Спецможливості
Статті

Молочні ріки «Променя»

19.07.2013
290
Молочні ріки «Променя» фото, ілюстрація

Село Воєводське розміщене у самій глибинці Миколаївської області. Від траси, що веде до Миколаєва, сюди потрібно добиратися буквально крізь зарослі зелених насаджень. Але саме у цій мальовничій глушині розташоване СТОВ «Промінь» — підприємство, яке сьогодні в Україні є одним із найкращих виробників молока. Корови тут справді «щедрі» — дають по 35 (а то і по 60!) літрів молока щодня.

Село Воєводське розміщене у самій глибинці Миколаївської області. Від траси, що веде до Миколаєва, сюди потрібно добиратися буквально крізь зарослі зелених насаджень. Але саме у цій мальовничій глушині розташоване СТОВ «Промінь» — підприємство, яке сьогодні в Україні є одним із найкращих виробників молока. Корови тут справді «щедрі» — дають по 35 (а то і по 60!) літрів молока щодня.

І. Бірюкова
i.birykova@univest-media.com,
М. Геймор,
вчений зоотехнік, спеціально для проекту
«Тваринництво та ветеринарія»

Але так було не завжди, ще вісім років тому на місці успішного господарства фактично стояли руїни. Аби дізнатися, яким чином із СТОВ відбулися дивовижні перетворення, ми відправилися до Воєводського.

Успіх — у «диктатурі технологій»
Сьогодні у господарстві діє так звана система диктатури технологій. Іншими словами, для кожного виробничого процесу розроблено певну технологію, яку в жодному разі неприпустимо порушувати.
А ще у «Промені» немає такого поняття, як стадо, бо кожна корова тут — особистість. Якщо раніше до лікування тварин могли підійти формально, то нині всі оздоровлювальні процедури проводять чітко «по науці». Спеціаліст за допомогою сучасного обладнання робить повне обстеження, ставить діагноз і лікує хвору тварину згідно з останніми досягненнями ветеринарної медицини. На фермі скрізь встановлено відеокамери, і якщо десь виникає збій технологічного процесу, то відразу прокручують «фільм» і знаходять причину. Реагувати намагаються оперативно і вживають усіляких заходів для того, аби подібні упущення звести до мінімуму. Таку систему управління у господарстві запозичили в американців, саме у ній, пояснюють, і криється секрет успіху.
До речі, методика управління у СТОВ «Промінь» є настільки ефективною, що сюди приїжджають навчатися і переймати досвід фахівці — ветлікарі, зоотехніки — навіть із-за кордону (зокрема, тут постійно проходять стажування спеціалісти з Ярославської області РФ). Спеціальна методика навчання розрахована на два місяці, тож щоб ефективно освоїти систему управління, молоді люди спочатку працюють за робочими професіями, а потім — за спеціальністю. Власники підприємств, які направляють людей на стажування, платять за таку науку немалі гроші. І недаремно — адже результатами вони дуже задоволені.

У «дитячому садку» загартовують холодом
Перше, куди ми потрапили, ввійшовши на територію ферми, був «дитячий садок», повністю заставлений маленькими білими ошатними будиночками. Але живуть у них не діти, а телята.
«Після народження теляти діємо чітко за технологією: йодом змащуємо пуповину, даємо облизати малюка корові і протягом години випоюємо через зонд розігрітим до 38°С молозивом (у нас є банк високоякісного молозива, перевіреного на вміст імуноглобулінів). Таким чином теля отримує імунітет до багатьох хвороб, — розповідає зоотехнік-технолог господарства Олена Дровняк. — Узимку, коли дуже холодно, новонароджене телятко на кілька днів одягаємо у теплу жилетку, аби воно змогло адаптуватися до низької температури».
На фермі практикують систему «холодного» вирощування (загартування) телят. Щоб не сталося переохолодження, на підлогу кладуть підстилку із соломи, яка утворює так звану подушку. У зимовий період щодня додатково дають телятам по одному кілограму молока на обігрівання організму. Загалом харчування молодняку до двомісячного віку таке: 6 кг на добу незбираного молока, сухий комбікорм і свіжа вода.
У господарстві проводять ефективну профілактику шлунково-кишкових захворювань молодняку, тому їх тут майже не буває.
Після народження три дні поспіль телят випоюють молозивом, а потім переходять на годівлю пастеризованим молоком (цикл пастеризації — 40 хв за t 70…75°С). Щоб шлунок молодих тварин пристосувався до молока, ще три дні поспіль додають до нього також електроліти. За виникнення діареї випоюють кефіром, який готують власноруч за допомогою закваски. Антибіотики не застосовують, оскільки, як показує досвід американських ферм (а також власний), використання їх для лікування молодняку може призвести до ускладнення лікування тварин у дорослому віці.
Профілактику хвороб телят проводять ще в утробі матері: за 60 днів до отелення худобу планово щеплюють проти респіраторних захворювань, парагрипу комбінованою вакциною Хіпрабовіс (внутрішньом’язово в дозі 3 мл), за 46 днів до отелення застосовують вакцину Kolibin RC Nео (внутрішньом’язово, 2 мл), що захищає від інфекцій шлунково-кишкового тракту.
Після того, як телятам виповниться два місяці, їх переводять в іншу вікову групу. З раціону вже виключають молоко, поступово переводять на загальний змішаний раціон.

Корови люблять стабільність
Після «дитячого садка» ми потрапили у доїльну залу, обладнану установкою на 40 місць типу «карусель» італійської фірми Milkline, яка працює з 2007 р.
«Доїмо корів у три зміни, чітко через 8 год. На “колесі” тварина має перебувати не довше 6–8 хв, сам процес доїння від виходу корови із секції до відпочинку не має перевищувати 30 хв. Потім вона 8 год відпочиває, і що триваліший час відпочинку, то більше отримуємо молока. Якщо з технічних причин затрималося доїння і тварини довше постояли у залі, то це відразу відбивається на продукуванні молока (наступного дня надій падає). Якщо ж усе стабільно — надої також будуть стабільними», — говорить зоотехнік-технолог.
Стан корови відстежують під час кожного доїння. За допомогою комп’ютерної системи видно її активність і скільки вона дала молока. Тому щоразу тварин, які знизили надої, «беруть на замітку» і передають лікареві, аби він провів обстеження і з’ясував причину зниження продуктивності. Окремо відбирають корів, які підвищили активність. Їх передають іншому лікареві, котрий обстежує тварин і проводить осіменіння (адже найчастіше причиною підвищення активності є охота).
«Завдяки ефективній системі лікування та профілактики, все поголів’я у нас практично здорове. Як результат — маємо молоко із соматичними клітинами 160–180 тис./мл (український стандарт — до 400 тис., євростандарт — 200 тис.)», — наголошує Олена Дровняк.
За виявлення маститу корову відокремлюють від інших і її молоко доять у пастеризатор, де воно проходить термічну обробку, а потім уже його випоюють телятам. Ветлікар відбирає пробу молока і відправляє її на аналіз до лабораторії (у господарстві вона власна) для проведення тесту з метою визначення найефективнішого антибіотика. На підставі такої підтитровки потім призначають антибактеріальний препарат, яким і лікують тварину, бо це вже — пряме попадання у «десятку».
Опрацьовані у господарстві й елементи технології запобігання післяпологовим ускладненням. Наприклад, аби уникнути затримки посліду, перед отеленням корові «заливають» розчин пропіленгліколю, а під час отелення додатково вводять розчин кальцію пропіонату та комплекс вітамінів. Окрім цього, для налагодження роботи шлунково-кишкового тракту тварині дають цукровий сироп із додаванням дріжджів. Якщо виникає післяпологовий ендометрит, то лікар ставить крапельницю з вітамінами, амінокислотами, макро- та мікроелементами (по 1 л протягом трьох днів поспіль). Не допомагає — застосовують антибіотики. Але зазвичай цього вдається уникнути.
У рослинництві підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових і зернофуражних культур, соняшнику, сої, цукрових буряків. Кормова база — повністю власна. На одну корову щодня виділяють близько 50 кг корму повнозмішаного раціону (табл. 2, 3).
Родовід — передовсім
І, звичайно, про селекцію. Адже, як відомо, без «генетики» доброго стада не буде. У «Промені» всі корови — голштинської породи (у 2010 р. сюди завезли із Німеччини 420 нетелей). Інше поголів’я вже вивели самі. Закуповують канадську сперму фірми «Семекс» і через те, що її не змінюють, мають дуже добрі показники. Результати першого осіменіння досить високі — 50–60% тільних корів.
«Осіменяти телиць починаємо в 13,5–14-місячному віці (за ваги 350–400 кг і висоти в холці — 128–131 см). Щоб отримати “дівчаток”, застосовуємо сексовану сперму (розділену за статтю). На 32-й день після запліднення тварини в обов’язковому порядку проводять УЗ-дослідження. Якщо виявляють, що корова не тільна, її осіменяють повторно за схемою синхронізації охоти», — розповідає зоотехнік-технолог Олена Дровняк.

До 2015 р. поголів’я корів основного стада у СТОВ «Промінь» планують довести до 2000 гол. і досягти продуктивності молоковиробництва на рівні середньодобового надою на дійну корову — 12 тис., на фуражну — 10 тис. л.

Advertisement

Інтерв'ю
Попри бурхливий розвиток аграрного сектору в економіці України рівень проникнення агрострахування у сільське господарство коливається на позначці 2-3%. Натомість світовий досвід підказує, що становлення потужної аграрної держави неможливе... Подробнее
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як

1
0