різних вологолюбних рослин. Основним методом регулювання кількості цієї групи шкідників, як і в попередньому разі, є регулювання водного режиму перезволожених грунтів.

Рисовий комарик -  Endochironomus tendens - в Україні поширений у степовій зоні. Протягом року розвивається в трьох поколіннях. Зимує в стадії личинки в низинах і непроточних водоймах. Літ імаго першої генерації спостерігається наприкінці травня. Яйця відкладає на листки рослин, що плавають, або прямо на поверхню води. Личинки розвиваються у воді, пошкоджуючи листки рису з нижнього боку (пошкоджують кутикулу та паренхіму). Пошкоджені листки вирізняються сріблясто-білими смугами. Рисовий комарик може завдавати шкоди й стеблам рису (за умови раннього заселення), що призводить до загибелі рослини. Шкодочинність комахи зростає із зменшенням проточності рисових чеків. Найбільше вид шкодить на заболочених ділянках рисових плантацій, де вода залишається навіть після її скидання із системи.

Розвиваються личинки протягом 25-30 діб. Літ другого покоління припадає на липень, третього - на серпень.
Прибережну муху - Ephydra macellaria - в Україні зафіксовано на рисових чеках Півдня. Протягом року формує дві-три генерації. Зимує доросла комаха під рослинними рештками на полях і навколо них. Виліт мух припадає на кінець квітня - початок травня. Невдовзі після вильоту спостерігається відкладання яєць. Комахи відкладають їх на вологий грунт і прикореневу частину сходів рису. Личинки, що відроджуються, підгризають корінці, молоді стеблини та листя, спричинюючи зрідження сходів. Тривалість розвитку личинки - три тижні. Заляльковуються на рослинах, при цьому личинки несправжніми ніжками щільно охоплюють стеблинки або корінці. Після виходу імаго пупарій залишається прикріпленим до рослини. Літ другої генерації припадає на останню декаду липня, третьої - на серпень. Пошкодження рису другим і третім поколіннями прибережної мухи не спричинюють загибелі рослин, але, ослаблюючи їх, істотно зменшують урожайність.

Зеленушка рисова - Thrypticus sp. Шкодять личинки, мінуючи стебла рослин рису. Імаго багатьох видів є запилювачами, оскільки найчастіше живляться нектаром квітів. Деякі види живляться виділеннями попелиць і соком дерев. Загалом в Україні налічують 200 видів цього роду.
Береговушка рисова - Ephydra micans і темнонога - Ephydra obscuripes - також є шкідниками рису в Україні. Першу виявлено в зоні Степу, другу - на узбережжі Чорного моря. В обох видів шкодять личинки, пошкоджуючи підводну частину рисових рослин.
 

Особливості системи захисту рису від шкідників  (за Пластуном, 1989)

Особливості пошкодження рису основними шкідливими організмами

Пошкодження рису шкідливими організмами спостерігаються протягом усього періоду вегетації культури. Особливо важливим є період сходи - кущіння.

Висіяне насіння й паростки до постійного затоплення чеків пошкоджуються багатоїдними фітофагами (капустянкою, яка, до речі, чудово плаває, дротяниками, личинками пилкоїдів). Особливо відчутні втрати від цих шкідників у разі розміщення рису після люцерни та інших попередників, що не затоплюються. Після першого затоплення чеків молоді паростки рису пошкоджують личинки прибережної мухи. Основних втрат (до 25%) завдають мухи першого, а за пізніх строків висіву - й другого покоління, спричинюючи зрідження сходів. За чисельності 40 личинок мух на 1 м2 втрати зерна можуть сягати 13%. Найбільші кількість і шкодочинність прибережної мушки спостерігаються в перші роки освоєння під рис ділянок із засоленим грунтом.

Паростки рису пошкоджують також личинки ручійників, обгризаючи їх біля оболонки насінини. Корені перегризають личинки довгоніжок і щитневий рачок, а рачки роду лептестерія, повзаючи по дну, оголюють корені рослин, унаслідок чого ті відриваються від грунту й спливають на поверхню. Цей шкідник "забезпечує" 15% втрат урожаю. Особливо часто це спостерігається в разі висівання дрібного насіння та значної глибини затоплення. Листки рису пошкоджують, окрім прибережної мушки, личинки рисового комарика, що призводить до втрати рослиною фотосинтезуючого апарату й навіть до її загибелі. Крім того, листки, що плавають на поверхні води, мінують личинки ячмінного та інших видів мінерів.
Починаючи з періоду кущіння - початку виходу в трубку, рис заселяють звичайна й велика злакова попелиці, цикадки, трипси, клопи-сліпняки та інші сисні шкідники, які, крім прямої шкоди рослині, завдають і опосередковану, переносячи збудників бактеріальних і вірусних хвороб.

Зелені частини рослин, які перебувають над водою, пошкоджують: конусоголов, гусениці лучної совки та злакової металовидки, личинки п'явиць. Рисова нематода спричинює викривлення стеблини, затримку виходу волоті. Стебла пошкоджують гусениці кукурудзяного метелика.
Зерно на різних стадіях формування та достигання пошкоджують личинки шведської мухи, трипси, клопи-сліпняки та хлібні клопи.

Система захисних заходів

Систему захисту рисових плантацій можна уявити як низку заходів, що охоплюють організаційні, агротехнічні й безпосередньо захисні заходи.

  1. Важливе значення має освоєння спеціальних рисово-люцернових сівозмін та ретельне (перепад рівня - не більше 3-5 см) планування чеків.
  2. На насіннєві цілі потрібно використовувати врожай, незаселений рисовим афеленхом (нематодою).
  3. Отримання сходів за скороченого затоплення чеків істотно обмежує кількість і шкодочинність ракоподібних шкідників і гігрофільних видів комах. Повне скидання води та підсушування чеків протягом двох-трьох днів є дуже ефективним заходом регулювання чисельності цих шкідників. Після повторного затоплення у фазі кущіння шар води не має перевищувати 10-12 сантиметрів.
  4. Систематичне знищення бур'янів на валиках рисових чеків, узбіччях системи каналів поліпшує фітосанітарний стан плантації.
  5. Якщо рис висівають після дво-трирічної культури люцерни, тоді, зібравши попередника, проводять дискування, під основний обробіток вносять повну дозу азотних і фосфорних добрив, восени й до висівання навесні здійснюють культивацію в два-три сліди.
  6. Після першого затоплення чеків до закінчення фази кущіння в разі заселення чеків прибережною мушкою, рисовим комариком і мінерами (поріг шкодочинності визначають за потрапляння 30-40 особин комах на 100 помахів сачком), обробляють скупчення комах на валиках і кутах чеків одним із рекомендованих інсектицидів, зокрема, Актелліком 500 ЕС, 50% к.е. (піримофосметил), у нормі 0,5 л/га (максимум дві обробки).
  7. У разі масового заселення плантації двокрилими шкідниками й появи їхніх личинок у кількості понад 30 особин на м2, коли повне скидання води на два-три дні неможливе, проводять авіаобробку одним із рекомендованих препаратів: Карате Зеон 050 СS, 5% м.в.с. (лямбда-цигалотрин), у нормі 0,2 л/га - одна обробка; Актеллік 500 ЕС, 50% к.е. (піримофосметил), у нормі 0,5 л/га - максимум дві обробки. У фазі виходу в трубку проти комплексу сисних шкідників (попелиці, цикадки, трипси) на початку масового періоду заселення ними чеків рекомендується обробити культуру препаратами Актеллік 500 ЕС, 50% к.е., у вказаній вище нормі та Сумітіон, 50% к.е. (фінітротіон), у нормі 1 л/га - допускається лише одна обробка. Ці обробки ефективні також і проти лептестерії. Останній препарат рекомендується використовувати в нормі 0,8-1,5 л/га і за появи загрозливої кількості саранових.
  8. У період збирання врожаю за масової міграції на рисові поля мишоподібних гризунів застосовують принади із застосуванням мікробіологічних препаратів і хімічних родентицидів.

А. Фокін, канд. біол. наук

Ключові слова: Інші зернові

Інтерв'ю
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 
Рейдерство – стихійний термін, що дослівно означає «недружнє захоплення активів». В аграрній сфері найчастіше використовуються підроблені документи, а часто — в купі із тупою грубою силою. Чому рейдерство набуло такого поширення в Україні... Подробнее

1
0