Спецможливості
Статті

«Ноу-тілл»: особ­ли­вості за­сто­су­ван­ня технології

06.11.2014
1477
«Ноу-тілл»: особ­ли­вості за­сто­су­ван­ня технології фото, ілюстрація

У сучасному землеробстві змінюються спеціалізація господарств, сівозміни, зростають обсяги мінімального обробітку грунту (мілкий, поверхневий, нульовий тощо). Значного поширення набуває система нульового обробітку грунту «ноу-тілл». За цією технологією грунт не ореться, а поверхню поля вкривають рівномірно розподіленим шаром подрібнених рослинних решток і мульчі.

У сучасному землеробстві змінюються спеціалізація господарств, сівозміни, зростають обсяги мінімального обробітку грунту (мілкий, поверхневий, нульовий тощо). Значного поширення набуває система нульового обробітку грунту «ноу-тілл». За цією технологією грунт не ореться, а поверхню поля вкривають рівномірно розподіленим шаром подрібнених рослинних решток і мульчі.

І. Стор­чо­ус, канд. с.-г. на­ук

Відповідно до на­уко­вих досліджень за­зна­че­на тех­но­логія знач­но по­зи­тивніше впли­ває на хімічні, фізичні й біологічні вла­с­ти­вості грун­ту порівня­но з тра­диційни­ми тех­но­логіями ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Оскільки верхній грун­то­вий шар не по­шко­д­жується, та­ка си­с­те­ма зем­ле­роб­ст­ва за­побігає водній та вітровій ерозії грунтів, а та­кож знач­но кра­ще зберігає за­па­си во­ди. Тому ну­ль­о­вий об­робіток най­доцільніше за­сто­со­ву­ва­ти у по­су­ш­ли­вих регіонах, а та­кож в умо­вах із надмірни­ми опа­да­ми на по­лях, розміще­них на схи­лах. За­вдя­ки такій тех­но­логії у грунті збільшується вміст ор­ганічних ре­чо­вин, азо­ту, фо­с­фо­ру, калію, кальцію, магнію, а та­кож підви­щується його по­гли­наль­на ємність. Поліпшується та­кож і йо­го струк­ту­ра, підви­щуються інфільтраційна здатність і  кількість во­ло­ги, по­си­люється міцність грун­то­вих аг­ре­гатів. Збільшується чи­сельність грун­то­вої біоти: мікро­ор­ганізмів, зем­ля­них черв’яків, чле­ни­с­то­но­гих (ко­мах, ака­рид), а та­кож грибів та міко­риз.
У ціло­му під час впро­ва­д­жен­ня тех­но­логії «ноу-тілл» важ­ли­во вра­хо­ву­ва­ти на­укові ре­ко­мен­дації і знан­ня для об’єктив­но­го оціню­ван­ня ста­ну аг­рофіто­це­но­зу і прий­нят­тя пра­виль­но­го рішен­ня. За цієї тех­но­логії ви­пра­ви­ти по­мил­ки знач­но складніше, ніж за тра­диційної, то­му що у разі за­сто­су­ван­ня пер­шої на полі про­во­дить­ся ду­же об­ме­же­на кількість тех­но­логічних опе­рацій: зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка, висіван­ня, вне­сен­ня пе­с­ти­цидів.
Пе­рехідний період від тра­диційно­го зем­ле­роб­ст­ва до «ноу-тілл»-тех­но­логії фахівці ра­дять здійснювати по­етап­но — че­рез проміжний, мінімаль­ний, об­робіток грун­ту, за яко­го не про­во­дять по­ли­це­вої оран­ки, але ще ви­ко­ри­с­то­ву­ють куль­ти­вацію. Ос­тан­ня опе­рація потрібна, щоб вирівня­ти по­верх­ню посівної площі для збе­ре­жен­ня при­род­ної струк­ту­ри грун­ту і вод­но­час — для ме­ханічної бо­роть­би із бур’яна­ми у період фор­му­ван­ня ша­ру із по­жнив­них ре­ш­ток.
За впро­ва­д­жен­ня си­с­те­ми ну­ль­о­во­го об­робітку грун­ту го­ло­вним є об­ме­жен­ня шкідли­вості бур’янів у посівах куль­тур. По­ши­ре­на дум­ка, що гли­бо­ке за­орю­ван­ня насіння бур’янів до­по­ма­гає їхньо­му зни­щен­ню. Але от па­ра­докс: жод­не по­ле після оран­ки не бу­ває чи­с­тим — схо­дить насіння, що бу­ло ви­вер­ну­те із гли­бо­ких шарів грун­ту. Ме­ханізмом до за­пу­с­ку про­ро­с­тан­ня насіння при­близ­но у по­ло­ви­ни видів бур’янів є вплив енергії пря­мо­го со­няч­но­го світла. До­стат­ньо со­няч­но­му про­ме­ню по­тра­пи­ти на насіння — і про­цес про­ро­с­тан­ня роз­по­чав­ся. Важ­ли­ву роль у цьо­му та­кож відігра­ють се­ре­до­ви­ще, тем­пе­ра­ту­ра і во­логість, але не стільки певні ве­ли­чи­ни цих фак­торів, скільки їхній пе­ре­пад. То­му за тех­но­логії «ноу-тілл» із усієї ма­си насіння бур’янів, що за­ли­ши­ла­ся на по­верхні грун­ту, ви­жи­вуть 10–15%, ре­ш­та за­ги­не під дією вітру, сон­ця, пе­ре­падів тем­пе­ра­ту­ри і во­ло­ги. Ба­га­то хто ствер­д­жує, що рос­линні решт­ки за­ва­жа­ють бо­ро­ти­ся з бур’яна­ми. Од­нак що більше со­ло­ми роз­поділе­но по­верх­нею грун­ту, то складніше про­ро­с­тати бур’янам.

Впро­ва­д­жу­ю­чи «ноу-тілл»-тех­но­логію, потрібно на­вчи­ти­сь якісно пра­цю­ва­ти із рос­лин­ни­ми решт­ка­ми.
За­для уник­нен­ня про­блем із не­га­тив­ним впли­вом бур’янів на вро­жайність сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, під час їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня за тех­но­логією «ноу-тілл» доцільно вра­хо­ву­ва­ти досвід фер­мерів США, які вже по­над двад­цять років впро­ва­д­жу­ють цю тех­но­логію. Кон­троль бур’янів у посівах куль­тур у по­су­ш­ливій сте­повій зоні Аме­ри­ки грунтується, на­сам­пе­ред, на за­про­ва­д­женні сіво­змін, кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності куль­тур та інших за­хо­дах, що за­без­пе­чує ско­ро­чен­ня рос­ту по­пу­ляцій бур’янів і змен­шен­ня ви­т­рат на 50%, порівня­но із стан­дарт­ни­ми ме­то­да­ми, які пе­ред­ба­ча­ють за­сто­су­ван­ня гербіцидів. Гербіци­дам відво­дять важ­ли­ву роль, але у за­зна­ченій тех­но­логії во­ни ма­ють зна­чен­ня до­поміжно­го еле­мен­та із кон­тро­лю засміче­ності посівів.
Спри­ят­ли­вий вплив «ноу-тілл» на рівень засміче­ності куль­тур у сівозміні було підтвер­д­же­но три­ва­ли­ми досліджен­ня­ми, про­ве­де­ни­ми у сте­повій зоні США. В одному із дослідів вив­ча­ли рівень засміче­ності куль­тур трипільної сівозміни пше­ни­ця ози­ма — сор­го — пар  на фоні двох си­с­тем об­робітку грун­ту — «ноу-тілл» і мінімаль­ного (без­по­ли­це­вого). Кон­троль бур’янів у посівах за­без­пе­чу­ва­ли за­сто­су­ван­ням тра­диційних гербіцидів.
Че­рез 18 років порівня­ли гу­с­то­ту по­яви сходів бур’янів у посівах усіх куль­тур сівозміни за обох си­с­тем об­робітку грун­ту. Кількість сходів бур’янів на по­лях як під яри­ми, так і під ози­ми­ми куль­ту­ра­ми бу­ла втричі-вп’яте­ро ви­щою, ніж за за­сто­су­ван­ня без­по­ли­це­вої си­с­те­ми об­робітку порівня­но із «ноу-тілл».
Ана­логічну тен­денцію спо­с­теріга­ли в дов­го­ст­ро­ко­вих досліджен­нях тех­но­логій об­робітку грун­ту полів під мо­но­куль­ту­ра­ми. В од­но­му варіанті за­сто­со­ву­ва­ли постійно тех­но­логію «ноу-тілл», а в дру­го­му щороку про­во­ди­ли мінімаль­ний об­робіток грун­ту — ли­ше без­по­ли­це­ву оран­ку. У се­ред­нь­о­му засміченість у всіх сівозмінах бу­ла вп’яте­ро ви­щою у варіанті із мінімаль­ним об­робітком порівня­но із варіан­том, де за­сто­со­ву­ва­ли тех­но­логію «ноу-тілл». На­ве­дені ре­зуль­та­ти свідчать, що ос­тан­ня тех­но­логія більшою мірою впли­ває на рівень засміче­ності посівів сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур у сіво­зміні, ніж тех­но­логії із ме­ханічним об­робітком грун­ту.
На ос­нові про­ве­де­но­го аналізу до­сяг­нень пе­ре­до­вих країн світу в га­лузі сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва провідні вітчиз­няні вчені зро­би­ли вис­но­вок, що для за­про­ва­д­жен­ня мінімаль­но­го, ну­ль­о­во­го, об­робітку як зем­ле­робсь­кої си­с­те­ми пер­спек­тив­ною бу­де зо­на Сте­пу Ук­раїни. Знач­на ча­с­ти­на Ліво­бе­реж­но­го Лісо­сте­пу, західна ча­с­ти­на Лісо­сте­пу, Полісся за­ли­ша­ють­ся ще на три­ва­лий час зо­на­ми пе­ре­важ­но ди­фе­ренційо­ва­но­го об­робітку із доміну­ван­ням оран­ки та дис­ко­вих зна­рядь. Си­с­те­ми мінімаль­но­го об­робітку за­про­ва­д­жу­ва­ти­муть тут ли­ше фраг­мен­тар­но ок­ремі гос­по­дар­ст­ва.

Си­с­те­ма «ноу-тілл» — еко­номічна мо­дель рос­лин­ництва
Під час її ство­рен­ня фахівці взя­ли за ос­но­ву тех­но­логію ну­ль­о­во­го об­робітку грун­ту, приділи­ли більше ува­ги оп­тимізації ви­роб­ни­чих про­цесів і в ре­зуль­таті зро­би­ли рос­лин­ництво ке­ро­ва­ним, про­гно­зо­ва­ним і еко­номічно ефек­тив­ним. За нинішньої ор­ганізації сільсько­го гос­по­дар­ст­ва уро­жай на 80% за­ле­жить від при­род­них умов. За си­с­те­ми «ноу-тілл» вплив по­го­ди і кліма­ту на ефек­тивність рос­лин­ництва зве­де­на до 20%, а ре­ш­та, 80%, при­па­дає на тех­но­логії та уп­равління у сільсько­му гос­по­дарстві, що об’єднані в од­ну си­с­те­му.
Для об­ме­жен­ня шкідли­вості се­ге­таль­ної рос­лин­ності доцільно за­сто­со­ву­ва­ти си­с­темні пре­па­ра­ти суцільної дії із кла­су гліфо­сатів. Во­ни еко­логічно найс­при­ят­ливіші, оскільки після про­яву ток­сич­ної дії швид­ко підда­ють­ся про­це­су біологічно­го роз­кла­дан­ня грун­то­ви­ми мікро­ор­ганізма­ми. Гербіци­ди суцільної дії із кла­су гліфо­сатів є аль­тер­на­ти­вою пе­ред­посівно­го об­робітку грун­ту для кон­тро­лю більшості зла­ко­вих і ши­ро­ко­ли­с­тих бур’янів, на­при­клад у посівах со­няш­ни­ку.
Як один із спо­собів у си­с­темі «ноу-тілл», що за­без­пе­чує об­ме­жен­ня чи­сель­ності бур’янів у посівах цієї куль­ту­ри, є за­трим­ка строків її висіву — більшість ранніх бур’янів, що про­ро­с­туть, бу­дуть зни­щені ще до сівби со­няш­ни­ку.

   На­разі для кон­тро­лю бур’янів у со­няш­ни­ко­вих посівах за­сто­со­ву­ють та­кож гербіци­ди на ос­нові діючих ре­чо­вин пен­ди­ме­таліну та три­ф­лу­раліну. Ці гербіци­ди за­сто­со­ву­ють, в ос­нов­но­му, для кон­тро­лю зла­ко­вих бур’янів. Аме­ри­канські дослідни­ки відміча­ють, що для ефек­тив­но­го кон­тро­лю бур’янів кра­щий і до­стат­ньо еко­номічний три­ф­лу­ралін, пен­ди­ме­талін — на дру­го­му місці після ньо­го. Ці гербіци­ди за­зви­чай кон­тро­лю­ють від лег­кої до се­ред­ньої інвазії щи­ри­цю білу і ло­бо­ду білу і за підви­ще­них норм ви­т­ра­ти за­без­пе­чу­ють кон­троль іван-чаю і ку­ря­чо­го про­са.
За ре­зуль­та­та­ми досліджен­ня, на сьо­годні у Ка­наді і США ре­ко­мен­до­ва­но до ви­ко­ри­с­тан­ня три­ф­лу­ралін у гра­ну­ль­о­ваній формі для кон­тро­лю зла­ко­вих і ши­ро­ко­ли­с­тих бур’янів у посівах со­няш­ни­ку або інших олійних куль­тур. Уп­ро­довж ба­га­ть­ох років три­ф­лу­ралін у такій фор­му­ляції ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють для об­ме­жен­ня шкідли­вості бур’янів у посівах со­няш­ни­ку за тех­но­логії «ноу-тілл». Однією з умов ви­ко­ри­с­тан­ня та ефек­тив­ності пре­па­ратів на ос­нові цих діючих ре­чо­вин є на­явність до­стат­ньої кількості опадів, які не­обхідні для ак­ти­вації гра­нул.
Згідно із «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні», для за­хи­с­ту посівів со­няш­ни­ку та­кож ре­ко­мен­до­вані пре­па­ра­ти як на ос­нові діючих ре­чо­вин пен­ди­ме­талін і три­ф­лу­ралін, так і на ос­нові аце­тох­ло­ру, про­ме­т­ри­ну, кле­то­ди­му, ме­то­лах­ло­ру, ме­то­лах­ло­ру у поєднанні із тер­бу­ти­ла­зи­ном, ок­си­ф­лу­ор­фе­ну, хіза­ло­фоп-П-ети­лу, хіза­ло­фоп-П-те­фу­ри­лу, кло­ма­зо­ну, флу­а­зи­фоп-П-бу­ти­лу, флуміок­са­зи­ну; S-ме­то­лах­ло­ру у поєднанні із тер­бу­ти­ла­зи­ном, пропізох­ло­ру, флу­рох­ло­ри­до­ну, ди­ме­те­наміду-П. За­сто­су­ван­ня пре­па­ратів на ос­нові вка­за­них діючих ре­чо­вин за­без­пе­чу­ва­ти­ме ефек­тив­не та якісне об­ме­жен­ня чи­сель­ності од­норічних зла­ко­вих і двосім’ядоль­них бур’янів, які доміну­ють у спектрі засмічен­ня посівів со­няш­ни­ку. Найбільшої шко­ди во­ни за­вда­ють куль­турі у пер­ший період роз­вит­ку, ко­ли куль­турні рос­ли­ни рос­туть порівня­но повільно.
Та­кож для кон­тро­лю засміче­ності посівів со­няш­ни­ку доцільно за­сто­со­ву­ва­ти і міжряд­ний об­робіток грун­ту — як ре­зерв­ний варіант. Ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку по стерні зла­ко­вих куль­тур за­без­пе­чує збе­ре­жен­ня во­ло­гості грун­ту. Стер­ня, а та­кож по­жнивні решт­ки як муль­ча відмінно за­хи­ща­ють грунт, змен­шу­ю­чи інтен­сивність ви­па­ро­ву­ван­ня во­ло­ги. Ос­таннім ча­сом, у зв’яз­ку зі збільшен­ням по­су­ш­ли­вих днів, як пра­ви­ло, у серпні і ве­ресні, за­сто­су­ван­ня тех­но­логії «ноу-тілл» повністю се­бе ви­прав­до­вує у півден­них регіонах країни. За­вдя­ки збе­ре­жен­ню та еко­номії во­ло­ги за­без­пе­чується ви­со­кий уро­жай куль­ту­ри.
Та­кож за­сто­су­ван­ня тех­но­логії «ноу-тілл» в умо­вах ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку у сму­гах стерні ози­мої пше­ниці й інших зла­ко­вих за­побігає ерозії грунтів.

Стра­тегія за­сто­су­ван­ня гербіцидів
Як свідчать дані, от­ри­мані за ре­зуль­та­та­ми досліджень, стра­тегія за­сто­су­ван­ня гербіцидів у си­с­темі «ноу-тілл» де­що інша, ніж за тра­диційної си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва. Відмінність, у пер­шу чер­гу, по­ля­гає в іншо­му до­борі за­ходів із кон­тро­лю бур’янів у період, ко­ли по­ля не зай­няті куль­ту­ра­ми. За відсут­ності ме­ханічно­го об­робітку грун­ту змінюється не ли­ше кількість, а й ви­до­вий склад бур’яно­во­го уг­ру­по­ван­ня по­ля. Вста­нов­ле­но, що бур’яни, які ма­ють круп­не насіння, мен­ше при­сто­со­вані до існу­ван­ня в аг­рофіто­це­но­зах за відсут­ності ме­ханічно­го об­робітку грун­ту, а дрібно­насінні, на­впа­ки, —при­сто­со­ваніші. Та­ким чи­ном, на­сам­пе­ред, слід приділя­ти ува­гу бур’янам, які фор­му­ють дрібне насіння. Для їхньо­го кон­тро­лю ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти як грун­тові, так і після­с­хо­дові гербіци­ди. Зо­к­ре­ма, у посівах ранніх ярих та ози­мих ко­ло­со­вих куль­тур у си­с­те­мах хімічно­го за­хи­с­ту ви­ко­ри­с­то­ву­ють ли­ше після­с­хо­дові гербіцидні пре­па­ра­ти.
Для кож­но­го по­ля (куль­ту­ри) сіво­зміни не­обхідно роз­ро­би­ти свій план за­сто­су­ван­ня гербіцидів, який би ви­клю­чав не­га­тив­ний вплив (післядію) на на­ступні у сівозміні куль­ту­ри.
Ефек­тив­но об­ме­жи­ти шкідливість смітної рос­лин­ності у посівах ранніх ярих зер­но­вих куль­тур мож­на вне­сен­ням гербіцидів на ос­нові діючих ре­чо­вин, ре­ко­мен­до­ва­них «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні». Для об­ме­жен­ня чи­сель­ності од­норічних та де­я­ких ба­га­торічних двосім’ядоль­них бур’янів у фазі ку­щен­ня посіви об­при­с­ку­ють од­ним із пре­па­ратів на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин, як: амідо­суль­фу­рон, амінопіралід із фло­ра­су­ла­мом, бен­та­зон, ди­кам­ба, три­а­суль­фу­рон, клопіралід, мет­суль­фу­рон-ме­тил, МЦПА, про­суль­фу­рон, суль­фо­суль­фу­рон, ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил, три­бе­ну­рон-ме­тил, три­то­суль­фу­рон, флу­рок­сипір, флу­кар­ба­зон, йод­суль­фу­рон-ме­тил натрію, флу­рок­сипір, 2,4-Д, фло­ра­су­ла­м із флу­мет­су­ла­мом та ін.
Од­норічні зла­кові бур’яни у фазі ку­щен­ня кон­тро­лю­ють од­ним із ре­ко­мен­до­ва­них гербіцидів на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин: фе­нок­са­проп-П-етил, пінок­са­ден, пірокс­су­лам, флу­кар­ба­зон та ін.  На по­лях, де в осінній період пе­ре­ва­жа­ють дво­дольні бур’яни, до­стат­ньо ефек­тив­ним бу­де за­сто­су­ван­ня гербіцидів гру­пи 2,4-Д (ефір) у поєднанні із гліфо­са­том. Грамініци­ди доцільно за­сто­со­ву­ва­ти ли­ше за на­яв­ності од­но­доль­них бур’янів. За зміша­но­го ти­пу за­бур’янен­ня по­ля ефек­тив­ним бу­де їхній кон­троль пре­па­ра­та­ми на ос­нові гліфо­са­ту. Ос­нов­на ви­мо­га в та­ко­му разі — не­до­пу­щен­ня фор­му­ван­ня у післяж­нив­них бур’янів життєздат­но­го насіння.
Під час сівби пізніх ярих куль­тур із три­ва­лим вес­ня­ним до­посівним періодом не­обхідно бу­де вжи­ти за­ходів зі зни­щен­ня вес­ня­них сходів бур’янів. Ре­зуль­та­тив­ним бу­де за­сто­су­ван­ня для їхньо­го кон­тро­лю пре­па­ратів суцільної дії. Ви­ко­ри­с­тан­ня грун­то­вих гербіцидів за терміном потрібно пе­ре­не­с­ти на після­посівний період, оскільки во­ни, по­кри­ва­ю­чи стер­ню й по­жнивні решт­ки та за­дер­жу­ю­чись на них, втра­ча­ти­муть свою технічну ефек­тивність, яка не про­явить­ся по­вною мірою. Опа­ди, що ви­па­да­ти­муть після вне­сен­ня гербіцидів, мо­жуть ли­ше ча­ст­ко­во по­зи­тив­но впли­ну­ти на ефек­тивність пре­па­ратів.
 
   За­сто­су­ван­ня гербіцидів із цієї гру­пи у після­посівний період, але до по­яви сходів куль­ту­ри бу­де ефек­тивнішим із двох при­чин:
   пер­ша — сівал­ка, за­без­пе­чу­ю­чи пев­не роз­пу­шен­ня грун­ту і за­гор­тан­ня рос­лин­них ре­ш­ток, збільшить ступінь йо­го відкри­тості, що по­зи­тив­но впли­не на рівень технічної ефек­тив­ності грун­то­во­го гербіци­ду, особ­ли­во в зоні ряд­ка куль­ту­ри;
  дру­га — пе­ре­не­сен­ня терміну за­сто­су­ван­ня грун­то­во­го гербіци­ду по­до­вжує три­валість йо­го дії: за цей період куль­ту­ра, про­хо­дя­чи певні фа­зи роз­вит­ку, на­бу­ває стійкості та кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності що­до бур’янів.
На­при­клад, на ку­ку­рудзі ефек­тивніше за­сто­со­ву­ва­ти грун­то­вий гербіцид При­мек­с­т­ра ТZ Голд 500, SC, по схо­дах у фазі трьох-п’яти листків куль­ту­ри, особ­ли­во як­що йо­го поєдна­ти із після­с­хо­до­вим гербіци­дом, на­при­клад Ба­зи­сом або Май­ст­ром. У та­ко­му разі мож­на змен­ши­ти нор­му вне­сен­ня кож­но­го пре­па­ра­ту й от­ри­ма­ти мак­си­маль­ну ефек­тивність для об­ме­жен­ня шкідли­вості ве­ге­ту­ю­чих бур’янів і ма­ти три­ва­лий період за­хис­ної дії грун­то­во­го гербіци­ду.
 
   Пе­ре­ва­гою ви­ко­ри­с­тан­ня грун­то­вих гербіцидів є мож­ливість кон­тро­лю­ва­ти кілька хвиль про­ро­с­тан­ня бур’янів, за­без­пе­чу­ю­чи по­туж­ний старт для сходів рос­лин куль­ту­ри. Їхня ефек­тивність за­ле­жить від на­яв­ності во­ло­ги і якості об­робітку грун­ту. Ці пре­па­ра­ти ство­рю­ють за­хис­ний ек­ран і пригнічу­ють бур’яни, які тільки по­чи­на­ють про­ро­ста­ти із насіння. То­му грун­тові гербіци­ди за­сто­со­ву­ють для кон­тро­лю од­норічних бур’янів. Го­ло­вна пе­ре­ва­га цих пре­па­ратів — три­валість за­хис­ної дії, яка нерідко по­ши­рюється на весь ве­ге­таційний період. Плю­сом грун­то­вих гербіцидів є і те, що їхня ток­сич­на дія мен­ше за­ле­жить від по­год­них умов — на­впа­ки, опа­ди впли­ва­ють тільки по­зи­тив­но. За­вдя­ки зво­ло­жен­ню грун­ту пре­па­рат рівномірніше роз­поділяється, вплив вітру про­яв­ляється мен­шою мірою, по­за­як із цією ме­тою за­сто­со­ву­ють круп­но­крап­лин­не об­при­с­ку­ван­ня роз­пи­лю­ва­ча­ми із ве­ли­ки­ми вихідни­ми от­во­ра­ми, що не за­би­ва­ють­ся сто­ронніми домішка­ми.
Спеціаль­ни­ми ла­бо­ра­тор­ни­ми досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що вне­сен­ня гербіци­ду у грунт го­ри­зон­таль­ним ек­ра­ном не має пе­ре­ваг що­до технічної ефек­тив­ності порівня­но із пе­ремішу­ван­ням йо­го у шарі грун­ту.
Істот­ним фак­то­ром у си­с­темі за­хи­с­ту від бур’янів є особ­ли­вості ос­танніх ма­со­во про­ро­ста­ти про­тя­гом до­сить три­ва­ло­го ча­су. Де­які із них: ви­ди ло­бо­ди, щи­риці, мишію то­що — за пев­них спри­ят­ли­вих умов здатні про­ро­ста­ти впро­довж усь­о­го ве­ге­таційно­го періоду. У ціло­му ком­плекс най­по­ши­реніших і найшкідливіших видів бур’янів у посівах ши­ро­ко­ряд­них куль­тур інтен­сив­но дає схо­ди впро­довж 30–45 днів від ча­су по­яви сходів куль­тур­них рос­лин. Ши­ро­ке ви­ко­ри­с­тан­ня грун­то­вих гербіцидів за­без­пе­чує ли­ше тим­ча­со­вий за­хис­ний ре­зуль­тат: за­зви­чай во­ни про­яв­ля­ють ефек­тивність про­тя­гом 30–40 днів від мо­мен­ту вне­сен­ня їх у грунт. Тра­диційно це тре­тя де­ка­да квітня. Ви­со­ка ефек­тивність дії та­ких пре­па­ратів на про­ро­ст­ки бур’яно­вих рос­лин мож­ли­ва ли­ше за на­яв­ності до­стат­ньої кількості во­ло­ги у верх­нь­о­му шарі грун­ту у квітні — травні.
У разі стрімкої та су­хої вес­ни раціональніше за­сто­со­ву­ва­ти грун­тові гербіци­ди до про­ве­ден­ня сівби, за про­хо­лод­них та во­ло­гих вес­ня­них умов — до по­яви сходів рос­лин куль­ту­ри. Ви­со­ко­с­теб­лові куль­ту­ри: ку­ку­руд­за, со­няш­ник — до ча­су зни­жен­ня ефек­тив­ності за­хис­ної дії грун­то­вих пре­па­ратів самі здатні затіню­ва­ти по­верх­ню грун­ту і надійно кон­тро­лю­ва­ти си­ту­ацію із бур’яна­ми у посівах.  Далі бу­де.

Інтерв'ю
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі

1
0