Наскільки безпечний бджолиний нектар та чому Європа забраковує щочетверту бочку з України
Мед ми — українці їмо кілограмами. І годуємо ним чи не усю планету. Україна входить до п’ятірки ТОП експортерів світу. За кордон відправляємо найкраще, тобто те, що пройшло усі етапи перевірок світових лабораторій.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на tsn.ua.
А що ж лишається нам — медовій країні? Акція «Стоп Фальсифікат. Мед», яку спільно з чиновниками та громадськими активістами почали місяць тому, показала: як багато дьогтю додають до наших банок меду. Точніше — сиропів та антибіотиків.
Люди придумали тисячі порівнянь для цього безцінного дару природи. Важко навіть уявити, чи є ще щось натуральніше за цей нектар. Рецепт і технологія його появи на світ незмінні тисячі років. І ось тут на вас чекає пастка. Хоч як немислимо це звучить, але саме цей натур продукт входить у світову трійку підробок — після оливи і молока.
Четвертина всього нашого медового експорту не проходить європейських стандартів. Щочетверта бочка меду — брак, який не буде їсти ніхто. Ніхто за кордоном. Бо все те, що назвали непотребом, не знищується. Ви вже здогадалися — це саме воно, ймовірно, стоїть на вашому столі. Або дивиться на вас із полиць супермаркетів чи базарів.
Наша ціль — меди із супермаркетів. Пасічникам на базарах на слово не віримо, більше довіряємо тим, хто має сертифікати і свій продукт маркує. Принаймні тому, що такі меди проходять бодай елементарні перевірки.
Увесь мед, експерти запаковують у спеціальні сейф-пакети, аби ніхто нічого не підмінив. Кладемо туди чеки або візитівки пасічників. Вони знадобляться для перевірок Держспоживслужби. Потім.
Меду ми назбирали аж 29 зразків. Тепер усе це треба розлити в наші баночки, і кожній надати номер. Відправляємо до вітчизняних та німецької лабораторії в місто Бремен.
І на жаль, дослідження зібраних нами зразків, продемонструвало наскільки рівень підробок високий. Із 29 зразків — у 12 знайшли чужорідні цукри. Причин є кілька.
«Ці результати можуть бути причиною загодовування бджіл цукром. Пасічник мусить знати це. І знати як уникати цих домішок у меді. Інша причина — це навмисне домішування сиропів щоб отримати більше меду. 5%, 10%, 20% щоб збільшити прибуток», — зазначає Курт-Пітер із німецької лабораторії.
В українській лабораторії результати медекспертизи засвідчили: у більшості зразків перевищений уміст оксиметилфурфуролу. Небезпечного канцерогену, який може викликати рак. Його рівень зростає, якщо мед розігрівати вище 40 градусів. А нагрівають його, щоби не кристалізувався. Тоді дешевший мед — соняшник чи ріпак — стає схожим на дорожчий текучий, приміром, липовий.
Та в деяких зразках, як-от у цьому імпортному бразильського походження — взагалі не знайдено пилку. Антибіотики, заборонені як у Європі, так і в нас, львівська лабораторія виявила лише в медах пасічників. У промисловців — ні.
Загалом, ситуація з медом в Україні катастрофічна: із 29 зразків у 13 — мед не відповідає нормам якості й безпечності, у 5 є антибіотики, у 12 — знайшли цукрові сиропи. У деяких зразках знайшли все одночасно.
Виходить: лиш 7 баночок виявилися натур продуктом, куди не втручалася людська рука.