Нові сорти — запорука якісного зерна

26 липня 2008 року в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України відбулася науково-практична конференція “День поля”: “Нові сорти зернових культур та їхня роль у збільшенні виробництва якісного зерна в Украні”, — організована Міністерством аграрної політики, Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України, ЗАТ “Міжнародна аграрна корпорація”, ТОВ “Амако Україна”” та ТОВ “Сингента”.

У роботі конференції, яку було присвячено новим сортам та технологіям вирощування високопродуктивних сортів озимої пшениці, взяли участь заступник міністра Мінагрополітики С. Мельник; заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Київської області П. Пилипенко; директор ІФРГ НАНУ академік В. Моргун; президент ЗАТ “Міжнародна агропромислова компанія” В. Бортник; генеральний директор ТОВ “Амако Україна” В.Скоцик; генеральний директор ТОВ “Сингента” М. Лучак; президент ЗАТ компанії “Райз” В. Цехмістренко, інші спеціалісти Мінагрополітики, заступники начальників головних управлінь сільського господарства й продовольства з рослинництва, начальники обласних державних насіннєвих інспекцій, керівники та головні агрономи провідних зернових підприємств України.
Відкрив конференцію заступник міністра аграрної політики С. Мельник, який привітав академіка В.Моргуна з високою державною нагородою — присвоєнням звання Герой України із врученням ордена Держави. Ця нагорода свідчить про визначні особисті заслуги  В.Моргуна перед Українською державою в створенні й широкому впровадженні високопродуктивних сортів зернових культур, про багаторічну плідну наукову та громадську діяльність.
С. Мельник детально виклав основні проблеми та шляхи розвитку аграрного сектору країни, зупинившись на важливості інноваційних складових технологій вирощування:  передові сорти, системи захисту та живлення, сучасна техніка.
Академік В. Моргун виступив із доповіддю на тему: “Нові сорти озимої пшениці та особливості їхнього вирощування”.
Доповідач визначив, що фундаментальним напрямом підвищення врожайності зернових культур є впровадження сортів інтенсивного та високоінтенсивного типів. Адже зернова продуктивність сорту — це генетична ознака, і не кожний сорт зможе окупити врожаєм витрати.
На сьогодні в досить широкому асортименті сортів озимої пшениці, які вирощують в Україні, лише окремі мають генетичну здатність (потенціал) забезпечити, за належної технології, отримання високих урожаїв (100 ц/га і більше). Це засвідчують результати державного сортовипробування сортів.
За останнє десятиріччя селекціонери Інституту фізіології рослин і генетики НАН України та Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла під керівництвом академіка НАН України В. Моргуна, завдяки розробленим оригінальним методам селекції, створили 20 сортів озимої пшениці, які записано в Державний реєстр сортів України та рекомендовано для вирощування в усіх зонах України. Серед них високоінтенсивні сорти Смуглянка, Колумбія, Золотоколоса, Володарка, Фаворитка; сорти з високою якістю зерна — Ятрань 60, Київська 8, Переяславка, Ласуня, Зимоярка, Трипільська, Сонечко, Наталка, Почаївка; сорти універсального використання — Подолянка, Богдана, Снігурка, Добірна, Вінничанка, Трипільська, Новокиївська; сорти спеціального використання — Пивна, Зимоярка та Хуторянка, які створено вперше в Україні. Генетичний потенціал цих сортів сягає понад 100 ц/га. Слід відзначити принципово нові озимо-ярі сорти Зимоярка та Хуторянка — дворучки, які вирізняються винятковою пластичністю, їх можна висівати восени або навесні. Важливою рисою високопродуктивних сортів є ранньостиглість. До групи ранньостиглих сортів належать: Веснянка, Почаївка, Солоха, Колумбія.
У доповіді було проаналізовано результати вирощування високих урожаїв у попередні роки. Так, у вкрай посушливих умовах 2007 р. сорти озимої пшениці селекції ІФРГ НАНУ забезпечили високий урожай зерна в усіх зонах України. Сорт Смуглянка сформував врожаї по 43,0–109,5 ц/га у двадцяти господарствах шістнадцяти областей; Подолянка — 48,6–87,0 ц/га у двадцяти господарствах, восьми областей; Володарка — 70,9–78,0 ц/га у чотирьох господарствах чотирьох областей; Фаворитка — 52,4–80,9 ц/га у семи господарствах п’яти областей; Золотоколоса — 41,4–76,6 ц/га у десяти господарствах семи областей.
Академік В. Моргун наголосив, що хліб — не лише продукт харчування, а ще й велика політика. Це національна безпека й стабільність держави. Віками хліб, економіка та політика були нероздільним поняттям. Нові сорти й могутні чорноземи, якими наділив Господь Бог Україну, мають сприяти поверненню нашій державі слави світової житниці. Саме ця висока мета має стати національною ідеєю України. Цій меті й слугує створений в інституті спільно з компанією “Сингента” “Клуб 100 центнерів”, який несе нові знання та демонструє нові можливості сучасних агротехнологій, що їх розробили науковці. Українські хлібороби мають збирати стабільно не менше 50–60 млн т зернових. Лише такі врожаї забезпечать державі економічне майбутнє в Європі та добробут власного народу.
Потім виступив завідувач відділу фізіології живлення рослин ІФРГ НАНУ, д-р біол. наук В. Швартау. Тема доповіді — “Основи мінерального живлення високопродуктивних сортів озимої пшениці”. Останніми роками стрімко зросли ціни на добрива.  Різко знижено дози внесення мінеральних та органічних добрив. За цих умов застосування добрив потрібно сконцентрувати під сорти, які забезпечують найбільшу віддачу, та впроваджувати технології живлення з високими коефіцієнтами засвоєння іонів. Основними шляхами підвищення ефективності добрив є впровадження систем локального та позакореневого внесення й застосування збалансованих за вмістом макро- і мікроелементів систем живлення.
Було продемонстровано, що високопродуктивні сорти озимої пшениці селекції ІФРГ НАНУ добре реагують на внесення добрив. Однією з головних фізіологічних особливостей короткостеблових сортів (Смуглянка, Золотоколоса, Володарка, Колумбія) та інших є те, що вони добре відгукуються на підвищені дози добрив, на відміну від високорослих та середньорослих відомих сортів, в яких збільшення доз мінеральних добрив не сприяють відповідному підвищенню врожаю.
У 2005–2007 рр. урожаї озимої пшениці короткостеблових сортів Смуглянка й Колумбія (9,7–10,57 т/га) отримали на високих фонах живлення N150Р120К120 тощо.
Доповідач охарактеризував також особливості інтеграції систем живлення та захисту посівів, зокрема: обробка насіння добривами Фізіоживлін або Альфа одночасно із протруєнням; підживлення добривом Омега (6 кг/га) разом із обприскуванням посівів фунгіцидом Амістар Екстра (0,75 л/га) — є ефективними засобами підвищення врожайності сортів, якості зерна та посівних якостей насіння.
На підставі наведених даних можна зробити висновок, що високопродуктивні сорти озимої пшениці селекції ІФРГ НАНУ добре реагують на внесення добрив та формують врожаї по 9–12 т/га на високих фонах живлення. Добра пластичність цих сортів, стійкість до високих концентрацій іонів роблять перспективним розвиток і впровадження систем локального й позакореневого живлення, що дасть змогу суттєво скоротити витрати на добрива та підвищити ефективність засвоєння поживних елементів.
Є. Санін, канд. с.-г. наук, менеджерз роботи з VIP-партнерами компанії “Сингента” у своїй доповіді “Сучасні технології захисту озимої пшениці” розповів про результати роботи Агроцентрів компанії “Сингента”, які свідчать, що навіть за несприятливого для зернових посівів сезону 2006–2007 р., за теплої зими та посушливих і спекотних погодних умов упровадження сучасних високопродуктивних сортів пшениці з науково обгрунтованими технологіями вирощування забезпечило високі стабільні врожаї та високий рівень рентабельності аграрного виробництва.
У створеному 2007 року агроцентрі поблизу Донецька “Сингента-Агрозахист Донбас” сорти Колумбія, Подолянка та Смуглянка за дотримання технології вирощування продемонстрували високу стійкість до посушливих умов. За середньої врожайності в регіоні 20–25 ц/га сорт Подолянка дав фактичну врожайність 55,6 ц/га, сорт Колумбія — 48,3, сорт Смуглянка — 43 ц/га. Усе зібране зерно було першого та другого класів.
На полях агроцентру “Сингента-Степова”, що неподалік Дніпропетровська, сорт Подолянка показав урожайність 52,7 ц/га за середньої врожайності по регіону 18–20 ц/га. Слід зазначити, що такої врожайності було досягнуто завдяки впровадженню двох фунгіцидних обробок препаратами Альто Супер 330 ЕС, к.е., та Амістар Екстра 280 SC, к.с.
На полі агроцентру “Сингента-АгроРось”, що перед в’їздом у Корсунь-Шевченківський, у 2007 р. врожайність сортів ІФРГ, відповідно, становила: Переяславка — 68,7 ц/га, Подолянка — 69,5, Вінничанка — 69,3, Смуглянка — 73, Володарка — 75,3, Добірна — 71,0 ц/га.
Високі врожаї озимої пшениці зібрали і в багатьох інших провідних господарствах України.
На полях агроцентрів застосовували такі технології захисту. До початку посівної насіння обробляли фунгіцидним протруйником Максим Стар 025 FS, т.к.с., який забезпечує надійний та тривалий контроль як проти сажкових хвороб, так і проти кореневих гнилей, з нормою витрати 1,5 л/т насіння. Сезони 2006–2008 рр. вирізнялися значним спалахом розвитку фузаріозних та інших кореневих гнилей у посівах озимих зернових. При цьому захист насіння Максимом Стар 025 FS, т.к.с., добре спрацювував і є актуальним заходом попередження розвитку цих хвороб у новому сезоні. Проти бур’янів було використано економічну та ефективну обробку гербіцидом Лінтур 70 WG, в.г., активна дія якого проявлялася і за високої варіабельності погодних умов — від прохолодної та посушливої весни до спеки влітку. Відмінно зарекомендував себе у посівах пшениці та ячменю грамініцид Аксіал 045 ЕС, к.е. Для попередження розвитку хвороб було проведено дві фунгіцидні обробки препаратами Альто Супер 330 ЕС, к.е., та Амістар Екстра 280 SC, к.с., що посприяло значному підвищенню стійкості рослин до негативних природних чинників та надійно захистило їх від ураження хворобами. Остання обробка фунгіцидом Амістар Екстра 280 SC, к.с., подовжила період вегетації пшениці на п’ять-вісім днів проти контролю. На полях Агроцентру проводили інсектицидні обробки препаратами Карате Зеон 050 СS, к.с., та новим інсектицидом подвійної дії Енжіо 247 СS, к.с. Дотримання технології живлення із застосуванням мікроелементів у згаданому вище комплексі з технологією захисту забезпечили рентабельність вирощування сортів ІФРГ на рівні 140–160% і більше, залежно від урожайності та класності зерна.
Учасники наради побували на селекційних полях дослідного сільськогосподарського підприємства ІФРГ. З новими та широко знаними сортами гостей знайомив особисто В. Моргун. Відкрив експозицію сорт Вінничанка, в колосі якого можна було налічити 90–100 зерен. Потім демонстрували численні високопродуктивні, пластичні, спеціалізовані сорти — понад 400 ! — ліній та сортів з рівнем урожайності 80–120 ц/га, що свідчить про те, що учасники конференції побували в серці зернової України.
Нові та відомі сорти селекції ІФРГ НАНУ учасники зібрання побачили також на полях ЗАТ “Міжнародна агропромислова компанія”. Президент компанії В. Бортник та віце-президент А. Павлюк представляли виробничі посіви пшениці сортів селекції ІФРГ Золотоколоса, Володарка, Смуглянка, Ятрань 60 та багатьох інших із урожайністю понад 100 ц з гектара.
Сучасну сільськогосподарську техніку демонстрував генеральний директор компанії “Амако Україна” В. Скоцик.
Усі учасники наради, які виступили в обговоренні почутого й побаченого, зазначали, що сорти інтенсивного й високоінтенсивного типів — це важлива умова високих та якісних урожаїв. І потенціал цих пшениць може бути реалізований лише за умови впровадження належних технологій вирощування з використанням сучасних систем захисту та живлення рослин.

П.Майор,
канд. біол. наук