Біопалива: за чи проти?

У перших номерах “Пропозиції” за цей рік ми розповідали про розвиток альтернативних джерел енергії і підкреслювали той факт, що біопалива (тобто палива з біомаси, насамперед із зерна та рослинної олії) є неефективними з погляду економіки. Причому в разі використання зерна вони будуть неконкурентоспроможними, порівняно з нафтопродуктами, за будь-яких цін на нафту. Але фактор ліміту запасів нафти штовхає людство до пошуку нових джерел енергії.

Спротив упровадженню біопалив у світі зростає з кількох причин. По-перше, спрямування значної частини зерна (в США — 30% кукурудзи) на виробництво біопалив мало наслідком стрімке зростання цін на весь спектр продуктів харчування. По-друге, прибутковість вирощування сировини для виробництва біопалив призвела до суцільного винищення лісів у Бразилії та Індонезії, внаслідок чого викиди двоокису вуглецю в атмосферу не тільки не зменшилися, а й зросли на 20%. Фахівці американської екологічної організації RightsandResourcesInitiative вважають: якщо темпи зростання населення збережуться, то до 2030 року кількість мешканців Землі наблизиться до дев’яти мільярдів людей (нині на планеті проживає близько шести мільярдів). Якщо найближчим часом ефективність сільського господарства не збільшиться в кілька разів, то, щоб запобігти голоду й енергетичній кризі, до 2030 року треба буде засіяти сільськогосподарськими культурами територію, рівну за площею дванадцяти Німеччинам. Велику частину орних площ доведеться “добирати” за рахунок лісів долини річки Амазонки.
І якщо екологічна криза для багатьох мешканців планети є доволі абстрактною, то стрімке зростання витрат на харчі відчули на собі навіть мешканці найрозвиненіших країн світу. Американці менше користуються своїми авто, зріс пасажиропотік на громадському транспорті: автобусах, метро та електропоїздах. Зростають черги на електромобілі та гібридні авто.
А тут ще на поверхню сплив таємний звіт провідного борця з бідністю в світі — Всесвітнього банку. Щоб не засмучувати президента США Джорджа Буша, який і так іде на пенсію з найнижчим серед усіх американських президентів рейтингом, Всесвітній банк, отримавши вкрай негативні результати щодо наслідків запровадження біопалив, вирішив їх приховати від громадськості. Але немає нічого таємного, що не стало б явним. 4 липня британська газета The Guardian надрукувала статю “Таємний звіт: продовольчу кризу спричинили біопалива”.
Отже, згідно із засекреченим звітом, через запровадження біопалив ціни на продукти харчування в світі зросли на 75%. Це виставляє в невигідному світлі американський та європейський уряди, які оголосили біопалива панацеєю від зростання викидів тепличних газів і зменшення залежності від імпорту нафти.
Цей звіт Всесвітнього банку цілком збігається з неоприлюдненим звітом британського уряду (так званий звіт Галахера), в якому стверджується, що палива з рослин відіграли значну роль у рекордному зростанні цін на продукти харчування.
Політичний радник групи “Оксфам” Роберт Бейлі зазначає: “Політичні лідери намагаються приховати та ігнорувати незаперечні факти стосовно того, що біопалива є головною причиною нинішнього зростання цін на продовольство. Поки політики намагаються задовольнити інтереси промислових лобі, людям у бідних країнах не вистачає їжі”.
Президент Буш пов’язав високі ціни на продукти харчування зі зростанням попиту нв них в Індії та Китаї, проте у звіті Всесвітнього банку це спростовують: “Швидке зростання доходів у країнах, що розвиваються, не є наслідком зростання глобального споживання зерна і не є суттєвим чинником великого зростання цін”. У звіті йдеться також про те, що навіть посухи в Австралії мали мінімальний вплив. Навпаки, на запаси продовольства та ціни на нього найсильніше вплинуло саме широкомасштабне запровадження біопалив у США та ЄС.
У провідній пакистанській газеті The Dawn (07.07.2008) навели такі цифри: “Глобальне виробництво біопалив досягло в 2005 році 0,8х1018 Дж, або приблизно одного відсотка загального споживання автомобільного пального. Технічно в транспортному секторі 2050 року з біопалив можна отримувати до 20х1018 Дж, або 11% загальної потреби в рідких паливах у транспортному секторі.
Таким чином, незважаючи на зростання, частка біопалив у глобальному сукупному енергоспоживанні, в найкращому разі, не перевищуватиме 10%. А за очікуваного швидкого зростання світового енергоспоживання світ дедалі більше залежатиме від мінеральних палив. У абсолютних цифрах потреба в мінеральних паливах суттєво зросте. За цих умов ліки (біопалива) не будуть безпечніші за хворобу”.
Світом поширюються заклики вчених і чиновників до перегляду програм розширення використання біопалив. Останній приклад — рішення екологічного комітету Європарламенту щодо перегляду норми (на користь скорочення) вмісту пального з відновлюваних джерел у моторних паливах до 4% (у 2015 році).
23 червня в поважній британській газеті The Times була надрукована стаття “Вчені попереджають про брак фосфору внаслідок зростання використання біопалив”. Там ішлося про те, що глобальна продовольча промисловість незабаром може стикнутися з катастрофічним браком фосфору, який є ключовим для всіх життєвих форм і лежить в основі сучасного сільського господарства. Він не має синтетичних замінників, його добувають, використовують і марнують небаченими темпами.
Вкрай неефективні технології в харчовій промисловості та зростання попиту на м’ясо- та молокопродукти в Азії призводять до прискореного зростання потреби в фосфорі. Пік потреби у фосфорі настане через 30 років. Біопалива з рослин, виробництво та використання яких “вимивають” фосфор із екосистем у неймовірних обсягах, багаторазово поглиблюють проблему. В Індії уже обмаль сірників через брак сировини для сірникових заводів. Бразильський уряд заявив про потребу націоналізації приватних родовищ сировини для виробництва добрив, а шведські вчені спішно модернізують туалети для відокремлення та збирання сечі в спробі зберегти дорогоцінний елемент.
“Усе надзвичайно просто: без фосфору не буде їжі. За нинішніх темпів використання фосфоритів вони вичерпаються протягом наступних 50–100 років”, — наголосила старший науковий співробітник Сіднейського технологічного університету Дана Корделл.
Протягом минулих 14 місяців ціна на фосфорну сировину — фосфати — зросла більш ніж на 700% — до 367 дол./т. Деякі вчені вважають, що крім спричинення підвищення цін на продукти харчування, брак фосфору в майбутньому зводить нанівець ідею біопалив як “відновлюваного” джерела енергії. Етанол насправді не є відновлюваним, якщо ключовий фундаментальний елемент вичерпується. За кілька десятиліть, за прогнозами шведських вчених з університету м. Лінкьопінг, брак фосфору стане серйозною загрозою для сільського господарства, бо глобальні запаси високоякісного фосфату вичерпуються.
Оскільки придатні для добування запаси фосфатів украй обмежені, довкола запасів, що залишилися, можуть виникнути нові геополітичні центри — динаміка, за якої зросте глобальна важливість Марокко, що володіє 32% розвіданих запасів фосфатів. Окрім Марокко, основні експортні ресурси фосфатів є в Західній Сахарі, ПАР, Йорданії, Сирії та Росії.
Природний розподіл фосфору може створити невелику групу нових “ресурсних супердержав”, що контролюватимуть ціни на добрива й матимуть владу більшу, ніж ОПЕК над нафтою. Можливо, що економічна боротьба за запаси фосфору вже почалася. За оцінками геологічних досліджень США, Китай володіє 13 млрд тонн запасів фосфатів і посилив їхню охорону. Пекін щойно запровадив 135%-вий тариф на експорт фосфатів для гарантування доступності добрив власним фермерам, які цілковито залежать від імпорту фосфору. Виробництво фосфору в США протягом останніх трьох років скоротилося на 20%, унаслідок чого США змушені імпортувати фосфати з Марокко.
За американськими прогнозами, глобальний попит на фосфор може щорічно зростати на 2,3% тільки для задоволення потреб у їжі зростаючого населення. Цю оцінку було дано до започаткування широкомасштабного використання біопалив.
Мало хто з експертів очікує, що буде знайдено нові запаси фосфору, достатньо великі для того, щоб задовольнити зростаючий попит на нього. Самі фосфати формуються протягом мільйонів років, а перспективи видобування фосфору з морського дна є величезною технологічною та фінансовою проблемою.
Стає просто страшно, що через кілька десятиліть урожайність сільськогосподарських культур повернеться до природного рівня сторічної давнини. Зростання чисельності населення та широкомасштабне запровадження використання біопалив вичерпають можливості планети. Яким було населення Землі 100 років тому? Приблизно два мільярди. От і за 50–100 років вимре 70–80% населення планети просто через брак харчів і води.
І саме на цьому, доволі песимістичному, тлі просто злочином є заяви щодо потреби розширення використання біопалив в Україні.
У Житомирській області цього року ріпак висіяно на площі 34,5 тис. га – посівна площа, якщо порівняти з минулим роком, зросла на 11 тис. га. Про це 18 червня повідомив на брифінгу голова Житомирської облдержадміністрації Юрій Забіла. За його словами, область “тримає курс не тільки на збільшення вирощування цієї культури, а й на будівництво тих заводів, які її перероблятимуть”. “Сьогодні в цю галузь в Україні вкладають мільярди гривень, оскільки через зменшення світових запасів нафти, ціна на неї піднялася до неможливих меж, і просто життєво необхідно для нашої держави вирішувати питання виробництва біопалива”, — підсумував Ю. Забіла.
В Україні назріла потреба законодавчо врегулювати ринок виробництва й споживання біологічних видів палива для стимулювання його розвитку. Про це було заявлено 10 липня під час “круглого столу”, який організував Комітет ВРУ з питань ПЕК, ядерної політики і ядерної безпеки. Як повідомило інформаційне управління українського парламенту, на засіданні наголошували, що протягом останніх трьох років середньорічне споживання дизельного палива в Україні становить близько 5 млн тонн, а в 2010 р., відповідно до енергетичної стратегії України на період до 2030 р., зросте до 7,7 млн тонн.
Основними наслідками забезпечення розвитку виробництва й споживання біопалива, вважають народні депутати, можуть стати: “зменшення залежності держави від імпорту енергоносіїв; підвищення рівня енергетичної безпеки; розвиток і стабільність роботи агропромислового комплексу країни; створення нових робочих місць і збільшення надходжень у бюджети; поліпшення екологічної ситуації”. Учасники “круглого столу” обговорили окремі положення законопроекту “Про внесення змін і доповнень у деякі законодавчі акти України щодо сприяння виробництву й використанню біологічних видів палива” (рег. №1114). Підкреслювалося, що мета його прийняття — “стимулювання за допомогою державних важелів впливу виробництва біопалива, його реалізації, переробки й використання”.
Основними принципами державної політики в сфері альтернативних видів палива, зазначали учасники заходу є, зокрема,  сприяння розробці й раціональному використанню нетрадиційних джерел і видів енергетичної сировини для виробництва (видобутку) альтернативних видів палива; застосування поетапного збільшення нормативно певної обов’язкової частки виробництва й застосування біопалива та моторних сумішей. За результатами обговорення було ухвалено рішення й надалі працювати над положеннями проекту щодо вдосконалення механізмів виробництва й споживання біопалива в Україні.
Трохи зменшимо енергетичну залежність і потрапимо у залежність фосфорну? Прискоримо колапс сільського господарства?
Президент найбільшої у світі компанії з виробництва продуктів харчування та напоїв “Нестле” Петер Брабек-Летмат на економічному форумі в Давосі сказав, що “час ще є, але він плине так само, як вода”. Попит на біопалива є хибним, оскільки для виробництва одного літра біодизелю треба витратити 9000 літрів води. “Це є можливим лише тому, що вода не має ціни. Якщо ми збираємося витратити 1950 кубічних кілометрів води на виробництво біопалив, тоді як наші водні запаси вже вичерпано, то слід зрозуміти, що сьогоднішня стратегія, яку підтримує більшість урядів найрозвиненіших країн, є хибною”. (CBS News, 25.01.2008)
Може, хоча б тепер ви задумаєтесь, чи є біопалива панацеєю?

Юрій Михайлов