Нут кращий за сою, але його потрібно вміти вирощувати

Нут, або турецький чи баранячий горох — одна із найдавніших і найпоширеніших зернобобових культур світу, яку використовують на різних континентах у продовольчих та кормових цілях, а також горох нут придатний для вирощування як сировина для консервної та харчової промисловості.

За поживною цінністю нут переважає всі інші види зернобобових культур, у тому числі горох, квасолю та сою. Перш ніж зупинитись на питання, як виростити нут, нагадуємо, що латинська назва нуту — Cicer. Вважають, що вона походить від грецького kikus, що означає «могутність» або «сила». Вміст білка в насінні нуту варіюється від 20,1 до 32,4%. У сої, гороху та квасолі білка в насінні міститься більше. Однак відомо, що харчову цінність культури визначає не кількість білка, а його якість, яка залежить від ступеня збалансованості складу амінокислот, вмісту незамінних амінокислот, перетравності та характеру впливу на утилізацію білка деяких негативних факторів. За цими показниками, а також за вмістом основних незамінних кислот — метіоніну та триптофану — нут має перевагу перед іншими бобовими культурами.

Крім того, нут найбільш посухостійка культура серед бобових. Завдяки міцній кореневій системі та раціональному використанню вологи, нут найбільше пристосований для вирощування в умовах недостатнього зволоження. Це єдина бобова культура, яка дає сталі високі врожаї в засушливих та спекотних умовах. Разом із тим, він добре реагує на зрошення.

Завдяки плідній праці вітчизняних селекціонерів нині виведено низку нових високотехнологічних, високопродуктивних і стійких проти хвороб сортів, що прогнозує поступове зростання посівних площ під нутом. В Україні розроблено селекційно-генетичні програми зі створення сортів нуту з поліпшеними господарсько корисними властивостями, а також сучасні технології їхнього вирощування.

За період проведення багаторічних досліджень щодо вирощування зернобобових культур в Україні за різних грунтово-кліматичних умов видатні вітчизняні вчені дійшли висновку, що горох, соя та нут мають не конкурувати, а доповнювати одне одного. Культури різняться періодом вегетації, фізіологічними потребами у воді, стійкістю до хвороб та шкідників, тому в різні роки одна із цих культур за рівнем урожайності може значно переважати інші. Впровадження нуту у сівозміну дає змогу збагатити грунт азотом, а також отримати добрий попередник для всіх зернових культур. Нут потребує внесення невеликої кількості азотних добрив лише на початку вегетації, оскільки на його коренях утворюються бульбочки з азотфіксуючими бактеріями, які засвоюють азот із повітря, забезпечуючи потребу в ньому у період подальшого розвитку. До того ж після збирання цієї культури на кожному гектарі залишається 80–120 кг вільнодоступного азоту. Окрім жаро- та посухостійкості, нут відзначається ще й морозостійкістю.

Сходи витримують заморозки до 6…8°С, що дає змогу висівати культуру в ранні строки, забезпечуючи максимально продуктивне використання весняної грунтової вологи для отримання швидких дружних сходів.Нут практично не має спільних із зерновими культурами хвороб та шкідників, якими зазвичай насичені зернові сівозміни. Він дозріває пізніше, ніж основні зернові культури, тому строки збирання не збігаються, що дає змогу ефективніше використати техніку. Дружне дозрівання насіння нуту на рослині уможливлює збирання прямим комбайнуванням. За перестоювання на корінні культура не вилягає і не осипається, тому затримання зі збиранням не є критичним фактором.

Особливо привабливим є те, що, окрім агротехнічної користі, нут має ще й високу економічну перевагу. Залежно від сортів нуту, умов вирощування та відповідної агротехніки, врожайність нуту може сягати від 20 до 40 ц/га.
Для підготовки грунту та подальшого вирощування, а також збирання нуту не потрібне застосування спеціальної техніки — цілком придатна та, що й для зернових.

Проведені дослідження

Дослідження з метою вивчення впливу різних доз мінеральних добрив, застосування передпосівної інокуляції та різних норм висіву на формування врожаю нуту сортів Розанна та Тріумф наші спеціалісти проводили на чорноземах типових малогумусних у Правобережному Лісостепу України. Нут висівали навесні після ярого ячменю на зерно звичайним рядковим способом (15 см), коли температура грунту на глибині загортання насіння (6–8 см) сягнула позначки 8…10°С. Вивчали різні норми висіву: 500 та 600 тис. шт./га. Застосовували мінеральні добрива (шість варіантів: контроль — без добрив, збільшували дози азотних добрив від N30 до N150 на фоні P60K60, вносили у формі аміачної селітри (N — 34%), гранульованого суперфосфату (P2О5 — 19%) та калійної солі (К2О — 40%) під основний обробіток грунту і під весняну культивацію). Варіанти дослідження також включали обробку посівного матеріалу бульбочковими бактеріями для нуту (нітрагін) із розрахунку 1,0–1,5 л робочого розчину на 100–150 кг насіння шляхом замочування насіння в день сівби.

На сьогодні основною проблемою залишається відсутність зареєстрованих в Україні препаратів для застосування проти бур’янів під час вирощування нуту. Але в результаті багаторічних досліджень вчені південних регіонів України виокремили низку грунтових гербіцидів, а також гербіцидів проти злакових бур’янів у посівах нуту, які добре знищують бур’яни і несуттєво впливають на культурні рослини. Страхових гербіцидів проти широколистих бур’янів на посівах нуту поки що вченими не виявлено.

Тому передумовою оптимального росту та розвитку рослин культури є:

• максимальне очищення полів від бур’янів механічним способом після збирання попередника та безпосередньо перед сівбою нуту;
• внесення грунтових гербіцидів (Харнес Новий, Півот, Трофі) до сходів культури;
• застосування страхових гербіцидів проти злакових бур’янів (Селект, Фюзілад Супер, Арамо та ін.) до початку цвітіння рослин нуту.

За роки проведених нами досліджень було виявлено, що на чорноземах типових малогумусних Правобережного Лісостепу України після попередника ярий ячмінь найвищу прибавку врожаю (22,5%) у досліджуваних сортів можна отримати за внесення азотних добрив у нормі N60 на фоні Р60К60. Завдяки передпосівній інокуляції прибавка врожаю становить 25%. Збільшення врожаю шляхом поєднання двох вказаних вище елементів технології — 39,7%.
У ході проведених наукових досліджень вчені НУБіПу з’ясували, що за сприятливих погодних умов під час вирощування нуту у досліді із нормою висіву насіння 600 тис. шт./га, застосуванням передпосівної інокуляції та удобрення N60P60K60 сорт Розанна може сформувати врожайність до 3,6 т/га. У сорту Тріумф відмічено дещо нижчий показник, який сягнув відмітки 2,9 т/га.

С. Каленська, д-р с.-г. наук, професор, НУБіП України,
О. Охота