Урожай озимої пшениці 8–10 т/га стає нормою

В Україні валове виробництво зерна пшениці за останні чотири роки становить 26 млн т (табл. 1). Саме врожайність пшениці озимої та її рентабельність визначають ступінь мотивації виробників зерна. На жаль, генетичний потенціал урожайності цієї продовольчої культури на сьогодні в Україні реалізується в середньому на 35–40%, тоді як у провідних країнах він перевищує 75–80%.

Оскільки площі під пшеницею озимою в Україні в останні десятиріччя залишаються стабільними, досягти збільшення її валового виробництва можна лише шляхом підвищення продуктивності культури. Саме над створенням нового покоління сортів пшениці озимої, що забезпечують європейський рівень урожайності та мають добрі якісні показники зерна, плідно працює колектив Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. Сьогодні Інститут є флагманом Національної академії наук України в царині наукових розробок для вирішення питань аграрного сектору стосовно досліджень із проблем біотехнології, генетики, селекції і насінництва, мінерального живлення рослин, бактеріальних добрив, стимуляторів росту рослин, інтегрованого захисту рослин тощо.

Головним напрямом селекції озимої пшениці в Інституті є висока продуктивність у поєднанні зі стійкістю до несприятливих факторів довкілля. З цією метою селекційні ланки пшениці та екологічні випробування закладають в основних кліматичних зонах України (Степ, Лісостеп, Полісся).

Таблиця 1. Динаміка посівних площ, валових зборів та рівня врожайності пшениці озимої в Україні (2016–2019 рр.)

*Частка продовольчого зерна пшениці озимої сортів Інституту фізіології рослин і генетики НАН України становить 30%  

Науковий колектив Інституту під керівництвом академіка НАН України В. В. Моргуна за 62 роки наукової діяльності створив понад 173 сорти та гібриди сільськогосподарських культур, які вже більше ніж 42 роки висівають на значних площах в Україні та за її межами. На сьогодні лише сорти пшениці озимої займають у нашій державі близько 2 млн га площ посіву, що становить 30% усіх посівів цієї культури. Валовий збір зерна із сортів селекції установи майже вдвічі перевищує потреби країни в продовольчому зерні пшениці, що є вагомим внеском у забезпечення продовольчої безпеки нашої держави. Економічний ефект від упровадження інновацій (сорти, технології) перевищує 6,7 млрд грн щороку.

Надзвичайно багато уваги вчені Інституту приділяють питанню впровадження сортів-інновацій у виробництво. Останніми роками реалізовано понад 3000 ліцензій на використання інноваційних сортів пшениці озимої та інших культур селекції ІФРГ НАН України. Ліцензії на поширення та використання насіння придбали численні представники великих аграрних компаній США, Канади, Франції, Швеції, Норвегії та інших країн, що працюють на теренах України, а також національні виробники зерна та високоякісного насіння.  Широкомасштабне впровадження та високий попит на сорти пшениці установи можна пояснити насамперед високою їхньою пластичністю до умов вирощування, стабільною продуктивністю та хорошою якістю продовольчого зерна. Створені сорти пшениці озимої селекції Інституту умовно можна розподілити на дві групи, що різняться між собою продуктивністю та напрямом використання. Це сорти короткостеблові високоінтенсивні та середньорослі універсального типу використання (табл. 2).

Таблиця 2. Сорти озимої м’якої пшениці

За екологічною моделлю сорти поділяються на сорти степового та лісостепового екотипів. Уперше вчені Інституту створили окрему групу сортів західноєвропейського екотипу, що рекомендовані для вирощування в західних областях нашої держави.

До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 479 сортів, із яких 350 (73%) — національної селекції і 129 (27%) — зарубіжної (рис. 1). У структурі реєстру за кількістю зареєстрованих сортів пшениці озимої Інститут займає перше місце. Надзвичайно плідно працюють СГІ-НЦНС НААН України, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, інші вітчизняні оригінатори. За новизною сортові ресурси пшениці озимої поділяються на три групи використання: до 5 років — 38,7%, до 6–10 років — 46,3% та понад 10 років — 15% (рис. 2).

Абсолютна більшість сортів нового покоління селекції Інституту в закладах експертизи та у виробничих умовах перевищує рубіж продуктивності в 100 ц/га. Зокрема, за даними Українського інституту експертизи сортів рослин, розташованих у різних природно-кліматичних зонах, новий сорт пшениці озимої Новосмуглянка забезпечив урожай зерна пшениці 119,8 ц/га. Цей сорт має комплексу стійкість проти хвороб (бурої листкової іржі, борошнистої роси, кореневої гнилі) і характеризується високою посухостійкістю. Зерно містить 13–14,4% білка, 28,9–35,8% сирої клейковини. Сорт належить до групи сильних пшениць і заслуговує на високу увагу.

У конкурсному випробуванні Інституту експертизи сортів новий сорт пшениці озимої Астарта сформував урожай 140 ц/га. Зерно сорту Астарта містить 13,4–14,2% білка, 28,9–31,5% сирої клейковини. Належить до цінних пшениць. Це унікальний сорт, генетика якого за вирощування із застосуванням високоінтенсивних технологій забезпечує рекордні врожаї.

У ПАП «Агропродсервіс» Тернопільської області серед короткостеблових високоінтенсивних пшениць сорти показали високі показники врожайності зерна, зокрема: Достаток — 101,8 ц/га, Дарунок Поділля — 91,3, Астарта — 89,9, Сотниця — 89,8 ц/га. На науково- технічному полігоні зазначеного підприємства щороку висівають широкий асортимент сортів вітчизняної та зарубіжної селекції. Так, із 23 сортів, висіяних на полігоні, селекції нашого Інституту 11 сортів (47,8%) забезпечили врожайність 104–107,6 ц/га. Це такі сорти, як Новосмуглянка, Фаворитка, Чигиринка, Смуглянка, Астарта, Даринка Київська.

За даними Андрушівської сортодослідної станції Житомирської області, сорти пшениці озимої Городниця забезпечили врожай 90 ц/га, Злука — 92,9 ц/га, Ладижинка — 90,9 ц/га.

В СТОВ АФ «Ольгопіль» Вінницької області 2019 року у виробничих умовах врожай пшениці озимої сортів: Славна — перевищив 84 ц/га, Новосмуглянка — 86 ц/га, Астарта — 86 ц/га, Ладижинка — 82 ц/га. Добре зарекомендував себе новий сорт пшениці озимої Городниця, який належить до сильних за якістю зерна пшениць. Він забезпечив отримання високих урожаїв (100–127 ц/га) як ув Державному сортовивченні, так і в екологічних випробуваннях Інституту. Рекомендований для вирощування в зонах Степу, Лісостепу й Полісся. Тому по вказаному сорту в Інституті закладені всі ланки насінництва задля його широкомасштабного впровадження.

ТОВ АФ «Славутич» Дніпропетровської області, що працює в зоні Степу, отримало такі врожаї пшениці озимої, за сортами: Бужанка — 87 ц/га, Золото України — 85, Подолянка — 84,5, Краснопілка — 84, Феофанія — 80,5 ц/га.

У фермерському господарстві «Сяйво-Стрий» Львівської області врожайність сортів Дарунок Поділля, Злука, Новосмуглянка, Борія на площі понад 720 га становила 62,5–70,1 ц/га. Такі показники продуктивності пшениць селекції київської установи в умовах Прикарпаття є надзвичайно високими, основою яких є 100-центнерний генетичний потенціал продуктивності та пластичність сортів до агроекологічних умов зони вирощування.

Виробникам зерна та підприємствам з переробки зерна добре відомо, що сорти селекції Інституту мають добру та відмінну якість зерна. Серед таких є сорти: Наталка, Лимарівна, Соломія, Здоба Київська та інші, які поєднують високу якість із високою білковістю зерна, вони є добрими та відмінними поліпшувачами якості виробів із них. Так, наприклад, сорт Наталка віднесено до надсильних пшениць, це відмінний поліпшувач. Борошно цього сорту варто використовувати для випікання хлібних виробів високої якості. Зерно сорту Наталка містить 14,5–16,3% білка, 31,7–33,9% сирої клейковини. Сьогодні виробництву пропонуємо новий унікальний сорт надсильної пшениці Здоба Київська, що значно перевищує показники якості зерна попереднього сорту.

Селекційні досягнення Інституту сьогодні широко представлені й за кордоном. У результаті офіційних державних випробувань за кордоном сорти пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України визнані новим селекційним досягненням і внесені в Державні реєстри сортів рослин Республіки Молдова й Російської Федерації. Проходять тестування в Казахстані та Туреччині. Лише за декілька років зареєстровані за кордоном сорти селекції ІФРГ НАН України займають значні площі посівів та високі топові позиції в рейтингах.

Україна є одним із найбільших виробників зерна пшениці озимої в світі й досить успішно реалізує свій експортний потенціал. За підвищення середньої врожайності до рівня провідних європейських країн в Україні можна збирати понад 35 млн т пшениці навіть за незначного скорочення посівних площ. Україна з такою кількістю виробництва та експорту продовольчого зерна пшениці може твердо закріпитися на світовому ринку.

Завтрашній день вчені установи вбачають за новими сортами золотих київських пшениць. Отож, щоб ваша нива завжди колосилася щедрими врожаями, засівайте її високопродуктивними сортами. Арифметика гарантованого врожаю проста: добрий сорт, високоякісне насіння й диктатура технології. Під урожай 2020 р. в Інституті, дослідному виробництві та базових насінницьких формуваннях висіяно достатню кількість насінницьких посівів понад 50 сортів, добре відомих аграріям, та нового покоління інноваційних сортів пшениці озимої.

М. Гаврилюк, академік НААН України, заступник директора ІФРГ НАН України, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України

Журнал «Пропозиція», №4, 2020 р.