Фактори, які гальмують виробництво нішевих культур

Нішеві культури більш вигідні, але їх виробництво має низку факторів, які гальмують їх культивацію. Зокрема, їх важче продавати, бо це маленькі партії – не всі виробники, не всі імпортери готові до такої «штучної» роботи. Про це повідомив експерт-аналітик аналітичного центру «ПроАгро» Ярослав Левицький в інтерв'ю propozitsiya.com.

Експерт зазначив, що, не зважаючи на посилений інтерес до малих, нішевих культур - просо, овес, сорго та інших, їх посівні площі залишаються нестабільними: то зменшуються, то збільшуються. «Так, можна досить непогано заробити на гречці. Минулого року збільшились посівні площі під нею, зросло виробництво. Більше того: держадміністрації кредитували виробництво гречихи – доплачували за кожен додатковий гектар, який фермери відводили під цю культуру», – нагадав аналітик.

Я. Левицький додав, що виробництво органічних культур, під яке відведено лише 1% посівних площ, кволо розвивається, зокрема, через складну процедуру сертифікації. Крім того, якщо на пшениці чи ячмені відпрацьовано технологію, є засоби захисту цих культур, добрива, є насіння, імпортери можуть завезти його достатньо, то для малих культур часто не можливо придбати посівний матеріал, не відпрацьовано технології виробництва. «Хоча у нас зараз перевиробництво і кукурудзи, і пшениці, а ціни на них падають, все одно більшість аграріїв виходять із тих міркувань, що краще заробляти небагато, але гарантовано», – вважає експерт.

На його думку, небагато аграріїв готові ризикувати та експериментувати, хоча варто визнати, що останнім часом серйозні виробники проявляють інтерес до нішевих культур. І якщо це буде підсилено допомогою держави чи експортерів, які будуть готові укладати угоди, то можемо стати свідками популяризації цих культур.

Загалом експерт зазначив, що визначити якусь чітку тенденцію в рентабельності культур доволі складно. «Не можна сказати, що традиційні культури знижують рентабельність. Наприклад, у 2015 році рентабельність «зашкалювала», бо була девальвація гривні, а рентабельність рахують у гривні. Якщо переводити на долари, то виходить набагато гірше», – каже він.