Спецможливості
Новини

Нові виміри у розвитку молочної індустрії
Конференція ФАО у “Хамрі” (Швеція)

05.06.2008
330
Нові виміри у розвитку молочної індустрії<br>Конференція ФАО у “Хамрі” (Швеція) фото, ілюстрація
Нові виміри у розвитку молочної індустрії
Конференція ФАО у “Хамрі” (Швеція)

Споживчий вимір
З чудовою доповіддю про споживчий вимір (на прикладі США) виступив менеджер американської громадської асоціації “Дейрі менеджмент інк.” Дейвід Пелзер.
Нині у США основною проблемою, пов’язаною з харчуванням, є ожиріння. 59% чоловіків і 51% жінок в США мають зайву вагу, а 20% чоловіків, 25 жінок і 15% дітей у віці 6–15 років страждають ожирінням. Через це американські виробники молочних продуктів вбачають один із виходів у боротьбі з ожирінням споживання молока. Для цього була розроблена програма, в першу чергу для дітей, під назвою “Молоко тричі на день”. Вживання склянки молока, замість одного прийому їжі, забезпечує організм всіма необхідними речовинами і вітамінами, при цьому молоко є дуже корисним для дітей, оскільки забезпечує організм дитини вкрай необхідним йому кальцієм, який є будівельним матеріалом для зубів і кісток. Одночасно виявилося, що молочна дієта допомагає в лікуванні низки захворювань, у тому числі гіпертонії, хвороб кишкового тракту, каміння в нирках, допомагає лікувати хвороби шкіри, сприяє зростанню кісток при переламах. Низка досліджень показала, що широко розрекламоване соєве молоко не є альтернативою молоку коров’ячому. Впровадження системи “шкільного молока” може дати економічний ефект у 1 млрд дол. на рік за рахунок зменшення рівня захворювань.
І знову дивуєшся американському практицизму. Підхід американців є простим і логічним: треба популяризувати молоко серед молоді. Виявляється, якщо людина не була навчена пити молоко в дитинстві, вона не буде його пити й у дорослому віці, але, що найголовніше, не привчатиме пити молоко й своїх дітей.
Однак програма “Молоко тричі на день” напоролась на примхи дітей: по-перше, 40% американських школярів не подобається молоко в картонній упаковці — подавай їм, бачте, молоко у пластиковій упаковці (в пляшках, аналогічних “Кока-колі”); по-друге, американські школярі не хочуть пити молоко звичайне, подавай їм молоко з різноманітними ароматами та ще й підсолоджене. Як наслідок, молочна дієта не досягає своєї мети, оскільки тепер зайві калорії вносяться в організм з цукром.
Вимір “добробут тварин”
Спеціальна сесія конференції була присвячена добробуту тварин. Оскільки для нашого етапу розвитку молочної галузі це питання є доволі абстрактним, наведу тільки основні тези. Під добробутом тварин розуміють цілий комплекс показників, таких як здоров’я тварин, продуктивність, природність поведінки. Добробут тварин означає підвищення продуктивності та якості молока, оскільки тварини перебувають у більш природному стані і менше потерпають від різноманітних стресових ситуацій.
Нині провідні західні науковці виступають за зменшення продуктивності тварин, що матиме наслідком суттєве скорочення рівня захворюваності на різноманітні хвороби: мастит, яловість, хвороби обміну речовин. Збільшення продуктивності корів призводить до зростання рівня захворювань на мастит: за продуктивності 7 т/рік маститом хворіє кожна 10 корова, за продуктивності 15 — кожна п’ята. Загалом 35% корів у розвинених країнах хворіють на мастит.
Вчені пропонують зменшити продуктивність тварин до 3,5–4 т/рік молока, що дасть змогу отримати від корови протягом її життєвого циклу 45–50 т молока. Нині життєвий цикл корів у західних країнах становить в середньому 2,7 лактації із загальним виробництвом 20–25 т молока.
До речі, цікавим виявилося питання селекції молочних порід. Вимоги щодо зростання продуктивності порід призвели до виникнення проблеми імбридингу, скорочення біорізноманітності, і, як наслідок, до зростання рівня захворюваності корів. Імбридинг викликаний тим, що в деяких випадках сперма від одного бугая-плідника використовується для запліднення кількох сотень тисяч корів.
Ще один доволі логічний висновок вчених і практиків: селекція зорієнтована на конкретні умови даної країни, і необов’язково породи однієї країни виявляться пристосованими для умов інших країн.
Нарешті, слід докорінно змінити конструкції корівників, які добре пристосовані для здійснення технологічних операцій, але жодним чином не враховують “добробут” тварин.
Як приклад поєднання сучасних технологій виробництва молока, поліпшення умов праці працівників і підвищення вимог щодо “добробуту” тварин організатор конференції — компанія “ДеЛаваль” дала змогу всім учасникам конференції ознайомитися з останньою розробкою під назвою “Добровільна система доїння” (Voluntary Milking System). На фермі, спеціально спроектованій для вільного утримання корів, для доїння застосовують робота. Всі процеси механізовано. Корови мають вільний доступ до кормів, а при бажанні можуть вільно вийти з корівника і пастися на пасовищі. Корови самі добровільно йдуть на доїння. Управляти такою роботизованою фермою може одна людина.
Висновки щодо України
“Краще один раз побачити, ніж сто разів почути”, — каже народне прислів’я. Але ж чому наші господарники (і чиновники, переобтяжені різноманітними науковими ступенями, які, як правило, вимагають володіння принаймні однією іноземною мовою), не знають жодної іноземної мови?
У шведській компанії “ДеЛаваль” робочою мовою є англійська. Вся більш-менш важлива документація одразу розробляється англійською мовою. Засідання менеджерів середнього та вищого рівня проходять англійською мовою.
Тому висновок перший: вивчайте англійську або поступіться тим, хто її знає.

***
Весь час точаться балачки про великий потенціал українського сільського господарства взагалі і тваринництва зокрема. Проте слово “потенціал” означає лише “спроможність”. На жаль, за 12 років незалежності потенціал так і не перейшов у виробниче нарощування. Особлива тема — експортний потенціал. На світових ринках іде жорстка боротьба за місце під сонцем, Україну з її сільськогосподарською продукцією ніхто на них не чекає, і просування українських сільськогосподарських товарів буде вкрай непростим. Швидкими темпами нарощує виробництво Росія — країна, яка традиційно розглядалася як необмежений ринок збуту українського продовольства. Сьогодні вже мова йде про те, що Росія з одного з найбільших імпортерів продовольства перетворюється на одного з його найбільших експортерів, звужуючи тим самим простір для українських виробників.
Висновок другий. Якщо Україна хоче серйозно претендувати на роль світового виробника сільськогосподарської продукції взагалі і молочних продуктів зокрема, треба докорінно змінити аграрну політику в країні і взяти курс на індустріальне виробництво. Вихід на світові ринки напівфабрикатів (сухе та згущене молоко) та готової продукції (сири, масло, йогурти тощо) означає застосування сучасного обладнання на всіх ланках молочного виробництва — отримання сировини, переробка, пакування. Вже не пройдуть ручне доїння, оцинковані відра, відсутність сучасних доїльних апаратів і систем збереження та переробки молока. Хочеш розвивати бізнес — орієнтуйся на сучасні системи, наприклад, обладнання та засоби такої фірми, як “ДеЛаваль”.
***
Висновок третій. Треба відкинути всілякі балачки про низькі закупівельні ціни на молоко. На низькі закупівельні ціни скаржаться фермери по всьому світі, але, як образно висловився експерт з Нової Зеландії, скаржаться в першу чергу невдахи, неспроможні ефективно діяти в жорстких ринкових умовах. А тому не треба ніяких узгоджувальних комісій, вчіться на досвіді Нової Зеландії та Австралії, як працювати в ринкових умовах без будь-якої державної підтримки, вчіться, як підвищувати попит на молочну продукцію, запроваджуючи, наприклад, “шкільні сніданки”.
Про “шкільні сніданки” хочеться сказати ще кілька слів. У розвинених країнах програма шкільних сніданків фінансується з державного бюджету, тобто держава виступає як потужний споживач молочної продукції. Але програма “шкільних сніданків” існує не лише там. У Китаї не вистачає грошей у бюджеті на програму “шкільних сніданків” — уряд знайшов вихід у наданні різноманітних пільг для постачальників молока до шкіл. В Уругваї фінансування “шкільних сніданків” здійснюється за рахунок надходжень від податку на нерухомість (багатії теж плачуть!). І т.д. по всьому світі. І лише в Росії та Україні чиновники переймаються якимись абстрактними проблемами.
***
Висновок четвертий. Тваринницька ферма — це вам не парфумерна крамниця, і працювати “за так” скоро бажаючих не буде, якщо не платити людям реальну зарплату.
Роботи — непочатий край. Колись японці казали про СРСР: в електроніці ви відстали від нас назавжди. Нині можна сміливо сказати про Україну: якщо аграрна політика в країні не зміниться, то й у сільському господарстві ми відстанемо від усього світу назавжди, незважаючи на найкращі в світі чорноземи.

Інтерв'ю
Коротенька замітка на propozitsiya.com про бажання компанії Nestle купувати в Україні сушені овочі досі утримує абсолютний рекорд переглядів на сайті. Прояснити специфіку цього ринку і застосовуваних тут технологій ми попросили... Подробнее
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее

1
0