Спецможливості
Новини

“Невидима рука” Адама Сміта дотяглася нарешті до України

08.05.2009
1376
“Невидима рука” Адама Сміта дотяглася нарешті до України фото, ілюстрація

Протягом двох днів - 31 березня та 1 квітня - в Україні проходила Перша конференція, організована британським інститутом ім. Адама Сміта (інститут ім. Адама Сміта є провідним світовим "мозковим центром" у галузі ринкової економіки), під назвою "Агробізнес в Україні". Одразу зазначу, що метою конференції було не поради давати, а, радше, спробувати зрозуміти, що саме відбувається в аграрному секторі України.

Протягом двох днів - 31 березня та 1 квітня - в Україні проходила Перша конференція, організована британським інститутом ім. Адама Сміта (інститут ім. Адама Сміта є провідним світовим "мозковим центром" у галузі ринкової економіки), під назвою "Агробізнес в Україні". Одразу зазначу, що метою конференції було не поради давати, а, радше, спробувати зрозуміти, що саме відбувається в аграрному секторі України.

Отже, про що йшлося на конференції? Зрозуміло про що - про гроші! І, зрозуміло, в двох аспектах: як співав Володимир Висоцький: "У них денег - куры не клюют, а у нас - на водку не хватает!".
Пункт перший: грошей бракує. Оголосив голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Присяжнюк. Першим пунктом він визначив: "Малий та середній агробізнес кинуті напризволяще". Розуміти це треба так, що важко донести субсидії до кожного подвір'я. А навіщо їх субсидувати, якщо подвір'я не сплачують податків і працюють у зоні "сірої економіки" (на яку, за різними оцінками, припадає в АПК 50-70%)?
Пункт другий: рівень субсидування в Україні з розрахунку на гектар у 20 разів менший, ніж в ЄС. А в скільки разів середня площа господарств у ЄС менша, ніж в Україні? В десятки й сотні тисяч разів. Ось що сказав з цього приводу заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник: "Без державних дотацій українські господарства роблять чудеса, які європейцям і не снилися". Про це він заявив 10 квітня на нараді, присвяченій питанням проведення в кризових умовах посівної кампанії 2009 року в господарствах Полісся й лісостепової зони України, яка відбулася на базі ТОВ "Аграрна технологічна компанія" у Любарському районі Житомирської області (УНІАН, 14.04.2009).
Пункт третій: брак кредитів. Ну тут голова аграрного комітету ВР не є оригінальним. Але в Миколи Присяжнюка були й "свіжі" пропозиції: оренда в тваринництві! Уявіть собі рибу в оренді, курку в оренді, кнура в оренді... Привітаємо аграрний комітет Верховної Ради з інноваційним мисленням.
Доповнив "пісню" про брак грошей колишній віце-прем'єр-міністр, а тепер Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко: низька врожайність є наслідком мінімізації внесення добрив. Ніхто й не сперечається. Але треба сісти й порахувати: інтенсифікація виробництва означає збільшення енерговикористання, в тому числі витрат імпортних енергоносіїв (природного газу у виробництві мінеральних добрив), металу для виробництва тракторів і розкидачів добрив, пального. Хтось в Україні аналізував оптимальний рівень (співвідношення витрати/вихід) внесення мінеральних добрив за різних цін на ресурси та кінцеву продукцію?
За Леонідом Козаченком, для реалізації повного аграрного потенціалу Україні потрібно 70-85 млрд дол.: 30-35 млрд дол. - рослинництву, 15-20 - харчовій та переробній промислові, 20-25 - тваринництву, 5 млрд дол. - на біопаливо. В одному анекдоті син питає батька: "А слон може з'їсти вагон яблук?" - А батько відповідає: "З'їсти він може, але хто ж йому дасть".
Ну й, нарешті, Леонід Козаченко згадав рідну державу, яка діє чітко за порадами Спасителя: "А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя" (Матвій, 6:3). Коли рідна держава лівою рукою роздає субсидії сільгоспвиробникам (6,4 млрд грн у 2007-2008 МР), правою вона щедро забирає вшестеро-всемеро більше (втрати агробізнесу від заборони експорту зерна та олії - 2,8 млрд дол., втрати від адміністративного обмеження цін у торгівлі - 4 млрд грн, втрати виробників від імпорту м'яса та м'ясопродуктів).
Після цього кілька "свіжих" ідей висловив віце-президент Національної сільськогосподарської палати України Дмитро Березовський. Він запропонував розподіляти дотації АПК через громадські організації (читай, через Національну сільськогосподарську палату). Аргумент: а так роблять у Німеччині! А чому так не роблять в Америці, Австралії, Канаді і т. д. по всьому світу? А вам, хлопці з Національної сільськогосподарської палати, не буде забагато? Хіба Україні мало скандалу зі ще однією громадською організацією - Тендерною палатою, - яка ділила державні кошти?
Не забув Дмитро Березовський згадати світову фінансову кризу. Серед проблем він назвав ризик суверенного дефолту (за оцінками рейтингового агентства "Стандардс енд Пур", - 45% ймовірності).
Леонід Козаченко прокоментував цю заяву так: суверенний борг України становить всього 17 млрд дол., тоді як борги приватних підприємств і банків іноземним кредиторам сягають 90 млрд доларів. А держава за борги приватних структур не відповідає.
Здавалося б, Дмитро Березовський чув дзвін та не втямив, звідки він. Але це, на перший погляд. Ось цікава інформація, яка надійшла через два тижні після закінчення конференції:
2 квітня п. р. Кабінет Міністрів і Нацбанк України прийняли спільну постанову про вдосконалення порядку рекапіталізації проблемних комерційних банків. Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко на прес-конференції в КабМіні.
"По суті, йдеться про викуп урядом контрольних пакетів акцій таких банків. Сьогодні ми таку постанову прийняли, і після того, як вона буде опублікована, у нас будуть всі можливості для того, щоб уряд придбав ці банки і таким чином захистив людей", - сказала Ю. Тимошенко
(УНІАН, 14.04.2009).
Тобто уряд бере на себе зобов'язання перед усіма кредиторами українських банків, у тому числі й іноземними, а отже, загроза суверенного дефолту стає цілком реальною...
Друга сесія конференції була присвячена поведінці українських аграрних компаній в умовах фінансової кризи.
Визнаю, що я очікував ймовірних скарг на скрутне становище через фінансову кризу. Проте доповідачі цієї сесії не справдили мого побоювання й чітко вказали: поганому танцюристу "мужність" заважає!
З короткою розповіддю про роботу Миронівського хлібопродукту (ТМ "Наша Ряба") виступив його генеральний директор Юрій Косюк. Завдяки вдалому менеджменту, компанія навіть в умовах кризи не має боргів, крім того, на депозитах як страховий резерв зберігається 70 млн дол. "Криза настала для тих, хто безвідповідально ставився до грошей... Той, хто бездумно набирав землю в обробіток десятками тисяч гектарів без відповідно налагодженого менеджменту, вийде з бізнесу, а те, що він посіяв, збиратимуть уже інші".
З цією думкою повністю погодилися президент "Укрзернопром Агро" Євген Ленг, президент "Астарта холдинг" Віктор Іванчик, голова правління групи компаній "Ленд Вест" Михайло Корилкевич та президент групи "Укрпродукт" Сергій Євланчик.
І тут треба виголосити ще одне поздоровлення лідерам вітчизняного аграрного ринку. На відміну від багатьох наших "ефективних власників", які скаржаться на те, що їм заважає світова фінансова криза, наші найкращі аграрні менеджери "нагріли" західних біржових спекулянтів. Низка провідних українських компаній в 2006-2007 рр. продала на західних біржах частину своїх акцій (IPO, як люблять казати в нас) тоді, коли ціни на них були найвищими, отримавши при цьому в три-чотири рази більше грошей (та ще й у валюті), ніж вони могли б одержати сьогодні (якби навіть і вдалося знайти покупця). Тепер ці компанії можуть спокійнісінько задешево викупити назад свої акції.
Підтримали наших аграрних лідерів директор департаменту агробізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку Жіль Меттетал та генеральний директор "Амако Україна" Віталій Скоцик: "Годі скаржитися на падіння цін: хоча вони і впали, але все ще залишаються на рівні, вищому за ціни до початку їхнього стрімкого спекулятивного зростання в 2007 році". Для ілюстрації надаємо графіки, які продемонстрував Віталій Скоцик.
Тож вітчизняним "ефективним власникам" не слід на дзеркало скаржитися...
Своє бачення ведення бізнесу в Україні висловили "кити" харчової промисловості: фірми "Нестле" та "Крафт фудз" (відповідно, перша й друга компанії за обсягами реалізації в світі).
Компанія "Нестле" прийшла в Україну 15 років тому, пропонуючи розчинну каву "Нескафе", курячі бульйонні кубики "Маггі" та їжу для котів і собак. 1998 року компанія придбала львівську кондитерську фабрику "Світоч", а 2004 - "Волиньагрохолдинг" (ТМ "Торчин продукт" - кетчупи, соуси та гірчиця).  До 2008 року складові для своєї продукції компанія імпортувала. Позитивним є те, що з минулого року тут орієнтуються на українську сировину, крім какао, горіхів тощо.
Досвід компанії "Крафт фудз" цікавий тим, що вона використовує кризові часи для виходу на нові ринки та виведення нових продуктів. Із кавою вийшли на ринок 1994, з чіпсами - 1998 року. Нова криза - новий бізнес-напрям: бісквіти. Спочатку було нелегко, сировину імпортували, нині ж мають налагоджені зв'язки з українськими виробниками картоплі, які навчилися вирощувати спеціальні сорти. Політика "Крафт фудз" базується на тому, що швидких грошей не буває, і в будь-якій ситуації можна знайти позитивні для бізнесу моменти.
Заважає розвивати бізнес в Україні "китам", подібним до "Каргілл", не стільки криза, як інституційне середовище - неповернення ПДВ в разі експорту.
Цікаво, що саме західні "експерти" порадили запровадити податок на додану вартість (ПДВ). Тепер про ПДВ всі говорять, як про найкорумпованіший податок і навіть лунають заклики, щоб повернутися до старого податку з роздрібного продажу, який був у СРСР та й донині існує в США.
Тому мій перший висновок з цього такий: криза в світі та криза в Україні - дві різні речі. Криза в Україні, якщо уряд добряче дасть по руках надміру жадібним і невмілим, залишить працьовитих і грамотних.
Висновок другий: гнати поганим віником усіх цих західних експертів і наших "реформаторів". Західні фінансові аналітики й експерти, навіть такі, як "Мерріл Лінч", уже ходять "без штанів" через свої "високопрофесійні" економічні прогнози.
Тож велика подяка інституту ім. Адама Сміта, який організував цю конференцію, запросивши на неї цікавих доповідачів не для того, щоб когось учити, а просто щоб зрозуміти, де саме в економічному просторі перебуває Україна й чого від неї чекати.

Юрій Михайлов

Інтерв'ю
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 
10 квітня український підрозділ французької компанії MAS Seeds та фірма Innovation Agro Technologies підписали меморандум про співпрацю, який передбачає впровадження в господарствах, що є клієнтами MAS Seeds, створеної в Ізраїлі... Подробнее

1
0