Спецможливості
Статті

Майбутня продуктивність – у раціоні сухостою

23.10.2014
463
Майбутня продуктивність – у раціоні сухостою фото, ілюстрація

Планування раціону в сухостійний період – запорука високого статусу здоров’я поголів’я та очікуваного рівня надоїв молока під час наступної лактації.

Планування раціону в сухостійний період – запорука високого статусу здоров’я поголів’я та очікуваного рівня надоїв молока під час наступної лактації.

Р. Панічев
Спеціаль­но для жур­на­лу
«Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»

Користь двофазної годівлі: перевіряємо на практиці
Висновків про переваги двофазної годівлі дійшли у своїх дослідженнях і вчені Державного інституту сільського та лісового господарства і садівництва (земля Саксонія-Анхальт, Німеччина). Відповідно до умов досліду 230 тварин на останніх тижнях вагітності отримали раціон із 6,55 МДж NEL(чистої енергії на лактацію) та 148 г корисного сирого протеїну (nXP).
Корови споживали майже 13 кг сухої речовини, а в останній тиждень вагітності — плюс ще 12 кг (рисунок). В останній день перед отеленням споживання сухої речовини (СР) скоротили до 10 кг. Згодом із досліджуваної групи було відібрано 20% найкращих і 20% найгірших «їдців», аби мати змогу визначити вплив споживання сухої речовини на здоров’я та надої.
    Тварини, які споживали корм найкраще, протягом наступної лактації дали вищий показник 100-денного рівня надою. До сотого дня лактації не спостерігали жодних вимушених вибракувань.
   Із групи корів, які споживали корм найгірше, було вибракувано 23% тварин.
Отже, корови із низьким рівнем споживанням корму перед отеленням становлять групу ризику — за ними слід відповідним чином спостерігати і доглядати у період перед самим отеленням. Низьке споживання сухої речовини перед отеленням у теличок, що народжують уперше, досить часто пов’язане із їхнім недостатнім фізичним розвитком через проблеми, які виникали під час фази підростання молодняку.
Фаза 1: Не розкладайте корми
в обмеженій кількості!
 Корів годують відповідно до їхньої низької потреби в енергії (5,4–5,8 мДж NEL, 100–123 г nXP) (табл. 1). За низькоенергетичної годівлі корів у фазі раннього сухостою споживання корму в перші десять тижнів після отелення зростає на 1,8 кг (дослідження Універ­ситету штату Іллінойс, США). Крім того, корови, яким згодовують енер­ге­тично-об­­ме­жений раціон, показують до початку лактації низькі значення аналізу кетонових тіл (BHBA) та вмісту неетерифікованих жирних кислот (NEFA) (високі значення NEFA свідчать про дефіцит енергії).
 Раціон має характеризуватися високим вмістом клітковини (>260 г сирої клітковини на кілограм сухої речовини) і складатися з грубих кормів із середнім рівнем енергії.
 Грубі корми, багаті на енергію, не слід згодовувати або роздавати з подрібненою соломою (максимальна довжина нарізки — 4 см для запобігання вибиранню її тваринами).
 Для першої фази годівлі солома придатна більшою мірою, ніж сіно: вона бідніша на енергію та має інший склад клітинної стінки (однорідніша структура, компоненти клітинної стінки трубчасті).
 Не варто роздавати корми в обмеженій кількості.
 Не можна згодовувати сухостійним коровам особливо багаті на кальцій корми (конюшину, гичку буряків, буряковий жом та люцерну), тому на кормові столи розкладають бідні на калій та натрій (тобто на катіони) корми. Таким чином у процесі метаболізму відбувається легке їхнє закислення й активується баланс кальцію (метою є досягнення показника <15 г калію на кілограм сухої речовини у загальному раціоні).
 Відкоригуйте раціон за вмістом фосфору та магнію: >2,5 та >1,5 г/кг, відповідно.
 У першій фазі годівлі забороняється згодовувати мелясу, буферні суміші для рубця, содагрейн – вони є сильним алкогенним фактором і підвищують величину катіонно-аніонного балансу (ВКАБ).
Фаза 2: «Привчіть» рубець до високоенергетичного раціону
 У період годівлі на передродовому етапі (останні два-три тижні перед отеленням) тваринам слід давати багатий на поживні речовини раціон (6,5–6,7 МДж NEL/кг СР, 140 – 150 г nXP/кг СР). Тільки таким чином рубець може призвичаїтись до багатого на енергію раціону під час лактації. Ріпаковий шрот у зв'язку із високим вмістом сірки (аніонів) краще придатний як білковий носій порівняно із соєвим.
 Раціон корови має бути багатим на крохмаль (>150 г/кг СР). Цей компонент годівлі сприяє додатковому утворенню пропіонату, що запобігає втраті внутрішнього жиру і поліпшує секрецію інсуліну (останній позитивно впливає на молочні залози, стимулює збільшення надоїв молока).

 За можливості використовуйте компоненти із раціону лактуючих корів.
 Забезпечте корів достатньою кількістю ефективної сирої клітковини.
 Раціон корови має містити всі необхідні макроелементи, зокрема: кальцій — 4,5–6,0 г/кг СР; фосфор — >3,0 г/кг СР; магній — >2,0 г /кг СР.
 Зверніть увагу на низькій вміст калію і натрію. У цій фазі доцільніші раціони на основі кукурудзи, аніж корми, що грунтуються на багатому на калій силосі.
 Не допускається згодовування залишків кормів інших груп годівлі сухостійним коровам! У такий спосіб не досягти оптимального споживання корму.

Однофазна годівля:
економна економія?
Чимало фермерів залишають раціон сухостійних корів протягом усього періоду сухостою без змін. На користь однофазної годівлі говорить те, що вона:
•не потребує багато роботи;
•дає змогу уникнути різких змін у кормі;
•обережна годівля некондиційних корів.
Проте завважте, що однофазна годівля обходиться дорожче, ніж двофазна, оскільки згодовується більша кількість концентрованих кормів.
Однофазну годівлю сухостійних ко­­рів можна застосовувати в однорідних високопродуктивних стадах із доброю плідністю. Однак має місце підвищений ризик ожиріння, а разом із цим — імовірність значно вищого кетогенного навантаження. Тому тут особливо важливо зважати на оптимальний рівень BCS (англ. body condition score — ступінь вгодованості тварини) до отелення.
 Рівень енергії раціону встановлюють залежно від продуктивності стада —від 6,0 до 6,5 МДж.
 BCS до постановки на сухостій має становити <3,75.
 Сервіс-період — <120 днів.
 Сухостійний період – п’ять-сім тижнів.
 Контроль споживання корму і BCS.
 Не варто зменшувати продуктивність тва­рини перед постановкою на сухостій.
Післяродовий парез: підкислення раціону
На появу випадків післяродового парезу значною мірою впливає годівля тварин протягом останніх 14 днів перед отелен­ням. Основною причиною є надлиш­кове за­­­безпечення раціону корів калієм (наприклад, багатий на калій силос).
Використання кислих солей рекомендовано у разі, якщо кількість випадків післяродового парезу в господарстві перевищує 10% або коли у раціоні міститься понад 15 г K/кг сухої речовини. Додавання кислих солей (аніонів) має стати певним «буфером» для вищих концентрацій натрію і калію.
Будьте обережні! Надмірна
кількість кислих солей є токсичною
Тому зверніть увагу на такі нюанси годівлі:
 для точного дозування солей проаналізуйте хімічний склад корму (вміст K, Na, Cl та S);
 додавайте кальцій (130 г), оскільки кис­­­лі солі впливають на його виведення;
 реєструйте кількість розданого та спожитого корму, адже його смак знижується через використання кислих солей;
 проводьте аналіз кислотно-лужного балансу і рН зразків сечі тварин. Зна­чен­ня останнього показника мають перебувати у межах 6,0–7,0; кислотно-лужний баланс — 50 ммоль/л;
 обмежуйте згодовування кислих со­­лей в останні три-два тижні перед отеленням.

75% випадків виникнення післяродового парезу
спостерігають у перші 24 год після отелення

Володимир Левченко,
академік НААН, Білоцерківський НАУ:

— Рівень виробництва молока на вітчизняних молочнотоварних фермах сягає близько 11,5 млн т/рік. Таке інтенсивне виробництво сприяє все частішій появі хвороб обміну речовин у високопродуктивних корів, зокрема: патології печінки — 50–80%, кетозу — 40, гіпокальціємії — 100%.
Особливе місце серед патологій обміну речовин займає післяродова гіпокальціємія (клінічний перебіг — післяродовий парез), яка проявляється у перші дві доби після отелення, та післяродова гіпофосфатемія, яка за парезу поєднується із гіпокальціємією.
   За субклінічного перебігу гіпокальціємії вміст загального кальцію у сироватці крові знижений у перші п’ять діб лактації у 95% корів (у межах 1,79–2,24 ммоль/л за норми 2,25–3,0), рівень іонізованого — також (1,0 ммоль/л).
   За клінічного прояву гіпокальціємії діагностують типові симптоми післяродового парезу: гіпотермію, коматозний стан, аналгезію, вимушене лежаче положення, тахікардію, тахіпное, а у сироватці крові вміст загального кальцію зменшений до 0,7–1,5 ммоль/л (2,8–6,0 мг/100 мл за норми 9,0–12,0).
За даними зарубіжних дослідників, субклінічний перебіг післяродової гіпокальціємії діагностують у 23–39% тварин, а післяродовий парез — у 10–17%. За несвоєчасного лікування загибель від післяродового парезу становить 60–70%.
Як же має діяти лікар при постановці такого діагнозу? Перш за все, швидко та грамотно. Завжди рекомендую застосовувати наступну схему: 10%-й розчин кальцію хлориду із 40%-м розчином глюкози — по 300–400 мл в/в, вітамін D3, в/м, у дозі 150 000 МО. Після цього слід діяти за результатом. Отже, якщо після проведення попередньої терапії:
   корова «не піднялася на кінцівки», перевірте правильність поставленого діагнозу. Через 8–12 год введіть повторно кальцію хлорид з глюкозою по 200–250 мл, в/в;
   корова «піднялася», необхідно ввести препарати, які містять кальцій і фосфор (Кальцифос, Кальфосет), лише фосфор (Фосфасан, натрію фосфат одно- або двозаміщений), або один із наступних препаратів: кальцію глюконат, кальцію бороглюконат, Бороглюкол, Броваглюкін та ін.).
N. B.! Препарати, які містять фосфор у формі фосфітів, не відновлюють обмін мікроелемента.
За післяродової гіпофосфатемії краще відразу вводити Фосфасан (0,1–0,15 мл/кг), в/в, а препарати кальцію після нього — не раніше 12-–24 год.

Інтерв'ю
vitaliy skotsyk
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв  розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи

1
0