Обладнання для подрібнення рослинних решток
Про важливість пожнивних решток на поверхні поля говорити не потрібно. І сьогодні на ринку України є техніка для їхнього подрібнення — як закордонного, так і вітчизняного виробництва. Пропонуємо вашій увазі нове рішення для виконання цієї операції — коток-подрібнювач.
Виробництво екологічно чистої продукції рослинництва спонукає до пошуку нових технологій вирощування сільськогосподарських культур та розробки відповідної техніки. Потреба підживлення рослин добривами завжди актуальна, але техногенне забруднення родючих грунтів мінеральними добривами негативно позначається на якості сільськогосподарської продукції, що може призвести до підвищення рівня захворюваності населення. Широке застосування пестицидів породило і специфічні проблеми, пов’язані із набуттям бур’янами, шкідниками та збудниками хвороб стійкості до них.
В Україні, на жаль, приділяється недостатньо уваги створенню сільськогосподарських машин такого типу, щоб їхня робота була спрямована на поліпшення стану родючого шару грунту природним шляхом, як варіант — створення на поверхні поля шару із подрібнених рослинних решток із частковим їхнім загортанням. Науковці стверджують, що такий підхід допоможе захистити мікрофлору грунту і дасть змогу не тільки стабілізувати, а й через певний час підвищити вміст гумусу.
Новітні технології у галузі рослинництва потребують суттєвої зміни й самої системи машин. Так, запровадження мінімальних і нульових технологій обробітку грунту, прямого висіву, своєю чергою, передбачають виконання нових технологічних операцій. До таких відноситься підготовка поверхні поля до традиційного, мінімального обробітку чи прямого висіву, тобто мульчування або подрібнення рослинних решток великостеблових культур — соняшнику, кукурудзи та інших.
Для подрібнення рослинних решток здебільшого використовують імпортні і вітчизняні машини, оснащені активними робочими органами із приводом від ВВП, горизонтальним та вертикальним розташуванням осей їхнього обертання. Аналогічні машини на ринку України представлено вітчизняними компаніями-виробниками: Уманьферммаш, Білоцерків-МАЗ, Агрореммаш, Бердянськсільмаш. Але вони мають досить суттєвий недолік — не подрібнюють рослинні рештки, які лежать на поверхні поля, особливо в міжряддях, до того ж потребують значних витрат енергії на привід робочих органів.
Значно ефективніші в цьому плані спеціальні котки, робочими органами яких є барабани із ножами (фото 1, 2). Виробництво таких машин було започатковано данською фірмою DаІ-BO (моделі MaxiCut). На світовому ринку представлено також продукцію виробників Metalurgicascarabelot (Бразилія) та RiteWayMfg. Co. Ltd (Канада).
Але ці типи машин особливою популярністю у наших сільгоспвиробників не користуються. Причиною цього є важкий глинистий механічний склад грунтів у більшості господарств нашого центрального регіону, внаслідок чого за підвищеної вологості міжзубовий простір робочих барабанів забивається і котки втрачають здатність якісно виконувати технологічний процес, як це відбувається на сухих глинистих чи інших легких за механічним складом грунтах. За цією властивістю більшість названої закордонної техніки неадаптована до грунтово-кліматичних умов нашої країни, а головне — вони задорогі для наших аграріїв.
На жаль, вітчизняної техніки аналогічного призначення в Україні немає, тому науковці нашого університету на основі нових технічних рішень на рівні винаходів розробили власну конструкцію експериментального котка — подрібнювача рослинних решток із шириною захвату 4,5 м, адаптованого до вітчизняних умов виробництва, обладнавши його новими конструктивними елементами (рис. 1, фото 3).
Виробництво цих котків на замовлення працівників аграрного сектору налагоджено на «ПП Савицький» у селищі Нове, м. Кіровоград.
Машина призначена для подрібнення як зелених рослин, сидератів, так і їхніх решток після збирання врожаю. Вона не потребує приводу робочих органів від ВВП і працює на робочих швидкостях до 25 км/год, що забезпечує високу продуктивність — до 8 га/год. Підвищення показника подрібнення також забезпечується наявністю у конструкції машини пружинних напрямних пальців, призначення яких — орієнтувати стебла відносно ножів у поперечному напрямку.
Кількість ножів на барабанах та їхнє взаємне розміщення обгрунтовано таким чином, щоб уникнути їхнього забивання рослинними рештками. За подрібнення міцних рослинних решток (наприклад стебел кукурудзи) циліндри барабанів наповнюються водою, у результаті чого підвищується загальна маса машини, а отже, і її подрібнювальна здатність. Під час транспортування машини бокові секції барабанів піднімаються гідроциліндрами у вертикальне положення, забезпечуючи транспортну ширину машини 2,5 м. Механізм транспортного положення, своєю чергою, забезпечує дорожній просвіт до 50 см, що гарантує безпечне транспортування.
Випробовування котка-подрібнювача КП-4,5 проводили на полях Кіровоградської області у Компаніївському районі, на площі 6,4 га після збирання соняшнику та 7,15 га — кукурудзи (фото 4). Умови проведення випробовувань відповідали середньостатистичним у регіоні (таблиця).
Результати випробувань
Об’єктом дослідження був технологічний процес подрібнення рослинних решток технічними засобами із безпривідними робочими органами. Після виконання технологічного процесу проводили заміри із визначення кількості та розмірів часток подрібнених стебел соняшнику на 1 м2 за допомогою дерев’яної рамки. Потім змінювали швидкість агрегату і повторювали виміри. Досліди проводили з п’ятикратною повторюваністю.
Аналіз результатів випробування на двох культурах показав, що основна кількість подрібнених решток має частки завдовжки від 100 до 200 мм, що залежить від відстані між ножами котка-подрібнювача (фото 5). Збільшення швидкості агрегату забезпечує подрібнення рослинних решток на менші розміри. Тобто кількість рослинних решток завдовжки до 150 мм збільшується, а з розмірами понад 200 мм — не суттєво, але зменшується. Також слід відмітити зменшення пропущених та неповністю подрібнених рослинних решток. Експериментально визначений діапазон робочих швидкостей від 15 до 24 км/год враховує особливості роботи котка-подрібнювача у польових умовах і забезпечує максимальні якісні показники подрібнення.
Згідно з вимогами до виконання технологічного процесу подрібнення, запропонованими ННЦ «IМЕСГ» НААН, розміри рослинних решток не мають перевищувати 200 мм.
За цим показником майже 95% (рис. 2, в,г) подрібнених рослинних решток не перевищують заданого граничного значення.
В. Сало, д-р техн. наук, професор,
Д. Богатирьов, канд. техн. наук, доцент,
Кіровоградський національний технічний університет