Чому українці не спішать продавати землю

Українці виставили на продаж близько 2 тис. земельних ділянок, вартість яких стартує з 2 тис. дол за гектар. Що буде з цінами та наскільки великий попит?

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на epravda.com.ua.

Розбирався в цих питаннях Олександр Коробко, партнер з розвитку бізнесу компанії «Увекон».

За даними дослідження ГІС «Увекон», 1 липня на продаж пропонувалося 1 973 ділянки. Проте рівень пропозиції не у всіх регіонах однаковий. Найбільше ділянок продавалося в Київській області — понад 430.

В Одеській області було виставлено на продаж 170 ділянок, у Дніпропетровській — 132, у Львівській — 114, у Полтавській — 106, у Харківській — 99, у Херсонській — 98, у Житомирській — 96, у Вінницькій — 80.

В інших областях кількість виставлених на продаж ділянок була значно меншою, а в деяких — навіть нерепрезентативною. Приміром, у Луганській області зафіксовано лише 17 земельних ділянок, виставлених на продаж.

Проте вже у вересні — на початку жовтня обсяг виставленої на продаж землі може зрости в півтора-два рази. Це варто пов'язати, насамперед, з підвищенням активності покупців та налагодженням процесу ціноутворення.

Існує стереотип, що українська земля дорога. Її «метафорична» вартість напередодні відкриття ринку і справді виявилася високою.
Так, після відкриття ринку землі середня ціна пропозицій становила 2-3,6 тис дол за га. Іноді ціна пропозицій сягала 4,5 тис дол за га і більше.

Найдорожчі ділянки пропонувалися в Київській, Черкаській, Львівській, Одеській та Закарпатській областях. Найдешевші — у Донецькій та Луганській областях.

Проте це ціни «зі стелі», адже ринок перебуває на стадії формування власних правил, враховуючи попит і якісне визначення вартості землі. Лише за підсумками серпня можна буде говорити про відповідність цін наявному попиту та про реальні механізми ціноутворення.
Припускаю, що великий обсяг виставленої на продаж с/г землі розрахований на покупців-бізнесменів, що планують використати її для інших цілей, наприклад, влаштування заправок чи будівництва житла.

Такі ділянки дуже вдало розташовані, і покупцям доведеться змінювати їх цільове призначення. Тому ми спостерігаємо певний ціновий дисбаланс.

На тлі поступового формування банку пропозиції вартість землі може знизитися. Звісно, ринок потребує єдиної системи, спільних і зрозумілих критеріїв оцінювання, аби ціна була справедливою, а не захмарною.

На ціну впливають кілька суттєвих факторів: бонітування ґрунтів (види культур, урожайність), виораність, площа ділянки, відстань від населених пунктів. Найбільш очікуваним на ринку стане вирівнювання цін. Цілком виправданим стане зниження вартості землі на 30-50% залежно від її якісних характеристик.

Є й інші фактори, що можуть вплинути на ринок землі. Економічні процеси в країні і прогнозована нова хвиля ковіду з жорсткими обмеженнями з жовтня по грудень чи навіть по березень можуть суттєво загальмувати ринок. Проте головний процес запущений: земля стала товаром. Остаточно, без вороття.