Новинка на фермах: “плаваюча карусель” для доїння корів

Новинка на фермах: “плаваюча карусель” для доїння корів

Вважається, що молочні господарства в країнах далекого зарубіжжя невеликі — не більше як 100 корів. Це так, якщо брати до уваги розміри звичайних, традиційних ферм. Що ж до реалізації нових проектів, то це, майже завжди, будівництво великих молокоробних підприємств індустріального типу на 2000 і більше корів. На них найчастіше використовують такі системи доїння, як високопродуктивні конвеєрно-кільцеві установки типу “карусель”. Однак необхідність забезпечити працездатність складного комплексу обладнання для потокового одержання молока часом перетворюється тут на серйозну проблему. Про технічні знахідки у вирішенні її розповідається нижче.

Конвеєрно-кільцеві установки типу “карусель” ефективно застосовують на великих зарубіжних молочних фермах завдяки потоковості процесу доїння, високій продуктивності, зручності в автоматизації, промисловій організації (спеціалізації) праці операторів, можливості якомога повнішого (позмінного) завантаження обладнання й обслуговуючого персоналу.
Цілком природно, що для раціонального використання на підприємствах з великою концентрацією дійного поголів’я придатні багатостаночні ротоконвеєри з радіальним (найбільш компактним) розміщенням корів на платформі, що обертається. Спостерігається тенденція збільшення кількості доїльних скотомісць на платформі у разі використання “каруселей” цього типу. Наприклад, компанія Westfalia Landtechnik поставляє на ринок ротоконвеєри з радіальними станками (Side by Side-Melkkarussell) на 40, 44, 48, 50, 70 і 80 скотомісць. Складні комплекси великогабаритних “каруселей” на індустріальних молокоробних підприємствах використовують зазвичай більш інтенсивно. Експлуатація доїльних приміщень у такому разі становить 12—16 год (замість традиційних 5—6 год) на добу.
Так, у 2000 році в Мексиці під час модернізації найбільшого у світі скотарського підприємства в містечку Єль Лукеро фірмою Westfalia Landtechnik було реалізовано проект зведення великого спеціалізованого доїльного центру загальною вартістю 2,8 млн DM. Там експлуатується автоматизована установка AUTOROTOR на 99 радіальних станків (відомості про експлуатацію ротоконвеєрів великих розмірів у зарубіжній пресі й мережі Інтернет відсутні). Паспортна продуктивність цієї “суперкаруселі” становить 600 корів/год. На ній дві бригади досвідчених операторів (по шість осіб, з яких п’ятеро задіяні безпосередньо на доїнні) працюють позмінно (тривалість зміни — 8 год/добу) і щодня надоюють від 3400 лактуючих корів по 75 т високоякісного молока.
Переваги такої форми використання доїльних залів з великогабаритними “каруселями” є очевидними. Виробничий досвід показує, що інтенсивна експлуатація дає змогу скоротити потребу в приміщеннях, обладнанні й кваліфікованих доярах-операторах у 2—4 рази й знизити питому вагу підготовчо-заключних операцій доїння на 28—46%. Окрім того, зменшується вплив морального зносу машин, підвищується обіговість виробничих фондів, поліпшується розпорядок дня для обслуговуючого персоналу, праця якого має промисловий характер. Проте, як часом трапляється, недоліки стають продовженням переваг...
Фізичне спрацювання деталей та вузлів металомістких “каруселей” стає серйозною виробничою проблемою в інтенсивно-індустріальному використанні доїльних конвеєрів. Тут ідеться про кінематичне тертя, що спричинює перегрівання, підвищене спрацювання й руйнування опорних роликів платформи, виведення з ладу інших вузлів та елементів диску, що обертається, які зазнають тертя. Це призводить до зниження експлуатаційної надійності й довговічності всього комплексу машин у доїльному залі. До того ж, як свідчать дослідження організаційно-технологічних особливостей роботи великогабаритних “каруселей” на 78—80 скотомісць, має місце кореляція зниження надійності процесу доїння на конвеєрі зі збільшенням кількості скотомісць на платформі.
Проте інженерної думки, як відомо, сон не бере, і німецькі конструктори й будівельники запропонували оригінальний спосіб вирішення цього завдання. Згадавши, що вода зводить майже на ніщо опір механічних частин, що зазнають тертя, під час руху і максимально зменшує тертя, вони запропонували помістити платформу для доїння корів, що обертається, у водяне середовище. Так, на ринку техніки для виробництва молока з’явилася новинка — “плаваюча карусель” ROTAFLO (див. рис.), розроблена будівельною фірмою SUDING Betonwerke.
Об’ємно-планувальні рішення установки ROTAFLO тісно пов’язані з технічними засобами доїння: платформа, що обертається, кільцева траншея, перехідний міст для корів та інші будівельні конструкції — є водночас огороджувальними (відокремлюючими) технологічними та конструктивними елементами круглого доїльного приміщення.
Уся конструкція установки складається з трьох частин. Базовою є кругла ванна з залізобетону, вона відіграє роль і фундаменту доїльного залу, і резервуару для води. Диск-понтон, що провертається, являє собою власне платформу і має дещо менший діаметр, ніж діаметр ванни-основи. І, нарешті, збірна “палуба” над платформою зі станками для доїння корів.
У процесі експлуатації диск-понтон фактично “плаває” у заповненій водою ванні, прошарок води становить приблизно 25 см. Залежно від розміру понтону (кількості доїльних місць на платформі) це відповідає орієнтовно 20—60 тис. л води, яка може утилітарно використовуватися для прифермських потреб. У разі цілковитого заповнення станків тваринами вся конструкція “тоне” лише на 1—2 см, тому доїльна платформа обертається практично на незмінній висоті. Коли у процесі доїння заходять корови, то нахил понтону, що становить зазвичай не більш як один градус, зовсім не відчувається.
Оптимізація об’ємно-конструктивних рішень, особливий добір матеріалів (спеціальний залізобетон для ванни, облегшені матеріали для понтона), послідовність і ретельність монтажу й пусконалагоджування, а також фірмові ноу-хау гарантують зносостійкість та експлуатаційну надійність цієї установки впродовж її використання не менш як 40 років.
Порівняно зі звичайними ротоконвеєрами (“сухими каруселями”), конвеєрно-кільцева система доїння типу ROTAFLO має такі основні переваги:
m потрібна потужність приводу для обертання диска-понтона тут на порядок менша, ніж це необхідно для повертання платформ у традиційних “каруселей” (так, наприклад, електродвигуном ROTAFLO на 32 станки слугує мікромотор потужністю всього 0,86 кВт). В екстреному випадку, у разі відмови електропривода, можливе навіть провертання платформи вручну;
m використання залізобетонної ванни практично виключає згубну для ротоконвеєрів корозію металевих конструкцій;
m легкість ходу, плавність та безшумність “ковзання по воді” сприятливо впливає на корів у процесі доїння;
m наявність певного об’єму холодної води робить можливим її використання для післяудійного охолодження одержаного молока, що дає змогу обійтися на фермах без дорогих закритих танків-охолоджувачів.
Що ж до власне доїльно-молочної техніки, то “плаваючі каруселі” оснащуються обладнанням, яке поставляють провідні спеціалізовані компанії. Нині у молочних господарствах Франції та Німеччини (на фермах федеральних земель Шлезвіг-Гольштейн та Нижня Саксонія) експлуатується близько 30 установок ROTAFLO, укомплектованих технічними засобами доїння DeLaval. Кількість місць на водяних платформах різна, найчастіше — 32, 40, 48 та 60 станків. В експериментальному порядку реалізовано кілька проектів ROTAFLO на 70 станків. Принагідно відзначимо, що проектні рішення і ноу-хау установок типу “плаваюча карусель” пропонують на ринку й інші виробники, наприклад, компанія Favorit.
Новий принцип роботи “плаваючих” доїльних ротоконвеєрів викликає великий інтерес у фахівців і практиків молочного скотарства. На думку ряду європейських експертів, ці системи є прототипами високопродуктивних доїльних комплексів для великих індустріальних молокоробних підприємств XXI століття.

Г. Палкін, Мінськ