Інтегрована система захисту цукрових буряків

Інтегрований захист рослин (від. лат. integratio — об’єднання в ціле ізольованих частин) — система заходів, спрямованих на збільшення продуктивності агроценозів, що грунтується на взаємодії зовнішнього середовища із станом популяцій шкідливих організмів і використанні найбезпечніших для довкілля засобів їх утримання на економічно невідчутному рівні.

Інтегрована система захисту рослин передбачає гармонійне застосування організіційно-господарських, агротехнічних, імунологічних, біологічних і хімічних засобів.

Для інтегрованого захисту посівів цукрових буряків у кожній із бурякосійних зон, у кожному господарстві, навіть на кожному полі потрібно дотримуватися науково обгрунтованого чергування культур у сівозмінах, зональних системах обробітку грунту, удобренні та догляді за посівами, що відіграють надзвичайно важливу роль в обмеженні інтенсивності розвитку й розмноження шкідливих організмів, у підвищенні польової стійкості рослин. Надзвичайно важливу роль відіграє використання стійких сортів і гібридів, що дають можливість зменшити потенційні втрати врожаїв коренеплодів на 60–80% навіть за епіфітотійного розвитку збудників хвороб листя (церкоспорозу, еризифозу тощо).

Не менш важливу роль в інтегрованих системах захисту відіграють прогнози появи шкідливих організмів і вчасна оцінка фітосанітарного стану кожного бурякового поля, що дає змогу застосовувати найраціональніші заходи як проти окремих видів шкідливих організмів або їхніх груп, так і проти комплексів.

Застосовуючи хімічні пестициди, слід всебічно обміркувати як екологічну безпечність, так і економічну доцільність. Окрім того, підібрати найраціональніший спосіб застосування пестицидів (обробка насіння захисно-стимулюючими засобами, смушкові обробки, крайові та вибіркові обробки осередків пестицидами) ширше використовувати біологічні засоби (біопрепарати, ентомофаги).

За такого підходу до проблеми захисту посівів цукрових буряків від шкідників, збудників хвороб і бур’янів можна уникнути катастрофічних втрат урожаїв і підвищити врожайність коренеплодів до 45–50 т/га.

Основні елементи інтегрованого захисту посівів цукрових буряків наведено нижче. Їх коригування в кожному господарстві, на кожному полі за фактичних метеоумов вегетаційного періоду повинні провести спеціалісти господарств. Не менш важливим є вибір того чи іншого препарату або їх комбінацій.

У нашій системі викладено основні принципи їх спрямування та регламенти застосування. Спеціаліст, зважаючи на мету, призначення, можливість, ціну, ефективність, тривалість захисної дії, ступінь загрози від шкідливих організмів, підбирає потрібний асортимент препаратів для кожного поля з тим, щоб отримати найвищу рентабельність їх застосування.

У період ротацій культур у сівозміні проти комплексу шкідників, хвороб і бур’янів варто вжити таких заходів у сівозміні: науково обгрунтоване зональне чергування культур у сівозміні; систематичний моніторинг агроценозів і контроль шкідників, хвороб та бур’янів на полях; науково обгрунтовані зональні системи удобрення культур, обробітку грунту та операцій з догляду за посівами.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: повернення цукрових буряків на попереднє поле не раніше ніж через чотири роки; вчасний та якісний фітосанітарний догляд за посівами; вчасне та якісне проведення технологічних операцій.

У серпні-жовтні готують поле під висів цукрових буряків після збирання попередника, захищаючи від комплексу шкідників (бурякова нематода, церкоспороз, коренеїд; совки, лучний метелик, клопи, цикадки, блішки, коренева бурякова попелиця, грунтоживучі фітофаги; збудників хвороб: коренеїд, церкоспороз, борошниста роса, фомоз та інші); бур’янів: багаторічних (осоти, пирій повзучий, свинорий пальчастий, березка польова та ін.), однорічних (злакові та дводольні), слід вжити таких заходів: внести органічні та мінеральні добрива в дозах і співвідношенні елементів живлення, за яких забезпечується прогнозована врожайність коренеплодів чи насіння; підвищити дозу фосфорнокалійних добрив на 10% за оптимального внесення азоту. Провести вапнування кислих грунтів; оцінку фітосанітарного стану поля; перед застосуванням елементів системи обробітку грунту. За слабкого засмічення багаторічними бур’янами, середнього і слабкого — однорічними видами застосовують систему агротехнічних заходів:

q лущіння стерні дисковими знаряддями відразу після збирання попередника;

q дальше лущіння — через 10–12 днів чи застосування плоскорізних знарядь;

q у міру відростання бур’янів — ще одне дискування поля;

q глибока оранка поля плугами з передплужниками в агрегаті з котками.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: вчасне внесення добрив під оранку за дотримання рівномірності розподілу полем; підрізування пророслих бур’янів, створення умов для проростання насіння, що осипалося, та наявного в поверхневому шарі грунту; підрізування пророслих бур’янів, загортання рослинних решток; знищення бур’янів; повне загортання на дно борозни кореневищних бур’янів і післязбиральних решток.

За сильного забур’янення поля багаторічними й однорічними видами:

• лущіння стерні знаряддями в два сліди під кутом 30–45° один до одного на глибину 7–8 см та 10–12 см одразу ж після збирання попередника;


• обприскування бур’янів, що проросли, гербіцидами на основі гліфосатової кислоти з витратою робочої рідини не менше 300 л/га, уникати проведення будь-яких операцій з обробки грунту впродовж 20–25 днів;


• глибока оранка поля в жовтні плугами з передплужниками в агрегаті з котками та боронами.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: підрізування бур’янів, створення умов для проростання насіння, що осипалося, та насіння з поверхневого шару грунту; рівномірний розподіл рідини по всій площі чи в окремих осередках за висоти багаторічних бур’янів не менше 10 см; загортання рослинних решток на дно борозни.

У жовтні — поле під висів цукрових буряків — проти грунтоживучих фітофагів (дротяники, несправжньодротяники, личинки пластинчастовусих жуків, коренева попелиця, бурякова нематода, сірий довгоносик) слід зробити осіннє обстеження грунтів на заселеність цими фітофагами.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: особливу увагу приділяти полям у ланці з багаторічними травами та в насінницьких господарствах з дотриманням строків повернення бурякокультур на попереднє поле.

У жовтні — лісосмуги, перелоги, узбіччя доріг, багаторічні трави тощо — проти лучного метелика, саранових, бурякових щитоносок, блішок, клопів, довгоносиків, мертвоїдів слід провести осіннє обстеження резервацій місць зимівлі шкідників цукрових буряків та визначення ступеня загрози для культури.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: визначення зимуючого запасу шкідників та прогнозування ступеня загрози для культури в наступному році.

У жовтні — поле після збирання цукрових буряків — проти звичайного бурякового довгоносика, сірого та чорного довгоносика, лялечок листогризучих совок, мінуючої молі, мінуючих мух, бурякової крихітки треба провести грунтові обстеження, аналіз грунтових проб на заселеність спеціалізованими шкідниками.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: визначення зимуючого запасу й ступеня загрози для посівів культури наступного року. Планування системи захисту.

У жовтні-листопаді — поле після збирання цукрових буряків — проти звичайного бурякового довгоносика, мінуючої молі, мінуючих мух, лялечок листогризучих совок, лучного метелика; церкоспорозу, борошнистої роси, іржі та ін. слід зробити зачищення поля від післязбиральних решток, глибоку оранку плугами з передплужниками.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: глибше загортання решток, інфікованих збудниками хвороб та зимуючих стадій шкідників з поверхневого шару, підняття їх з обертанням пласта на поверхню із глибших шарів, механічне пошкодження та знищення птахами.

У грудні-березні — організаційно-господарські заходи проти комплексу шкідників, збудників хвороб і бур’янів — проводять планування диференційованої системи захисту для кожного бурякового поля залежно від ступеня загрози шкідливих організмів. Замовляють насіння стійких сортів і протруюють на насіннєвих заводах протруйниками, що зможуть забезпечити надійний захист сходів. Ремонт техніки, закупівля потрібного асортименту препаратів. Аналіз грунтових проб на засміченість насінням бур’янів.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: зональна диференційована система захисту має забезпечити зменшення потенційних втрат урожаю не менше як на 85%, відповідати вимогам охорони довкілля й забезпечити окупність витрат на захист не менше 1:4,5.

У березні — на початку травня — передпосівний період — сівба — для правильного вибору заходів боротьби з  комплексом шкідників, збудників хвороб і бур’янів здійснюють оцінку агротехнічного стану полів (удобрення, системи обробітку грунту, контрольні обстеження та оцінка стану перезимівлі шкідників, рівня засміченості поверхневого (0–5 см) шару грунту насінням бур’янів). У разі потреби проводять вирівнювання поверхні грунту.

На полях, сильно засмічених насінням бур’янів, вносять грунтові гербіциди: проти однорічних дводольних — Пірамін-Турбо, Ленацил Бета, Голтікс; проти однорічних злакових — Дуал Голд, Фронтьер Оптіма та їх аналоги.

Для визначення норм витрати грунтових гербіцидів враховують наявність гумусу та ємність поглинального комплексу грунту на кожному полі.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: коригування зональної інтегрованої системи захисту на кожному полі окремо. Доведення шару грунту 0–4 см до дрібногрудкуватої структури. Грунтові гербіциди вносять наземними штанговими обприскувачами з витратою робочої рідини 300–400 л/га. У разі потреби (недостатня зволоженість поверхневого шару грунту) гербіциди загортають на глибину 1–3 см, що підвищує їхню ефективність на 10–20%.

У квітні — першій декаді травня під час проведення сівби буряків — заходи проти комплексу шкідників сходів, коренеїда, комплексу бур’янів. Дотримання оптимальних для зони строків сівби.

Норми висіву насіння планують залежно від потенційного ступеня загрози шкідливих організмів:

• за слабкої — 1,2–1,5 посівні одиниці інкрустованого насіння;


• за середньої — 1,6–2;


• сильної — > 2.

Глибина загортання насіння: за достатнього зволоження — 2,5–3,5 см; за підсушеного поверхневого грунту — 3,5–4,5 см.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: підвищення польової схожості насіння, зменшення терміну сівба-сходи. Орієнтація на отримання кінцевої густоти рослин — 100–110 тис. шт./га. Рівномірна глибина загортання всіма сошниками. За групової сівби — однаково на всіх агрегатах. Завершення сівби на одному полі за 2–3 дні. Одночасність і рівномірність сходів.

У квітні-травні у фазі проростання насіння — сходи проводити засоби боротьби проти коренеїда, однорічних бур’янів. За умов затяжної прохолодної весни та випадання значної кількості опадів через 4–5 днів після сівби в разі потреби (довжина проростків буряків не повинна перевищувати 1 см) для знищення щільної кірки провести боронування посівів. За такої операції захисна дія грунтових гербіцидів знижується.

Вимоги до виконання агрозаходів: розпушення поверхневого шару (0–3 см), поліпшення доступу повітря до проростків, підвищення їх опірності до збудників коренеїда; знищення проростків бур’янів у фазі білої ниточки.

Наприкінці квітня — у травні. Сходи — поява 2–3-х пар листків. Проти масових сходів бур’янів: однодольних, дводольних та злакових — вчасне застосування системи гербіцидів (по сім’ядолях — двох парах листків) 2–4-х послідовних обприскувань: Бетанал Експерт, Бетанес та їх аналоги; для підсилення дії на сходи бур’янів застосовувати бакові суміші перших з Карібу +Тренд-90, Голтікс, Пірамін+ Турбо та ін. Проти однорічних злакових за появи у них 3–6 листків проводять обприскування грамініцидами (Зеллек-Супер, Тарга Супер, Центуріон чи їх аналогами). У разі потреби до грамініцидів додають протидводольні препарати. Проти пирію повзучого, свинорию пальчастого — обприскування рослин в осередках за наявності 3–5 листків (за висоти 15–20 см у пирію) грамініцидами (Зеллек-Супер, Центуріон та інші або їхніми аналогами). Проти осоту польового, будяка польового обприскування проводять за наявності в бур’янів фази розетки (8 листків — до початку формування генеративного пагона) Лонтрелом-Грант, Лонтрелом-300 або їхніми аналогами. Проти довгоносиків, блішок, щитоносок, бурякової крихітки; однорічних і багаторічних бур’янів — за появи шкідників у загрозливій чисельності на крайових смугах, в окремих осередках або на всьому полі крайові смуги (40–60 м) осередки чи все поле обприскують інсектицидами; міжряддя розпушують (за наявності щільної грунтової кірки, коли щільність грунту перевищує 1,2 г/см3).

Вимоги щодо виконання агрозаходів: не допускати запізнення із застосуванням гербіцидів, особливо проти дводольних видів, оскільки у фазі більше 4-х листків у них зростає стійкість. Обприскування проводять наземними штанговими обприскувачами з витратою робочої рідини — 200–250 л/га. Грамініциди застосовують на посівах буряків незалежно від фази розвитку рослин буряків. У разі застосування лонтрелів рослини буряків повинні мати не менше 4-х листків. Забезпечення повного збереження сходів, утримання поверхневого шару грунту (до 4 см) в розпушеному стані.

Наприкінці травня — в червні — три пари листків-змикання листя в рядках проводять заходи проти довгоносиків, бурякової попелиці, бурякових мінуючих мух, мінуючої молі, лучного метелика, совок; церкоспорозу. Знищення довгоносиків слід провести до відкладання самицями яєць, у т.ч. на посівах токсикованих через обробку насіння. Проти попелиці, мінуючих мух — обприскування краєвих смуг (40–60 см) при заселенні 15% рослин. Проти лучного метелика застосовують біопрепарати в період виплодження гусені або піретроїди, фосфорорганічні чи їх суміші в половинних нормах витрати. Проти совок застосовують обробки за появи гусениць I–II віків. Найефективніші при цьому мікрокапсульовані препарати (Парашут, Карате Зеон) і суміші (Нурел Д) з тривалим захисним ефектом.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: вчасна оцінка ступеня загрози і застосування потрібних пестицидів. За високих денних температур (>20°С) обробки проводять у вечірні та нічні години. Вчасна оцінка ефективності: в разі потреби проводять повторні обробки. Ефективніша штангова апаратура.

У липні-серпні — змикання листя в міжряддях — ріст коренеплоду — проти комплексу шкідників, збудників хвороб, бур’янів варто провести міжрядні розпушення за надмірного ущільнення й запливання грунту, застосувати інсектициди проти шкідників, посилений захист листкового апарату від хвороб листя, боротися з бур’янами.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: утримання посівів без бур’янів, вчасне застосування фунгіцидів та інсектицидів.

Проти шкідників: бурякової попелиці, мінуючих мух, мінуючих молей, лучного метелика, кореневої попелиці, личинок хрущів, довгоносиків. За появи шкідників листя проводять обприскування посівів, дотримуючись вимог, що рекомендовані проти першого покоління совок, молі, лучного метелика. Рівномірне покриття поверхні рослин з витратою рідини не менше 300 л/га. Робота у вечірні години.

Проти хвороб: церкоспорозу, борошнистої роси, фомозу, іржі, вірусної жовтяниці, мозаїки, фузаріозної гнилі коренеплодів — посилена увага до захисту листкового апарату від збудників хвороб плямистостей листя, що можуть знизити врожайність на 30–40%, а цукристість — на 3–5%. Вчасна система обробки рослин фунгіцидами залежно від тривалості захисної дії: для контактних препаратів повторні обробки через 10–12 днів, системних — 18–20 днів, чергуючи фунгіциди з різними механізмами дії. В зоні поширення вірусних хвороб (жовтяниці, мозаїки) до фунгіцидів додають інсектициди на основі диметоату.

Утримання посівів в чистому від бур’янів стані. Рівномірне покриття рослин робочою рідиною з витратами не менше 300 л/га. Робота у вечірні години.

У вересні — передзбиральний період — проти гнилі коренеплодів, грунтоживучих фітофагів (коренева попелиця, бурякова нематода тощо), бур’янів — передзбиральне обстеження посівів на заселеність грунтоживучими фітофагами та ураженість кореневими гнилями коренеплодів. Прийняття рішення щодо черговості збирання врожаю.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: коренеплоди, сильно пошкоджені грунтоживучими фітофагами, уражені гнилями, не можна кагатувати, їх потрібно відправляти на переробку.

У вересні-жовтні — перед збиранням урожаю — проти кагатної гнилі коренеплодів. Захист коренеплодів від механічного пошкодження, прив’янення, підморожування, що спричиняє розвиток кагатної гнилі. Закінчити збирання треба до настання заморозків.

Вимоги щодо виконання агрозаходів: акуратно управляти збиральною технікою, викопані коренеплоди негайно вивозити на завод чи вкладати в тимчасові кагати, вкривати землею.

У грудні-березні — зимове зберігання маточних коренеплодів. Проти кагатної гнилі — догляд за кагатами маточних коренеплодів (регулювання температури, захист від підморожування, вчасне вибирання підгнилих коренеплодів).

Вимоги щодо виконання агрозаходів: підтримування температури в кагатах у межах 1...3°С. Не допускати осередків із кагатною гниллю.

 Далі буде