Спецможливості
Технології

Моніторинг гронової листовійки — запорука збереженого врожаю

02.11.2011
604
Моніторинг гронової  листовійки — запорука збереженого врожаю фото, ілюстрація

Приведено результати багаторічного моніторингу гронової листовійки, біофенологія розвитку протягом вегетаційного сезону, висловлено припущення про вірогідність розвитку четвертого покоління шкідника.

Приведено результати багаторічного моніторингу гронової листовійки, біофенологія розвитку протягом вегетаційного сезону, висловлено припущення про вірогідність розвитку четвертого покоління шкідника.

За останні десятиріччя, внаслідок дії різноманітних чинників, значно зросла шкодочинність хвороб та шкідників на виноградній рослині, стали масово розвиватись грунтові шкідники. Інтенсивне застосування доволі обмеженого асортименту хімічних пестицидів, наслідком якого є масова поява резистентних форм шкідників, фітопатогенів та бур'янів, сукцесія шкідливих видів, збіднення біоти агроландшафтів, забруднення грунтів та водоймищ полютантами, зниження врожаю та погіршення його харчової якості, спонукає до постійного пошуку нових пестицидів з подібною дією.
Втратам урожаю винограду можна запобігти, раціонально використовуючи сучасні засоби захисту рослин з урахуванням економічної ефективності їхнього застосування. Тому проведення наукових розробок з метою удосконалення систем захисту виноградників є питанням своєчасним, актуальним з безсумнівними перспективами на майбутнє. В напрямі удосконалення елементів системи захисту виноградників на основі врахування особливостей сучасних сортів та клонів винограду протягом останніх років співробітниками лабораторії захисту рослин ННЦ "ІВіВ ім. В. Є. Таїрова" проводяться наукові дослідження з використанням принципово нових препаратів.
Виноградні насадження створюють стабільне середовище для патогенних організмів, тут відбувається постійне розмноження та накопичення видів, які трофічно пов'язані з виноградною рослиною і пошкоджують різні її органи.
До недавнього часу теорія і практика захисту рослин займали позицію повної ліквідації шкідливих організмів, що досягалось широкомасштабним застосуванням політоксичних пестицидів, що спричинювало порушення природних механізмів саморегулювання в агроценозах і стало одним із факторів погіршення екологічної ситуації. Основою сучасної стратегії захисту рослин є управління популяціями шкідливих організмів, що в агроекосистемах реалізується завдяки розробці і створенню інтегрованих систем. Одним із елементів технології вирощування виноградної лози, який сприяє зменшенню пестицидного навантаження на довкілля, є застосування нових, екологічно пластичних та економічно вигідних, засобів захисту насаджень від шкідливих організмів.
   Основними шкідниками, що значно впливають на фітосанітарний стан виноградних насаджень і мають економічне значення, є листогризучі шкідники та шкідники генеративних органів. До них належать листовійки, американський білий метелик, скосарі, пядениці, кліщі різних трофічних груп та ін. Найпоширеніші та найшкодочинніші хвороби - це мілдью, оїдіум, чорна, біла та сіра гнилі, антракноз, хвороби деревини.
На жаль, значні втрати врожаю винограду від гронової листовійки, що спричинені різними чинниками в низці господарств Півдня України в 2011 році, спонукали ще раз акцентувати увагу виробників на даному шкідливому об'єкті.
   Листовійки на виноградниках Півдня України представлені трьома видами: гроновою (Lobesia botrana Den. et Shiff.), двовилітною (Eupoecilia ambiguella Hb.) та виноградною (Sparganothis pilleriana Schiff.). Усі види листовійок різняться між собою за морфологічними ознаками, біологією розвитку і способом життя.
Гронова листовійка (Lobesia botrana Den. et Shiff.) є найбільш поширеною і шкідливою. Зустрічається в усіх зонах виноградарства. Чисельність і шкідливість її залежать від своєчасності і якості захисних заходів. Гусениці гронової листовійки пошкоджують зав'язі, зелені і дозрілі ягоди, які всихають, обсипаються або загнивають. Утрати врожаю при цьому становлять 25-30%, а за високої чисельності шкідник може знищити практично весь урожай. В умовах Північного Причорномор'я розвивається в трьох поколіннях. Однак в умовах останніх (2008-2011) років літ третього покоління став тривалішим з характерними піками чисельності, що викликає припущення про розвиток четвертого покоління шкідника.
Зимує шкідник у стадії лялечки під корою, в тріщинах штамбів, під рослинними рештками, в місцях підв'язування лози. Щільність заселення кущів зимуючими лялечками гронової листовійки коливається від 2-3 до 15-25 екземплярів на кущ. Залежно від погодних умов осені-зими, частина зимуючих лялечок щорічно гине від природних ентомофагів, ентомофторових грибів і ентомопатогенних мікроорганізмів.
Календарні терміни льоту метеликів гронової листовійки залежать від погодних умов поточного року. Виліт метеликів першого покоління може розпочатися в середині квітня (за умов ранньої весни), а за умов затяжної - інколи і в другій декаді травня. Тривалість льоту метеликів - 15-25 днів, за холодної дощової погоди - понад 30-35 днів.
Після спаровування, через 2-3 дні після вильоту, метелики відкладають в середньому 80 яєць, з яких через 6-10 днів відроджуються гусениці. Гусениці дуже рухливі, живляться бутонами, суцвіттями, обплітаючи їх павутиною і стягуючи в так звані "кубла" або "гнізда". За період розвитку гусеничної стадії, який триває до 30 днів, гусениця пошкоджує значну кількість бутонів.
Метелики другого покоління з'являються в кінці червня - на початку липня. Відродження гусениць відбувається приблизно через тиждень після відкладання яєць. Одна гусениця пошкоджує 15-20 ягід.
На початку серпня розвивається третє покоління гронової листовійки. Гусениця третього покоління пошкоджує до 5-7 ягід винограду. Пошкоджені ягоди всихають або загнивають, стаючи вогнищами розвитку різних гнилей, у тому числі і найбільш небезпечної з них - сірої.
Враховуючи високу щільність популяції гронової листовійки, практично всі виноградники Півдня України, що плодоносять, потребують проведення захисних заходів. Терміни обприскувань визначають за допомогою феромонних пасток. Сигнальні пастки розвішують в кінці квітня з розрахунку одна пастка на п'ять гектарів і оглядають щодня. Початком льоту вважається дата, коли метелики починають потрапляти в пастки щодня (для столових сортів - понад 10 екз. на пастку за добу, для технічних - понад 15).
У зв'язку з тим, що терміни льоту метеликів в різних еколого-географічних регіонах промислового виноградарства не збігаються, слід проводити постійний моніторинг популяції гронової листовійки на кожному окремому виноградному масиві.
   Наразі переважаючим є хімічний метод захисту виноградників від шкідників. Під час проведення захисних заходів проти гронової листовійки слід враховувати, що найбільш шкідливими і небезпечними є гусениці першого покоління, які відроджуються першими. Оскільки в цей час маса суцвіть незначна, вони можуть знищити 25-35% квіток на заселених суцвіттях, друге покоління знищує близько 5% зелених ягід, третє - близько 2% дозріваючих ягід винограду, в межах кожного покоління найбільш життєздатними і шкідливими є гусениці, що відроджуються першими.
   Проводити обприскування плодоносних насаджень слід, керуючись вказівками компетентних установ і суворо дотримуватися регламентів застосування пестицидів, представлених у "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, 2010 р." та "Доповненнях до переліку,.. 2011 р."
Своєчасно проведені захисні обробки забезпечать надійний захист урожаю за скорочення обсягів застосування інсектицидів до 60%. Для організації заходів щодо захисту потрібно передбачати обов'язкові спостереження за динамікою льоту метеликів усіх поколінь гронової листовійки, прогноз чисельності і шкодочинності шкідника і визначення оптимальних термінів застосування інсектицидів.
   Для використання на виноградниках у 2011 р. було дозволено близько 40 інсектицидів та інсектоакарицидів. Унаслідок систематичного застосування їхня кількість та неспецифічність дії багатьох із них спричиняють забруднення навколишнього середовища, викликають шкідливу для людини та корисних організмів віддалену післядію. В зв'язку з цим існує потреба постійної ротації пестицидів, використання препаратів, що мають помірну персистентність в об'єктах навколишнього середовища, розпад їх з утворенням нетоксичних продуктів протягом одного вегетаційного сезону, вибірковість дії на шкідливі та корисні організми. Очевидною є перевага препаратів, які поряд з ларвіцидною дією мають овіцидні властивості. Господарську привабливість становлять продукти економічно вигідні, сумісні з іншими агрохімікатами та тривалим періодом захисної дії.

М. Константинова,
завлаб захисту рослин, канд. с.-г. наук, ННЦ "Інститут виноградарства
і виноробства ім. В. Є.Таїрова"
НААН України

Інтерв'ю
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча
Марина Чулаєвська, старший тренер Association4U
Нині Україна на шляху імплементації Угоди про асоціацію з Європейським союзом – документу, що визначає план реформ на найближчі 10 років. Ця угода - великий рамковий документ, що стосується різних

1
0