Невисокі ціни на зерно можуть знизити вал і експорт
Майже 3 млн га відведуть цьогоріч в Україні під ранні ярі зернові. Це дещо більше, ніж 2013-го. За оперативними даними Мінагрополітики, на 24 березня було засіяно понад 1,5 млн га, тобто більш як половину запланованих під ці культури площ. Зокрема, майже 1,2 млн га (52% до прогнозу) ячменю, 136 тис. га (65%) гороху, 75 (41%) — пшениці та 130 тис. га (46%) вівса.
Майже 3 млн га відведуть цьогоріч в Україні під ранні ярі зернові. Це дещо більше, ніж 2013-го. За оперативними даними Мінагрополітики, на 24 березня було засіяно понад 1,5 млн га, тобто більш як половину запланованих під ці культури площ. Зокрема, майже 1,2 млн га (52% до прогнозу) ячменю, 136 тис. га (65%) гороху, 75 (41%) — пшениці та 130 тис. га (46%) вівса.
Г. Квітка,
Спеціально для журналу «Пропозиція»
Утім, у підсумку вал колосових очікується менший, ніж був торік. Адже озимий зерновий клин під урожай-2014, як відомо, скоротився до 7,8 млн га — восени хлібних культур аграрії посіяли менше. Причина тут — не політичні негаразди, а невисокі ціни, що склалися на зернові після тогорічних жнив, та, відповідно, погіршення фінансового стану багатьох господарств. Вони змушені економити, зокрема, на забезпеченні належних агротехнологій вирощування сільгоспкультур. А кидати, як раніше, у землю насіння, аби «відзвітувати», агровиробники нині вважають неприйнятним.
Також вплинула на скорочення посівних площ несприятлива погода, коли у вересні через рясні дощі деінде не можна було заїхати у поле трактором.
Що сіяти — валютний ринок підкаже
Плани із вирощування тих чи інших культур залежать від кон'юнктури ринків. Неабиякий вплив має нині й динаміка курсу гривні до долара — відповідно, й до інших валют. Розуміння валютного ринку стає набагато важливішим для аграрних компаній, ніж це було декілька місяців тому, не раз наголошував директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа під час Міжнародного форуму «Високомаржинальні культури-2014», що відбувся наприкінці лютого у Києві.
Приміром, досить проста ситуація: коли міжбанківський курс піднявся до 11 грн/дол., ціни на кукурудзу в центральних областях України підвищились до 1800 грн/т. Після того як курс опустився знову ж таки нижче позначки
10 грн/дол., то й ціни на кукурудзу впали нижче 1700 грн/т у центрі країни. Умовно кажучи, два-три дні — і можна або додатково отримати 100 грн/т, або, навпаки, упустити такий шанс. Очевидно, моніторинг ситуації на валютних ринках для аграрних компаній є достатньо важливим завданням. Потрібно відстежувати і кон’юнктуру, яка складається на зерновому ринку. Фахівці з макроекономіки, за словами Володимира Лапи, вважають раціональним курс гривні до долара у межах 9,5–10. Тобто коли долар піднімається вище, очевидно, то непоганий час, щоб продавати сільгосппродукцію.
Для господарств важливо, щоб курс іноземної валюти не був завищений під час весняно-польових робіт. Адже за таких умов ресурси коштують дорого, а продавати вирощене, не виключено, доведеться задешево. Тож варто сподіватися, що ознаки стабілізації на міжбанківському ринку матимуть своє продовження, що дасть змогу аграріям упевненіше дивитися у майбутнє.
Перспектива,
де є ринкова альтернатива
Ось які врожайні перспективи окреслив Володимир Лапа: нинішній валовий збір пшениці у країні не буде нижчим за середньорічний, але значно може скоротитися (на 15,9%), порівняно із 2013-м, коли аграрії поклали «у засіки» 22 млн 246 тис. т збіжжя. На думку Володимира Лапи, у підсумку врожай становитиме близько 18,7 млн т. Причому, прогнозується, зменшаться не лише посівні площі, а й середня врожайність цієї культури — від 3,39 т/га до 2,99 т. Це, своєю чергою, може спричинити зниження обсягів експорту — до 7 млн т (за підсумками нинішнього маркетингового року, на зовнішні ринки планується поставити 9,4 млн т).
Навряд чи така ситуація вже на початку жнив дасть змогу сільгоспвиробникам диктувати свої цінові умови, але протягом року вони матимуть більше можливостей вигідно реалізувати врожай. Адже пшениця на внутрішньому ринку поволі дорожчає.
Важливий чинник, який впливає і на нинішню ситуацію, і на найближчі місяці,— це врожайні запаси. У лютому, за даними Держстату, залишків пшениці було на 1,4 млн т (на 30%) більше, ніж на такий час у 2013 р. А 1,4 млн — це два з половиною-три місяці експорту. Запаси є, вони достатні, і розраховувати на перевищення українських цін над світовими, мабуть, нераціонально. На кінець січня за межі держави реалізовано 6,95 млн т пшениці — близько 75% експортного потенціалу нинішнього маркетингового року (81% експортованого — продовольча пшениця).
Якщо говорити про доходи від реалізації пшениці, то, за розрахунками Українського клубу аграрного бізнесу, торік цієї хлібної культури продано на мільйон тонн більше (на 7,9%), ніж у 2012-му. Водночас ціна у середньому впала на 182 грн/т (на 11,7%). Загалом виручка від пшениці за цей період знизилася на 928 млн грн (на 4,8%) — до 18,6 млн грн.
Від «королеви ланів» доходи не королівські
Кукурудзи, на думку Володимира Лапи, нинішнього року зберуть
28,1 млн т. Це на 8,5% менше, ніж 2013-го (30,739 млн т). Хоча площі під «королевою ланів» залишаться на тогорічному рівні, середня врожайність цієї культури, ймовірно, знизиться до 5,85 т/га. У 2013-му було 6,4 т.
Зважаючи на складну загальну фінансову ситуацію, дещо зменшаться інвестиції у технології, адже господарства намагаються оптимізувати витрати на насіння, засоби захисту рослин тощо. Ймовірно, це може призвести до зниження врожайності наступного року. У цінах на кукурудзу «провал» був восени, наразі вони — на рівні зі світовими. Запаси цієї культури високі — на 35% більші (майже на 2,9 млн т) від тогорічних. Для аграріїв важливо, чи ринок кукурудзи розвиватиметься по торішньому сценарію, чи по такому, який був два роки тому. Тоді ціновий максимум припав на травень, минулого року — на лютий. Виходячи із запасів, важко розраховувати на велику позитивну динаміку цін протягом весняних місяців. Швидше за все, подорожчання, якщо й станеться, буде співмірне із вартістю зберігання збіжжя та вартістю обслуговування кредитних ресурсів. Один із ключових факторів, який впливатиме на ринок, — це погода у Південній Америці, від якої залежить урожай у Бразилії.
Тим часом спостерігається суттєве зниження «кукурудзяних» доходів. Торік її реалізовано 20,4 млн т — на 3,8 млн більше, ніж у 2012-му. Виручка ж сільгоспвиробників знизилася до 24,7 млрд грн — менше на 439 млн грн (на 1,7%). Якщо в 2012-му у середньому продавали по 1515,2 грн/т, то торік — 1210,4 грн (-305 грн, або 20,1%, на кожній тонні).
Загалом торік аграрії за реалізації зерна недоотримали 2,2 млрд грн (-4,3%). Виручка становила 49,8 млрд грн, було продано 38,3 млн т — на 4,7 млн більше, ніж у 2012-му.
Соняшник дещо розчарував
Що стосується олійних, то торік зібрано рекордний урожай соняшнику — 11 млн т. Левова частка насіння йде на переробку всередині країни, а на експорт іде вже олія. Тому виручка сільгоспвиробників передусім залежить від світових цін на олію.
Взагалі ця культура була, є і залишатиметься однією із найприбутковіших, тому можливе хіба що незначне урізання посівних площ. Водночас прогнозується зниження віддачі гектара, тому, очікується, врожай соняшнику скоротиться на 13,1% — до 9,6 млн т. «Провал» у цінах на соняшник уже пройдено: наразі вони зрівнялися з аргентинськими — понад 400 дол./т. Запаси соняшнику — на 63,6% вищі (майже на 2,2 млн т), аніж були на цей період попереднього року. Тож до серпня, за прогнозами Володимира Лапи, не варто розраховувати, що ціни помітно зростатимуть. Досягти їхнього підвищення шляхом зниження маржинальності олійноекстракційних заводів буде важко, адже рентабельність переробки перебуває на рівні 6%. Економічні результати виробництва соняшнику: торік продали 7,8 млн т (на 300 тис. т більше, ніж у 2012-му), виручка — 23,2 млрд грн (на 3,5 млрд грн менше, ніж отримали у 2012-му). Ціна тонни знизилася у середньому на 583 грн, тобто 16,3% (2989,2 грн у 2013-му проти 3571,7 — у 2012-му).
Порадувала соя
Водночас урожай сої очікується на рівні понад 3 млн т, що на 10% перевищить показник 2013-го. Зростанню валового збору сприятиме розширення посівних площ із минулорічних 1,35 млн до нинішніх 1,6 млн га.
За прибутковістю соя показала себе добре, ціни радикально не знижувалися.
Очікується збільшення обсягів внутрішньої переробки бобів, хоча левова частка їх знову піде на експорт.
Тогорічна виручка — 7,6 млрд грн (збільшення на 11% проти 2012-го). Ціна за тонну у середньому сягнула 3465,7 грн — вища на 43 грн (1,3%), а реалізовано на 200 тис. т більше (на 10,5%). Ціни були сприятливі, тому запаси у лютому на 14,9% менші (на 59,3 тис. т), ніж на цей самий період 2013-го.
І на світовому ринку, й усередині країни українська соя зміцнює свої позиції. Але питання в тому, чи повториться торішній тренд, коли ціни на культуру трималися на високому рівні. Хто притримав сою врожаю-2012 до червня — липня, безумовно, не пошкодував. Адже торік улітку ціни через сезонне зниження запасів та обмеження імпорту соєвого шроту із вмістом ГМО «злітали» значно вище світових — до 700–720 дол./т.
Основні конкуренти України на цьому ринку — США, Бразилія, Аргентина. Але умови для реалізації сої на світовому ринку залишаються сприятливими.
Загалом олійних культур в Україні торік реалізовано на 37,6 млрд грн, виручка проти 2012 р. знизилась на
1 млрд грн (-2,7%), хоча продали на
1,4 млн т більше (на 13%).