Спецможливості
Статті

Матеріали для захисту сільськогосподарської техніки під час її зберігання

05.06.2008
2224
Матеріали для захисту сільськогосподарської техніки  під час її зберігання фото, ілюстрація
Специфічною особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що переважну частину машин і знарядь використовують сезонно. Значно інтенсивніше експлуатують трактори, але й вони протягом року часто простоюють як під час польових робіт, так і взимку. В разі перерв у використанні тракторів, автомобілів, сільськогосподарських машин і знарядь спрацювання їх деталей не припиняється, а інколи, за неякісного зберігання машин, навіть збільшується. Коли механізми не працюють, на робочих і неробочих поверхнях їх деталей створюються умови для розвитку корозійних процесів.

Задля забезпечення якісного зберігання механізмів застосовують матеріали, які умовно поділено на чотири групи: робочі (призначені для експлуатації різних машин та механізмів і не мають властивостей тривалий час захищати їх від корозії); консерваційні (призначені для зовнішньої і внутрішньої консервації металовиробів на час зберігання або транспортування і не придатні для експлуатації, після зберігання потребують розконсервації техніки, а також заміни консерваційних олив на робочі); консерваційно-робочі (різняться з консерваційними можливістю їх одноразового застосування під час уведення техніки в експлуатацію (наприклад, до першої заміни оливи); робочо-консерваційні (призначені для зберігання, транспортування, періодичної й постійної експлуатації техніки. Маючи високі експлуатаційні властивості, вони поступаються консерваційним і консерваційно-робочим матеріалам за захисними властивостями).


Для забезпечення консерваційних властивостей консерваційні, консерваційно-робочі та робочо-консерваційні нафтопродукти містять у різній кількості захисні присадки — інгібітори. Інгібіторами, або сповільнювачами корозії, називаються речовини, які в разі безпосереднього контакту з металом чи в газовому середовищі сповільнюють, а інколи й повністю припиняють процес корозійного руйнування металу. Механізм їх дії полягає у витісненні води з поверхні металу в разі його контакту з присадкою, утворення на металі захисних плівок, які перешкоджають проникненню вологи та агресивних речовин до поверхні.


Розглянемо властивості деяких матеріалів.


Консерваційні оливи К-17, К-19, НГ-203, Кормін.


К-17, К-19 (ГОСТ 10877-76) — це масляниста рідина темно-коричневого кольору. Виготовляють її на основі суміші олив: авіаційної МС-20 і трансформаторної з присадками ПМСЯ, ЦИАТИМ-339, окисленого петролатуму, каучуку СКБ-45 і дифеніламіну. Забезпечують захист внутрішніх деталей, виготовлених із чорних, кольорових металів і сплавів, упродовж п’яти років в особливо жорстких умовах зберігання.


Оливи НГ-203 марок Б і В (ГОСТ 12328-77) — розчин сульфонату кальцію та окисленого петролатуму в індустріальній оливі (НГ-203Б), в індустріальній або в трансформаторній оливі (НГ-203В). Основний компонент олив (сульфонат кальцію) має добрі диспергувальні властивості, що дає змогу стабілізувати всю композицію за будь-яких умов зберігання та експлуатації, тому їх застосовують для надійного убезпечення від корозії металевих виробів за високих температур і високої вологості.


Кормін (ТУ 38 1011159-88) використовують для захисту від атмосферної корозії зовнішніх поверхонь механізмів і деталей машин і знарядь. Випускають замість консерваційних олив НГ-204у і НГ-208, знятих із виробництва. Термін захисної дії на відкритому майданчику — близько року.


Консерваційно-робочі оливи. Одержують додаванням до базових олив присадок. Серед них найефективніші інгібітори корозії АКОР-1, КП, ЕКОМІН, які за температури 80...90°С змішують безпосередньо на місцях використання з моторними, трансмісійними, гідравлічними та іншими оливами. У моторні й трансмісійні оливи додають 10% присадки АКОР-1 або 20% присадки КП чи 1–2% ЕКОМІН.


Робочо-консерваційні оливи. Оливу М-8-Г (и) використовують для обкатки й першої заправки автомобілів ВАЗ. Її можна застосовувати за постійної та періодичної експлуатації, а також під час зберігання автомобілів.


Олива ТМ 5-12 (рк) — єдина всесезонна трансмісійна олива, призначена для автотракторної техніки. Має високі експлуатаційні та захисні властивості.


Оливу М-4з/8-Г (рк) виготовляють на напівсинтетичній основі. Водночас із високими експлуатаційними показниками олива характеризується добрими захисними властивостями й переважає в цьому відношенні консерваційно-робочі матеріали. Маючи високий індекс в’язкості, забезпечує впевнений запуск двигунів за температури навколишнього середовища близько -43°С, дає змогу знизити витрату палива до 5%.


Консерваційні мастила. Застосування мастил для консервації зручне тим, що їх наносять на поверхні в розплавленому стані (зануренням, щіткою, розпиленням), але низька температура плавлення (40...70°С) обмежує максимальну температуру використання. Домінуюче положення серед інших займають вуглеводневі мастила. Їх водостійкість, малі паро- і газопроникність сприяють ефективному захисту металевих виробів від корозії. Найпоширеніші мастила — Гарматне і ВТВ-1.


Гарматне (ЗТ 5/5-5) — густа липка мазь коричневого кольору, до 1983 року її випускали під назвою ПВК. Виготовлена методом сплавлення петролатумів із в’язкою оливою і загущенням церезином. Здатна захищати метали від корозії протягом кількох років.


ВТВ-1 (ЗТ 2/5-5) — вазелін технічний волокнистий за складом; властивостями й застосуванням подібний до мастила Гарматного. Через те, що він дорожчий за Гарматне мастило, його здебільшого використовують для змащування клем акумуляторних батарей.


Антикорозійні тонкоплівкові покриття — це інгібовані тонкоплівкові покриття (ІТП), воскові суміші (мікрокристалічні воскові суміші) та бітумні покриття.


Основні переваги ІТП перед пластичними матеріалами такі: утворюють на поверхні металу міцну адсорбційно-хемосорбційну плівку; менш чутливі до механічних пошкоджень; мають високу водовитісняючу здатність і швидкодію; легко наносяться на поверхню; не потребують дальшої розконсервації; мають добру проникну здатність (легко проникають у заховані та малодоступні щілини, зазори, зварні шви тощо); не забруднюють сусідні з ними вироби.


У складі ІТП, крім високоефективних інгібіторів корозії, є бітуми, воски, смоли, каучук, церезини та інші синтетичні полімери, які забезпечують їм міцність, твердість і еластичність. Для поліпшення водовитісняючих властивостей і швидкодії в ІТП вводять гідрофобізатори, в деяких випадках — барвники.


Всі ІТП поділяють на такі, що знімаються, не знімаються і змиваються.


ІТП, які можна видалити за допомогою звичайних розчинників або механічним способом, мають товщину в межах 1–3 мм (залежить від способу нанесення на металеву поверхню). У їх складі є полівінілхлориди, ацетобутиратцелюлоза, мінеральні оливи, синтетичні смоли, жирні кислоти та інгібітори корозії.


Покриття ЛСП — це розчин присадки інгібітора корозії АКОР-1 (6–8 % за масою) в хлорвініловій емалі ХВ-114 (рідина темно-коричневого кольору, яку готують перед нанесенням, старанно перемішуючи компоненти). Залежно від способу нанесення, до робочої консистенції доводять розчинниками (ацетоном або Р-5). Сушать за температури 18...23°С 15–30 хв. Захищає від корозії всі чорні й кольорові метали (за винятком чавуну) протягом 2–5 років залежно від умов зберігання.


Покриття ЗИП — містить етилцелюлозу, індустріальну оливу, дибутилфталат, новолачну смолу, каучук СК-4 і оливорозчинний інгібітор корозії (рідина від темно-жовтого до темно-коричневого кольору). Перед нанесенням суміш розплавляють, поступово підвищуючи температуру до 160...180°С. Для видалення бульбашок повітря температуру можна підняти на 10...15°С вище за температуру плавлення, потім слід забезпечити відстоювання протягом 30–45 хв. Залежно від способу нанесення (зануренням чи розпиленням),розбавляють розчинником. Час сушіння — 30 хв за температури 18...23°С. При цьому утворюється гладенький, блискучий водонепроникний шар покриття. За антикорозійними та герметизуючими властивостями ЗИП переважає відомі консерваційні оливи та мастила. Захищає чорні й кольорові метали та сплави на тривалий термін зберігання за температури від -50 до 70°С. Не дозволяється консервувати цим покриттям підшипники та вироби з неметалевими й лакофарбовими покриттями, що розчиняються в органічних розчинниках.


ХС-62 рекомендують для консервації виробів із чорних, кольорових металів і сплавів терміном до 3 років у разі їх зберігання під навісом і в приміщенні. Перед нанесенням концентрований лак розводять ксилолом і наносять на металеві вироби щіткою або розпилювачем. Недоліком такого покриття є те, що плівка лаку обов’язково має бути перекрита шаром будь-якого серійного лакофарбового матеріалу на хлорвініловій основі. Час сушіння кожного шару — близько 1 години за температури 18...23°С.


ИС-1 застосовують для консервації сталевих і кольорових (за винятком міді та її сплавів) металовиробів, зокрема — з металевими і неметалевими неорганічними покриттями. Має вигляд густого мастила. Наносять на вироби щіткою за температури не нижче 15°С, або розпиленням, попередньо розбавивши уайт-спіритом.


До ІТП, що не знімаються, належить покриття з високою адгезією до металів, які надійно захищають останні від корозії. Їх можна покривати фарбами та емалями, оскільки до складу входять синтетичні смоли, каучук, бітум, різні наповнювачі, розчинники.


Антикорозійна маса ЕЗО (етилцелюлозна захисна оболонка) — суміш рицинової і мінеральної олив із додаванням етилцелюлози та легкоплавких загусників — парафіну й церезину.


Покриття солохол — 8–10% розчин поліхлорвінілової смоли в дихлоретані з додаванням 4% дибутилфталату і барвників Судан-1 і Судан-2.


Індомол використовують для захисту від корозії важконавантажених вузлів і механізмів (шарнірних з’єднань, шатунів тощо). Це дисперсія сріблясто-чорного кольору, в яку входять: дисульфід молібдену й різні оливорозчинні поверхнево-активні речовини, які забезпечують формування на поверхні міцної та еластичної плівки, яка має високі антикорозійні й мастильні властивості.


Покриття переконс — суміш перхлорвінілового клею, пластифікатора (4% дибутилфталату) і барвників Судан-1 і Судан-2. Можна виготовити з перхлорвінілу розчиненням 24 частин за масою смоли в 76 частинах розчинників (бензин, толуол, ацетон, бутилацетат). Переконс застосовують для консервації різних металовиробів з гладенькою поверхнею.


Для розконсервації машин і механізмів або за потреби у видаленні ІТП, що не змиваються з поверхні металовиробів, застосовують змивач СП-6 або ЛФТ-1.


Найпоширенішою групою інгібованих тонкоплівкових покриттів є змивні ІТП. Сили адгезії у них до металовиробів значно перевищують сили когезії, внаслідок чого на поверхні металу формується міцний хемосорбційний шар, що має високі водовитісняючі властивості та швидкодію. У їх складі — парафін, полімерні смоли, петролатум, воски, бітуми, різні мінеральні оливи, оливо- і водорозчинні інгібітори корозії та розчинники, тому в технічній літературі їх ще називають плівкоутворюючі інгібовані нафтові суміші (ПІНС). Це захисні покриття, які змиваються нафтовими розчинниками. ПІНС наносять на металеві поверхні розпиленням, занурюванням або щіткою. Після випаровування розчинника (бензину, уайт-спіриту тощо) на металі залишається тверда, напівтверда, м’яка або рідка захисна плівка.


На відміну від тих, що не знімаються, ПІНС можна використовувати не тільки для захисту нефарбованих і фарбованих поверхонь, а й складних металевих виробів із різноманітними вузлами тертя для консервації вологих і мокрих поверхонь, схованих внутрішніх профілів, де застосування лакофарбових матеріалів неможливе або недопустиме. ПІНС у наш час є основним засобом захисту кузовів, днищ, крил, зовнішніх поверхонь легкових і вантажних автомобілів, сільськогосподарської техніки всіх видів, будівельних машин та інших виробів.


На відміну від щільних консерваційних мастил, їх можна використати для зовнішньої консервації без розконсервації після зняття із зберігання. Можливість уведення до складу ПІНС оливорозчинних поверхнево-активних речовин (до 70%), а також активних наповнювачів типу дисульфіду молібдену, графіту й загусників типу модифікованих силікагелів дає змогу одержати мастильні матеріали з високими захисними, змащувальними, протиспрацювальними та протизадирними властивостями. До складу деяких ПІНС уводять спеціальні біоцидні та фунгістатичні речовини, які забезпечують утворення на металевих поверхнях плівок із підвищеною біостійкістю.


А. Окоча, Я. Білоконь,
доценти НАУ

Інтерв'ю
Співзасновники компанії Андрій Марійчин та Олексій Голуб.
«НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» свою діяльність розпочав 12 років тому із надання послуг сушіння зерна на обладнанні відомих іноземних виробників. Особливістю роботи цієї компанії, її підходів до роботи, було використання в якості палива для отримання... Подробнее
Попри бурхливий розвиток аграрного сектору в економіці України рівень проникнення агрострахування у сільське господарство коливається на позначці 2-3%. Натомість світовий досвід підказує, що становлення потужної аграрної держави неможливе... Подробнее

1
0