Спецможливості
Новини

На Черкащині висадився німецько-голландський десант

05.06.2008
315
На Черкащині висадився німецько-голландський десант фото, ілюстрація
На Черкащині висадився німецько-голландський десант

На Черкащині висадився німецько-голландський десант

Німецько-український аграрний проект розвитку сільського господарства та залучення інвестицій (НУАП) продовжує активізовувати свою діяльність. Якщо досі проект зосереджувався переважно на консультаційній роботі, просуванні на український ринок елементів німецьких технологій та на організації відвідин Німеччини українськими аграріями, то наприкінці березня нинішнього року НУАП організував дещо нове: відвідини України групою голландських і німецьких фермерів, яких цікавить можливість вкладання капіталів в українське сільське господарство.

Перша частина програми відвідин була, так би мовити, “теоретичною”. Під час неї західноєвропейські гості мали змогу одержати первинну інформацію про економічну ситуацію в Україні, юридичні аспекти створення тут підприємств, умови митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зустрітися з предствниками регіональної влади. Усе сказане цього дня можно коротко сформулювати так: за останні два роки умови для ведення в Україні бізнесу істотно поліпшилися, особливо це стосується сільського господарства, де було запроваджено багато податкових пільг. Проте й стверджувати, що адміністративного тиску на економіку і корупційних проявів вже не відчувається, ще зарано. Невиправдано складною залишається процедура реєстрації нових підприємств (яка обов`язково має починатися з “візиту ввічливості” до місцевої адміністрації, під час якого майбутній суб`єкт господарської діяльності повинен засвідчити свою лояльність владі та пообіцяти не порушувати законів), багато “підводного каміння” трапляється на шляху експортно-імпортної торгівлі, а так звана непрозорість українського законодавства, як і раніше, допомагає податковим та іншим контролюючим органам “ловити рибку у каламутній воді”.
Під час другої, “практичної”, частини відвідин гості об’їздили кілька аграрних і переробних підприємств Золотоніського та Канівського районів Черкаської області, де ознайомилися з реаліями нашого господарського життя. Цікаво (а може, й нормально), що після цих оглядин частина фермерів схилилася до думки про можливість розгортання в Україні свого бізнесу. Одним з таких став Беренд ван дер Вельде, інтерв’ю з яким пропонуємо до уваги читачів.
— Я вже десять років працюю на території колишньої НДР. Маю 5 тисяч га землі, вирощую здебільшого картоплю: на 900 га. Крім того, разом з моїми швагером і братом маємо 1000 корів, 12 тисяч поросят на відгодівлі і 3500 свиноматок. У принципі, бізнес у нових федеральних землях іде дуже добре, проте нині там стає вже доволі тісно. І мені здається, що загальні рамкові умови для розвитку сільського господарства в Україні сьогодні ліпші, ніж у Німеччині.
— Що вам відомо про Україну, про нинішній стан нашої економіки, про умови ведення тут бізнесу?
— Україна — це європейська житниця: такого нас навчали у школі. Я знаю, що тут дуже добрі чорноземи. Ми знаємо також, що Україна є вже незалежною від колишнього Радянського Союзу, вона є демократичною державою, і для нас це дуже важливо. Оскільки якби держава не була демократичною, ми б навряд чи тут інвестували. Я був на стенді України в Берліні і тепер уперше приїхав сюди, аби подивитися усе на місці.
Крім того, мені відомо, що за останні два роки ситуація у вашій економіці вельми поліпшилася. І я думаю, що наступного року можна буде розраховувати на придбання і землі, і нерухомості. Це дуже важливо, адже якщо здійснюєш інвестування, необхідно мати відповідні гарантії. Тому я вважаю, що нині в Україні дуже добрі умови для людей, які займаються сільським господарством.
— Ви приїхали в Україну, а не в Росію, Білорусь чи Молдову. Чи означає це, що напрямок руху інвестиційного капіталу з Німеччини до України є оптимальним?
— Так, наш маршрут — з Німеччини до України. Хоча спочатку — Польща. Поки. Стратегічно Польща нас цікавить менше, позаяк там існує чисто політична спрямованість на збереження дрібних господарств і дрібнотоварного виробництва. До того ж, у Польщі вже дуже багато підприємців, через що оренда коштує надто дорого. І, звісно, природно-кліматичні умови в Україні значно кращі.
— Що б ви могли сказати про наміри колег, які приїхали до України разом з вами? Про що ви між собою говорите?
— Є дуже серйозі наміри тут інвестувати. Наприкінці травня ми ще раз сюди приїдемо, аби ближче познайомитися з конкретними підприємствами, які будуть запропоновані до продажу, а також з тими, які нині шукають партнера для створення СП.
Ми ще й тому зацікавлені у спільному підприємстві, що, як я вже казав, у нас є великі підприємства на Заході, а сюди ми б хотіли вкласти свої капітал, ноу-хау, досвід, технології. Проте жити тут ми не можемо, бо повинні знаходитися при своїх підприємствах там, у Німеччині. СП у цьому разі є доволі зручною формою.
— Які галузі сільського господарства України здаються вам найбільш привабливими для вкладання капіталу?
— На мою думку, найбільш цікавим є виробництво картоплі. Проте рослинництво бажано було б доповнити тваринництвом. Тому якщо ми сюди інвестуватимемо, то розраховуємо на, по-перше, орні землі для вирощування картоплі, по-друге, — відгодівлю свиней і великої рогатої худоби. Тобто на замкнений комплекс, кругообіг, який ми маємо сьогодні в Німеччині.
— Чи готові ви до того, що при оренді землі вам доведеться укладати договори з великою кількістю дрібних землевласників-пайовиків, які не мають навіть чіткого уявлення щодо правового боку приватного землеволодіння?
— Звичайно, бажано було б мати у партнерах великі підприємства.
— Від чого, на вашу думку, залежатиме успіх майбутнього спільного підприємства?
— Принциповим моментом є те, що бізнес може функціонувати лише за умови задоволення обох партнерів. Пам`ятаю, коли ми приїхали до НДР, то намагалися зорганізувати справу таким чином, щоб були задоволені і ми — і ми нині задоволені своїм бізнесом, — і місцеві жителі, і наші безпосередні сусіди. Якщо якась зі сторін залишається незадоволеною, то успішний бізнес неможливий.

Записав Павло Коротич

Інтерв'ю
Коротенька замітка на propozitsiya.com про бажання компанії Nestle купувати в Україні сушені овочі досі утримує абсолютний рекорд переглядів на сайті. Прояснити специфіку цього ринку і застосовуваних тут технологій ми попросили... Подробнее
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0