Спецможливості
Агрохімія

Фактори, що впливають на норму витрати пестицидів

31.01.2018
16524
Фактори, що впливають на норму витрати пестицидів фото, ілюстрація

Ціла низка чинників може знижувати ефективність пестицидів, але, як правило, їхня здатність ефективно контролювати шкідливі організми залежить від дотримання аграріями регламенту і рекомендацій виробників ЗЗР щодо застосування препаратів. Зокрема, важливою умовою отримання бажаних результатів використання пестицидів є дотримання норми їхньої витрати.

 

Гербіциди

До головних факторів, які негативно впливають на ефективність гербіцидів, належать:

застосування препаратів за невідповідних плюсових температур — нижче 10°С або вище 25°С (тобто небажано проводити обприскування у літній період з 10.00 до 18.00, за потреби внесення препарату, коли стоїть спека, це краще робити вночі);

зберігання препарату в вигляді готового робочого розчину понад добу;

випадання опадів менш, ніж через 3 год після обприскування;

посуха (особливо це стосується внесення грунтових препаратів, які можуть і не проявити свою ефективність);

прискорення розкладання десикантів під дією сонячного проміння;

запізнення зі строками обробки (особливо — упущення найчутливішої  до препарату фази розвитку бур’янів);

недотримання норми витрати робочого розчину;

застосування суміші препаратів, складові яких за поєднання справляють антагоністичну дію;

стресовий стан бур’янів, спричинений надміру спекотною погодою;

наявність на рослинах крапель роси або дощу.

Слід зауважити, що винятково важливе значення для контролю бур’янів у посівах куль тур має вибір і правильний розрахунок норми витрати гербіцидів. Передозування препаратів може стати причиною пригнічення, зрідження або навіть загибелі культури, негативно вплинути на якість продукції через вміст у ній залишкових кількос тей пестициду, стати додатковим економічним і екологічним навантаженням. Обприскування препаратом, норму витрати якого свідомо зменшують, послаблює його ефективність, що може сприяти розвитку резистентності та спричинити збільшення забур’яненості, недобір урожаю та зниження його якості.

Рекомендовані норми застосування гербіцидів встановлено на підставі багаторічних досліджень, які проводили у лабораторних і польових умовах відповідно до вегетаційного періоду певної  культури. Тому, застосовуючи гербіциди, слід пам’ятати, що їхні норми витрат залежать як від «природи» пестициду, його технічної ефективності, так і від механічного складу грунту та вмісту в ньому органічної речовини.

Під час вибору оптимальної норми гербіциду потрібно керуватися тим, що вона залежить від видового складу і фази розвитку бур’янів, ступеня забур’яненості поля, грунтових особливостей, стану погодних умов, можливої негативної післядії препарату тощо.

Наприклад, дослідженнями встановлено, що препарат на основі діючої речовини флуазифоп-П-бутил рекомендується застосовувати для контролю однорічних злакових бур’янів із нормою витрати 0,5–1  л/га, причому 0,5 л/га — достатня норма гербіциду для обприскування бур’янів у фазі 1–2 листків, а 1 л/га — для обприскування у пізніші фази (2–4 листки у бур’янів). Водночас для обмеження шкідливості багаторічних злакових бур’янів цей препарат рекомендують застосовувати нормою 1–2 л/га. Крім того, слід враховувати фазу розвитку бур’янів та їхню чисельність на полі.

Препарати із д. р. калійна сіль гліфосату, 550 г/л (наприклад, Напалм Форте) знищують найзлісніші бур’яни за низької норми внесення — 2–4 л/га. Напалм Форте слід застосовувати до або під час висіву культури та враховувати тип бур’янів: для багаторічних злакових — у фазі 4–5 листків бур’яну, для багаторічних широколистих — у фазі цвітіння, але до початку старіння. Ефективно працює вже за температури від 5°С.

Оптимальна норма грунтових гербіцидів залежить насамперед від механічного складу і вмісту гумусу в грунті. Так, дослідженнями встановлено, що під час застосування препаратів на основі д. р. пендиметалін (наприклад, Стоп, к. е.) у посівах сої, соняшнику рекомендовано вносити гербіцид із нормою витрати 3–6 л/га. Цей самий препарат можна застосовувати із мінімальною нормою витрати на грунтах з легким механічним складом (супіщаних, легких суглинках) або із низьким вмістом органічної речовини (менше 2%). І навпаки, максимально дозволена норма рекомендується на суглинкових грунтах або тих, які містять по над 3,5% гумусу (чорноземи і торфові). На глинистих грунтах із високим вмістом гумусу грунтові гербіциди справляють тривалішу дію, ніж на легких малогумусних. Тому для забезпечення високої ефективності грунтових препаратів на легких грунтах їх вносять у 1,5–2 ра зи менше, ніж на важких. Таким чином під час застосування грунтових гербіцидів на легких грунтах із рекомендованих норм застосовують мінімальну, на суглинистих і глинистих — середню, на  чорноземах і торф’яниках — максимальну.

Гербіциди грунтової дії на основі діючої речовини метолахлор (зокрема, Дабл Трай, к .е.) є ефективним засобом захисту посівів цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи на початку вегетації. На грунтах легкого механічного складу і невисокої ємності грунтового поглинального комплексу (вміст гумусу — в межах 3–4%) застосовують мінімальну норму, а підвищену — на суглинкових і важких грунтах і вмістом гумусу 4–5% та на торф’яниках.

Оптимальним способом є внесення препаратів у грунт із негайним загортанням під час передпосівної куль тивації або після сівби культури, але до появи сходів рослин. Визначаючи норму витрати гербіцидів залежно від фітосанітарної ситуації, слід брати до уваги не тільки механічний склад грунту та вміст у ньому органічних речовин, а й особливості конкретного поля, а саме видовий склад бур’янів та ступінь засміченості ними, фазу розвитку куль турних рослин і бур’янів та екологічні умови. Рекомендації щодо норми витрати препаратів мають диференційований характер і представлені, як правило, у вигляді певного числового інтервалу, яким керуються відповідно до періоду застосування, коли культурні рослини стійкі до впливу гербіциду, а бур’яни перебувають у найчутливіших фазах. Обираючи потрібну норму, меншу із рекомендованого інтервалу, слід враховувати, що на її ефективність впливають такі фактори: домінування у посівах малорічних видів бур’янів, висока відносна вологість повітря, оптимальна для вегетації рослин температура, ранні фази розвитку бур’янів (фаза сім’ядольних листків), незначний ступінь забур’янення посівів, легкі за механічним складом грунти, бідні на органіку. І навпаки, максимальна величина норми витрати гербіциду із рекомендованого інтервалу застосовується за переважання стійких багаторічних видів бур’янів, у разі посушливих умов та високої температури повітря, на пізніх фазах розвитку бур’янів, за високої забур’яненості посівів, на важких грунтах, багатих на органіку.

Не рекомендовано відтерміновувати застосування препаратів до масової появи сходів бур’янів, оскільки тоді ефективність гербіцидів значно знижується, і навіть застосування їхніх максимальних норм внесення не дасть очікуваного ефек ту. Більшість бур’янових рослин у такому разі вже будуть різного ступеня фазової резистентності до дії препаратів.

Особливо зростає рівень резистентності дводольних видів бур’янів до дії гербіцидів після формування рослинами 4 листків. Забезпечити їхню загибель у такі фази практично неможливо, тож проведення заходів боротьби із бур’янами у цей час — справа неефективна і нераціональна. Таким чином, обприскування посівів доцільно проводити за умови, коли більшість сходів бур’янів перебуває у фазах сім’ядоль — двох листків.

 

Фунгіциди

Вибір фунгіциду залежить від ідентифікованих поточних хвороб, ступеня їхнього розвитку, домінування певних збуд ників та визначення захворювань, які можуть пізніше дати розвиток. Важливим чинником, що впливає на збереження та якість урожаю, є строки застосування фунгіцидів. Для найвдалішого їхнього визначення потрібно користуватися короткостроковим прогнозом фітосанітарної ситуації. Слід враховувати, що зовнішні ознаки хвороби, помітні неозброєним оком, можуть свідчити, що оптимальний строк обприскування уже було пропущено.

Тому норму витрати за меншим значенням із рекомендованого інтервалу можна застосовувати тільки у разі правильної ідентифікації збудника хвороби. Пізніші обприскування проводять залежно від тривалості дії фунгіциду, погодних умов та рівня поширення хвороби. Тривалість захисної дії системних фунгіцидів становить 2–4 тижні, інколи довше, а контактних — 7–10 днів, але здебільшого до випадання перших значних опадів.

Строки обробок у сільському господарстві зазвичай пов’язують з фенологічними фазами розвитку рослин, найсприятливішими для зараження збудниками хвороб. Слід суворо дотримуватися норми витрати препарату, не допускати її зменшення. Використання менших норм призводить не тільки до втрати ефективності фунгіцидів, але й до появи стійких рас збудників хвороб.

Крім того, норму витрати робочої рідини потрібно визначати виходячи із фази розвитку куль тури, а саме залежно від висоти рослин та їхньої густоти. Для результативного ведення виробництва і максимального контролю хвороб потрібно проводити постійний моніторинг розвитку останніх, на основі чого прогнозують інтенсивність ураження тим чи іншим збудником.

 

Інсектициди

Ефективність інсектицидів залежить від рівномірності покриття рослин робочим розчином. Тому норма витрати робочого розчину має бути достатньою. Також на неї впливають погодні умови, зокрема температура повітря, опади (для контактних препаратів), фазова і стадійна чутливість шкідників до препаратів. Крім того, на ефективність препаратів та стійкість рослин до пошкоджень фітофагами впливають такі фактори, як механічний склад грунту, його щільність, вміст гумусу і макроелементів, кислотність та вологість.

Тривалість захисної дії інсектицидів залежить від виду шкідника, стійкості діючої речовини препарату, погодних умов. Зокрема, за високих денних температур і інтенсивного сонячного освітлення фосфорорганічні і піретроїдні препарати швидко розкладаються на нетоксичні для комах сполуки. Крім того, за високої денної температури і низької вологості повітря знижується проникність кутикули листків, збільшується товщина воскового шару, що негативно впливає на ефективність системних інсектицидів (як і будь-яких інших пестицидів системної дії), а також на здатність крапель рідини утримуватися на рослинах.

За умов підвищеної сонячної активності ціла низка шкідників різних видів (довгоносики, щитоноски, мертвоїди, гусінь лучного метелика, совки) ховається у грунт, у затишні місця, вони скручують листя, обплітають його павутиною, що ускладнює їхній контроль. Для результативнішого знищення таких шкідників обприскування рекомендовано проводити ввечері, збільшучи витрату робочої рідини, цілеспрямовано обприскувати рослини, застосовуючи препарати із тривалим періодом дії.

Комахи належать до тварин, температура тіла яких залежить від температури навколишнього середовища. І якщо вона значно вища або нижча від оптимуму, комаха може впасти в заціпеніння, і тоді ефективність дії будь-якого інсектициду буде невисокою.

Деякі препарати (наприклад, піретроїди) під дією УФ-випромінювання та високих температур дуже швидко (впродовж 2–5 днів) розкладаються, тому не мають тривалого ефекту. Інсектициди з групи синтетичних піретроїдів становлять 80–90% загального асортименту. На відміну від хлорорганічних та фосфорорганічних сполук, вони діють за менших норм витрати (в межах 100–200 г/га), але їхня ефективність вища.

Слід враховувати місце перебування шкідника. Під час контролю озимої совки потрібно обприскувати приземну частину рослини, бо саме там шкодить гусінь. Під час контролю попелиці варто враховувати те, що вона може бути схована всередині скрученого листка, через що проникнення робочого  роз чину до неї ускладнене. Аналогічна ситуація характерна для прихованос теблових шкідників, личинки яких розвиваються всередині стебла і недоступні для контакту із препаратом. Також слід брати до уваги тривалість льоту комах та дії того чи іншого препарату. Інсектицид Твікс (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л) має контактну, фумігантну, локально системну та репелентну дію, тому контролює широкий спектр грунтових, сисних, гризучих шкідників, у т. ч. тих, що ведуть прихований спосіб життя. Препарат також має акарицидний ефект — знищує кліщів, стійких до фосфорорганічних інсектицидів, а також високоефективний за широкого діапазону температур (від 5°С до 30°С).

Дія системних інсектицидів залежить також від стану рослини, оскільки діюча речовина поширюється разом із соком рослин. Якщо тургор рослин знижується, ефективність препарату також може зменшуватися.

Значну увагу слід приділяти техніці обприскування, правильному добору форсунок, щоб забезпечити повноцінне покрит тя робочим розчином усієї поверхні рослини. За спекотної погоди листки рослини покриваються восковим нальотом для запобігання транспірації води, тож під час обприскування робочий розчин не втримується на поверхні листка. У такому разі до препарату потрібно додавати спеціальні сурфактанти, які забезпечуватимуть утримання крапель інсектициду на листковій поверхні.

Не допускається викорис тання забрудненої та жорсткої води для приготування робочого розчину, бо це значно знижуватиме ефективність препарату, через те, що час тина його адсорбуватиметься органічними сполуками забрудненої води.

 

Варто пам’ятати: навіть якщо буде внесено оптимальну гектарну норму витрати препарату, але він не досягне цільового об’єкта —ефективність пестициду буде мінімальною. Так, використання обприскувачів нового покоління, що формують краплі у межах 80–300 мк, значно підвищує ефективність пес тицидів. Такі мало- й уль трамалооб’ємні обприскувачі дають змогу знизити норми витрат пестицидів на 25–50%. На жаль, сьогодні через недосконалість техніки агрохімікати нерідко вносять нерівномірно, що значно знижує ефективність їхньої дії і до того ж підвищує вміст цих речовин у продукції рослинництва. У розвинених країнах, попри великі масштаби застосування пестицидів, їхній вміст у харчових продуктах щороку зменшується, насамперед, завдяки використанню новітньої  техніки і сучасної технології внесення.

Виробники ЗЗР у регламентах їхнього використання подають норми витрати препаратів за діючою речовиною у літрах чи кілограмах технічного продукту на 1 га.

Низка виробників гербіцидів випускають препарати з однією і тією самою діючою речовиною, але з різною її концентрацією. Щоб застосовувати такі продукти з однаковими вимогами, норми витрати слід подавати у діючій речовині. Для переходу від  діючої речовини до препаративної форми користуються формулою:

Н = (н х 100)/C,

де Н — норма витрати препарту, кг,=л/га; н — норма витрати за діючою речовиною, кг, л/га; С — вміст діючої речовини у препаративній формі, %.

За допомогою наведеної формули можна розрахувати норми витрати для будь-якого препарату. Знаючи норму витрати препарату і вміст діючої речовини, можна досить легко визначити норму витрати на 1 га:

н = (Н х С)/100.

На посівах просапних куль тур задля зменшення пес тицидного навантаження гербіциди застосовують стрічковим способом, обробляючи захисну зону рядка без зміни норми витрати на стрічку. Але в цілому витрати гербіцидів у розрахунку на всю площу зменшуються вдвічі-втричі і становлять:

Н стр. = Н суц. х (S/M),

де Н стр. — норма витрати гербіцидів за стрічкового застосування, кг, л/га; Н суц. — норма витрати гербіцидів за суцільного застосування, кг, л/га; S — ширина стрічки обприскування, см; М — ширина міжрядь, см.

 

Норми витрати робочої рідини

Обприскування — найпоширеніший спосіб застосування гербіцидів. Від норми витрати рідини значною мірою залежать якість і ефективність обприскування, що забезпечується використанням відповідної апаратури та її технічних можливостей.

Виходячи з прийнятих норм витрати робочої рідини, розрізняють такі види обприскування:

ультрамалооб’ємне — із витратою до 5 л/га;

малооб’ємне — 10–50 л/га (виконується вентиляторними та авіаційними обприскувачами);

малооб’ємне — 70–100 л/га (проводять за допомогою наземних штангових обприскувачів);

звичайне — 150–300 л/га;

великооб’ємне — понад 300 л/га.

Для наземних тракторних обприскувачів рекомендовано застосовувати такі норми витрати рідини

залежно від типу використовуваних гербіцидів, л/га:

для контактних — 300–600;

для системних — 150–300;

для грунтових — 300–400.

Для авіаційних обприскувачів норми витрати рідини становлять, л/га:

на зернових колосових культурах за малооб’ємного обприскування —25–50;

за застосування грунтових гербіцидів, а також післясходових препаратів на посівах рису — 50–100;

на посівах льону, із використанням максимально дозволених норм пестициду — 100–150;

за застосування десикантів —100–200.

Витрати робочої рідини і якість обприскування значною мірою залежать від його дисперсності.

Розрізняють такі види обприскування залежно від розміру краплин, мкм:

аерозольне — до 50;

дрібнокраплинне — від 51 до 150;

середньокраплине — від 151 до 300;

великокраплинне — понад 300.

Ефективність застосування пестицидів досягається не кількістю витрати препарату, а завдяки щільності і рівномірності покриття поверхні робочою рідиною.Концентрація пестицидів у робочій рідині залежить від норми витрати препарату і рідини, що визначають відповідно до вимог використання апаратури і розраховують за формулою:

К = Н х Q ,

де К — концентрація робочої рідини, %; Н — норма витрати гербіциду за препаратом, кг, л/га; Q — норма витрати рідини, л/га.

Застосування окремих пестицидів і препаративних форм потребує, щоб їхня концентрація у робочій рідині не була нижчою від певних показників, оскільки розчинники діючої речовини пестициду зазначеного розведення не можуть утримувати його у розчиненому стані. Під час цього пестицид викристалізовується і випадає в осад, що забиває провідну систему обприскувача і спричинює опіки рослин.

 

І. Сторчоус, канд. с-г. наук

Журнал «Пропозиція», №1, 2015 р.

Інтерв'ю
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее

1
0