Конкурентна війна ЄС та України: хто захистить національних виробників
Минуло всього три роки з часу дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині вільної зони торгівлі та переорієнтації України з ринку Росії на ринок ЄС, як європейці практично оголосили торговельну війну успішним національним виробникам. Йдеться про агросектор, який з кожним роком демонструє рекордне постачання української продукції на світові ринки, включаючи ЄС, тим самим дратуючи європейських фермерів. Дійшло до того, що останні обзавелися лобі в Європарламенті і прямим текстом стали погрожувати українцям блокадою. Зокрема, саме один з таких конфліктів днями описало міжнародне видання Politico. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на інформаційне агентство «УНН».
Європейські фермери, а разом з ними і європарламентарі закликали Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) відмовитися від співпраці з найбільшим виробником курятини України — компанією «Миронівський хлібопродукт» (МХП) та не надавати їм черговий кредит на тій лише підставі, що українська компанія витіснила європейських виробників з їх же ринку і продовжує масштабувати свою присутність в ЄС.
Тепер же агентство вирішило поцікавитися, хто в таких випадках має виступити “адвокатом” українських виробників, адже, Україна ще не в ЄС, тож серед європарламентарів українських представників немає і дискутувати нікому.
Виявляється, випадок з «МХП» не єдиний, жертвами атаки іноземних конкурентів і раніше були українські агрохолдинги. Але, на відміну від іноземців, на допомогу українським компаніям ніхто не квапиться прийти, і ті змушені боротися самотужки. Про це в коментарі УНН розповів народний депутат, член Комітету ВР з питань аграрної політики Леонід Козаченко.
«Українські можновладці не розуміють своєї відповідальності за роботу бізнесу за кордоном. Колись агрохолдинг «Нібулон» мав проблеми у Бразилії — не міг експортувати туди пшеницю. А Бразилія, як відомо, є одним із найбільших конкурентів України в цьому сегменті. Я телефонував у наше посольство, просив допомоги посприяти найбільшому трейдеру і експортеру продукції. На що посол мені заявив — не переймайтеся інтересами власника агрохолдингу, думайте про державу. Натомість, якщо виникають проблеми у будь-якої американської компанії в Україні, посол США іде до президента. І це не є корупцією, це є відстоюванням інтересів своєї держави», — розповів Козаченко.
За його словами, жорстка боротьба за ринок курятини в ЄС є свідченням того, що Україна має потужний експортний потенціал, який конкуренти вже зараз намагаються штучно стримати.
«Приклад із курятиною є свідченням того, що ми не розуміємо, що підтримка нашого бізнесу — це не підтримка власника бізнесу, це підтримка нашої економіки і держави. Європа нас боїться. Наш АПК базується на індустріальному веденні сільськогосподарського виробництва, європейський — на маленьких сімейних фермерських господарствах. Вони не є конкурентами нашим середнім, я вже не кажу великим аграрним підприємствам, таким як МХП. До слова додам, що сьогодні 40% бюджету ЄС йде на дотації, щоб ці маленькі сімейні господарства були конкурентоспроможні. У нас практично немає дотацій для аграрного сектору, але він все одно умудряється розвивається», — розповів нардеп.
Козаченко також підкреслив, що європейці примітили в “МХП” потужного конкурента ще п’ять років тому.
«Тоді в Україну приїхала єврокомісар та ветеринари. Вони здійснили візити на 10 українських підприємств, в тому числі — МХП. І єврокомісар заявила, що ЄС відстав від України у сфері птахівництва мінімум на 10, а то й 15 років. Європейці поїхали додому шоковані, зрозумівши, що як тільки вони нам відкриють двері — ми їх одразу запхнемо за пояс. Як після цього можна закривати очі на проблеми бізнесу, який створює робочі місця в Україні та приносить мільярди валютної виручки?», — резюмував Козаченко.
Слова нардепа підтверджують і статистичні дані. У 2018 році птахівники забезпечили Україну 500 млн доларів валютної виручки, з них 450 млн доларів — це частка агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП), який є головним експортером в країні. Компанія здійснює 88,2% всіх зовнішніх поставок м’яса птиці на міжнародні ринки.
Завдяки потужностям українських виробників курятини, здебільшого «МХП», Україна лише за шість років (з 2013 року) трансформувалася з нетто-імпортера на нетто-експортера, спроможного задовольнити попит не лише внутрішнього споживача, але й зовнішнього.
Як раніше повідомляв УНН, Україна минулого року посіла 6-місце серед експортерів курятини, випередивши Росію та Канаду. В ЄС Україна — третій головний постачальник після Бразилії та Таїланду.