Спецможливості
Інтерв'ю

Українські «органіки» переросли період «глупого» реекспорту, - О.Березовська

19.01.2017
7271
Українські «органіки» переросли період «глупого» реекспорту, - О.Березовська фото, ілюстрація
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»

Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та олію. Однією з приоритетних задач на перші роки визначили для себе просування органіки через торгівельні мережі. Зараз Спілка об'єднує більше 30 органічних виробників, ще близько 20 компаній виявляють бажання вступити до об'єднання. Про основні досягнення та плани на майбутнє propozitsiya.com розповідає президент ГС «Органічна Україна» Олена Березовська. 

 

 

- Яким був минулий рік для «Органічної України»?

- Левову частку часу ми віддавали роботі з представниками влади. Сміливо можу похвалитися, що до органічного сектора найбільш лояльне відношення і в Міністерстві аграрної політики, і в Міністерстві природи. Ми учасники максимальної кількості експертних груп при владі і цілком офіційно прийняті у Мінагрополітиці. Виник конструктивний діалог із чиновниками: ми – експерти – і готові допомогти, але чітко розуміємо, що ви – влада, яка нам дуже потрібна.

- Є конкретні результати цього діалогу?

- У Верховній Раді зареєстровано нову редакцію закону "Про органічне виробництво та обіг органічної продукції". Чинний закон нам  не сподобався з самого початку, бо не відповідав міжнародному законодавству і створював низку проблем.

Над новим законопроектом працювали в тісному контакті з міністерствами з юристами, Швейцарсько-український проектом "Розвиток органічного ринку". Щоб запрацював новий закон, треба внести до 15 правок в інші законопроекти – щодо бджільництва, дитячого харчування тощо. Нам не потрібен закон ради закону, необхідний механізм для повноцінного регулювання ринку.

- Що конкретно покращилося в нинішньому законі?

- Чинний закон заплутаний сам по собі. Статті чи не через одну суперечать одна іншій. Нова редакція стане чіткою інструкцією для виробника. Закону не треба боятися, ним треба користуватися, він дає переваги перед іншими виробниками, псевдо органіками, створює прозорий механізм конкуренції.Вітчизняні виробники органічної продкції на виставці BIOFACH-2016 (Німеччина, Нюрнберг)

Наприклад, така проста річ, як земля. В чинному законі йдеться про те, що потрібно досліджувати землю на придатність до органічного виробництва. По-перше, не зрозуміло, як і хто це повинен конкретно робити. По-друге, це найбільша помилка, коли є обмеження щодо використання землі. Світовий принцип органічного виробництва такий: взяти найгіршу, грубо кажучи,  землю і відновити грунт. В Україні є поняття – земля сільськогосподарського призначення. Якщо це Чорнобильська зона, то в ній не можна вирощувати ані органічні, ані традиційні продукти – це веде до небезпечного продукту на полиці магазину і просто не дозволене в Україні. Якщо поблизу земель сільгосппризначення розташовано хімічні виробництва, теж не можна вирощувати ніяку аграрну продукцію. Звичайно, є ризиковані зони землеробства, проте в такому випадку орган сертифікації додатково оцінює тривалість перехідного періоду (2 чи 3 роки) чи визначає буферну зону (6 чи 8 метрів). Можна сказати, що зараз в Україні всі землі придатні для органічного виробництва. Так як і в Європі, і в Америці.

Крім того, у чинному законі – все побудовано на заборонах. Ми максимально переписали формулювання у форматі рекомендацій, як-то: рекомендується створити сприятливі умови для тварин, використовувати насіння максимально районоване.

- Як виглядає український ринок «органіки»? Що і де найбільше виробляють?

- Станом на 1 червня 2016 року в органічному секторі зареєстровано 239 підприємств, із яких 162 сільгоспвиробники. Ринок споживання прив'язаний до великих міст – Київ, Одеса, Львів, Харків, Дніпро. Київська область лідирує і по переробці, і по споживанню.  

Спочатку з'явилася органічна бакалія, вона й залишилася на першій позиції по асортименту. Хітом продажів є молочка, в містах вона завжди користується попитом. Тим більше, що вона дає виробникові можливість представити широченний асортимент.

- Назвіть, будь ласка, лідерів органічного сектору.

-  ТОВ «Органік Мілк» (ТМ “Organic Milk") і ТОВ «Старий Порицьк» (ТМ «Старопорицьке») – виробники молочної продукції, «ЕтноПродукт»  (ТМ "Етнопродукт") – м'ясо, молоко, зерно; «Органік Оригінал» (ТМ «Екород») – бакалія; «Галекс-агро» –  експорто-орієнтований виробник зерна. Показово, що великі гравці вибудовують вертикаль, адже тваринництво не може існувати без землі, а земля – без реалізації вирощеної продукції на внутрішньому ринку. Щоб мати гарний врожай, потрібен гній, а для цього потрібна корова. Щоб вона була в достатку, треба її продукцію продавати. Щоб продавати продукцію, знову ж таки потрібно сформувати внутрішній ринок.

– Тоді чому більшість українських органіків працюють на експорт?

– Позиція всіх учасників ринку – розвиток внутрішнього ринку через зовнішній. Останній в рази перевищує обіг внутрішнього. Моя позиція – не потрібно їх порівнювати. Якщо виробники експортують – це добре. Вони створюють робочі місця, платять вищу зарплату. А споживачі розуміють, що купують продукцію європейської якості. Я не знаю жодного виробника, який би поставив хрест на внутрішньому ринку. Потрібно розвивати і внутрішній, і зовнішній ринки.

Орієнтовно близько 20% учасників сектору реалізують свою продукцію лише на внутрішньому ринку. Зазвичай, це невеликі господарства. Але вони прагнуть виробляти в 10 разів більше і виходити на зовнішній ринок. Тому зараз спостерігається кластеризація невеликих органічних виробників, які будуть формувати великі експортні партії.

Кожен органічний виробник, та й взагалі агровиробник, не повинен відчувати кордонів. Відомо, що Україна експортує равликів у 7 разів більше, ніж сала. Равликів продають у Польщу і Литву по $1, а потім наші VIP-магазини і ресторани купують їх по $5. Українські виробники органічних продуктів період «глупого» реекспорту переросли.

Продукти, які логічно й економічно доцільно експортувати, виробники будуть експортувати. Наочний приклад – соя. Вона в нас прекрасно росте, а в ЄС існує дефіцит кормів – європейці готові купувати українську сою. Безперечно потрібно, щоб в Україні розвивалося органічне тваринництво, але його становлення знадобиться років 15. Що робити тим аграріям, котрі зараз вирощують органічну сою? – Експортувати. І не перейматися, мовляв, я такий нікчемний, бо експортую корма. Цим пишатися варто. Буде органічне тваринництво в ЄС, наздоганятиме Європу й Україна.

- Наскільки важко реалізовувати органічні продукти у вітчизняних супермаркетах?

- Тенденція 2015–2016 років – попит перевищує пропозицію. Наприклад, торгівельна мережа «Ашан» представляє 600 органічних позицій, проте лише в 2-х своїх маркетах. Звичайно, рітейлер може зробити це і для інших маркетів. Проте щоб забезпечити їх усіх органічною продукцією, потрібно значно збільшити виробничий потенціал. У свою чергу органічне виробництво не може так швидко наростити обсяги: потрібно збільшити земельний банк, пройти сертифікацію. Рітейл демонструє великий попит органічну продукцію. Її дефіцит навік провокував появу на ринку псевдоорганіки.  Але критичною є необізнаність споживача, і це створює реалізацію органічної продукції довгою та складною.

- «Органічна Україна» якось із цим явищем бореться?

- Звичайно. Писали листи до магазинів, просили перевіряйте сертифікати. «Органічна Україна» відстоювала екомаркування на законодавчому рівні,  через Антимонопольний комітет України. Але потрібно бути чесними: поки органічне законодавство не буде повноцінно врегульованим, ми всі поза законом. Закон чинний, але до нього немає регуляторних актів – це правова колізія. Додати Майдан, стан реформ у державі, відсутність перевірок від державних служб – маємо по факту хаос на полицях супермаркетів, який стримує розвиток виробництва органічних продуктів, стимулювання попит.

Споживача легко переконати купувати органічне: смак краще, місія очевидна. Єдиний нюанс – економічна криза. Якби в усіх людей, які хочуть купувати натуральні продукти, була така можливість, попит стимулював би пропозицію ще більше, і не тільки на словах.

- Який повинен бути дохід родини, щоб дозволити собі органічне харчування?

- У Тетяни Яблонської є цікавий проект – органічна корзина з набором продуктів на тиждень вартістю 350-450 грн. На місяць знадобиться близько 2000 грн. Гривень по 100 треба додатково передбачити на бакалію, цукор, чаю, каву – це ще 700 грн/тиждень. Тобто на місяць родині, аби харчуватися органічними продуктами, потрібно витрачати 4 800 грн. Середньостатистичний українець на продукти, на жаль, витрачає 75% доходу. Це показник бідності, коли на харчування йде понад 50% заробітку. Органічна продукція не є найдорожчою – це впевнений середній ціновий сегмент.

- Опишіть, будь ласка, портрет органічного споживача.

- Це мешканець великого міста, мандрівник, який на власні очі переконався, що все органічне зараз шалено модно. Новатор, бо органічні продукти є інновацією. З середнім і вищим доходом. Людина сімейна або молоді дівчата і хлопці, для яких важлива краса. Спортсмени та люди, що ведуть здоровий спосіб життя, бо органічний продукт дає зовсім інше духовне наповнення. Велика частка нашої аудиторій – вегетаріанці, котрі при відмові від м’яса прагнуть наповнювати себе позитивною та гармонійною їжею. Також мами та їхні діти, хворі та люди похилого віку – всі, хто не може споживати іншу продукцію.

- Чи велика зараз конкуренція на органічному ринку?

- Ніякої. І її не буде ще дуже довго. Сегмент органіки в структурі виробництва продуктів в Україні – 1% від загалу. Органічні виробники не бояться конкуренції. У всіх на декілька років наперед укладені контракти на поставку сировини за кордон, є чіткі стратегії розвитку. На щастя в Україні ще багато землі, наприклад, що належить державі, що ніяк не використовується  і придатна для органічного землеробства. Та й виробником органічної продукції не так легко стати.

- Які основні труднощі?

- Ризики часу та перехідного періоду, довгі інвестиції – розуміння того, що на прибуток доведеться чекати мінімум 3-4 роки. Наші ж аграрії хочуть так: весною посадив, на кредит придбав пестициди, восени зібрав, віддав кредит, купив дві машини – справу зроблено.

- Бажаючі стати «органіками» все-таки є?

- Статистика Сертифікаційної компанії «Органік Стандарт» свідчить про збільшення сертифікованих операторів у 2 рази за 2016 рік. Є ті, хто починає з нуля, а є ті, що частину господарства переводять під органічне виробництво. Через органічний експорт можна знайти нові ринки збуту. Експорт звичайної агропродукції дуже корумпований – так пишуть – і завуальований. Для прикладу, зараз усі говорять про попит на грецький горіх. А спробуйте відправити за кордон якусь партію горіху? А органічному горіху, що є втричі дорожчим, – зелене світло. Так само готові купувати на світовому ринку український органічний часник.

- Що порадите новачкам?

- Спочатку варто знайти свою нішу – визначитися, що вирощувати і кому продавати. Для цього зробіть внутрішній аудит – що маєте 1 га землі чи 10, скільки в наявності грошей, сподвижників, однодумців, партнерів – знайдіть свій ресурс. Ще детальніше дослідіть нішу: чи доцільно на вашому гектарі вирощувати полбу? – мабуть ні. Але ж на цьому гектарі можна побудувати прибуткову теплицю. Потім напишіть інвестиційний проект, розробіть власну  економічну модель. І запрошую до нас в «Органік бізнес школу»,  що є самостійним проектом. Усьому цьому ми можемо навчити.

- Чи реально отримати інвестиції під органічне виробництво?

- Є регіональні програми із повернення вартості органічної сертифікації. Аграрний міністр обіцяє допомогу фінансову малому і середньому фермерству, в тому числі органічному. На місцевому рівні всім владним структурам рекомендовано сприяти органічним виробникам, віддавати їм перевагу при фінансуванні. Є проекти технічної експертної допомоги. Всі країни світу готові фінансувати органічного фермера. Інвестиційні компанії демонструють інтерес. Проте самі виробники не завжди готові до таких «пошукових» дій. В інтерв'ю ЗМІ вони зазвичай скаржаться, що держава нічим не допомагає. А водночас, наприклад, програма з компенсації кредитних ставок органічним виробникам у Львівській області так і не була реалізована, бо  не знайшлось кому надавати цю компенсацію, – виробники не хочуть брати кредит, сертифікуватися.

- Але ж за кордоном натуральне виробництво дотується?

- ЄС продовжує надавати дотації, але їх суттєво зменшено. Крім того, в Європі посилено контроль органічної продукції, оскільки був сумний досвід Польщі: фермери написали заяви про перехід на органічне виробництво, отримували дотації весь перехідний період, а через три роки 80% сказали, що у них не вийшло стати органічними. Подібний інцидент був і з балтійськими країнами.

Європейська влада сформувала у споживача попит на органічну продукцію і він власним гаманцем дотує виробника. І саме того, хто дає кінцевий продукт на полиці, хто реально є органічним виробником – дуже чесне і вигідне головним гравцям – споживачу та виробнику – дотування.

- Чи прийде до цього Україна?

- Так. Плануємо запустити масштабну інформаційну компанію щодо органічної продукції. Поки що не можемо цього зробити, бо не врегульовано законодавчу базу. Сподіваємося, що це буде вже цієї осені, 2017 року.

- Які ще завдання ставить «Органічна Україна» на сезон–2017?

- Величезна проблема – псевдоорганіка, якій з'явитися набагато легше. Настав момент законодавчого захисту органічної продукції. Адже в органічного продукту реальна додана вартість – вона чесна, це не маркетинговий пшик. Ще одна задача на 2017-й – посилити якість послуг кожному учасника нашого об’єднання. Попереду великий обсяг роботи.

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

 

 

 

Інтерв'ю
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее
Минулої осені сайт «Пропозиція» побував у гостях у кооператорів Дніпровської області. Чималу допомогу в становленні кооперативів, а згодом – кооперативних об’єднань, надала Кооперативна академія, що працює в м. Дніпро. Її очолює Софія... Подробнее

1
0