Спецможливості
Новини

Науковці розвінчали міф про No-Till

14.01.2023
1263
Науковці розвінчали міф про No-Till фото, ілюстрація

40-річний звіт Інституту Родейла про їх випробування систем землеробства має покласти край міфу про токсичні ГМО-гербіциди та системи No-Till. Наукові випробування Rodale чітко показують, що ці дегенеративні системи no-till поступаються регенеративному органічному сільському господарству за всіма ключовими критеріями.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на agropages.

Випробування систем землеробства показало, що системи органічного внесення добрив, які використовували стандартний або обмежений обробіток ґрунту, мали вищі рівні органічної речовини ґрунту (органічного вуглецю ґрунту) і вищу врожайність, ніж No-till.

Випробування показали найвищу врожайність кукурудзи в орній системі органічного гною та найкраще збільшення органічного вуглецю в ґрунті там, де система органічного гною використовувала обмежений обробіток ґрунту. Поле з обмеженим обробітком обробляли раз на два роки. Дуже важливо те, що 40 років досліджень показують, що в посушливі роки врожайність органічної кукурудзи була на 31 відсоток вищою, ніж у звичайних промислових системах землеробства.

Ця інформація узгоджується з великою кількістю наукових досліджень, які показують, що гербіцидні системи no-till не створюють вищих рівнів органічного вуглецю (SOC), ніж системи обробітку ґрунту.

Дослідження з Університету штату Огайо порівняли рівні вуглецю на полях, що обробляються без обробки, і виявили, що в деяких випадках накопичення вуглецю було більш значним на полях, які оброблялися. Головне – глибина грунту.

Вони порівняли накопичення вуглецю між нульовим обробітком і зораними полями з глибиною оранки 20 см і виявили, що накопичення вуглецю було загалом значно більшим на полях без оброблення, ніж на зораних полях.

Коли вони досліджували 30 см і глибше, вони виявили більше вуглецю, що зберігається на зораних полях, ніж на полях без обробки. Дослідники дійшли висновку, що фермерам не слід вимірювати вуглець у ґрунті на основі глибини поверхні. Вони рекомендували опуститися на один метр нижче поверхні ґрунту, щоб отримати точнішу оцінку SOC.

Поштовх до No-till є частково результатом того, що працівники сільського господарства ігнорують різноманітну роль органічної речовини ґрунту. Іншим чинником став продаж токсичних гербіцидів і ГМО на мільярди доларів.

Ця відсутність досліджень органічних систем призвела до фундаментальних помилок у розумінні того, як кругообіг органічних речовин ґрунту працює для вивільнення поживних речовин, зміцнення здоров’я ґрунту та сприяння захопленню й утриманню води.

Кругообіг лабільної (короткочасної) фракції органічної речовини є ключем до наявності поживних речовин.
Короткочасні порушення ґрунту, як-от витоптування тваринами пасовища та правильні системи обробітку ґрунту, насичують ґрунт киснем. Це стимулює ґрунтові мікроби харчуватися органічними речовинами ґрунту, вивільняючи поживні речовини. Існує масове непорозуміння щодо ролі мікробів, які окислюють органічні речовини ґрунту. Певний рівень окислення необхідний для вивільнення поживних речовин для живлення культур. Без окислення багато мінералів можуть бути заблоковані в органічній речовині.

Основною причиною втрати ґрунтового вуглецю в системах землеробства є не обробка ґрунту; це синтетичні азотні добрива. Дослідження показують, що існує прямий зв’язок між застосуванням синтетичних азотних добрив і зниженням вмісту вуглецю в ґрунті.

Інтерв'ю
Фахівці вітчизняної молочної галузі наголошують: «У будь-якому разі ферма не може призупинити свою роботу, вона має працювати! І перше, на чому не можна економити, — на відтворенні!»
Українські молочні ферми продовжують відчайдушно працювати в умовах війни, постійно стикаючись з новими виробничими викликами і величезними фінансовими труднощами. Багатьом із них доводиться або починати все спочатку, або перебудовувати ... Подробнее
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0