Спецможливості
Статті

Ніяких шансів для маститу: «правильні» дезінфектанти для вимені

11.09.2015
860
Ніяких шансів  для маститу:   «правильні»  дезінфектанти для вимені фото, ілюстрація

Виробники молока як ніхто інший знають про складнощі, з якими доводиться стикатися в боротьбі за продукцію вищого сорту. Поява на ринку різноманітних молочних продуктів висуває все жорсткіші вимоги до якості вихідної сировини. Адже недарма кажуть: «Молоко починається із корови, а хороше молоко — зі здорової корови!».

Виробники молока як ніхто інший знають про складнощі, з якими доводиться стикатися в боротьбі за продукцію вищого сорту. Поява на ринку різноманітних молочних продуктів висуває все жорсткіші вимоги до якості вихідної сировини. Адже недарма кажуть: «Молоко починається із корови, а хороше молоко — зі здорової корови!».

Неналежне ставлення до забезпечення вимог обробки молочної залози корови до і після доїння спеціальними засобами (а ще гірше — повне нехтування цією процедурою) збільшує захворюваність маститом по стаду мінімум на 5%.

Д. Крю­ков
Спеціаль­но для жур­на­лу
«Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»

Як відомо, одним з основних параметрів, що визначають якісні показники молока, є його бактеріальна забрудненість і кількість соматичних клітин. Тож якщо ви турбуєтесь про здоров’я молочної залози корови і бажаєте мати хороші показники якості молока, слід приділити особливу увагу гігієні коров’ячого вимені, що полягає в його обробці до і після доїння спеціально призначеними для цього засобами, та правильній процедурі доїння.
Сучасний ринок відповідає на прогресивні тенденції молочного тваринництва величезним асортиментом усіляких засобів догляду. Давайте разом спробуємо розібратися у цьому різноманітті. Отже, продукти, призначені для догляду за вименем (або для діппінгу), поділяються на засоби ДО і ПІСЛЯ доїння.

ДО і ПІСЛЯ: що потрібно знати?
 Головне завдання засобів для обробки дійок корови перед доїнням — гігієна, тому основний компонент таких засобів — безпечна мийна основа. Тобто препаратам, застосовуваним ДО доїння, насамперед мають бути притаманні властивості якісного миття, що забезпечує ефективне видалення різних видів забруднення, в тому числі плівкоутворювальних засобів, використовуваних після доїння. Засоби ДО доїння застосовують для щоденної дво-триразової обробки вим’я, тож вони обов’язково ма­­ють бути дерматологічно дуже м’яки­­ми, не чинити негативного впливу на шкіру дійок. Вони повинні швидко і легко видалятися з дійкової по­­верх­­­ні, щоб не вплинути негативним чи­­ном на якість молока. Крім того, такі засоби мають бути наділені дезінфікувальними властивостями, особливо щодо найпоширеніших збудників маститу.
Сучасні технології профілактики маститу та отримання якісного молока передбачають кілька основних типів обробки засобами ДО доїння: обробка безпосередньо дійок вимені тварин обприскуванням, або зануренням у мийний розчин чи піну, або протиранням вимені серветками, попередньо замоченими в такий розчин.
Найефективніші способи обробки вимені до доїння — занурення дійок у піну або збризкування їх спреєм, після чого забруднення з дійок видаляють сухими одноразовими серветками. За такого виду обробки ризик перенесення захворювань від тварини до тварини практично зведений до нуля. Проте, застосовуючи цей спосіб обробки мо­­лоч­­ної залози корови, слід пам’ятати про те, що на початку використання засобів їм властиві високі концентрації дезінфікувальних і мийних речовин, що може призводити до сухості шкіри дійок, появи подразнень і порушень власної мікрофлори шкіри вимені тварини.
У господарствах із високим вете­ринарно-санітарним рівнем забезпечення можна протирати вим’я корів серветками, попередньо замоченими у мийний розчин. При цьому не варто забувати, що головною умовою цього методу є суворе дотримання принципу «кожній корові — своя серветка». Для обтирання вимені серветками слід використовувати двосекційне відро — для чистих і відпрацьованих серветок.
 До гігієнічних засобів для обробки вим’я ПІСЛЯ доїння ставлять досить високі вимоги: надійний захист дійкового каналу від потрапляння патогенної мікрофлори, сприятливий вплив на шкіру (засіб має бути гіпоалергенним, не викликати дискомфорт у тварин: по­­драз­нення, свербіж тощо), стійкий і пролонгований ефект, відсутність інгібувальних властивостей, швидке висихання, просте і повне видалення засобу, репелентні властивості (за можливості). Крім цього, такі засоби повинні містити компоненти, що сприяють кращому догляду за шкірою дійок (наприклад гліцерин), не мати неприємного різкого запаху (не справляти відразливого ефекту на рецептори нюху тварин), а також бути економічним у використанні. Під час роботи обслуговуючого персоналу з такими гігієнічними композиціями їхнє використання не повинно зумовлювати потребу у застосуванні спеціальних засобів індивідуального захисту.

Товще — не завжди краще!
Останнім часом найбільшого поширення набула група засобів у вигляді плівкоутворювальних рідин або гелів. Як випливає із назви, плівкоутворення є ключовою властивістю цих засобів, які умовно класифікують за товщиною плівки, утвореною на шкірі дійки.
Товстоплівкові. Виробники таких засобів заявляють, що утворені товсті плівки механічно закривають сфінктер дійки. Проте вони мають найбільшу витрату (в середньому 9–11 мл на обробку однієї корови). Ще один їхній недолік — занадто довго сохнуть (від 20 до 120 хв, а деякі взагалі не висихають). Невисохла плівка під час рухів тварини залишається де завгодно (на хвості, підстилці), на дійки до неї налипає підстилка, трава, солома, і замість гігієни ми отримуємо додаткові ризики забруднень.
Навіть якщо такий гігієнічний засіб висохне на вимені, то товста плівка нееластична, легко тріскається і злущується, при цьому шкіра дійок травмується (видираються волоски, засохлі в плівці). І останній істотний мінус товстих плівок — вони сприяють виникненню парникового ефекту і мацерації (розм’як­шенню, намоканню і розбуханню) шкіри. Після змивання такої плівки шкіра подразнена і легко травмується під час доїння.
Середньоплівкові. Ці засоби ще називають «другою шкірою», бо вони насправді добре справляються із поставленим перед ними завданням – механічно закривають сфінктер дійки. Мають середній рівень витрати (у середньому 5–6 мл на обробку однієї корови), не перешкоджають шкірному диханню, висихають досить швидко (впродовж близько 7–20 хв). Якщо ж час висихання становить понад 15 хв, є ризик втрати цілісності плівки у разі, якщо тварина лягає відразу після доїння.
Тонкоплівкові. Утворюють тонкий за­­­хисний шар на поверхні дійки і характеризуються невеликою витратою (3–6 мл на обробку однієї корови). Також, як і середньоплівкові засоби, не перешкоджають шкірному диханню і не заліплюють волоски шкіри дійок. Термін висихання різний (від 5 до 120 хв), але у разі тривалого часу їхнього висихання ніякого захисту та гігієни не забезпечують.

Детальна інформація
зайвою не буває...
Поглиблені знання про гігієнічні засоби для обробки вим’я допоможуть користувачам не тільки визначитися із правильним вибором оптимального препарату серед запропонованих на ринку, а й заощадити значні кошти у подальшому. Особливо важливо знати про діючу речовину (ДР) обраного засобу, її антимікробну дію і можливі побічні ефекти, концентрації, необхідні і достатні для ефективної дезінфекції, а також про аспекти безпеки і рівня м’якості впливу на шкіру.
 Хлоргексидин — одна з найпоширеніших ДР (відносно недорогий препарат), забезпечує миттєву дезінфекцію і не пересушує шкіру, як, наприклад, йодовмісні засоби. Він має дещо вужчий спектр дії, ніж йод, через деякий період постійного застосування (більшість виробників декларують термін не більше ніж 3 місяці) до нього формується звикання патогенної мікрофлори, що потребує періодичної заміни гігієнічних засобів на основі хлоргексидину.
Тепер про концентрації. Згідно з результатами клінічних досліджень лікарського засобу хлоргексидин виявляє різнобічну дію і різниться призначенням застосування залежно від використовуваної концентрації. У всіх досліджених післядоїльних засобах, що містять хлоргексидин, його концентрація становила 0,5%, або 5000 ppm. Як відомо, бактерицидна дія хлоргексидину проявляється у концентрації понад 0,01% (100 ppm) через 1 хв уже за температури 22°С щодо 99% грампозитивних і грамнегативних бактерій. Сис­темне всмоктування хлоргексидину за цілісної шкіри невелике (не більше ніж 5%), однак у разі пошкодження шкіри його засвоєння може зростати в 100 разів, тобто що більша концентрація хлоргексидину в засобі, то більше його потраплятиме у кровотік за наявності пошкоджень шкіри.
Відповідно до інструкції із медичного застосування хлоргексидину, 0,5%-й водний розчин препарату застосовують як шкірний антисептик (обробка ран і опікових поверхонь, інфікованих потертостей і тріщин шкіри, відкритих слизових оболонок) і для стерилізації медичного інструменту за температури 70°С. У розчинів такої концентрації відзначено виражену подразнювальну дію щодо шкіри й очей.
0,05 і 0,2%-ві водні розчини хлоргексидину використовують як антисептик для місцевого застосування для профілактики інфекцій у хірургії, урології, акушерстві та гінекології, за наявності гнійних ран, інфікованих опіків, бактеріальних і грибкових захворювань шкіри і слизових оболонок у стоматології. У розчинів цієї концентрації не проявляється побічна дія щодо шкіри та очей.
Таким чином, цілком очевидно, що виробники гігієнічних засобів для обробки вим’я свідомо завищують достатню для надійної дезінфекції концентрацію хлоргексидину (не біль­­ше 0,2%). Це може призводити до порушення власної мікрофлори шкіри, появи подразнень, сухості, тож замість догляду за вим’ям корови тваринник отримує додаткові проблеми. Небезпека полягає ще й у тому, що за виникнення стійкості до завищених концентрацій дезінфектанту виникає потреба у заміні його на інший засіб — також із завищеними концентраціями іншого препарату.
 Не менш популярними є дезінфектанти на основі йоду. Як відомо, йод має широкий спектр протимікробної дії, не викликає звикання патогенної мікрофлори, має протизапальну дію. Водночас його досить складно поєднувати із засобами для догляду, пом’як­шувальними або, наприклад, репелентними речовинами, позаяк він дуже здатен до утворення реакцій. Також є небезпека індивідуального несприйняття йоду. Слід мати на увазі, що за частого застосування розчини йоду можуть викликати сухість та лу­­щення шкіри дійок. У зв’язку з цим у засобах другого покоління застосовують ПВП-йод (PVP-Iodine), у якому діюча речовина зв’язана у полімерний комплекс, із якого йод повільно вивільняється і зберігає високі антисептичні властивості протягом тривалого періоду перебування на шкірі.
Роз­чини ПВП-йоду не токсичні за тривалого і частого застосування, рід­ко ви­­кли­­­кають алер­­гічні реак­­ції, стій­­­­кі під час зберігання. Але на­­віть вміст ПВП-йоду у складі багатьох засобів не вирішив проблеми сухості, стягування і подразнення шкіри, оскільки виробники перестраховуються і використовують занадто високі концентрації
ПВП-йоду для надійної «забійної» дії щодо інфекції. За ре­­зультатами опитування зоотехніків і ве­­теринарних лікарів, порогова концентрація м’якого впливу ПВП-йоду на шкіру за тривалого і багаторазового щоденного застосування зі збереженням антисептичних властивостей становить не більше 0,135% за вмістом вільного йоду.
 Іноді  як ДР використовують так звані пробіотичні продукти. В основі дії таких мікробіологічних препаратів для обробки вимені корів лежать антагоністичні взаємовідносини між патогенними мікроорганізмами і культурами пробіотиків, що входять до складу застосовуваних препаратів (такі властивості мають рослинні компоненти та/або молочна кислота чи суміші її солей, лактатів).

Інтерв'ю
Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, англ. IFC) - міжнародний фінансовий інститут, що входить у структуру Світового банку. Штаб-квартира організації знаходиться у
Міністерство аграрної політики, Ярослав Краснопольський
Нещодавні зміни у складі уряду можуть торкнутися  і діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства. Що змінилося і яких новацій очікувати? Із цим запитанням ми звернулися до першого

1
0