Спецможливості
Статті

Моя Україна — Голландії сад

05.06.2008
1114
 Моя Україна — Голландії сад фото, ілюстрація
Моя Україна — Голландії сад

Хоча тема інтенсивного садівництва звучить у "Пропозиції" доволі часто, проте ми не минаємо нагоди висвітлювати її ще і ще. Адже виробництво фруктів є одним із найбільших резервів нашої аграрної галузі, і лише сліпий може не побачити у недалекому майбутньому Україну, оповиту яблуневим цвітом. Принаймні, голландці її такою бачать, бо недарма ж вони заходилися вчити наших садівників вирощувати сад, а заразом везти сюди численні елементи своїх технологій. Поки що — як демонстраційні.

Голландський проект "Україна Фрукти — 2000" вже кілька разів згадувався на сторінках "Пропозиції", писали ми і про двох його учасників: агрокомбінат "Тарасівський", що на Київщині, та фермерське господарство "Яблуневий сад", що на Черкащині. Поза сумнівом, участь у проекті була для цих господарств вельми корисною, вони пройшли велику технологічну школу і мають тепер більший потенціал знань та досвіду, ніж мали до цього. У пропонованому матеріалі мова піде про третього учасника проекту — Подільську дослідну станцію Інституту садівництва УААН. На її базі 5 вересня було проведено семінар, де учасникам представили інтенсивний яблуневий сад голландського зразка, сучасну садову техніку та фруктосховище з регульованим газовим середовищем. Застосовану у Ведмежому Вушку технологію пропонуємо до уваги читачів в узагальненому вигляді.
Демонстраційний сад висаджено на площі 7 га. При цьому використано поставлений з Голландії оздоровлений посадковий матеріал: саджанці яблунь сортів Голден Делішес, Джонаголд, Джонагоред, Айдаред, Рейндерс на карликовій підщепі М9. Крім саду, демонстраційна ділянка включає маточно-живцевий сад (0,5 га), плодорозсадник (1 га) та маточник підщеп (1 га). Сорти в саду (те саме має стосуватися і промислових садів) розміщені таким чином, щоб забезпечувалося добре взаємозапилення, а також узгоджувалися строки цвітіння дерев і достигання плодів. Бажано також добирати сорти з однаковою стійкістю до основних хвороб — паршів та борошнистої роси.
Спосіб підготовки грунту для майбутнього саду залежить від попередника. Важливо, щоб ділянка була вільною від личинок хруща і багаторічних бур’янів, особливо пирію. Якщо для закладання саду використовується площа після польової сівозміни або розкорчованого саду, як попередник слід використати багаторічні бобові трави, що поліпшують структуру грунту. За рік до садіння дерев після першого укосу трав слід провести глибоку чи плантажну оранку, під яку внести розрахункові дози фосфорних і калійних добрив.
В інтенсивному саду на Подільській дослідній станції застосовано схему посадки 3,5 х 1,25 м (2200 дерев на 1 га). У Голландії оптимальним загущенням насаджень яблуні на карликових підщепах вважають 3—4 тис. дерев на 1 га, у Франції, Німеччині, Швейцарії та Польщі — 2—3 тис. В Україні ж, зважаючи на більш родючі грунти і, відповідно, активніший ріст дерев, а також брак спеціальної підготовки більшості садівників, цей показник може коливатися в межах 1,25—2 тис. дерев. Відстань між деревами в ряду залежить від очікуваної сили росту дерев, яка, своєю чергою, залежить від сорту, родючості грунту, забезпеченості вологою, попередників тощо.
Закладання інтенсивного саду зазвичай ведуть однорічними саджанцями з кроною чи дворічними саджанцями з однорічною кроною — так званими "кніп баум", що у перекладі з голландської означає "квітуче дерево". Наявність у саджанця крони є важливим фактором скороплідності: на другий від садіння рік з нього можна зібрати до 5 кг урожаю, тоді як із нерозгалуженого окулянта — лише кілька яблук.
Садіння виконують ранньої весни, з початком польових робіт. Будь-яка затримка із садінням спричинює зниження активності росту і розвитку дерев, а також наступної продуктивності. Перед садінням корені саджанців вмочують у глиняну чи земляну бовтанку з додаванням фосфорно-органічних добрив та регуляторів росту. Місце щеплення в момент садіння має знаходитися на висоті 15—20 см над рівнем грунту. Одразу після садіння (якщо не випаде сильний дощ) деревця треба полити, виходячи з розрахунку не менше 5 л води на саджанець. Потім саджанець укорочують (кронують) на висоті 80—90 см від рівня грунту. Після набубнявіння бруньок на стовбурі саджанця, їх обов’язково видаляють у зоні штамбу до висоти 60 см над рівнем грунту. Бічні гілки, що виростуть у зоні крони, слід відігнути до горизонтального чи пониклого положення у серпні поточного року чи навесні наступного. Це радикально ослаблює ріст дерева і веде до раннього плодоношення.
До речі, привезені з Голландії саджанці прижилися не так добре, як хотілося б. Причини цього можуть критися і в грунтах, і в шкідниках, і в псуванні під час транспортування: голландці й самі, напевно, не знають, у чому річ. А головним форс-мажором для інтенсивних садів в Україні є весняні приморозки. Приморозки 1999 і 2000 років спричинили майже повну втрату врожаю в дослідних садах ряду областей. Через цей чинник у Ведмежому Вушку не наважуються прогнозувати врожаї, вищі за 25 т/га, хоча в Голландії такий самий сад здатен давати понад 40 т/га.
Але повернімося до технології. Обираючи місце для закладання інтенсивного саду, обов’язково слід враховувати деякі моменти. Річ у тім, що підщепа М9 має недостатньо зимостійку кореневу систему. Для попередження вимерзання саду його рекомендується закладати на підвищеннях та у місцях, де немає застою холодного повітря. Не рекомендується закладати сад у котловинах, на протягах та пониженнях поблизу водоймищ. Через неправильний підбір місця для закладання вимерз дослідно-показовий сад у Гусятинському районі на Тернопіллі та промисловий інтенсивний сад у Коломийському районі на Івано-Франківщині.
Іншою вадою М9 є те, що через поверхневе розміщення кореневої системи дерева на грунтах легкого механічного складу вивалюються; можливі також відламування в місці щеплення. Тому одразу після садіння слід обов’язково встановити біля щеплених на М9 дерев підпори. Як варіант підпори можна застосувати шпалеру: уздовж ряду саджанців натягується сталевий дріт, кожен саджанець підв’язують до вертикальної жердини. Вважається, що шпалера дешевша за систему окремих підпор, проте менш зручна в експлуатації. Водночас шпалера надійніша, бо дріт майже не рветься і дерево “утримається” за нього, навіть якщо жердина ламається. Дерев’яні підпори мають бути міцними і захищеними від гниття на період 15—20 років. Для їх виготовлення використовують свіжозаготовлену деревину ялини, сосни чи твердих листяних порід. Довговічність дерев’яних підпор забезпечують просоченням їх креозотом. Саджанці підв’язують до них "вісімкою" над першою чи другою гілкою в кроні, витримуючи відстань між стовбуром і підпорою на ширину долоні.
Було б добре, щоб, як і у Ведмежому Вушку, сад був оснащений системою фертигації (крапельним зрошенням з одночасним підживленням мінеральними добривами). Для крапельного поливу найкраще застосовувати річкову "м’яку" слабкомінералізовану воду з близькою до нейтральної реакцією.
Важливим елементом технології є задерніння міжрядь. Дернина не лише зберігає біологічні властивості грунту, а й забезпечує прохід техніки за будь-якої погоди.
Для регулярної заміни старих насаджень новими у промисловому саду має бути 60—70% плодоносних насаджень, 20% — молодих, а на решті території має проходити окультурення для наступного садіння.
v v v
На завершення наведемо деякі дані про фінансовий бік справи. Для того щоб демонстрація у Ведмежому Вушку стала можливою, голландська сторона зробила такі інвестиції: в облаштування польової інфраструктури — 1200 $/га, у садивний матеріал — 7500 /га, у систему зрошення — 1000 $/га, у садову техніку — 35000 $, у холодильну камеру — 50000 $. Крім того, річні виробничі витрати заплановано на рівні 1800 $/га. Коли з вуст одного з учасників семінару пролунало запитання, а який би врожай дав звичайний український сад, якби в нього вкласти такі самі гроші, спеціаліст дослідної станції після нетривалих роздумів відповів, що, напевно, такий самий, як і цей демонстраційний.

Павло Коротич

Інтерв'ю
Богдан Шаповал, директор UFEB
Хто з сільгоспвиробників (навіть невеликих за обсягами виробництва) не мріє експортувати продукцію та отримувати за неї тверду валюту? Порадити кому варто розпочинати експорто-орієнтовану діяльність,
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее

1
0