Створення торгового дому «Україна - Азія» допоможе Україні відновити експорт до Центральної Азії

Поки український бізнес шукає, як скоротити витрати при транспортуванні своїх товарів в Центральну Азію в обхід Росії, Казахстан пропонує Києву створення спільних підприємств, продукція яких піде не тільки на азіатські ринки, а й на ринок ЄАЕС. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на EastFruit.

Обмеження на транзит української продукції в Центральну Азію, які Росія ввела в 2016 році, сильно вдарили по Києву. Наприклад, якщо в 2013 році торговельний оборот України з країнами Центральної Азії становив $13 млрд. та $4,5 млрд. припадало на Казахстан, то в 2018 році товарообіг з РК просів до $1 млрд. - таку цифру наводить посол України в Казахстані Іван Кулеба.

У казахстанського диппредставництва в Україні інша статистика: за даними радника посольства РК в Україні Арнура Танб, торгового дна країни досягли в 2016 році, коли товарообіг впав до $1,3 млрд. У 2018 році був зафіксований ріст до $1,5 млрд, в першому півріччі 2019 року товарообіг підріс ще на 8,4%. При цьому структура взаємної торгівлі розбалансована - казахстанський експорт зростає на тлі падіння українського імпорту.

Знижки на альтернативному шляху

Альтернативний варіант поставок української продукції в Центральну Азію - маршрут ТРАСЕКА через Чорне море, Грузію, Азербайджан та Каспій. Цей маршрут Київ намагався задіяти в 2016 році. Пробні партії контейнерних перевезень в Китай продемонстрували недоліки маршруту: задекларований термін в 14 днів при переправі поромами витримується не завжди, а середня вартість перевезення дорожче транзиту через РФ на 30-40%.

Якщо погодні умови - фактор нерегульований, то ціновий - цілком. «На ТРАСЕКА зараз є хороші результати: на ділянці від Достик до Батумі знижені тарифи на 23%, то в минулому році українські залізниці стали повноцінним членом організації, і тепер ця знижка поширюється і на неї, але маршрут складний», - констатує Арнур Танбал. Ще збільшити знижки на ТРАСЕКА українська сторона збирається за рахунок підвищення гарантованих обсягів провезення по цьому маршруту. Формувати ці потоки повинен торговий дім «Україна - Азія», який створюється як раз на території РК.

«Ми повинні консолідувати товарні потоки, тоді можна розраховувати на значні знижки. Так, цей шлях дорожче, але це дивлячись які масштаби направляти за цим напрямком, і ідея нового торгового дому полягає в тому, щоб зібрати цей обсяг», - коментує віце-президент Торгово-промислової палати України Сергій Свистіль.

Чому СП є вигіднішим за торгівлю

Ще одне завдання торгового дому «Україна - Азія» - це допомога бізнесу в сертифікації продукції. Казахстан та Україна розходяться в плані технічного регулювання: перший втягується в роботу ЄАЕС, друга рухається в бік відповідності вимогам Європейського союзу.

Проблему сертифікації та транзиту можна вирішити за рахунок створення спільних підприємств двох країн на території один одного - це пропозиція депутата мажилісу парламенту РК Юрія Тимощенко. «У Казахстані на перший план виводиться розгортання виробничих потужностей, у України є технічні уми та виробництво, але її промислова продукція в Європі сьогодні не потрібна, зате вона потрібна нам, - каже Тимощенко. - У нас є преференції на виробництво, на локалізацію йдуть гроші, і якщо український бізнес локалізується тут, то його продукція зможе піти і на північ, і на схід, і на південь».

Судячи з даних Арнура Танб, зростання СП вже йде: якщо в 2016 році на території Казахстану діяло 600 казахстансько-українських СП, то тепер їх число перевалило за тисячу. «Створення СП на території Казахстану дає Україні вихід на ринки Китаю, Ірану, Центральної Азії та ЄАЕС, але я б звернув увагу казахстанських підприємців на те, що треба створювати СП і там, тому що є асоційована угода з ЄС, яке дає нам хороші можливості для виходу в Європу; наші виробники органічної продукції використовують вже ці можливості, треба їх розширювати », - каже Танбал.