Міжнародна конференція “Зерно Причорномор’я’2009”

Консультаційна компанія "Украгроконсалт" 22-23 квітня провела вже П'яту міжнародну конференцію "Зерно Причорномор'я". В конференції взяли участь понад 450 учасників з усіх континентів нашої планети. Стільки ж учасників було й торік, але ж у світі - серйозна фінансова криза, і організатори самі визнавали, що не розраховували на таку кількість бажаючих бути учасниками конференції.

Загалом, конференція складалася з чотирьох блоків: "Причорноморський регіон: виклики світовій кризі", "Причорноморський регіон: експортер олійних культур чи рослинних олій", семінар "Введення в аграрні ф'ючерсні ринки. Торгівля зерновими та управління ціновими ризиками за допомогою ф'ючерсів і опціонів", "круглий стіл": "Громадський та державний сектори в стабільному розвитку зернового сектору України", на якому далі я зупинюся дуже докладно.
Важливість причорноморського регіону як потужного експортера зерна не викликає жодних сумнівів. Так, за словами, директора компанії "Украгроконсалт" Сергія Феофілова, експорт зерна з цього регіону досягне рекордних 45 млн тонн, з яких половина - це вклад України. А директор російського інституту кон'юнктури аграрних ринків (Москва) Дмитрій Рилько зазначив, що експорт пшениці з Чорноморського регіону вже перевершив експорт пшениці зі США. Причому експортний вал зерна з України та Росії виявився таким великим, що сталося блокування експорту зерна з Казахстану через перевантаженість залізниці й портів у Росії та Україні. (Можете собі уявити розпач казахських виробників: фінансову кризу в Україні та Росії відчули лише минулої осені, й експорт зерна є якимсь джерелом надходжень валюти, а в Казахстані криза триває вже кілька років, і тут такий "облом" із цьогорічним експортом зерна).
Чорноморський регіон надзвичайно привабливий для інвесторів і кредиторів. За підрахунками президента Української зернової асоціації Володимира Клименка, лише для закупівлі та виробництва сільськогосподарської техніки, пестицидів і добрив Україна потребує 100 млрд дол., для будівництва елеваторів на 30 млн тонн зерна - ще 6 млрд доларів.
Про перспективи світового ринку зерна розповів президент американської консультаційної компанії AgResource Company Ден Басс. Презентація Дена Басса тривала понад півгодини, й переповідати її доволі складно. Але кілька важливих висновків можна зробити.
З цим глобальним потеплінням забрехалися вже так, що колишньому віце-президенту США Алберту Гору саме час повертати назад свою Нобелівську премію: минулий рік був найхолоднішим роком за останнє десятиліття.
Що ж, на думку Дена Басса, визначає тенденції світового ринку зерна? 1. Стан світової економіки. 2. Державні резерви зерна. 3. Зосередження на новому співвідношенні запаси/споживання. 4. Хаотична картина клімату. 5. Великі інвестиції в сільське господарство. 6. Нестабільність валют. 7. Скорочення прибутковості вирощування сільськогосподарських культур. 8. Зростання споживання якісних продуктів харчування в Південно-Східній Азії. 9. Виробництво біопалив. 10. Зростання потреби в розширенні сільгоспугідь.
Стан світової економіки можна проілюструвати колапсом банківської системи та подальшим зростанням державного боргу в більшості країн.
Внаслідок масивного накачування американської економіки "дутими" грошима, існує високий ризик величезної інфляції долара, а разом з ним - і всіх інших світових валют, що ще більше поглибить фінансову кризу.
Важливим чинником є подальше зростання доходів населення в країнах Азії, яке починає більше споживати якіснішої їжі, в тому числі й м'яса.
І далі зростає виробництво біопалив, передусім, біодизелю та етанолу з рослинних олій і зерна.
Висновки з усього цього Ден Басс зробив такі: 1) на нестабільність світових ринків зерна впливає набагато більше чинників, ніж просто погода та кінцеві запаси; 2) в 2009 році спостерігатиметься зростання цін на олійні культури, потім настане період зростання цін на зерно в другому півріччі 2009 року; 3) з 2000 року лише двічі обсяги виробництва зерна перевищували обсяги його споживання; 4) подальша урбанізація в Азії сприятиме зростанню попиту на тваринні білки (м'ясо); 5) зростання цін на продукти харчування триватиме.
Ну, а як на виклики світового ринку реагує аграрний сектор України? Відповідь на це питання дав "круглий стіл": "Громадський та державний сектори в стабільному розвитку зернового сектору України", організований ФАО та Європейським банком реконструкції і розвитку. Учасники "круглого столу" мали можливість відкрито висловити свої думки щодо ситуації в зерновому секторі, зокрема, та в агарному секторі економіки, взагалі.
Не буду переповідати своїми словами виступи на "круглому столі", краще процитую промовців, тим більше, що ваш покірний слуга теж мав можливість "вставити слово".
Почав дискусію президент Української зернової асоціації Володимир Клименко, який розповів, що компанія "Нібулон" готує 24 баржі та 16 буксирів для транспортування зерна Дніпром. Цей проект є надзвичайно важливим, оскільки тепер Дніпро працюватиме як транспортна магістраль з перевезення зерна. Це дасть можливість аграріям центральних районів України поблизу Дніпра одержати кращу ціну за свою продукцію завдяки поліпшенню логістики та її здешевленню.
Українська зернова асоціація спільно з Українською академією аграрних наук розробляють програму "Зерно України" на найближчі шість-сім років - до 2016 року. За даними УААН, до 2016 року Україна спроможна виробляти близько 80 млн тонн зерна. Це - цілком реальне завдання. Програма дасть можливість оцінити потребу в ресурсах різних видів, а також обсяг інвестицій, що мають бути залучені для її виконання та завдання держави в цьому питанні.
Радує зростання потужностей українських морських зернових терміналів: 2002/03 - 17-18 млн тонн, 2003/04 - 20-22, 2005/06 - 27-28, 2008/09 - 31-32 млн тонн.
"За нашими прогнозами, - зазначив пан Клименко, - через три роки (в 2012 р.) пропускна спроможність українських портів становитиме 45 млн тонн зерна за рік.
Як приклад того, що має зробити держава для залучення інвестицій, скажу про таке. Згідно з українським законодавством, нові компанії-експортери мають право на відшкодування їм ПДВ лише через рік. Є вже приклади, коли нові компанії мають отримати від держави 40-50 млн гривень, але їм доведеться чекати 12 місяців.
Але й відшкодування "старим" експортерам є проблемою. Затримка з поверненням ПДВ експортерам на шість місяців призводить до втрати ними 10% ціни (16,67%х0,5х12%).
Хочу сказати про ще одну проблему. Як відомо, попередні прогнози на десять років складає Служба економічних досліджень МСГ США. В цих прогнозах враховано всі основні країни, що експортують та імпортують зерно, виробництво й споживання зерна в цих країнах. Я розумію, що за цими прогнозами стоїть певна математична модель, що дані щороку уточнюють. І от я із здивуванням помітив, що за наведеними даними не проглядається якийсь глобальний голод. Звідси випливає, що не зрозуміло, скільки ж додаткового зерна необхідно виробляти, і хто це зерно споживатиме.
Що це означає? Протягом кількох останніх років ми чуємо заклики щодо збільшення виробництва зерна в Україні, оскільки в світі спостерігається голод. Коли ж Україна наростила обсяги виробництва зерна, ми стикнулися з фактом, що вона не може реалізувати вироблене зерно, або ціни, за якими це зерно купують, не влаштовують вітчизняних виробників. Тому дуже актуальним є питання, а скільки ж насправді світу потрібно зерна.
І тут впливові організації, що займаються глобальним прогнозуванням виробництва та споживання зерна мають відповісти на два запитання: скільки реально треба зерна за умови, що на нього є платоспроможний попит, і хто фінансуватиме різницю між загальним та платоспроможним попитом? Аналогічна ситуація і в Росії. Вже є свідчення того, що через надлишки зерна в світі скорочуються посіви під пшеницею в США, ЄС, Аргентині, Канаді.
Взагалі в Україні склалася парадоксальна ситуація: всі чекають настання 11 числа кожного місяця, щоб отримати баланси зерна, зроблені Міністерством сільського господарства США. І коли в 2006 році приймалося рішення уряду стосовно заборони зерна, з'ясувалося, що власного достовірного балансу зерна в Україні немає!
Що відбулося далі? Далі хлібопіки написали в уряд листа, в якому ключовою була думка про те, що, якщо зерно вивозитимуть з України, то ціна на нього зросте, мінімум, на 50%. Зрозуміло, що, не маючи достовірних балансів зерна, уряд злякався.
Сьогодні в Україні за достовірність складання балансу зерна ніхто не відповідає - жодного підпису під документом. Хто його робив, наскільки йому можна вірити? Баланс від МСГ США офіційно оприлюднюють, його "вивішують" на сайті міністерства. А тепер спробуйте знайти на сайті Мінагрополітики баланс зерна в Україні!
Отже, наша вимога до балансу зерна є такою. Він має бути офіційним, під ним мають стояти підписи тих, хто його складав і хто затверджував, щоб потім знати, кого притягати до відповідальності в разі великих помилок і прийняття через них неправильних державних рішень".
Сергій Стоянов, генеральний директор Всеукраїнської громадської організації "Українська аграрна конфедерація", зазначив:
"Якщо озирнутися назад років на п'ять і оцінити, що справляло найбільш негативний вплив на сільськогосподарське виробництво, то, на мою думку, це була політична нестабільність. Що я маю на увазі?
Насамперед - немає аграрної політики як такої. У нас за п'ять років п'ять чи шість разів змінювали уряд і стільки ж разів вводили якісь обмеження на торгівлю зерном.
Що було причиною двох останніх заборон на експорт зерна? Причина в тому, що немає державних продовольчих резервів. Торік ми ці резерви потом, кров'ю та Божою милістю накопичили... і негайно розпродали. Я не здивуюся, якщо за ситуації, коли протягом найближчих двох тижнів не буде дощу, знову розпочнуться балачки про заборону на експорт зерна.
Подивімося тепер на ті зернові баланси. Спершу на залишки пшениці на перші числа кожного місяця цього року. Виявиться, що за місяць зменшення запасів пшениці становило 1,1-1,2 млн тонн. При цьому, щомісяця вивозили по 1 млн тонн пшениці. Тобто в "чорному" обігу ми маємо півмільйона тонн пшениці щомісяця. Про які баланси взагалі може йти мова?
Тому вся ця метушня з боку в бік є неминучою".
Що робити? Відповідь дуже проста: запровадити оцінку IQ (англ. - intelligence quotient, коефіцієнт інтелекту) для чиновників. Якщо менше 130, тоді - заборона займати державні посади, балатуватися в депутати Верховної Ради. І, будьте впевнені, ситуація негайно почне виправлятися.
Наприклад, вносить народний депутат законопроект про запровадження додаткового імпортного мита на 13%. Сам правил СОТ не читав, але знає, що цей законопроект їм не суперечить (як ото за радянських часів: Солженіцина не читав, але знаю, що то брехня).
І за кордоном ситуація з політиками не краща. Що відбувається сьогодні в світі? Обвалилися фондові біржі, стрімке падіння цін на товарних біржах, у тому числі й на аграрних. Цими днями збиралася "велика двадцятка" (G-20), де якийсь "розумник" запропонував заборонити спекуляції на товарних біржах. Як можна заборонити спекуляції на товарних біржах, на яких спекулянт є головною дійовою особою? Тоді треба взагалі заборонити біржі. Стрімке зростання цін на сільськогосподарську продукцію на світових біржах було спричинено тим, що в них увійшли з великими "віртуальними" грошима потужні фінансові організації, такі як хедж-фонди. Тож доки не наведуть ладу в світовій фінансовій системі, доти годі сподіватися на якісь прогнозовані ціни на світових аграрних біржах.
Тепер щодо фінансових потоків. Ось нині - фінансова криза. Грошей у світі менше не стало, відбувся їхній перерозподіл між розумними і не дуже розумними. І нині ніхто не знає, куди ці кошти вкласти, щоб їх хоча б зберегти. Тому говорити про якісь суттєві інвестиції взагалі немає сенсу. Той, хто має гроші, сидить і міркує, куди ж їх укласти: в золото, нафту, деревину, металургію, машинобудування, аграрний сектор?
З одного боку, їсти треба щодня. З другого, - ми спостерігаємо обвал сектору громадського харчування. Починаються проблеми в кондитерській галузі. Якщо інвестувати в аграрний сектор, то в які його сегменти?
І нарешті, мова весь час іде про експорт зерна на фоні зростаючого дефіциту виробництва м'яса в Україні. Чому не ставити питання про нарощування виробництва яловичини, попит на яку зростає в Західній Європі? Але й тут проблема - низькі ціни на цей продукт.
Біопалива. США вгатили в біоетанольну промисловість такі гроші, що про її зупинення взагалі не може йтися.
Євген Ленг, генеральний директор "Укрзернопром Агро" почав з балансів зерна: "Недостовірність балансів зерна є наслідком недостовірності "зведень з полів", на базі яких їх й складають. Не говоритимемо про "ліві" поля, які перебувають поза межами статистики. Первинну статистику складають у районних адміністраціях, які передають її на обласний рівень. А там її препарують на догоду якимось політичним інтересам: треба зробити картину песимістичнішою чи, навпаки, менш песимістичною. І вже тут ми бачимо вплив політики на найпростіші речі.
І в зв'язку з цим, ситуація в сільському господарстві є доволі складною. Спричинено це великим недофінансуванням: банківська система колапсувала, інвестицій в Україну (не просто в сільське господарство) ми найближчим часом не побачимо. Тому в аграрному секторі відбуватимуться складні процеси, пов'язані з браком обігових коштів і банківського кредитування.
І говорячи про можливість запровадження ринку землі як застави, хочу сказати, що, незалежно від того, буде чи ні ринок землі, найближчі два роки ми маємо прожити на власних ресурсах. Для того щоб вижити, треба буде викласти все до останньої копійчини. Будуть стратегії виживання, будуть стратегії скорочення посівних площ.
Одночасно на світових ринках відбулося падіння цін на сільськогосподарську продукцію. Через це багато виробників цього року відмовляються сіяти кукурудзу та соняшник.
Найближчим часом ми спостерігатимемо масовий вихід із сільського господарства непрофільних інвесторів.
До цього часу в нас немає міністерства аграрної політики - є міністерство сільського господарства. Воно зайнято вирішенням важливих організаційних завдань - великих і дрібних, але чіткої аграрної політики в країні немає.
Особливістю сьогоднішнього аграрного сектору України є те, що він існує сам по собі, що значною мірою пояснює частку "сірого ринку". Виробники звикли покладатися самі на себе, вони діють незалежно від прийнятих рішень.
Що стосується ПДВ, то не треба очікувати зміни на краще, держава як не повертала ПДВ експортерам, так і не повертатиме. ПДВ як залишався найкорумпованішим податком, так він ним і залишатиметься. І вихід тут один - відмова від ПДВ і заміна його податком на кінцевий продаж".
На запитання, як би ви тепер охарактеризували події 2006 року, коли були віце-президентом Всеукраїнської асоціації пекарів і саме ви підписали листа до уряду з проханням заборонити експорт зерна, Євген Ленг відповів:
"У 2006 році, підбивши підсумки продовольчого балансу в країні, ми для себе прийняли рішення просити введення тимчасової заборони на експорт продовольчого зерна. За нашими даними, на той час країні могло не вистачити зерна, а взяти його нізвідки. Внаслідок цього, за нашим сценарієм, країна могла стикнутися з браком зерна в умовах великого експорту, а потім його довелося б невідомо де купувати за кордоном.
Тому, я вважаю, ми прийняли правильне рішення. Але в чому, на мою думку, була помилка:  ми дали чиновникам інструмент. І він їм сподобався: в 2007 році вони знову витягли його з шухляди, цього разу без нашого прохання. І під заборону потрапила навіть кукурудза. Вступ України в СОТ суттєво обмежить використання цього інструменту".
Таким чином, тут ми бачимо повний провал аграрної політики країни. Крок виробників хлібобулочних виробів є зрозумілим, хоча й не виправданим. Влада обмежила рентабельність випікання хліба, пекарі виявилися неспроможними закупити зерно наперед, а уряд теж не передбачив фінансування для формування потрібних державних резервів зерна.
Родіон Рибчинський, керівник відділу бізнес-проектів інформаційного агентства "АПК-Інформ", прокоментував ситуацію так: "Парадокс криється в тому, що результати поточного маркетингового року є наслідком незалежних від нас сприятливих умов: погоди й наданих протягом двох останніх років банківських кредитів. Сьогодні ситуація докорінно змінилася - вже місяць немає дощу й немає банківських кредитів. Тому в прогнозуванні треба відштовхуватися від показників 2006 року.
Добре спрацювали порти цього маркетингового року, майже не було конвенцій (обмежень із транспортування зерна залізницею. - Ю. М.), бо не було експорту вугілля та металопродукції. І всі гілки влади тепер є дуже лояльними до експортерів сільгосппродукції, бо вона на сьогодні є єдиним джерелом надходження валюти. Але, як кажуть, усе хороше колись дуже погано закінчується, а тому до прогнозів і перспектив треба ставитися дуже обережно.
У країні немає аграрної політики не те що на п'ятирічку, а навіть на найближчий сезон. Аграрна політика нагадує флюгер. Якщо приймають якісь закони, то вони стосуються інтересів якогось окремого сегмента без урахування інтересів усіх інших учасників ринку.
Ще один парадокс. Усі намагаються допомогти Україні: міжнародна фінансова корпорація, Агентство з міжнародної допомоги США, Європейський банк реконструкції та розвитку, кооператив "Ленд-о-Лейк" - усі, крім самої нашої держави. Якби не ця допомога, то, уявіть, в якому стані сьогодні взагалі перебувала б наша аграрна політика".
Роман Корінець, заступник директора інституту розвитку аграрних ринків: "Коли ми говоримо, що влада зробила щось не те й не так, це свідчить тільки про те, що влада є сильнішою за нас, за громадські та професійні організації.
До того ж, громадські організації здіймають галас лише тоді, коли Міністерство аграрної політики вже прийняло якесь рішення або це рішення вже стало частиною законодавства. І потім навздогін лунають крики: прийміть зміни.
Нинішнє законодавство дає змогу отримувати проекти документів, які розробляє міністерство. Тому громадські організації можуть вимагати спрямування їм всіх законотворчих документів і робити свої висновки. Часто негативні наслідки для учасників ринку є наслідком пасивності самих учасників ринків, невміння або небажання користуватися відповідними інструментами.
Питання друге. Громадські організації мають право законодавчої ініціативи. За десять років співпраці з Аграрним комітетом Верховної ради я не пригадую жодного випадку, коли б громадські організації запропонували якийсь законопроект.
Є якісь рухи влади назустріч. Наприклад, недавно відбулася нарада з участю Президента України в Кабінеті Міністрів з питань фінансування аграрного сектору. Наслідком цієї наради в проекті указу Президента була така фраза: "Створити консультативну раду з питань розвитку сільського господарства та сільської місцевості при Президентові України як дорадчий орган". Президенти змінюються, а рада може працювати й далі. Тому саме час нашим громадським об'єднанням проявити активність і увійти в цей орган. При Міністерстві аграрної політики створена громадська рада. Принаймні, раз на тиждень на нарадах можна почути про кроки, що збирається робити міністерство, і робити щось, щоб запобігти помилкам. Громадські організації могли прийти, послухати й завчасно здійняти великий галас.
Є ще один інструмент: Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної ради України теж вирішив створити громадську раду. Правда, у раду увійшли лише члени Комітету, хоча тепер вони начебто збираються її розширити: запрошуватимуть до неї громадські об'єднання. І цим шансом треба скористатися".
Роман Корінець сказав про силу чиновників. Хотілося б сказати про їхню абсолютну безвідповідальність. За два роки заборони на експорт зерна ми не почули жодного слова вибачення від міністра аграрної політики. Перед учасниками ринку вибачався тодішній прем'єр-міністр Віктор Янукович, але не чинний міністр аграрної політики.
Тепер я хотів би дещо розвинути думку пана Корінця щодо співпраці громадських організацій з чиновниками. У мене склалося враження, що всі заборони та обмеження, і не тільки стосовно зерна, а й щодо рослинної олії, імпорту племінних тварин тощо, вводять виключно для того, щоб потім була можливість вирішувати питання в "індивідуальному порядку з конвертами". Тому громадські організації мають навчитися працювати "на випередження". Чиновники чекають, коли ви їм занесете "конверт". Так ви їм самі завчасно занесіть, щоб вони не нервувалися й не приймали згубних для вас рішень. Поставте їх на щомісячне утримання. Так, це хабарництво, але витрати в цьому разі будуть на порядки разів менші, ніж збитки від їхніх рішень. Зрештою, лобізм є і в США, і у Великій Британії - ніхто цього не приховує. Не будьте жадними.
З кожним роком Міжнародна конференція "Зерно Причорномор'я" стає дедалі впливовішою. Її учасниками є представники найбільших зерноторгових компаній світу, визначні економісти, аналітики, фінансисти. Конференція підбиває підсумки поточного маркетингового року й намагається спрогнозувати поведінку ринків на майбутнє. Побажаємо їй подальших успіхів.

Юрій Михайлов