Кращий господар в Україні: репортаж із Харківщини та Житомирщини
У представлених сільгосппідприємствах із Харківської та Житомирської областей працюють розумні й дбайливі люди, яким ні погодні негаразди, ні фінансова криза не в змозі перешкодити бути кращими господарями в Україні.
Корпорація АПК ТОВ "Безмятежне" Шевченківського району Харківської області
Цьогорічна весна додала чималих турбот селянам: тільки-но посіяли ранні зернові, як ударили нічні заморозки. В селі Безмятежне, що в Шевченківському районі Харківської області, ми побували якраз у цей період: ранні зернові тут уже посіяли, а з соняшником та кукурудзою вирішили почекати, побоюючись нічних приморозків. У сільському господарстві, як відомо, від погодних негараздів не сховаєшся. Торік посуха стала одним із серйозних випробувань для місцевих господарників. Але не тільки вона.
Галина Севенко, виконуюча обов'язки президента корпорації АПК:
- Коли "розгулялася" фінансова криза й різко впали ціни на сільгосппродукцію, ми змушені були, щоб погасити кредити, частину продукції реалізовувати за цінами, значно нижчими за ті, на які сподівалися.
На землях Шевченківського району корпорація АПК працює дев'ятий рік, маючи в обробітку близько 8 тис. га землі. Поки що займаються лише рослинництвом. Хоча планують відродити й тваринницьку галузь. Із перших днів роботи на землі корпорація дотримується передових тенденцій агровиробництва.
Галина Севенко:
- Щоб мати позитивні результати в цій галузі, треба переходити на інтенсивні технології і використовувати високопродуктивну техніку, яка дає можливість не тільки економити пальне, а й значно поліпшує якість обробітку грунту.
Саме на такій техніці (після відповідної підготовки) працюють сьогодні механізатори товариства "Безмятежне" - одного з трьох структурних підрозділів корпорації (в обробітку - 3 тис. га землі).
Юрій Погрібняк, головний інженер ТОВ "Безмятежне":
- Фізично роботи поменшало й стало легше. Тому що техніка надійна, зручна в експлуатації. Тут питань немає. Навіть нинішнього складного року господарству вдалося поповнити машинно-тракторний парк новим 12-метровим культиватором. Досконало вивчивши ринок техніки, різні пропозиції, свій вибір зупинили на компанії, яка тепер уже стала для господарства надійним партнером.
Галина Севенко:
- Цього року ми розширили співробітництво з АМАКО й тепер працюємо не лише в сфері техніки, а й у рослинництві - придбали в них насіння кукурудзи і соняшнику. Є домовленість, що спеціалісти АМАКО супроводжуватимуть увесь технологічний процес вирощування цих культур - від висівання до збирання.
Цього року, враховуючи кон'юнктуру ринку й дотримуючись сівозміни, господарство вирощуватиме зернові культури, соняшник, сорго.
Микола Дубнюк, директор товариства "Безмятежне":
- Ми не порушуємо сівозміни. Згідно з технологічною картою, користуємося науково обгрунтованими пропозиціями. Торік "Безмятежне" виростило й зібрало близько 8 тис. тонн зерна. І хоч продавати його, щоб розрахуватися з кредитами, довелося фактично за безцінь, однак спрацювали з прибутками. Про результати господарювання за ці дев'ять років загалом же красномовно свідчать хоча б такі цифри: коли товариство створювали, його уставний фонд налічував 285 тис. грн. Нині основні фонди оцінюються більш ніж у 4,5 млн грн. Господарство - одне з небагатьох у районі, що вчасно виплачує працюючим заробітну плату, а за оренду землі торік виплатили пайовикам (ще до виходу відомого Указу Президента) по 3% вартості паю. В грошах це становило понад мільйон гривень.
Сільський голова Людмила Погребняк розповіла й про ту посильну допомогу, яку надає корпорація у вирішенні соціальних проблем.
Людмила Погребняк:
- Посильну допомогу - 50 тисяч гривень - виділили на газифікацію села Старий Чізвик. Відрядили до нас комплексну бригаду для перевірки здоров'я населення.
Сільську футбольну команду утримують теж за кошти господарства. При всьому бажанні допомогти у вирішенні всіх соціальних проблем, яких тут назбиралося чимало, поки що не вдається. Хоча до них, якщо бути об'єктивними, орендарі начебто й не мають прямого стосунку. Але тут спрацьовує принцип справжніх господарів: працювати на землі, розвивати своє виробництво й допомагати селу.
ПАФ "Єрчики" Житомирської області
Сергій Силенко працює токарем в агрофірмі "Єрчики", що на Житомирщині. А коли розпочнуться жнива, сяде за кермо комбайна:
- Поєдную роботу токаря й комбайнера. Заробітну плату вчасно виплачують. У середньому - 2-2,5 тис. за місяць. Крім того, після жнив дають премію, навіть нові автомобілі дарують. Усі працюють старанно.
На цих полях запрограмована врожайність зернових - до 80 ц/га. І звичайно ж, спеціалісти зроблять все, щоб слова не розходилися з ділом. Але не все залежить від бажання людей... Протягом усього періоду весняно-польових робіт на землі агрофірми не випало жодної краплі дощу...
Олександр Дехтяр, головний агроном ПАФ "Єрчики":
- На території господарства від часу сходження снігу не випало жодного дощу. Однак посіви перебувають у доброму стані, бо використовуємо інтенсивні технології обробітку грунту й захисту. Проведено вже три обробки.
Цього дня механізатор Леонід Гуменний якраз працював на сучасному самохідному обприскувачі "Апачі", який господарство придбало в компанії "АМАКО" в березні цього року.
Леонід Гуменний, механізатор:
- Працюючи на цій техніці, всі роботи проводимо в стислі строки, і в механізаторів умови праці полегшали, навіть з'явилися вихідні. Тепер не треба працювати в неділю, бо все робимо вчасно.
Цей обробіток ріпакових посівів - позаплановий. І знову через примхи погоди.
Олександр Дехтяр:
- Спершу холодний початок весни, а потім - різко високі температури, що зумовило розтріскування стебла ріпаку. Тож, щоб ріпак не захворів, обробляємо посіви фунгіцидами.
Додатковий обробіток - додаткові затрати. І тут нічого не вдієш, якщо бажаєш працювати з дотриманням усіх агротехнологічних вимог. Щороку агрофірма тільки на оновлення машинно-тракторного парку виділяє близько 2 млн грн. Це при тому, що вже два роки, як відмовилися від кредитів - надто високі відсотки. На сьогодні господарство має 35 одиниць сучасної імпортної техніки.
Микола Музичук, головний інженер ПАФ "Єрчики":
- Обсіялися вчасно завдяки тому, що є така високопродуктивна техніка, на якій легко працювати. Для механізаторів тут створено всі умови: і кондиціонер у кабіні, і навігаційна система. Люди залюбки працюють, бо є за що працювати.
Для спеціалістів агрофірми важливим моментом є й той факт, що постачальники цих машин, представники компанії "АМАКО", не просто пропонують ті чи інші машини, а й беруть на себе високопрофесійний сервісний супровід упродовж роботи їхньої техніки в господарстві.
Петро Сторожук, представник компанії "АМАКО":
- Компанія працює для аграріїв, щоб полегшити їхню працю. І техніка ця розрахована для вирощування високих урожаїв за мінімальних затрат.
Агрофірма обробляє порівняно небагато землі - трохи більше 5 тис. га. Про ефективність господарювання свідчать такі виробничі показники: щорічні обсяги виробництва валової продукції становлять майже 19,5 млн грн. Щорічний валовий збір зернових - понад 19 тис. т. Водночас із рослинництвом (на сучасному рівні) тут розвивають і тваринництво. Сьогодні господарство тримає 3300 голів худоби, 1000 з яких - дійне стадо. Всіх тварин утримують безприв'язно.
Володимир Дідківський, директор ПАФ "Єрчики", Герой України:
- Тваринництво не може бути збитковим, якщо вести його належно. Рентабельність молока в господарстві - 55-60%. За минулий рік надоїли понад 6 тис. кг молока від корови, прибавка - 600-700 г.
А ще тваринництво - це органічні добрива, яких щорічно вносять на поля понад 37 тис. т. Це - робочі місця для селян. Керівник господарства свідомий того, що 5 тис. га під силу обробити колективу з 20 осіб, і не треба тримати триста працівників, як сьогодні. Але як тоді бути з працевлаштуванням звільнених людей? Тих, хто працює нині в різних підрозділах агрофірми, цінує свою роботу, тримається за неї і вдячний керівникові господарства.
Микола Стрільчук:
- Непогано в нас працюється, своєчасно виплачують зарплату, і директор - добрий господар. Люди його поважають, і він допомагає людям.
Як і має бути в заможному господарстві, у Єрчиках все своє: і виробництво, і переробка. Та й роблять тут усе з особливим настроєм.
Валентина Рихтик, пекар:
- Хліб треба випікати з любов'ю. І ця любов віддається у процесі праці. А технологія хлібопечення передавалася від бабусь та матерів.
Володимир Дідківський:
- Найголовніше - за ту продукцію, яку вирощують у селі, треба віддати людям належні кошти без посередників. Увесь світ дотує сільське господарство, а в нас його обкладають податками. Ми платимо понад 13 видів податків. Так не можна.
І при цьому, каже керівник, за останні роки соціальна сфера села безнадійно відстала від міста. То куди ж витрачають ці податки?
Володимир Дідківський:
- За останні роки в селі ні школи не збудували, ні дороги не проклали. Потрібно зрозуміти, що без села нам не обійтися. Кризу треба долати одним - працювати біля землі, біля худоби.
Провадимо далі спільний проект журналу "Пропозиція", телевізійної програми "Сільський час" та компанії "АМАКО" розповідями про нових героїв. Головний критерій вибору господарів - високі показники ефективності виробництва, соціальна сфера, цікавий досвід, який може стати в пригоді нашим читачам.