Виробники насіння, єднайтеся?

Насіння - основа сільгоспвиробництва, метою якого є нагодувати, а тепер ще й обігріти людство. Проблема - глобальна, тож і вирішувати її треба на світовому рівні. Провідні оригінатори насіння, зазвичай, об'єднуються в національні асоціації, які, своєю чергою, є членами регіональних та світових організацій. Які функції таких об'єднань та чи потрібні вони українським виробникам і продавцям насіння, спробуємо розповісти в пропонованому матеріалі.

Приводом для поглибленого вивчення теми насінництва стала зустріч із колишнім Генеральним секретарем Міжнародної насіннєвої асоціації (ISF) паном Лебуанеком, який є академіком Французької академії наук. Метою його візиту в Україну було вивчення можливостей створення Національної асоціації виробників насіння та консультативна допомога у вступі в міжнародне об'єднання виробників насіння. Кілька слів про останнє. Міжнародна насіннєва асоціація - неприбуткова й

неполітична організація, членами якої є 70 національних асоціацій та великих насіннєвих компаній. ISF діє як представник насіннєвої індустрії на рівні міжурядових організацій. Співпрацює з ОЕСD (Організація економічної співпраці та розвитку), UPOV (Міжнародний союз захисту нових сортів рослин), ISTA (Міжнародна асоціація тестування насіння), IPPC (Міжнародна конвенція захисту рослин), FAO (Міжнародна організація сільського господарства та продовольства), CBD (Конвенція біологічної різноманітності), WIPO (Світова організація інтелектуальної власності). ОЕСD об'єднує уряди різних країн, щоб підтримувати економічне зростання, підвищення рівнів стандартизації, працевлаштування, фінансову стабілізацію, допомагати країнам, які цього потребують, сприяти зростанню обсягу зовнішньої торгівлі. ОЕСD моніторить тенденції, аналізує їх, складає прогнози в сфері торгівлі, сільського господарства та захисту навколишнього середовища, оподаткування.
Міжнародна насіннєва асоціація (ISF) має спеціальні правила, згідно з якими укладають міжнародні контракти, де дуже чітко описують терміни поставок, якість, кількість тощо (детальніше на сайті www.worldseed.org). Якщо на договорі стоїть посилання на ISF, це означає, що в разі претензії його можна розглядати в арбітражних судах 40 країн. Щорічно розглядають вісім-десять претензій щодо неналежної якості постаченого товару, порушення строків постачання. Погодьтеся, зважаючи на обсяги світової торгівлі, така кількість проблемних контрактів зовсім не велика. Певно, ні постачальники, ні покупці не ризикують порушувати умови контрактів, укладених за правилами ISF. Можу припустити, що українські експортери могли б уникнути багатьох проблем, включаючи фітосанітарні, використовуючи у міжнародних контрактах світові стандарти і, звичайно, дотримуючись їх.
Важливим аспектом є тестування здоров'я насіння в спецлабораторіях. Адже шкідливі організми, за наявності їх у насінні, можуть спричинити часткову або повну втрату його посівних якостей і, як наслідок, - втрату левової частки врожаю. Оскільки в різних країнах вимоги до здоров'я посівного матеріалу, як і методи його контролю, різняться, насіннєві компанії вирішили співпрацювати в сфері обміну інформацією в межах ISHI (Міжнародна ініціатива здоров'я). До речі, українські виробники насіння, якщо вони планують працювати на цьому ринку довго й плідно, самі ініціюють проведення аналітичної роботи з визначення здоров'я насіннєвого матеріалу.
ISF здійснює активну роботу щодо ГМО, не оцінюючи їх ані позитивно, ані негативно. Але зважаючи на потребу використання ГМК, для того щоб гарантувати світову продовольчу безпеку, Асоціація працює над законодавчою базою для використання ГМО в світі. Україна як держава теж має нарешті визначитися в своєму ставленні до генетично змінених організмів, адже й досі немає жодних законодавчих передумов для ввезення в країну, вивчення, розмноження чи вирощування за певними напрямами використання таких штучних конструкцій. Однак на полях України частка вирощуваних ГМ-рослин сої вже сягає понад 60%, є значна кількість ГМ-ріпаку, кілька гібридів кукурудзи та соняшнику. І це без будь-якої участі держави.
Генеральний секретар ISF пан Лебуанек займався просуванням та захистом інтересів виробників насіння на світовому рівні та на рівні світової організації торгівлі. Слід було збирати також інформацію про основні потреби країн-членів і згідно з цими потребами вести переговори з урядами щодо зміни стандартів тощо.
Східноєвропейські країни створили свою організацію в межах ISF під назвою EESNET (Східноєвропейська мережа виробників насіння). Вона об'єднує національні асоціації, або групи Центральної та Східної Європи, і не передбачає членських внесків. Мета створення - обмін інформацією на регіональному та світовому рівнях.
До слова, асоційованими членами ISF є дві українські компанії: "Агріматко-Україна" та Агрофірма "Суми-Насіння".
Україна може бути членом Міжнародної насіннєвої асоціації. Для цього потрібно створити Національну асоціацію, сучасну лабораторію для визначення якості насіннєвого матеріалу та переглянути вітчизняну систему стандартів, гармонізувавши її з міжнародною. Селекційно-генетичний інститут уже завершує роботи з гармонізації стандартів здоров'я насіння.
ISTA - Міжнародна асоціація тестування насіння - була заснована 1924 року для розробки та поширення стандартних процедур у галузі тестування насіння. Нині її членами є близько 176 лабораторій, 48 персональних членів і 22 асоційованих із 74 країн світу.
Основне завдання - однакові підходи до тестування насіння в глобальних масштабах.
Тобто узгоджено правила відбору проб насіння та їхнього дослідження, акредитації лабораторій, заохочення наукових досліджень, а також погоджено міжнародні сертифікати на насіння, підготовку кадрів та поширення знань з науки й техніки для сприяння торгівлі насінням на національному й міжнародному рівнях.
Згідно з конституцією Асоціації, метою її роботи є розробка, прийняття та публікування стандартних процедур відбору проб і тестування насіння, а також сприяння однаковому застосуванню цих процедур оцінки насіння, що надходить у міжнародну торгівлю. Серед цілей Асоціації - активне сприяння проведенню наукових досліджень у всіх галузях науки про насіння, включаючи відбір проб, випробування, зберігання, обробку та поширення насіння.
ISTA розробляє міжнародні правила тестування, програми акредитації, заохочує наукові дослідження.
В Асоціації є 14 технічних комітетів, які займаються відбором проб не лише основних сільгоспкультур, а й дослідженням насіння квітів, лісових дерев та чагарників, ГМО. Тут приділяють увагу здоров'ю насіння, його чистоті та якості зберігання, вологості, енергії росту.
Сподіваємося, що в Україні буде хоча б одна лабораторія, гідна членства в ISTA.
Українська асоціація виробників насіння має об'єднувати дії для вирішення проблем інтелектуальної власності на сорти, для розробки регламентуючих документів, роботи з державними структурами в галузі розробки законодавчої бази та гармонізації її з міжнародною. Асоціація відповідатиме також за експертизу насіння, допомагатиме в створенні досьє для реєстрації сорту.

Шановні виробники та дистрибутори! Запрошуємо вас до дискусії на сторінках журналу про потребу такої організації і ваші очікування щодо неї.

Ольга Сидоренко