Вчитися управляти бізнесом разом з “Агро-Союзом”

З 13 по 15 грудня 2007 року в корпорації  “Агро-Союз” пройшла ІІ Міжнародна конференція “Управління агробізнесом”.
Ось як організатори формулювали потребу проведення цього заходу.

Сільське господарство вважають одним із найбільш ризикованих видів бізнесу. Якісно змінити ситуацію може ефективне управління, яке забезпечить результат. Якщо є результат, то бізнес відбувся. Немає результату — немає бізнесу. Сьогодні світ прийшов до розуміння того, що бізнес — це робота на РЕЗУЛЬТАТ: глибоке визначення й осмислення цілей та обов’язкове виконання завдань. Тому на конференції мова йтиме про РЕЗУЛЬТАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ на різних рівнях. Як зробити управління результативним? Де перебуває успіх: на рівні топ-менеджменту чи оперативного управління? Як організувати процес, аби щодня й щогодини досягати запланованих результатів? Як будують системи управління на кращих підприємствах України, Росії, Казахстану й інших країн світу? Як за допомогою управлінських технологій за короткий час збільшити продуктивність, знизити витрати й підвищити якість продукції, навчитися оперативніше виконувати замовлення й швидше реагувати на запити клієнтів?
І справді, участь у конференції взяли понад 200 керівників аграрних підприємств, причому більше половини з них були з Росії та Казахстану — люди приїхали за тисячі кілометрів, щоб на власні очі побачити успіхи корпорації “Агро-Союз” і послухати лекції на тему аграрного менеджменту, завдяки якому “Агро-Союз” і має ці досягнення.
Відкрив конференцію своєю доповіддю співвласник і директор корпорації “Агро-Союз” Володимир Хорішко. Продемонструвавши розуміння того, що таке аграрний менеджмент, він запропонував оцінити все з філософського погляду. Успішною в своїй діяльності людина може бути лише тоді, коли вона знайшла відповідь на запитання: навіщо я живу, якою є мета мого життя? Без цього людське буття й діяльність є лише марнотою та нудьгою духу. Наприклад, починає людина займатися якимось бізнесом не за покликом душі, а щоб лише швидко заробити гроші, навіть досягає певного успіху, а потім втрачає інтерес до справи — вже нецікаво, й метається сіромаха в пошуку, чим би ще зайнятися. Або йде людина працювати на якусь посаду тільки тому, що вона добре оплачується, а потім відчуває емоційний дискомфорт від потреби виконувати чужу й нудну для неї роботу. (Від себе зазначу, що звідси вже рукою подати до психозів і всіляких хвороб — починаючи від виразки шлунку й закінчуючи імпотенцією.)
І звідси вже випливає розуміння, що людина є лише піщинкою в цьому світі, тож має бути дбайливою й жити в гармонії зі світом та природою.
Отже, перший крок до успіху в бізнесі — це повне усвідомлення своєї місії в цьому житті й менеджменті як шляху до самореалізації.
Від філософії бере початок ідея бізнес-організації, а від ідеї — ціль. Цілей може бути кілька, причому отримання прибутку не обов’язково може бути головною з них. Це ще на початку ХІХ сторіччя продемонстрував англієць Роберт Оуен, який на прикладі власної фабрики довів, що зобов’язання піклуватися про найманих працівників цілком збігається з інтересами роботодавця.
Але водночас не має бути протиріч між інтересами менеджерів і власників компанії. Тож важливо, щоб менеджер мав об’ємне мислення, розумів бізнес у цілому й окремі його складові та вмів діяти при цьому дуже конкретно. Справа ця потребує великих витрат фізичної та психічної енергії, а тому завдання топ-менеджера — правильно організувати процес управління бізнесом на всіх щаблях і розділити роботу між її виконавцями.
Менеджери на кожному рівні мають розуміти цілі вищого рівня, моделювати їх на своєму рівні та реалізовувати на нижчому. Звідси випливає потреба чітко формулювати ідеї, цілі, моделі та методи їхньої реалізації, аби потім мати можливість судити про успіх у разі відхилення результату від цілі.
Ось так бачить управління директор “Агро-Союзу” Володимир Хорішко, за освітою системотехнік, який своїм прикладом підтвердив простий факт: управляти, в принципі, однаково — що атомною станцією, що аграрним підприємством. Інтуїтивне управління — це навіть не вчорашній, а позавчорашній день. Тепер компанія може досягти успіху лише з допомогою знань, у тому числі через знання управління бізнесом.
Потім із доповідями виступили менеджери “Агро-Союзу” Костянтин Ковтун та Едуард Романьков. Костянтин Ковтун розкрив суть практичного управління на рівні бізнес-одиниці (компанії), а Едуард Романьков — на рівні бізнес-процесу (виробництво продукції рослинництва). Остання доповідь так зацікавила аудиторію, що Едуард Романьков ще два дні потому поглиблював, уже в кулуарах, знання допитливих.
До участі в конференції було запрошено кілька російських експертів з управління. Доцент Національного інституту сертифікованих консультантів з управління (Москва) Галина Сорокіна зробила доповідь на тему “Етика бізнесу”. Суть доповіді полягала в тому, що, як

Костянтин Ковтун

у шпигунстві, час “крайніх заходів” минув, і тепер шпигунство вже ведуть за певними правилами, які визнають усі сторони. Наприклад, замість “ліквідації” агентів другої сторони — їхнє ув’язнення з дальшим обміном на своїх “погорілих” агентів. Навіть мафія дотримується певних етичних норм поведінки: не втягувати у з’ясування стосунків “цивільного населення” (родичів).
Так і пострадянський бізнес поступово розуміє, що треба дотримуватися певних правил, або етичних норм, котрі цілком узгоджуються з принципом, який висловив ще китайський філософ Конфуцій: “Не роби іншому того, чого ти не хотів би, щоб зробили тобі”.
Іронічно в цьому контексті сприймалися приклади найбільш “етичних” компаній Росії, де до десятки “найетичніших” увійшли три тютюнові компанії та одна — з випуску шоколадних батончиків: так би мовити, “найетичніші серед кілерів”.
Ще одним цікавим прикладом був приклад етичного кодексу компанії, де зазначалося, що в певних випадках рада директорів компанії може дати дозвіл на порушення кодексу етичного бізнесу. Уявіть собі: зібралася рада директорів і каже: ми ведемо свій бізнес дуже морально, але давайте на завтра зробимо виняток і “пришиємо” одного конкурента або вкрадемо комерційний секрет у нього, а потім знову вестимемо бізнес етично.
Хоч би як досконало було виписано етику бізнесу, про нього можна буде скласти думку лише на реалізації в реальному житті. Християнська мораль є найгуманнішою в світі, що не завадило послідовникам християнського вчення протягом двох тисяч років пролити океани безвинної крові. Взяти хоча б такий відомий приклад. Під час Другого хрестового походу проти альбігойців

Едуард Романьков

(єретиків, за визначенням церкви) на запитання одного з командирів, як відрізнити вірного від єретика, папський єпископ відповів: убивай усіх підряд, Господь потім відокремить своїх від чужих.
Тож доповідь Галини Сорокіної про етику бізнесу нагадала мені малюнок відомого французького карикатуриста Жана Ейфеля з його книжки “Юність Адама”, на якому янгол дає завдання першій людині на землі: “Пиши два твори: один для Бога — “Якими повинні бути люди”, другий для диявола — “Якими вони будуть насправді”.
Третього дня аудиторією заволоділа доповідь завідуючого кафедрою управління інноваційними проектами Академії народного господарства при уряді Росії Володимира Первушина “Розвиток стратегії через управління проектами”.
Володимир Первушин, тепер уже на багатьох прикладах, показав, що принципи управління є однаковими для будь-якого бізнесу: чи то з будівництва будинків, чи з перекладу великих обсягів документів з іноземної мови. І протягом двох годин Володимир Первушин розповідав, як здійснюється стратегічне планування та управління. Водночас Володимир Первушин наголосив, що осягнення сучасного управління потребує щонайменше п’яти років. Слід додати, що Володимир Первушин уже протягом кількох років плідно співпрацює з корпорацією “Агро-Союз” у побудові ефективного сучасного управління корпорацією.
Після найцікавішої доповіді Володимира Первушина мене осяяла така крамольна думка: я ж іще ніколи не чув, щоб у всіх отих програмах, які розробляють наші так звані державні управлінці, було б використано елементи стратегічного управління. Повкладають туди купу різних взаємовиключних побажань, “зрубають” на цьому бюджетні кошти й подають усім цю мішанину з таким виглядом, немовби їхня халтура є вершиною світової управлінської думки. Взяти хоча б цю, м’яко кажучи, чудернацьку програму розвитку аграрного сектору економіки до 2015 року. Крім таблиць із химерними цифрами, — більше нічого. Які ресурси, скільки, звідки, етапи, синхронізація підпрограм з іншими підпрограмами, зворотний зв’язок, оцінка результатів — нуль, зеро!
Підбиваючи підсумок, хочу сказати, що я дуже задоволений участю в конференції “Агро-Союзу” на тему: “Управління агробізнесом”, — завдяки їй відкрив для себе багато нового та корисного. Рівень і конференції, і доповідей відповідав світовому.
До речі, бізнес “Агро-Союзу” охоплює не лише суто аграрні галузі, такі як рослинництво, тваринництво, виготовлення сільськогосподарської техніки, а й навчання. Справа в тому, що через слабку та застарілу матеріально-технічну базу наших аграрних вузів студенти-випускники практично нічого не знають про сучасні технології. До того ж, навіть викладачі вузів часто не ознайомлені з ними. Тому “Агро-Союз” спеціально запрошує на свої навчальні програми цей контингент слухачів.
Від імені редакції висловлюю подяку керівництву “Агро-Союзу” за запрошення на конференцію з управління бізнесом і закликаю всіх керівників аграрних підприємств — і не тільки, — навіть аграрних чиновників: не пошкодуйте часу й грошей, їдьте вчитися в “Агро-Союз”! Це тільки піде на користь вашій діяльності. І головне — після цього навчання ви обов’язково підніметеся в своєму професійному та духовному розвитку.

Юрій Михайлов

За інформацією про конференції
та навчальні програми в “Агро-Союзі” звертайтеся до інформаційного центру корпорації:
тел./факс: +38 (0562) 36-74-98,
+38 (05663) 5-32-99.
Моб. тел.: +38 (050) 342-83-61;
+38 (050) 342-96-80;
+38 (050) 342-23-21
Е-mail: am-ic@agro.dp.ua