Спецможливості
Новини

“Нині гирлига й ракета поруч стоять…”

07.12.2009
396
“Нині гирлига й ракета  поруч стоять…”  фото, ілюстрація

У Криму втретє відбувся фестиваль вівчарів та козівників Азово-Чорноморського регіону України "Таврійська руна'2009". 

У Криму втретє відбувся фестиваль вівчарів та козівників Азово-Чорноморського регіону України "Таврійська руна'2009". 

Найбільш народна галузь тваринництва...
У селі Цвіткове Білогірського району Криму того дня оголосили загальне свято. Українська громада приготувала коровай, пісні й рушники, кримські татари заготували м'ясо для шашликів, розпалили багаття, а поки дрова розгорялися, заходились танцювати хайтарму, росіяни приготували свої рушники, пісні та танці. На свято прийшли не тільки дорослі сельчани, а й уся школа і навіть дитсадочок! Увесь майдан перед сільським Будинком культури заряснів виставками виробів народних умільців, ятками, заповнився веселими людьми в національному одязі, самодіяльними артистами народних ансамблів. Цвіткове, яке ще й святкувало своє 240-річчя, оголосивши дервізу, - тюркське свято обжинків! - приймало вівчарів та козівників зі всієї Таврії: не тільки з Криму, але й з Херсонщини, Запоріжжя, Миколаївщини, Одещини тощо! Приїхали також гості із Закарпаття, з Ростовської області Росії, з департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики України, Інституту механізації тваринництва УААН. Тут же розгорнули виставку-продаж тварин з племрепродукторів та приватних господарств Азово-Чорноморського регіону. На задвірках Будинку культури встановили кошари, в яких юрмилися під пильними поглядами гостей кращі в окрузі кози, барани та вівці. Своїх тварин асканійської тонкорунної породи на виставку привезли ЗАТ "Червоний чабан" із Херсонщини та ЗАТ "Племзавод "Славне" з Роздольненського району Криму; цигайську породу овець демонстрували племрадгосп "Південне Кримське вівчарство" з Нижньогірського району Криму, держплемзавод "Чорноморське" та інші господарства.
Організували аукціон-продаж овчин, каракулю, тварин-чемпіонів, вовни та виробів з неї, технологічного обладнання для вівчарства. Так, фірма "Брацлав" із Вінниччини запропонувала свої доїльні апарати для кіз, інші виробники - обладнання для виготовлення бринзи, стригальні машинки, сучасні стійла для утримання овець, ветпрепарати тощо.
Свято відкрив заступник голови Ради міністрів Криму Микола Колісниченко, господарів та гостей привітали заступник міністра аграрної політики Криму Віктор Тишкевич, сільський голова Цвіткового Рамазан Сулейманов. Під час фестивалю відбулися науково-практична конференція, на якій обговорили стан і перспективи становлення галузі, а також презентація майбутнього "Експозиційно-навчального центру розвитку вівчарства та козівництва", який створюють у Криму.
Голова правління "Асоціації вівчарів та козівників України" Володимир Ананьєв вручив Миколі Колісниченку чабанську шапочку та гирлигу. І тільки тепер спеціалісти зрозуміли, як за останні десятиліття змінилося вівчарство Таврії. В романі "Тронка", що вийшов на початку 60-х років минулого століття, на матеріалі життя саме цих місць Олесь Гончар описав чабана Горпищенка, до якого в таврійський степ приїхав син-льотчик: "І якось так випадає щоразу, що батька застає він не в хаті і не в кошарі, а в степу, просто серед пасовища, де старий стоїть коло отари з гирлигою, в черевиках солдатських і в усіх своїх чабанських обладунках: пояс, а на поясі джермало, що дісталось йому у спадок ще від діда-чабана, і ріг баранячий з нафталіном - рани вівцям присипати, і пляшка суміші креоліну з дьогтем - теж для гоєння ран, і, звичайно ж, ножиці, щоб простригати вівцям очі, бо, буває, так позаростають, що й шпичаків не бачать, проколюють очі об них...
- Не забув, - ставить він перед сином гирлигу, де на брейцарі викарбувана з дитинства знайома синові кудлата чабанська вівчарка, - з яких частин складається гирлига, ану?
- Брак, барнак, брейцара і держак! - чітко відповідає син, і цим йому вже забезпечена симпатія старого на весь час відпустки...".
Сьогодні ж у Цвітковому багато присутніх без найменшого сорому питали: "А що то за ціпок?". А слово "гирлига", - яке ще 40-50 років тому, як бачимо, знали навіть пілоти реактивних літаків! - для багатьох було новим і якимось чудним...
Та й чому дивуватись? Минуло якихось п'ятдесят літ, і колись основна на півночі Азовського та Чорного морів професія чабана стала рідшою, ніж спеціальність льотчика. Хоч умови саме для вівчарства, й саме тут, - розкішні. Але нині, якби Олесь Терентійович був з нами, він уже не написав би своєї "Тронки". І не тільки тому, що сьогодні вівцям на шию не вішають дзвіночків, та й не робили б їх тепер з віднайдених гільз, як тоді, бо сапери вже все позбирали, а тому, що за ці десятиліття повністю змінився тип вівчарства: вже нема тих колоритних потомственних чабанів з гирлигами, розорано степи, катастрофічно скоротилися випаси, вівчарство перейшло на промислові способи утримання тварин. І навіть у Криму, очевидно, вже назавжди втрачено й ту унікальну породу вівчарських собак-вовкодавів, "портрет" якої, за свідченням Олеся Гончара, було вигравіювано на гирлизі чабана Горпищенка і яка надавала чабанам неоціненну допомогу: ці вівчарки були сильніші за вовків, могли самі повністю вберегти отару від хижаків...
 Але ж це не означає, що втрачено всю галузь? Нині розвиток вівчарства для України має таке ж важливе значення, як і освоєння космосу. Тобто, як казав старий херсонський чабан Горпищенко: "А що, як гирлига? В наш час гирлига й ракета поруч стоять!..".

Повернути вівчарство і козівництво із забуття...
Ще років 20 тому тільки в Криму налічувалось 1,2 млн овець, а тепер їх трохи більше 300 тисяч. Загалом у Таврії, якщо охопити все північне Причорномор'я та Приазов'я, їх було понад 10 млн. На сьогодні, за даними Володимира Ананьєва, в усій Україні налічується 1,2 млн овець та 1,3 млн кіз. Водночас потреби в продукції цієї надзвичайно цікавої галузі величезні, і вівчарство та козівництво, за належної організації, можуть бути доволі прибутковими та вигідними у виробництві. В давнину говорили про цю галузь: "І кожух, і свита, і губа сита...", - маючи на увазі, що вівчарство дає і високоякісний одяг, і високоякісну їжу.
Так, учені Німеччини доводять, що м'ясо ягнят пригнічує розвиток у людей пухлинних клітин і навіть знищує їх. Козине ж молоко за своїм складом найбільше наближене до материнського жіночого. Ці продукти широко використовують у Німеччині та інших країнах Євросоюзу для приготування харчування для дітей. Використання екологічно чистої, цілющої продукції вівчарства й козівництва в організації харчування в дитячих і лікувальних закладах - це запорука доброго здоров'я населення країни. Так, Ірина Дмитрієва, фермер-козівник із Сімферопольського району, сказала, що поштовхом до цього заняття в їхній сім'ї стала хвороба чоловіка. Одного разу досвідчені люди їм сказали: нехай Олександр п'є козине молоко, і все минеться. Спробували, і це допомогло. Тепер Олександр Дмитрієв - глава вівчарсько-козівницького кооперативу, в якому утримують понад 80 кіз. А їхній син Сергій цього дня став чемпіоном фестивалю з доїння кіз, завоював приз - новаторський пристрій для виготовлення бринзи...
У зв'язку з потребою оздоровлення харчування в Україні, в Криму Міністерство аграрної політики автономії на виконання Постанови уряду України "Про заходи щодо розвитку та державної підтримки вівчарства на 2003-2010 роки" готує регіональну Програму розвитку вівчарства та козівництва, реалізація якої покликана значно поліпшити харчування українців.
Рада міністрів Криму, як сказав для "Пропозиції" Микола Колісниченко, ставить завдання відродити галузь, збільшити поголів'я за найближчі роки як мінімум удвічі-втричі. Програма, яку розробляють, спрямована на залучення всього потенціалу до забезпечення населення продуктами харчування, на прискорення відродження вівчарства й козівництва в Криму.
Так, у сучасних умовах, коли понад 80% продукції вівчарства і 100% продукції козівництва виробляють у приватних дворах, але без первинної та поглибленої переробки продукції безпосередньо в господарстві вирощування та утримування овець є збитковим. До того ж, у селянському господарстві одноосібно забезпечити технологічний процес для великої кількості тварин узагалі неможливо. Отже, потрібне об'єднання дрібних і середніх товаровиробників та переробників в обслуговувальні кооперативи. Це дасть можливість суттєво зменшити витрати на виробництво продукції, позбутися перекупників-спекулянтів, збільшити прибутки. Розподіл праці зменшить фізичне навантаження на працюючого, більше часу залишатиметься для основного виду діяльності. Така форма співпраці дасть змогу кожному самостійному суб'єкту господарювання займатися своїм окремим видом діяльності й отримувати при цьому максимальні прибутки. Чабан може займатися лише доглядом за вівцями, а заготівлею кормів, транспортуванням, доїнням, стрижкою, переробкою займатимуться інші члени кооперативу. Такий розподіл звільняє працюючого від другорядних справ, зменшує собівартість продукту. Стає можливим відновлення механізованих великотоварних ферм із вузькою спеціалізацією: репродуктивні, відгодівельні, м'ясо-вовнові, молочні тощо.
Для поліпшення якості продукції, доведення її до рівня вимог світових стандартів потрібні первинна і поглиблена переробки із застосуванням високотехнологічного обладнання. Тож, насамперед, треба організувати підготування кваліфікованих фахівців масових професій вівчарства й козівництва: чабанів, сакманниць, класирувальників, стригалів, доярів, техніків-технологів приготування кормів, первинної та поглибленої переробок молока, м'яса, вовни тощо. Це, планують у Міністерстві аграрної політики Криму, сприятиме створенню товарних вівцеферм, малих і середніх переробних підприємств.
Де ж, як не в Криму?
Крим традиційно є регіоном розведення овець і кіз, оскільки в структурі сільгоспугідь на пасовища навіть тепер припадає 25%, а в Ленінському, Чорноморському, Білогірському, Раздольненському і Першотравневому районах цей показник коливається від 25 до 47%. За кількістю овець, виробництвом і продажем митої вовни республіка займає друге місце в Україні після Одеської області, розповіла для "Пропозиції" начальник управління організації виробництва та маркетингу продукції тваринництва й рибництва Міністерства аграрної політики АРК Лариса Курцева. Уряд Криму вживає необхідних заходів для нарощування поголів'я овець, створення умов для реалізації вівчарської продукції і максимального освоєння коштів, що виділяють із Держбюджету України на маточне поголів'я овець і реалізовану вовну.
Автономна Республіка Крим є зоною розведення, в основному, цигайської породи овець. Цілеспрямовану племінну роботу тут здійснюють на трьох племзаводах (ДПОГ "Цигай" Сакського району, ВАТ "Племінний завод "Славне", ТОВ "Преображенськоє" Роздольненського району) і на двох племінних репродукторах (СП "Південне Кримське вівчарство" Нижньогірського району, ТОВ СГП "Прибережне" Чорноморського району).
Ще 28 листопада 2006 року Рада міністрів Автономної Республіки Крим прийняла ухвалу за № 740 "Про стан справ у галузі вівчарства в АРК і шляхи подальшого її розвитку". Ухвалою передбачено стабілізацію і збільшення кількості поголів'я овець у всіх категоріях господарств, створення суб'єктів племінної справи в тваринництві, підготування й навчання кадрів. За період з 2000 до 2009 року сільгосптоваровиробникам Криму виділено й виплачено з Держбюджету України 42 млн грн. Для одержання дотації юридичним особам потрібно зареєструвати поголів'я вівцематок і ярок, яким більше року, в статистичному управлінні, а фізичним особам - у сільських, селищних радах. Інформацію про підготування пакета потрібних документів для отримання дотації сільгосптоваровиробники, зазвичай, одержують у районному управлінні агропромислового розвитку. Тому за останні п'ять років поголів'я овець у Криму зросло в 1,9 раза, зокрема вівцематок і ярок, старших року, - в 2,2 раза (див. табл. 1). Найбільше за кількістю поголів'я овець розведено в Чорноморському (44,5 тис. гол.), Сакському (37,6 тис.), Першотравневому (35 тис.) і Ленінському (31,9 тис. гол.) районах.
Багато уваги керівники галузі приділяють підвищенню продуктивності вівчарства (див. табл. 2). Збільшення виробництва вовни в 2,1 раза досягнуто завдяки збільшенню поголів'я овець і їхньої продуктивності на 8,1 відсотка.
Але є й проблеми: в республіці немає переробних підприємств з первинної обробки вовни, а також для забою й переробки м'яса овець. Так, закупівлю вовни на території Автономної Республіки Крим здійснюють дев'ять представників двох ЗАТ - переробних підприємств: "Харків-вовна" і ТОВ "Чернігів-вовна-плюс". Щоправда, в СП "Південне Кримське вівчарство" Нижньогірського району (керівник - Володимир Павлов) уже будують сертифікований забійний пункт для забою й первинної переробки туш великої рогатого худоби, свиней та овець.

Чи врятує вівчарство й козівництво Програма?
- Ми сподіваємося, - сказав для "Пропозиції" Володимир Ананьєв, - що Програма розвитку вівчарства та козівництва в Криму допоможе здійсненню науково-технічних і комерційних зв'язків між Асоціацією вівчарів і козівників України та Кримським державним аграрним навчально-консультативним центром, Інститутом механізації тваринництва Української академії аграрних наук та іншими учасниками. Ми зможемо в подальшому організувати якісне професійне підготування спеціалістів масових професій для роботи на тваринницьких фермах і в переробних цехах, максимально реалізувати генетичний потенціал тварин, запровадити ресурсо- і енергозбереження, забезпечити екологію виробництва.
Для виконання повного циклу навчально-виробничого процесу, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, поширення досвіду та популяризації сучасних технологій, розвитку громадського сектору сільськогосподарського товаровиробництва в селі Цвіткове вже організовано Експозиційно-навчальний центр розвитку вівчарства і козівництва. Тут працюватимуть: експозиційно-навчальний центр розвитку вівчарства, постійно діюча виставка-ярмарок сучасного вітчизняного й зарубіжного техніко-технологічного обладнання, реманенту та всього, що має стосунок до вирощування овець і кіз, виробництва й переробки продукції вівчарства, виставка-продаж племінних тварин, кормів.
Виробничий сектор Центру, розгорнутий на площі в 300 га, складається з п'яти ферм: відгодівельної, маточно-репродуктивної, молочнотоварної, ремонтних ярок, баранів-плідників. Сектор переробки об'єднує цех переробки молока та виготовлення бринзи, забійний цех для членування баранячих туш відповідно до вимог європейських стандартів, цех первинної переробки вовни, лінію виробництва повсті, цех виробів народних промислів. До складу Центру також входять інформаційний і консультативн-методичний сектори, електронна товарна біржа та відділ маркетингу, відділ юридичної допомоги й страхування тварин, технічних засобів і споруд, виробничих та комерційних ризиків; ветеринарний відділ, відділ племінної роботи й селекції, технічний центр гарантійного ремонту та сервісного обслуговування.
- Експозиційно-навчальний центр розвитку вівчарства, - розповідає Володимир Ананьєв, - це діюча модель багатопрофільного сільськогосподарського обслуговувального кооперативу, де всі учасники, незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, є самостійними суб'єктами господарювання. Теоретичне навчання в ньому проводить Кримський державний аграрний навчально-консультаційний центр Міністерства аграрної політики Криму за робочими навчальними програмами та планами згідно з типовими програмами навчання та Державними стандартами професійно-технічної освіти, які розробили провідні вчені Інституту ім. М. Ф. Іванова "Асканія Нова". Центр має ліцензії на право навчання за 49 професіями. Навчання кадрів здійснюють у 14 регіональних відділеннях і філіях центру в Криму, основні з яких - історично вівчарські та козівницькі регіони: півострів Тарханкут, Присивашшя, Керченський півострів і Арабатська стрілка, степ, передгір'я та гірські пасма Криму. Після закінчення навчання та здобуття професії слухачі курсів одержують державне свідоцтво. За бажання вони можуть заснувати власну справу або працювати в підрозділах обслуговувальних кооперативів. Практичних навичок вони набудуть під час виробничого процесу на потужностях у виробничому секторі та секторі переробки продукції.

Микола Семена,
аналітик Кримського центру
незалежних політичних, економічних дослідників та журналістів
Фото автора 

Інтерв'ю
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із

1
0