Спецможливості
Архів

М’ясне скотарство: рентабельне й без інвестицій

07.12.2009
1487
М’ясне скотарство: рентабельне й без інвестицій  фото, ілюстрація

Кожний п'ятий кілограм м'яса, що його споживають українці, - імпорт. В основному, це яловичина, яку завозять для виробництва ковбас. Імпорт у ковбасній справі дедалі активніше витісняє вітчизняний продукт. За останніми даними, протягом року питома вага українського м'яса, яке йде на переробку, скоротилася з 90 до 50%. Та не все так погано в Україні, є й винятки.

Кожний п'ятий кілограм м'яса, що його споживають українці, - імпорт. В основному, це яловичина, яку завозять для виробництва ковбас. Імпорт у ковбасній справі дедалі активніше витісняє вітчизняний продукт. За останніми даними, протягом року питома вага українського м'яса, яке йде на переробку, скоротилася з 90 до 50%. Та не все так погано в Україні, є й винятки.

Фермерське господарство "Білак" Львівської області розкинулося на 571 га сільськогосподарських земель, з яких 531 га взяті в оренду. Рілля в структурі сільськогосподарських земель становить 337 га (59%), сінокоси та пасовища - 234 га (41%).
Серед величезного різноманіття сільськогосподарських культур господарство віддає перевагу вирощуванню зернових, зернобобових та кормових. Крім рослинництва, займається племінним м'ясним скотарством та виробництвом яловичини. Нині господарство має статус племінного заводу з розведення великої рогатої худоби поліської м'ясної породи.
За 2006-2008 роки ФГ "Білак" виробило й реалізувало в середньому близько 200 т зерна та 95 т худоби всіх видів у живій масі, в тому числі 81 т ВРХ, що становить 85%  загальної реалізації.
Фермерське господарство "Білак" - одне з найбільших спеціалізованих підприємств з виробництва яловичини не тільки в Самбірському районі, а й у Львівській області. Племінну м'ясну худобу утримують на двох фермах: у с. Стрілковичі (470 голів) і у с. Вільшаник (285 голів), - де займаються відтворенням стада великої рогатої худоби, дорощуванням телят та відгодівлею худоби до високих здавальних кондицій.

Годівля та утримання
Після отелення корів телят вирощують підсисним методом до семимісячного віку. Потім їх відлучають від корів і формують групи теличок і бугайців, які на обох фермах ВРХ вирощують до здавальних кондицій.
Поголів'я молодняку ВРХ, закуплене в сільгосппідприємств і в населення, утримують і вирощують до реалізації тільки на фермі в с. Стрілковичі. В господарствах населення закуповують лише бугайців, а в сільгосппідприємств - в основному, теличок.
М'ясну худобу на обох фермах ВРХ утримують цілорічно безприв'язно, на глибокій підстилці з соломи в приміщеннях, а в літний період (з травня до вересня включно) все м'ясне поголів'я худоби утримують у загонах біля ферм.
Грубі (сіно, солома) та концентровані корми завозять до приміщення механізовано. Гній із приміщень щомісяця видаляють трактором з навісним обладнанням, а із загонів біля приміщень - двічі-тричі за рік. Водонапування худоби здійснюють у приміщеннях і загонах із загальних металевих корит.

Як створили племінне стадо
Створення стада племінної м'ясної худоби в господарстві розпочато у 2002 році.
Комплектація відгодівельного поголів'я м'ясної худоби ВРХ здійснювалася за рахунок власного відтворення та закупівлі молодняку ВРХ у сільгосппідприємств та господарств населення. В 2006 році всього закупили 127 голів молодняку ВРХ, 2007 року - 559 голів, у т. ч. 95 корів, 2008-го - 199 голів молодняку. Середня жива маса однієї закупленої голови молодняку останні три роки становила близько 320 кг, а 2008 року - 360 кг. Племінну худобу закупили у виробників поліської м'ясної породи ТзОВ "Верховина" та СФГ "Клен" (155 голів племінних телиць, 6 бугаїв-виробників, 2 племінних ремонтних бугайців та 95 голів племінних корів).
Про чистопородність поліської м'ясної породи в господарстві свідчать матеріали бонітування. За класністю 466 голів, або 86%, зараховано до класів еліта-рекорд та еліта. Нині на фермі утримують усього 784 голови поліської м'ясної породи, в т. ч. 304 корови, 43 нетелі та 113 телиць парувального віку.
Яловичина вигідна,
особливо останніми роками
Хай там яке буде господарство, про те, чи ефективно воно працює, можна судити лише за економічними показниками. З 2006 року господарство реалізувало на забій та інші цілі в середньому 172 голови молодняку ВРХ із середньою живою масою однієї голови 516 кг. Завдяки племпродажу молодняку ВРХ підвищених вагових кондицій у 2008 році господарство додатково одержало від держави 75 тис. грн бюджетних дотацій. Тож таки вигідно працюють.
За останній рік у господарстві збільшилося поголів'я стада та суттєво підвищилися середньодобові прирости живої маси молодняку ВРХ на дорощуванні й відгодівлі. Зросли показники продуктивності - підвищилася й економічна ефективність виробництва яловичини. Зокрема, в середньому за 2006-2008 рр. рентабельність становила 28%, а 2008 року цей показник підвищився на 24%. Від реалізації в живій масі великої рогатої худоби на забій та племінні цілі за 2008 рік заробили 177 тис. грн прибутку, що на 64% більше, ніж за 2007 рік.
Високорентабельного виробництва яловичини та ефективного ведення м'ясного скотарства досягнуто передусім завдяки: високій продуктивності (прирости живої маси) молодняку на дорощуванні та відгодівельному поголів'ю м'ясної худоби; чіткому виконанню вимог технології виробництва яловичини й ведення м'ясного скотарства; високій якості продукції (практично все поголів'я, що здають на забій, - вищої вгодованості); низькій собівартості реалізованої худоби в живій масі на забій та на племпродаж молодняку ВРХ.
Про ефективне ведення м'ясного скотарства свідчать і середньодобові прирости живої маси ВРХ. Лише останні три (2006-2008) роки вони становили в середньому 873 г, у т. ч. на відгодівлі, відповідно, 993 г. Такі високі показники продуктивності м'ясної худоби можна пояснити тим, що раціони годівлі худоби повністю збалансовано за всіма поживними речовинами, вони мають високий енергетичний рівень. У структурі використаних кормів на годівлю корів та молодняку великої рогатої худоби питома вага концентрованих кормів у 2006-2008 рр. становила 60-65%. Крім того, 2006 року собівартість 1 ц реалізованої великої рогатої худоби в живій масі становила 483 грн, 2007-го - 504 і торік - 699 гривень.
Якщо 2006 року від реалізації великої рогатої худоби в живій масі у кількості 43 т отримали 32 тис. грн прибутку з рентабельністю 15%, 2007 року від реалізації 150 т мали 108 тис. грн прибутку з рентабельністю 17%, то 2008, відповідно, від реалізації 49 т ВРХ у живій масі на забій та племпродаж одержали 177 тис. грн прибутку, а рентабельність зросла до 52%, або втричі більше, ніж попереднього року.
М'ясне скотарство та виробництво яловичини у господарстві вигідне, особливо останніми роками, коли значно підвищилися економічні показники й виробництво яловичини стало високорентабельним.
Та вигідно господарству не тільки тому, що продають м'ясну ВРХ у живій масі, а й тому, що всю вироблену на фермах продукцію великої рогатої худоби переробляють у власному забійному  м'ясопереробному цеху, а готову м'ясну продукцію (ковбаси 20 сортів та м'ясо різних сортів) реалізують у багатьох фірмових магазинах Самбора та Самбірського району.
Зваживши свої можливості, колектив ФГ "Білак" на 2009 рік окреслив виробничі завдання: до кінця поточного року збільшити поголів'я великої рогатої худоби до 850 голів, у тому числі корів - до 420 голів, одержати 1015 г середньодобових приростів живої маси молодняку ВРХ на дорощуванні та відгодівлі (+5 г до минулого року), реалізувати на забій (на м'ясо) 224 т ВРХ у живій масі та продати 20 голів (8 т у живій масі) племінного молодняку ВРХ поліської м'ясної породи, а всього за 2009 рік реалізувати 232 т великої рогатої худоби у живій масі. І це реально.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук,
А. Білак,
голова  ФГ "Білак",
М. Геймор,
учений зоотехнік 

Попередня стаття

Інтерв'ю
Загальновизнані стандарти безпеки якості харчових продуктів - це мова, якою розмовляють імпортери, міжнародні торговельні мережі і закупівельники. Україна поки що тільки на шляху формування культури
Николай Сафонов
Потенціал зростання органічного сегменту великий, його частка може досягти 5-10%. Тоді як поки що в Україні на нього припадає це менше 0,1% від загального споживання продуктів харчування. І статися це може в найближчі 5-10 років. Багато що... Подробнее

1
0