Молочний бізнес Канади: секрети успіху

Уже вкотре провідні аграрії України разом з компанією "Дикун Глобал Консалт" вирушають у далеку подорож для вивчення досвіду виробництва молока передових країн.

Цього разу ми обрали Канаду  не лише тому, що перебуваємо в однакових кліматичних умовах, а й тому, що канадці на весь світ відомі своїм молоком.
Канада означає "село"
Продукція канадської молочної промисловості користується великою популярністю далеко за межами країни. В 2008 році сукупний чистий прибуток фермерських господарств, зайнятих у виробництві молока, становив 5,5 млрд дол. Загальна вартість реалізованих молочних продуктів - 12 млрд дол., що становить 15% загальної вартості продукції, яку реалізувала харчова та безалкогольна промисловість Канади. Молочна промисловість займає четверте місце в аграрному секторі країни після зернової галузі, м'ясної промисловості та плодоовочівництва.
Канада - друга за величиною країна світу після Росії - розташована на півночі американського континенту. Назва країни походить від індіанського "каната", що в перекладі означає "село". Символ Канади - кленовий лист, саме кленовий сироп врятував перших поселенців від голоду під час суворих канадських зим.
На щастя, ми прибули до Канади навесні, в розпал польових робіт. Після двохгодинної екскурсії по Торонто ми відразу взялися до роботи. Наша подорож продовжилася провінціями Онтаріо і Квебек, тому що там працює понад 80% молочних ферм. Програма була насичена: мінімум чотири технічні візити протягом дня.

Бізнес для всіх
На типовій канадській молочній фермі утримують 67 голів корів. Загальне поголів'я країни станом на перше січня 2009 року становить 1 550 600 голів, у тому числі 991 500 дійного стада. Більшість ферм - сімейного типу, на яких працюють виключно члени однієї родини. Проте, на відміну від Європи, є ціла низка індустріальних ферм з поголів'ям понад 800 корів.
Індустріальний підхід до ведення молочного бізнесу та сімейна ферма - це різні за суттю, але однакові за метою бізнес-моделі, які унікально поєднані в Канаді. Вони дають нам можливість зрозуміти, що майбутнє України - в розвитку великих товарних ферм, однак у регіонах Прикарпаття, Карпат чи Закарпаття ми можемо розвивати молочні ферми сімейного типу - було б бажання працювати. Відверто кажучи, мужніших і зашкарубліших рук, ніж руки канадського фермера, я не бачив. Але, як то кажуть, хвала рукам, що пахнуть молоком. Головне, фермери отримують бажаний фінансовий результат і горді за свій вклад у розвиток нації.
Взагалі поняття "канадський фермер" є дуже узагальнюючим. Ферми, на яких ми побували, належать німцям, голландцям, американцям, швейцарцям, данцям. На питання, чому вони переїхали до Канади, відповідь була одна у всіх: немає можливості розвивати бізнес удома - дуже дорога земля. Останнє десятиліття спостерігається значна міграція європейських фермерів до Канади. Уряд країни вітає таких емігрантів. І має привід.
 
Секрет успіху - не в дотаціях
Вдале поєднання світових знань і технологій дає можливість канадським фермерам у середньому по країні надоювати понад 9 500 кг молока від однієї корови протягом 305 днів лактації. При цьому вміст жиру - 3,77, а протеїну - 3,22%. Найпоширенішою молочною породою є голштинська, яка становить 93% молочного стада країни.
Ми намагалися зрозуміти, чому європейські фермери так облюбували Канаду. В цій країні виробники молока не мають жодної державної підтримки, а скоріше, навпаки: для введення в стадо однієї голови фермеру треба купити квоту, вартість якої 35 000 дол. Логічно виникає запитання, як можна працювати в таких умовах та ще й мати прибутки?! Виявляється - можна, і секрет успіху - не в дотаціях та державній підтримці. Для прикладу наведу економічні показники однієї із ферм, які ми відвідали (табл.).
Показники, наведені в таблиці, вичерпні та зрозумілі. Канадці молодці: рентабельність - 100%, звичайно, не на всіх фермах, але є на кого рівнятися.
Як і в Україні, в Канаді молочні підприємства виробникам не належать. Сьогодні 14% канадських молокозаводів належать трьом провідним переробним підприємствам країни ("Сапуто", "Агропур" та "Пармалат"), які переробляють близько 70% молока, виробленого в державі. Останніми роками в країні спостерігається зростання виробництва органічного молока, наприклад, торік надоїли близько 50 млн л, що становить менше 1% загального обсягу виробництва.
Виробник та переробник працюють пліч-о-пліч. Фермер віддає на рекламу молочної продукції до 10% прибутку з кожного проданого літра молока. Молочна індустрія виступає єдиним фронтом, щоб на рівних конкурувати на світовому ринку. Виробники та переробники, комерційні компанії та урядові установи працюють разом, допомагаючи один одному дотримуватися високих стандартів якості на всіх ділянках ланцюга "з поля - до столу". Жоден фермер не уявляє власного бізнесу без членства в одному з кооперативів.

Українці всюди
лишаються українцями
Канада - з усіх країн, в яких ми побували останніми роками, - найбільше нагадує Україну. Мабуть, недарма на початку минулого століття українці масово емігрували саме сюди. Існує думка, що саме українські селяни відіграли значну роль у становленні канадського сільського господарства. На жаль, жоден з молочних фермерів, яких ми відвідали, не мав українського коріння.
Проте консультанти з запалом розповідали про українських емігрантів, зокрема про жінок, які першими привезли в спідницях до Канади пшеницю.
Наші земляки оселялися в західних провінціях, там землі придатніші для ведення рослинництва. Назва провінції Саскачеван походить від українського словосполучення "скачи, Іван". В Канаді люблять українців - як емігрантів, так і туристів. Теплішого та щиросерднішого прийому, ніж у Канаді, ми не мали ніде.
Завершальним акордом перебування в Канаді була зустріч з діаспорою. Хоч вона й не мала прямого стосунку до сільського господарства, ми були вражені. Вражені українцями, які в п'ятому поколінні вільно розмовляють українською мовою, їхні діти навчаються в українських школах, грають на кобзі. Нас пригощали борщем та пирогами, хоча слід зазначити, що за останні двісті років українська кухня в Канаді дещо змінилася. Почуття патріотизму та гордості за історичну Батьківщину, Україну, вони бережуть у своїх серцях і передають із покоління в покоління. Цього нам потрібно в них повчитися.
Так і завершилася наша подорож до Країни кленового листка. Сповнені нових ідей та патріотизму ми повернулися в Україну, щоб вдома, на рідній землі, втілити все задумане. Детальнішу інформацію про поїздку аграріїв України до Канади ви знайдете за адресою www.milkua.info.

Андрій Дикун,
директор компанії
"Дикун Глобал Консалт"