Спецможливості
Статті

Молоко екстра класу: бути чи не бути?

04.12.2014
2999
Молоко екстра класу:  бути чи не бути? фото, ілюстрація

Уже цього року вітчизняні молочні підприємства можуть виробити близько 300 тис. т такої сировини, що на 32% більше, ніж роком раніше.  У цілому, за оцінками голови ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадима Чагаровського, вже у найближчі три-чотири роки Україна зможе виробляти близько 1 млн т молочної сировини екстра класу. Наразі молоко такої якості в Україні використовують, в основному, для виробництва продукції із незбираного молока та дитячого харчування.

Уже цього року вітчизняні молочні підприємства можуть виробити близько 300 тис. т такої сировини, що на 32% більше, ніж роком раніше.  У цілому, за оцінками голови ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадима Чагаровського, вже у найближчі три-чотири роки Україна зможе виробляти близько 1 млн т молочної сировини екстра класу. Наразі молоко такої якості в Україні використовують, в основному, для виробництва продукції із незбираного молока та дитячого харчування.

Н. Капустянська
Спеціаль­но для жур­на­лу «Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»
Як стверджують експерти, стимулює зростання виробництва молока класу «екстра» в Україні також прагнення вітчизняних молокопереробних підприємств одержати дозвіл на експорт своєї продукції на ринок Європейського Союзу, на який допускається молочна продукція тільки з сировини такої якості. Як повідомляло УНІАН, виробництво молочної сировини в Україні, за даними Держстату, в 2013 р. зросло на 1,1% — до 11,5 млн т, а рідкого обробленого молока — на 4%, до 946 тис. т.

Андрій Ярмак,
економіст Департаменту технічної співпраці ФАО:

«За нашими оцінками, виробництво молока гатунку “екстра” зростатиме досить швидко…»

Пане Андрію, як би Ви охарактеризували нинішній  стан мо­­лочної галузі України?
— Що таке «мо­­лочна галузь Украї­ни» — ко­­жен в Украї­­ні розуміє по-різному. Фактич­но у нас є великі професійні господарства, що займаються виробництвом якісного молока і непогано на цьому заробляють. У нас є селяни, які, переважно, тримають корів, аби мати змогу задовольняти власні потреби у молоці та молочних продуктах та інколи (не завжди) перевести частину своїх зусиль у гроші, реалізуючи молоко та молочні продукти на ринку або здаючи його переробникам. У нас також є частина умовно професійних молочних господарств, які існують лише як соціальне навантаження на зерновий бізнес — іншими словами, для того щоб власники паїв не забрали землю в агрохолдингу. У переробці у нас є низка міжнародних, іноземних та українських компаній, які також працюють на конкурентному ринку.
Якщо говорити про кожний сегмент, то тут ситуація різна. Так, селяни відмовляються і будуть відмовлятися від корів: у сучасній країні це досить дороге «хобі» — мати власну корову. Професійне виробництво молока дає змогу отримувати більші обсяги молока кращої якості за значно нижчої собівартості. Сімейна ферма, що має від 20 до 50, а інколи 100 корів, може обслуговуватися силами лише однієї родини, тому вони також матимуть певні переваги перед великими. «Соціальні» ферми, на мій погляд, поступово закриватимуться або ж перетворюватимуться на сучасні, із модернізованим виробництвом. За п’ять років виробництво молока ґатунку «екстра» збільшилося в 54 рази — ця цифра говорить сама за себе!
У сегменті переробки продукції ситуація трішки гірша: орієнтація на Росію відбила у переробників бажання шукати альтернативні ринки збуту та виробляти продукцію міжнародно визнаних типів та якості. Тому нині там відбуваються процеси переорієнтації. Але й цей сегмент розвивається досить швидко, попри заборону поставок до Росії. Тому, якщо охарактеризувати коротко, молочна галузь, на мій погляд, наразі розвивається швидше за будь-яку іншу галузь в Україні.      

Тобто в Україні нарощується виробництво високоякісного молока?
— Безумовно, і ми вже шукаємо нові ринки збуту молочних продуктів. Але майже всі вони вимагають якісних продуктів, які можна виробляти лише із якісного молока. Тому, за нашими оцінками, виробництво молока гатунку «екстра» зростатиме досить швидко і зможе через п’ять років перевищити 1,0–1,2 млн т (уп’ятеро більше, ніж тепер). І значну частину продуктів із такого молока продаватимуть на внутрішньому ринку, що дуже важливо. За оптимістичним сценарієм розвитку галузі виробництво може збільшитись у півтора раза.

Чи можна внутрішньому споживачеві очікувати зменшення цін на молоко?
— Якщо говорити про ціни у гривні, то це малоймовірно, бо гривня наразі, самі бачите, активно девальвує. Але якщо говорити про співмірні ціни, то так, завдання галузі полягає в тому, щоб насичувати ринок доступнішими продуктами вищої якості. Так буває завжди, коли галузь розвивається. Звичайно, дуже важко зрозуміти, що буде у майбутньому, оскільки в країні триває війна. Але, за умови встановлення миру і відновлення нормальних економічних процесів перспективи зниження реальних цін є.

Вадим Чагаровський,
голова ради директорів Союзу молочних підприємств України:

«Молочна галузь України зробила, так би мовити, “молочний прорив”… Виробництво молока найвищого гатунку “екстра” виросло в 54 рази».

Вадиме Петровичу, яка кількість наших підприємств зможе поставляти свою продукцію в ЄС?
— Дозвіл на експортування своєї продукції до ЄС отримали близько десяти вітчизняних підприємств. Але Україна може постачати набагато більше молочної продукції на ринки ЄС, аніж це визначено квотами. На сьогодні визначено такі квоти: 8 тис. т молока, незбираних продуктів, 1,5 — вершкового масла, 1,5 тис. т знежиреного молока. Але це для нашої молочної галузі — ніщо. Скажімо, наша галузь торік виробила понад 1 млн 600 тис. т молочних продуктів. Якщо казати про продукцію із незбираного молока — 1 млн 162 тис. т. Молочна галузь України зробила, так би мовити, «молочний прорив». Тобто виробництво молока найвищого гатунку «екстра» виросло в 54 рази.
Тому 8 тис. т експортувати в Європейський Союз — для нас це не становить ніяких труднощів. Але ми повинні розуміти, що співпраця із Європейським співтовариством і отримання дозволу на експорт — це якраз та відзнака, яка ставить нашу галузь на інший рівень.

Куди планується поставляти найбільшу кількість молочної продукції?
— У пріоритеті — Азія, Близький Схід і Китай. Наразі між Україною та Китаєм підписано міжурядову угоду про співпрацю. І хоча у китайців молоко не є основою їхнього раціону, проте там почав формуватися середній клас, більш заможний і прогресивний, який почав споживати більше молочних продуктів.
Відомо, що Російська Федерація була одним із найбільших постачальників молочної продукції. Як, на Вашу думку, розвиватимуться відносини надалі?
— Сьогодні Європа відзначила якість нашої продукції. Чого не скажеш про Російську Федерацію, яка вважала її недостатньо високою, постійно то вводячи, то скасовуючи санкції. Вже на початку 2015 р. українська молочна продукція займе свою нішу на європейському ринку.
Думаю, росіяни через кілька років самі пропонуватимуть відновити співпрацю (звісно, при цьому «зберігаючи своє обличчя»…). А чому пропонуватимуть? Тому що смакові і якісні властивості нашої молочної продукції — беззаперечні.

Владислава Рутицька,
заступник міністра аграрної політики та продовольства
України із питань європейської інтеграції:

«Прийняті закони допоможуть створити надійну систему безпечності всередині країни, а також відкрити можливості експорту до ЄС».

Пані Владиславо, зовсім недавно прийнято важливі закони про безпеку харчових продуктів та про ідентифікацію тварин. Як ці закони вплинуть на молочний бізнес України?
— Нагадаю, що 22 липня ц. р. сталася подія, яка увійшла в історію, як день принципової зміни Національної системи контролю виробництва та обігу харчових продуктів. Було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів». Власне, цей закон європейські інспектори вважали одним із останніх не виконаних Україною зауважень. Також у першому читанні ухвалено прийняти за основу законопроекти «Про Державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин» та «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людьми». Вони є невід’ємною частиною стратегії адаптації законодавства до вимог ЄС.
Закон несе у собі значне полегшення для ведення бізнесу та додаткові важелі для єдиного контрольного органу. Скажімо, суттєво змінюються підходи до визнання лабораторних досліджень, а програми державного конт­ролю стають прозорими та зрозумілими. Впроваджується доступний для суспільства довгостроковий план державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів. Більше того, змінюється кваліфікаційно-освітній рівень державного інспектора. Запроваджується дієва система відомчого контролю на підприємствах, проводиться перерозподілення повноважень та відповідальності між контролером і виробником.
Своєю чергою, Закон України від 14 серпня 2014 року № 1648-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин» є доповненням до вказаного закону щодо безпечності харчових продуктів, оскільки визначає положення щодо присвоєння індивідуального ідентифікаційного номера великій рогатій худобі, коням, свиням, вівцям, козам, без яких система державної безпеки харчових продуктів не є ефективною, оскільки ми не зможемо відстежити, з яких тварин (тобто здорових чи хворих) ми отримуємо продукцію тваринного походження, що важливо не тільки для експорту, але й для імпорту.
Як бачимо, прийняті закони допоможуть створити надійну систему безпечності всередині країни, а також відкрити експорті можливості до ЄС та тих держав, які визнають ідентифікаційні єврономери.

Нещодавно українські молокопереробні заводи інспектувала Єврокомісія. Чи вже відомі її результати?
— Наразі йде процес верифікації. І за попередніми оцінками, продовольча місія Єврокомісії в Україні пройшла успішно. Наразі, так би мовити, м’яч — на полі ЄС, тобто все, що ми могли зробити, ми зробили: прийняли рамкове законодавство, підготували у межах можливостей підприємства, а тепер очікуємо оприлюднених на сайті Єврокомісії офіційних результатів не раніше кінця 2015 року.

Тобто через вісім-дев’ять місяців Україна може експортувати молочну продукцію до ЄС?
— Ми зможемо експортувати свою продукцію після отриманих результатів, тобто у разі успішного розв’язання усіх питань, пов’язаних із процедурою верифікації.

Інтерв'ю
Одним із найвідоміших не лише в Україні, а й у всьому світі центрів пшеничної селекції є Миронівка (Київщина), яку недарма називають пшеничною столицею, батьківщиною української озимої пшениці, адже саме тут працює Миронівський інститут... Подробнее
Вже третій рік поспіль у квітні починається масова загибель бджіл. Цього року бджолярі влаштували низку акцій протесту і написали чимало звернень до органів влади. Організатором трьох акцій протесту і автором звернення до президента... Подробнее

1
0