Науковці і тваринники стверджують:“Дніпропетровське — завжди відмінне”

Дніпропетровщина — досить потужний регіон України з достатнім науковим та виробничим потенціалом і високою питомою вагою у народногосподарському комплексі держави. Область неодноразово подавала приклад ефективного використання наявних можливостей, за що вона єдина в країні двічі (у 1958 та 1970 роках) нагороджена найвищими урядовими орденами. Аграрний сектор економіки створює сталу продовольчу безпеку в області. Велике значення в цьому має тваринництво, бо половина вартості валової сільськогосподарської продукції виробляється в цій галузі.

Тваринництво забезпечене науково обгрунтованими прогресивними технологіями, високим генетичним потенціалом продуктивності худоби і птиці, сучасними прийомами покращання конверсії корму у конкурентоспроможну продукцію, досвідченими кадрами. Створює це дніпропетровська зооветеринарна наука. Великий внесок у розвиток галузі роблять науковці Інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук.
Для підвищення ефективності селекції методом математичного моделювання визначені параметри оптимального добору пар за продуктивністю батьків, використання яких на практиці значно зменшує загальні витрати і, особливо, на імпортний генетичний матеріал. Суттєві досягнення є у породотворчому процесі. Учені інституту є співавторами виведеної першої національної української м’ясної породи худоби, здатної забезпечувати середньодобові прирости живої маси на рівні 1,1—1,2 кг за витрати на 1 кг 6—7 к. о. Вони створили дніпропетровський зональний тип червоної степової породи, який від інших регіональних популяцій відрізняється молочністю, підвищеним вмістом жиру, більшою живою масою. Корови досягають 550—580 кг, продуктивність їх — 5400—5600 кг молока жирністю 3,8—3,9%.
Дніпропетровським англеризованому та голштинізованому типам молочної худоби, крім високих надоїв, притаманні добрі технологічні якості (форма вимені, швидкість молоковіддачі), міцність конституції, добра відтворювальна здатність.
У Дніпропетровській області створено п’ять високопродуктивних ліній червоної степової худоби з такими показниками родоначальників: удій їх матерів — 6500—9000 кг, жирність молока — 3,85—3,9%. Саме плідники цих ліній покликані здійснювати селекційний прогрес у регіоні. В обласному племоб’єднанні від них уже накопичено сотні тисяч доз сперми.
У молочному скотарстві працює 6 племінних заводів та 30 племінних ферм з маточним поголів’ям 20 тис. голів. Збережено генетичні ресурси. У Всеукраїнський селекційний каталог занесено 218 бугаїв-плідників облплемо’єднання та 300 високопродуктивних корів відомих племродин. Третина кращого генофонду червоних порід України сконцентрована на Дніпропетровщині, а 12 бугаїв голштинської породи увійшли у першу двадцятку країни. На території АТЗТ “Агро-Союз” Синельниківського району відкрито перший у державі митно-ліцензійний склад імпортної худоби.
Провідними у молочному скотарстві є агропідприємства “Чумаки”, “Наукова” Дніпропетровського, ім. Горького Новомосковського, “Червоний шахтар” Криворізького, “Любомирівка” Верхньодніпровського, “Борисфен” Томаківського районів. У м’ясному скотарстві — “Поливанівка” Магдалинського, “Україна” Царичанського, “Провісень” Новомосковського районів, які високими показниками славлять Придніпровський край. Ці господарства мають відмінний селекційний матеріал і можуть продати елітних телиць та бичків.
Свинарство Дніпропетровщини також відоме і за межами області. Науковці та фахівці інституту допомагали полтавським ученим у виведенні української м’ясної породи свиней, внутрішньопородних та регіональних типів, які вирізняються високими показниками продуктивності. У минулому році на базі племпідприємств “Чумаки” Дніпропетровського, “Вікторія” Покровського та “Аврора” Нікопольського районів затверджено два дніпропетровських внутрішньозаводських типи та десять генеалогічних ліній великої білої породи з міцною конституцією, підвищеними відтворювальними та м’ясними якостями: багатоплідність — 11,7—11,9 поросят на опорос, маса гнізда при відлученні — 186—192 кг, середньодобовий приріст — 700—710 г, вік досягнення маси 100 кг — 195—196 днів, витрати корму на 1 кг приросту — 4,1 к.о., товщина сала — 29—30 мм.
Крім господарств-оригінаторів, прикладом ефективної селекційної роботи є підприємство “Агро-овен” Магдалинівського району, де за останні роки кількість свиней типу дніпровський зросла з 3 до 16 тис. голів. За рахунок збільшення чисельності поголів’я та підвищення його продуктивності тут щороку нарощується виробництво свинини, зміцнюється економіка галузі.
Племінна база свинарства — 7 племзаводів, 3 племгосподарства, 19 племферм з маточним поголів’ям 10 тис. голів. Проведена реконструкція Синельниківського міжрайплемоб’єднання під обласну станцію контрольного вирощування і відгодівлі свиней. Торік тут оцінено 240 тварин і визначено рівень їх селекційно-племінних можливостей. Область динамічно покращує племінні ресурси і реалізацію висококласного молодняку.
Вівчарство виявилося найменше пристосованим до ринкових умов. Але і в цій галузі зроблено чимало. У дослідному господарстві “Руно” створено український тип корріделей та дніпропетровський тип асканійської породи овець з кросбредною вовною. Жива маса дорослих баранів становить 85 кг, вівцематок — 55 кг, настриг вовни, — відповідно, 8,7 та 4,6. Довжина вовни — до 16 см, а тонина в основному 56—-58 якості.
У птахівництві за селекційними програмами працюють 3 племзаводи і 25 племферм. За рахунок реконструкції птахофабрики у підприємстві “Агроцентр” Дніпропетровського району кількість поголів’я зросла до 400 тис. голів курей-несучок, а найближчим часом сягне 1 млн голів з валовим виробництвом 300 млн шт. яєць за рік. Птахокомбінат “Дніпровський” Нікопольського району має 35 тис. голів маточного поголів’я курей м’ясного напряму продуктивності. Саме завдяки селекційній роботі збільшується чисельність і продуктивність птахопоголів’я, а виробництво яєць і м’яса птиці за короткий час зросло у 1,5 раза.
Розведенням племінних високоякісних коней займаються кінний завод “Дніпропетровський”, конезавод “Орлівщина” та 6 племферм. Цілеспрямований добір і відбір тварин, ретельне вирощування молодняку дали змогу дніпропетровським спортсменам-кінникам одержати кращі результати на Всеукраїнських змаганнях.
Фундаментом ефективності селекції є кормова база. У її зміцненні є чимало дніпропетровських наробок, які впроваджують не тільки в області, а й за її межами. Розроблена науковцями та фахівцями обласна програма “Корми” передбачає використання оригінальних місцевих новинок, які прийнятні для інших регіонів степової зони України. Високу оцінку дають агрономи запропонованій дніпропетровськими вченими комп’ютерній програмі одержання гарантованих врожаїв кормових культур та збирання їх у період найбільшого виходу поживних речовин з гектара.
Уточнені кормові сівозміни, в яких передбачено до 50% площ зайняти багаторічними травами, розширити посіви високоврожайних кормосумішей, названих фахівцями “дніпропетровським зеленим комбікормом”, вирощувати гібриди кукурудзи та інші культури з різними строками дозрівання, щоб подовжити термін їх використання. Серед них переважно ріпак, гірчиця, суріпиця, редька олійна, кормова капуста, стоколос безостий, костриця лучна, сорго-суданкові гібриди. Організовуються прифермерські пасовища, у зерновій групі підвищується питома вага фуражних та зернобобових культур. Особливу увагу звертають на ефективне використання наявних 300 тис. га природних угідь. На 32% з них здійснюють корінне та поверхневе поліпшення.
Щодо організації годівлі, то перевага надається режимній багаторазовій роздачі повнораціонних кормосумішей великій рогатій худобі та Дніпропетровській авторській системі диференційованої годівлі свиней, зростанню ролі мінерального харчування. За дніпропетровською методикою Інституту тваринництва центральних районів УААН налагоджено випуск преміксів для всіх видів і статево-вікових груп тварин та птиці. Використання їх в агроформуваннях “Нивотрудівське” Апостолівського, “Агроцентр” Дніпропетровського, “Аврора” Нікопольського, “Вікторія” Покровського районів на чверть скорочує витрати концентратів на виробництво продукції, і на 1 грн витрат власник одержує 2,5 грн прибутку.
Одним з напрямів творчої діяльності дніпропетровських учених є вирішення технологічних питань виробництва тваринницької продукції. У скотарстві агрофірма “Наукова” впроваджує “холодний” метод вирощування телят на відкритих майданчиках, АТЗТ “Агро-Союз” — ресурсозберігаючу безприв’язну технологію утримання молочних корів з цілорічною однотипною годівлею зі сховищ, ВАТ “Провісень” — дніпровську маловитратну цехову технологію розведення м’ясної худоби. У свинарській галузі ТОВ “Маяк” Петриківського та “Весна” Нікопольського районів також поширюється “холодний” метод вирощування молодняку, використовується авторський шпікомір. У ТОВ “Маяк” відпрацьоване дніпропетровське обладнання станків у свинарниках-маточниках. Підприємства “Агроцентр” та “Молодіжне” використовують сучасні технології у птахівництві. Зазначені заходи сприяють прибутковості всіх галузей тваринництва.
Серед технологічних елементів важливим є відтворення стада. З метою позитивного подолання цієї проблеми науковці розробили Дніпропетровську комплексну систему гарантованого відтворення поголів’я. Виконання передбачених нею господарських, спеціальних та організаційних заходів у підприємствах усіх форм власності забезпечує вихід на 100 маток по 97—98 телят, понад 100 ягнят та до 20 поросят на свиноматку. Це стверджують фахівці та тваринники агроформувань “Агросвіт” та “Співдружність” Нікопольського, “Обрій” Покровського, “Руно” Криничанського, “Дружба” Магдалинівського, “Славутич” Томаківського районів тощо.
Увесь комплекс робіт щодо наукових розробок та впровадження у виробництво науково-технічних розробок виконує колектив Інституту тваринництва центральних районів УААН, інтелектуальний потенціал якого постійно зростає. Тут готові не тільки розповісти та показати, а й навчити бажаючих, допомогти у придбанні тварин, обладнанні приміщень, переробці і реалізації продукції.
Науковці завжди перебувають у творчому пошуку. Вони переконливо доводять, що дніпропетровське — завжди відмінне і набагато краще іноземних аналогів, тому що воно більш пристосоване до регіональних кліматичних, технологічних, кормових та фінансових умов. Накопичений досвід та наявні можливості вселяють впевненість щодо оптимістичного прогнозу: сьогоденні труднощі у тваринництві тимчасові, і найближчим часом галузь, як і раніше, займе гідне місце в агропромисловому комплексі України.

В. Козир,
директор Інституту тваринництва центральних районів УААН, д-р с.-г. наук, професор, академік УААН