Спецможливості
Статті

Очікуваний результат за будь–якої погоди...

04.06.2015
376
Очікуваний результат за будь–якої погоди... фото, ілюстрація

Компанія «Аймо Корттеен Конепайя» — один із провідних виробників вальцьових млинів для плющення зерна як сухого, так і підвищеної вологості (30–45%). Перший вальцьовий млин Murska було виготовлено у Фінляндії в 1969 р. Нині цей бренд добре знаний у 31 країні світу, де вальцьові млини Murska набули своєї популярності.

Компанія «Аймо Корттеен Конепайя» — один із провідних виробників вальцьових млинів для плющення зерна як сухого, так і підвищеної вологості (30–45%). Перший вальцьовий млин Murska було виготовлено у Фінляндії в 1969 р. Нині цей бренд добре знаний у 31 країні світу, де вальцьові млини Murska набули своєї популярності.

Природно, що найбільше фінських плющилок працює у Фінляндії. Для плющення вологого зерна їх використовують 4000 господарств, а сухого — 10 000. Оскільки фінські ферми невеликі (середній розмір господарства — 20 га), то й плющилки в них застосовують малої потужності. Хоча останнім часом багато фінських фермерів стали купувати навіть Murska 1400 S2×2 продуктивністю до 30 т/год, щоб у короткі терміни проводити збирання зернових.
На сьогодні плющилки фінської компанії Aimo Kortteen Konepaja Oy працюють і в багатьох українських господарствах. Так, за вісім років компанія «АгроІнМаш», що є ексклюзивним імпортером Murska в Україні, продала понад 200 одиниць плющилок різної продуктивності (СТОВ «Хлібороб» у Вінницькій обл., ТОВ Агрофірма «Маяк» у Полтавській, ПСП «Родіна» у Харківській, СВГ «Колос» у Чернігівській обл. та ін.).
«Досвід плющення зерна ми перейняли в 2005 р. у своїх білоруських колег, — починає свою розповідь Олег Горін, директор ТОВ СП “АгроІнМаш”. — Приїхали на запрошення на семінар, поїздили по господарствах. Зви­чайно ж, технологія плющення зерна та подальшого його консервування, застосовувана в білоруських господарствах, справила незабутнє враження, і ми, зрозуміло, захотіли спробувати попрацювати з цією технікою. Ну а далі познайомилися з Аймо Корте, власником компанії Murska і винахідником плющилок, підписали договір про співпрацю і почали працювати...»
Інтерес аграріїв до технології плющення й консервування фуражного зерна і кукурудзи за допомогою фінських вальцьових млинів Murska не випадковий. Про переваги технології консервування плющеного зерна на тваринницьких підприємствах говорять їхні керівники. Це не тільки збільшення врожаю з 1 га на 10–20% і зменшення затрат праці до 80%, але й збільшення молочної продуктивності стада до 20% водночас із поліпшенням якості продукції. Якщо ж торкнутися агротехнічних аспектів цієї технології, то й тут — суцільні плюси:
   збирання зернових культур починається на стадії молочно-воскової стиглості зерна за вологості 35–40%, коли поживна цінність зернових найвища, тому з 1 га площі заготовляють на 10% більше поживних речовин;
   урожай збирається на два-три тижні раніше від звичайних термінів, що важливо для регіонів із нестійким кліматом;
   відпадає потреба в сушінні зерна, а отже, заощаджуються значні кошти на використанні електроенергії;
   завдяки уникненню сушіння немає потреби подрібнювати зерно, тобто виключається одна із стадій приготування кормів;
   можливе вирощування більш пізніх і врожайних сортів;
   погодні умови не мають вирішального значення під час заготівлі фуражу;
   не потрібно проводити попереднього очищення зернового вороху після комбайнів;
   зменшуються затрати праці і знижується застосування важкої ручної праці;
   раннє збирання зернових сприяє кращому зростанню трав, а в деяких випадках — навіть є можливість додаткового отримання врожаю інших культур;
   ця технологія придатна для всіх видів зернових, кукурудзи і бобових (квасоля, горох).
Свого часу господарство «Колос» (Чернігівська обл.) придбало плющилку 700 S2 CB продуктивністю 10 т/год. Зі слів керівника підприємства, технологія зберігання плющеного зерна в поліетиленових рукавах має низку серйозних переваг (звісно, за стовідсоткового виконання технологічних вимог).
«Від­­так уже не потрібно витрачатись на будівництво дорогого сховища, набагато менше потрібно техніки і людей (адже відпала потреба в трамбуванні, укритті й укладанні вантажу), стало простіше дотримуватись технологічних вимог і уникати порушення технології — тут усе залежить від плющилки та одного механізатора», — говорять у господарстві. Не виникає і проблеми з використанням плющеного зерна на цьому підприємстві. Так, для дорослих тварин у стаді ВРХ до комбікорму вводять не менше ніж 25% плющеного зерна, а для телят — 35%.
Фермер із Голландії Ерік де Вріз, який наразі господарює в Україні (Рожищенський р-н Волинської обл.), для свого свинарського господарства також придбав фінську плющилку. Нині поголів’я свиней на підприємстві становить 3200 голів. «Придбав землі, аби вирощувати кукурудзу. Звісно, мати майже замкнутий цикл виробництва вигідно, адже ціни на готові корми для тварин ростуть, тому доцільно мати власну кормову базу. Коли сюди приїхав, було 30 свиноматок і пара поросят, — розповідає Ерік. — Тепер годуємо свиней натуральними кормами із кукурудзи та ячменю (перетираємо вологе зерно на пасту). До речі, коли освоїв технологію плющення, то навіть забув про антибіотики. Звісно, підгодовуємо тварин сертифікованими вітамінами та мінералами».
Отже, на сьогодні плющення та консервування фуражного зерна і кукурудзи за допомогою фінсь­ких вальцьових млинів активно застосовується на молочних фермах, свинарсь­ких і птахівницьких підприємствах (причому не потрібно ані використовувати дорогих комбікормів, ані вдаватись до послуг елеваторів). Це, своєю чергою, допомагає знизити витратну частину компаній у галузі тваринництва та зберігання зернових культур від 50 до 75%, а рентабельність виробництва зростає від 100 до 200%, у той час як саме обладнання може окупитися за один сезон.

Окупність плющилки
«У принципі, всі, хто працює з плющилками, “відбиває”, як кажуть, вкладені кошти досить швидко. Багато підприємств на першому році експлуатації плющилок, крім задоволення потреб власного тваринництва, надають послуги довколишнім господарствам. У середньому за один-два сезони це устаткування окупиться сповна, — продовжує Олег Горін, попереджуючи наше запитання про терміни окупності фінських вальцьових млинів. — Плющилка актуальна для тих господарств, у яких є потреба закладати 10 і більше зернокормових рукавів, що становить 1000 т зерна і більше. Звичайно ж, є багато дрібних і середніх господарств, для яких достатньо двох-трьох рукавів. У такому разі резонно користуватися послугами своїх сусідів — великих підприємств, де є плющилка».
Вам з рукавом чи без?..
Заготівля плющеного зерна в рукави сподобалась українським господарствам насамперед з огляду на те, що забезпечує герметичність і маленьку поверхню зрізу кормів за потреби щоразового використання. Ще одна її перевага — мобільність, бо не потрібно займатися капітальним будівництвом траншеї або башти, а можна укладати рукави на будь-якому наявному в господарстві рівному майданчику. Також плющілку можна трансформувати в пакувальник, при цьому зерно крізь вальці не проходитиме. Господарства таким чином зможуть закладати в рукава ціле сухе зерно, жом, жмих.
А що ж робити тим господарствам, у яких плющилка з елеватором без функції упакування в рукави? Купувати нову? «Зовсім необов’язково, — відповідає на наше запитання Олег Горін. — До наявних плющилок можна докупити пакувальник для упакування “плющенки” в рукави, якими оснащуються моделі Murska 700 S2 і Murska 1000 HDCB, або ж дооснастити моделі Murska 1400 S2×2 і Murska 2000 S2×2 пакувальним виходом».
Адже чим хороший рукав? Не секрет, наскільки трудомісткий і витратний в усіх відношеннях процес закладання зерна у траншею або курган. Щоб «забити» траншею, потрібно мінімум два-три дні, тобто всі процеси (збирання, транспортування з поля, закладання в траншеї, трамбування і т. д.) слід проводити швидко і злагоджено, для чого має бути задіяна вся необхідна для цього техніка. Брати зерно з ями в цей час теж проблематично: вона постійно відкривається, туди заходить техніка, яка не завжди обладнана спеціальними ковшами... І порівняйте із закладанням плющеного зерна в рукави. «Навіть те, що господарство не залежить від того ж комбайна — вже половина справи! — міркує Олег Васильович. — Припустимо, комбайн прибрав 100 т зерна з поля, ми ці 100 т спокійно заклали в рукав. А от раптом, тільки уявіть на хвилинку, поламався той самий комбайн, або ж погодні умови не дають змоги продовжити збирання... У нашому разі — жодних проблем! Герметично закрили рукав, і все — нема підстав для хвилювання! Робота продовжилася — відкрили рукав і продовжуємо працювати...»

Відповідає фахівець...

Олеже Васильовичу, які конструктивні особливості вирізняють плющилку Murska від аналогічної техніки інших виробників?
— Почну з основної деталі — вальців... Їх ще називають, і дуже заслужено, «серцем» плющилки. Так от точкове рифлення вальців на фінських плющилках має густіше виконання, у вигляді трикутників, і розміщені вони за гвинтовою схемою навколо вальця. Це дає змогу зерну, незважаючи на його високу вологість, вільно проходити через вальці, причому сплющується кожне зернятко, що особливо важливо для годівлі тварин. Наразі випускають дискові плющилки, диски в яких є універсальнішими порівняно з вальцями. Також у них є так звані чистики, які очищають робочі органи плющилки від вологої зернової маси. Як відомо, при використанні вологого зерна воно налипає, внаслідок чого змінюється зазор, розтискаються вальці, відтак проходить і цільне зерно. А плющилка має працювати без зупинки цілодобово... У дискових плющилок усе набагато простіше: за потреби замінив диск — і все працює далі. Економія як часу, так і грошей на ремонті.
Шнек пакувальника теж має свої конструктивні особливості: він розміщений знизу конструкції, тоді як в інших млинах — посередині або зверху. Це сприяє додатковому перетиранню сплющеного корму, а отже, рукав забивається дуже щільно. За іншого розміщення шнеків для цього не створюється достатнього тиску.

Яку модель плющилки найбільше уподобали українські аграрії?
— В основному, найпоширеніша модель продуктивністю 10 т/год — Murska 700 S2 CB. Але модельний ряд в Україні представлений починаючи від продуктивності 1 т/год і закінчуючи 40 т. Українські господарства використовують вальцьові плющилки як для плющення вологого зерна з подальшим його зберіганням, для щоденних потреб тваринництва — додавання «плющенки» в раціон ВРХ та свиней, так і для зберігання сухого зерна, жому та пивної дробини.

Виходить, цю техніку можна використовувати цілорічно?
— Так, адже плющилки можуть обробляти як вологе зерно в стадії воскової стиглості, так і сухе. А це, своєю чергою, збільшує діапазон застосування агрегатів, дає змогу завантажувати їх будь-якої пори року і використовувати сировину різного ступеня стиглості. Головний же плюс полягає в тому, що зерно не потрібно сушити. Наприклад, для закладання на зберігання вологість кукурудзи має становити 14–15%, безпосередньо під час збирання цей показник наближається до 35–40%. За зберігання у сховищі його потрібно додатково висушувати, а от для закладання в рукави така вологість сировини є оптимальною. Тобто зерно з поля можна відразу плющити. Сушити ж зерно кукурудзи взагалі недоцільно — це довгий, енергоємний і витратний процес. До того ж у плющеному вигляді воно містить більше поживних речовин, легко засвоюється тваринами і прекрасно зберігається без доступу повітря. Та й термін зберігання, порівняно із висушеним зерном, удвічі більший. Тобто в урожайний сезон можна забезпечити худобу кормом не на один рік, як зазвичай, а на два.

Де все-таки краще плющити зерно: безпосередньо на полі або в спеціально відведеному місці, наприклад біля ферми?
— Потрібно чітко розуміти особливості роботи наших господарств і ті умови, в яких вона ведеться. А реалії такі: приїжджаєш у господарство і бачиш, що на току лежить вивантажене зерно кукурудзи вперемішку із… дрібною щебінкою. І плющилка починає працювати із дзвоном... Потрапила гайка або болт — вальці потрібно знімати і замінювати... Хоча вальці і піддомкрачені (а не зрізні болти, як в інших виробників) і утримують відповідний зазор за попадання чужорідного тіла. Тому я завжди жартую, що європейці можуть плющити своє зерно навіть у лісі! Що ж до українських фермерів... Я б не рекомендував виконувати плющення в полі. Потрібно закладати і плющити зерно на фермі, на спеціально підготовлених ділянках.

Зараз тільки й говорять про новий винахід Аймо Корте — плющилку Murska W-Max 20 CВ. Наскільки цей агрегат буде затребуваний у нас в Україні?
— Аймо Корте — свого роду кутюр’є, «законодавець мод» у сфері плющення зерна, і що б він не винайшов — усе буде затребувано! Справді, на ринок вийшла нова модель дискової плющилки Murska W-Max 20 CВ із високою продуктивністю. Наприклад, якщо вальцьові млини Murska 1400
S 2x2 плющать за одним комбайном, то W-Max встигне обслужити три (!) комбайни. Всі, хто спробував плющити зерно на W-Max, відзначають, що результат застосування дискового млина кращий, ніж на вальцьовому, завдяки ефекту перетирання, який досягається за допомогою дисків. На дисковому млині простіше регулювати зазор: один раз виставив для певної культури і вологості — і більше не потрібно його перевіряти. Рифлення дисків добирається під культуру — зернові чи кукурудзу. Млин W-Max рівно і легко здатен долати навіть наше бездоріжжя завдяки підресореному шасі, що дає змогу транспортувати 2 тис. л консерванту.

Інтерв'ю
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее

1
0