Як врожайність зерна впливає на ціну хліба. Приклад Хмельниччини

Кілька останніх років Хмельниччина звітує про високі врожаї.  Однак, переважна більшість хмельничан цього не відчула: хоч врожаї зростають - купити буханець хліба стає все важче, пише propozitsiya.com за матеріалами golos.com.ua.

Згідно офіційних даних, темп зростання виробництва сільгосппродукції у регіоні за вісім місяців становить 104%. Завершено збирання ранніх зернових і зернобобових, валове виробництво яких досягло майже 1,8 млн т за середньої врожайності 56,3 ц/га, це - найвищий показник у державі.

Роботи на полях тривають. Під кінець жнив в області сподіваються отримати понад 3 млн т збіжжя.

Є певні розрахунки, скільки борошна і хліба має з’їсти кожен із нас протягом року. Це відповідно 9 та 62 кг. Якщо додати до цього ще й усілякі тістечка, макарони та все, що робиться із борошна, то річна норма становить 82 кг. Тобто, щоб досита нагодувати всіх жителів Хмельниччини, потрібно до 120 тис. т пшениці.

Загальний обсяг намолоченої пшениці - 1,2 млн т, тобто на полях краю вирощують у десять разів більше від потреби. Хоча продовольче зерно становить приблизно половину цієї цифри, це все одно більше, ніж достатньо.

На думку споживачів, якщо виробляємо значно більше, ніж з’їдаємо, то такий продукт має бути недорогим. Але на початку вересня один із найбільших виробників хліба в обласному центрі торговий дім «Хмельницькхліб» повідомив про подорожчання своєї продукції - 40 коп./буханку на три види виробів. Тепер відпускна ціна заводу становить 8,4 грн, в магазині буханець коштує не менш як 9,3 грн. З попередньою ціною хмельницький буханець протримався трохи більше як півроку.

Хлібопекарі переконують: підвищення відбулось не з їхньої вини До цього підштовхнуло подорожчання енергоносіїв, вища вартість на всю сировину, зокрема і на борошно.

До речі, зерном і відповідно борошном область наповнена по вінця. До того ж деякі пекарні використовують зерно власного виробництва. Як зауважують в обласному департаменті агропромислового розвитку, рентабельність озимої пшениці становить майже 47%. Тобто, навіть при збільшенні цьогорічних  затрат на вирощування врожаю виробники отримують серйозні прибутки. А запас рентабельності такий, що можна було б і не підвищувати вартість борошна.

Якщо проаналізувати цифри, за якими зернотрейдери купують збіжжя, то картина виходить така. На Хмельниччині майже десяток великих компаній готові придбати пшеницю 3-2 класу за ціною 4,5-4,8 тис. грн/т. Торік ціни у цей час коливались у межах 3,8-4 тис. грн.

Тим часом влада намагається запевнити, що ситуація стабільна. Зокрема, у хмельницькому статуправлінні повідомили, що індекс споживчих цін по області в серпні відносно попереднього місяця становив 100%. Тобто ціни мали завмерти.