М’ясна продуктивність бичків чорно-рябої породи різного типу

На формування конституційних ознак впливають як генотипові, так і зовнішні чинники. Відомо, що більш інтенсивно реалізація спадкових ознак відбувається за сприятливих паратипових умов. При розведенні великої рогатої худоби важливе значення має надаватись оцінці тварин за конституцією.
Вивчення забійних показників і м’ясної продуктивності у бичків чорно-рябої породи західно-української популяції різного типу конституції (за визначенням професора І. Дюрста) за підвищеного рівня годівлі в західному регіоні майже не проводилося. Тому в цій статті подаємо показники, що характеризують м’ясну продуктивність бичків чорно-рябої породи західноукраїнської популяції різного типу конституції за підвищеного на 17% від норм ВІТ рівня годівлі.
Методика роботи
За фізіолого-селекційним індексом (В. Д. Федак та ін., 1998) бичків віднесли до дихального (І група) та дихально-харчотравного (ІІ рівня) типів конституції (за визначенням професора І. Дюрста). Відомо, що оцінка типів конституції, за І. Дюрстом (1936), відображає інтер’єрно-екстер’єрну характеристику організму. Тварини перебували в однакових умовах утримання. Бичкам І і ІІ групи від народження до 18-місячного віку згодовано 3576 кг к.о. і 382 кг перетравного протеїну, що перевищувало норми ВІТ на 17%.
Для визначення показників м’ясної продуктивності у 18 місяців провели контрольний забій бичків на Львівському м’ясокомбінаті. У трьох бичків з кожної групи за помірного й підвищеного рівня вирощування вивчали забійні показники, сортовий склад і хімічний аналіз м’яса за методикою ВІТ (1956) і ВДІМП (1972). Отриманий цифровий матеріал оброблено методом варіаційної статистики за М.О.Плохінським (1969).
Результати досліджень
У даних дослідженнях нами ставилося завдання вивчити забійні показники і м’ясну продуктивність бичків чорно-рябої породи різного типу конституції. За підвищеного на 17% щодо загальної поживності і перетравного протеїну, порівняно з нормами ВІТ, раціону. Забійні показники піддослідних бичків наведено в таблиці 1. Із даних таблиці 1 видно, що за передзабійною живою вагою, масою парної та охолодженої туші і забійною масою тварини ІІ групи переважали аналогів І групи на 4,0; 9,2; 9,4 і 9,0% (Р>0,95...0,999). Бички ІІ групи мали незначну перевагу над аналогами І групи щодо виходу внутрішнього жиру. Забійний вихід у тварин ІІ групи був вищим на 4,5% порівняно з аналогами І групи.
Забійні показники тварин не повною мірою характеризують туші в харчовому відношенні. Якісну оцінку яловичини отримують, вивчаючи сортовий та хімічний склад м’яса. Дані сортового розрубу туш наведено в таблиці 2. Із даних таблиці 2 видно, що за масою відрубів І, ІІ і ІІІ сорту бички ІІ групи переважали аналогів І групи на 8,4; 11,8 і 6,3% (Р>0,99). Результати наших досліджень показують, що тварини дихально-харчотравного типу конституції за виходом відрубів І та ІІ сорту переважали аналогів харчотравного типу.
Таким чином, за масою відрубів І, ІІ сорту, найбільш цінних у харчовому відношенні, бички ІІ групи суттєво переважали аналогів І групи. Це свідчить про те, що від тварин дихально-харчотравного типу конституції за однакових умов вирощування можна отримати яловичину вищої якості, ніж від ровесників дихального типу.
Іншим важливим показником, який характеризує харчову цінність яловичини, є хімічний склад м’якоті туші. Результати наших досліджень за даним показником наведено в таблиці 3.
Аналіз таблиці 3 показує, що за вмістом сирого протеїну в середній пробі м’яса і найдовшого мускула спини бички ІІ групи переважали аналогів І групи на 11,40 і 9,49%. Слід відмітити, що яловичина тварин обох груп відповідала вимогам пісної.
Отже, за виходом білка в м’якоті тварини дихально-харчотравного типу конституції переважали аналогів дихального типу. Аналогічну закономірність відзначено і щодо калорійності яловичини.
Висновки
За забійною масою, забійним виходом, масою відрубів І, ІІ і ІІІ сорту, за хімічним складом (вміст сухої речовини, сирого протеїну) та енергетичною цінністю м’якоті й найдовшого мускула спини бички дихально-харчотравного типу конституції значно переважали аналогів дихального типу при інтенсивному вирощуванні. Це свідчить про те, що при розведенні чорно-рябої породи в західному регіоні при оцінці тварин за типом конституції є можливість значно збільшити виробництво яловичини.
В. Федак,
канд. с.-г. наук,
Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН