Спецможливості
Статті

M. hyo на свинофермі: проблема давня, але вирішувана

13.01.2015
457
M. hyo на свинофермі:  проблема давня,  але вирішувана фото, ілюстрація

Зі збитками від інфекційної респіраторної патології стикались майже всі свиногосподарства незалежно від кількості поголів’я та технологічних аспектів вирощування тварин. Численні результати діагностичного моніторингу ензоотичної пневмонії у господарствах із вирощування свиней доводять значне поширення цієї хвороби. Так, за даними Н.О. Авраменко*, під час бактеріологічних досліджень свиней з ураженнями респіраторного тракту культури мікоплазм виділяли у 26,0% випадків.

Зі збитками від інфекційної респіраторної патології стикались майже всі свиногосподарства незалежно від кількості поголів’я та технологічних аспектів вирощування тварин. Численні результати діагностичного моніторингу ензоотичної пневмонії у господарствах із вирощування свиней доводять значне поширення цієї хвороби. Так, за даними Н.О. Авраменко*, під час бактеріологічних досліджень свиней з ураженнями респіраторного тракту культури мікоплазм виділяли у 26,0% випадків.

О. Айшпур, канд. вет. наук,
Інститут ветеринарної медицини НААН,
Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

Інфекції, викликані M. hyopneumonia, спричинюють втрату рухливості війчастого епітелію та порушення цілісності бронхіальних шляхів, що, своєю чергою, призводить до зменшення природного захисту верхніх дихальних шляхів та різкого збільшення сприйнятливості організму до вторинних інфекцій. Цей механізм слугує стартовим компонентом для двох важливих синдромів, що уражають свинопоголів’я: власне ензо­отичної пневмонії (респіраторний мікоплазмоз) та комплексу респіраторних хвороб свиней (КРХС).
Окрім M. hyo, провідну роль у патогенезі КРХС відіграють ЦВС-2 та вірус РРСС (рис. 1). Так, за даними С. Кукуш­­кіна, керівника технічного відділу продуктів свинарства у країнах СНД компанії Boehringer Ingelheim, у структурі КРХС (Ко­рея, 2003, дослідження J. Kim) переважає декілька патогенів: серед досліджених 105 поросят із КРХС у 80 (76,2%) виявлено більше одного патогену, і тільки у 25 (23,8%) — по одному збуднику (рис. 2).
Ензоотична пневмонія (Pneu­monia enzootica suum) та M.hyo як головний агент, що викликає за­­хво­­рювання, значно поширена у всіх країнах Європейського Сою­зу, які займаються свинарством. Хоча у багатьох країнах наявні стада, вільні від M. hyo, відсоток ендемічно інфікованих товарних стад залишається досить високим (табл. 1).
M. hyo у стаді: хто винен?
Спалахи респіраторного мікоплазмозу можливі будь-якої пори року, але найбільш масово захворювання проявляється в осінньо-зимовий період. На розмах поширення, інтенсивність ензоотії і тяжкість перебігу хвороби істотно впливають мікроклімат приміщень, умови утримання та годування тварин.
Усередині стада M. hyo зазвичай передається чутливим свиням шляхом прямого контакту з інфікованими тваринами або через спільний повітряний простір між ними. Поросята можуть інфікуватися як від матерів, під час підсисного періоду, так і від старших поросят у групі дорощування та відгодівлі. За даними європейських науковців, 35% свиноматок (групи по 5–7 тварин) позитивні щодо
M. hyo за гніздовим методом ПЛР проб носового слизу. Приблизно 10–20% поросят після відлучення під час дослідження їхнього носового слизу позитивні за цією реакцією (Calsamiglia та Pijoan, 2000; Vicca et al., 2002). Такі дані отримано у стадах, де хвороба проявляється клінічно, до того ж там поросята інфікуються у більш молодому віці, ніж у тих стадах, де інфекція має субклінічний перебіг.
На підставі даних серологічного моніторингу на ензоотичну пневмонію сви­­ней (протягом п’яти років досліджено в ІФА на наявність антитіл до M. hyo 510 сироваток крові від тварин різного віку із свиногосподарств у восьми областях України) було визначено, що специфічні антитіла до збудника ензоотичної пневмонії свиней, найчастіше знаходять у кнурів (до 68,5%), ремонтних свинок (до 64,0) та свиноматок (до 28,1%).
Попри такий високий рівень серопозитивних тва­­­рин серед основного поголів’я, показник позитивних результатів у по­­росят-сисунів становив 26,7%, після відлучення їх від свиноматок він зменшувався до 11,6% і знову збільшувався до 22,1% у поросят віком 60–120 днів. Це пояснюється тим що попри різноманітну динаміку антитіл на господарствах різного рівня, завжди відслідковуємо тенденцію збіль­­шення кількості серопозитивних поросят в кінці періоду дорощування, в середині та наприкінці відгодівлі. Під­тверд­жено носійство M. hyo серед диких кабанів. Результати до­­сліджень представлено у табл. 2 та на рис. 3.

Клінічна симптоматика
 Інкубаційний період у середньому триває два-чотири тижні. У хворих тварин відмічають пригнічений стан, зниження апетиту, підвищення температури тіла до 40,8оС, у деяких ви­­падках — до 41,5оС, серозно-слизові виділення із носа, чхання, тахіпное (до 70–80 рухів/хв), кон’юнктивіт, сльозотеча, низький приріст (у середньому щоденний приріст маси тіла знижується на 25 г на кожні 10% запалених легень).
 Хронічний непродуктивний ка­­шель — принципова клінічна ознака (триває від декількох тижнів до декількох місяців). На початку захворювання ка­­шель сухий і виникає нечасто, а потім змінюється на тривалі напади (посилюється у ранкові години під час годування або переміщення тварин). Якщо інфекція функціонує в бактеріальній асоціації (найчастіше із Pasteurella multocida), то хвороба перебігає важче. Дихання стає утрудненим, апетит знижується, слизові оболонки ціанотичні, відзначають виснаження тварин. На кінцевій стадії хвороби поросята сидять на задній частині тіла, мають сильну задишку і намагаються з «ударами» черева видихнути повітря із хронічно запалених легень.
 Патологоанатомічні зміни, в основному, локалізуються у верхівкових, кардіальних частках, проміжній та передній частинах діафрагмальних долей (фото 1, 2). У хронічній фазі інфекції спостерігається ателектаз легенів, бронхіальні та медіастенальні лімфовузли часто збільшені. Запалена безповітряна частина легенів збільшена, спочатку вона пурпурного кольору, пізніше — сірого, а на розрізі м’ясистої консистенції — щіль­­но-біла. Слизова оболонка бронхіол бронхів і трахеї гіперемійована, рихла, вкрита густим слизом. Інколи спостерігаються ураження суглобів та перикардити. Так, під час дослідів із експериментального зараження польовими штамами симптоми артритів супроводжувались кульганням та ураженнями серофібринозної природи.
Діагноз на ензоотичну пневмонію свиней встановлюють на основі характерних клінічних, патолого­анатомічних ознак, епізоотичних даних, результатів серологічного (ІФА), бактеріологічного досліджень, виділення ДНК мікоплазм у ПЛР.
Проводимо дослідження
Дослідження проводили з метою з’ясування поширення мікоплазмової пневмонії, вивчення та визначення її ролі у розвитку респіраторних хвороб свиней. У обстежуваних господарствах було проведено клініко-епізо­отологічні (10 господарств) та бактеріологічні дослідження легенів (15 господарств) від загиблих і вимушено забитих свиноматок, поросят до двотижневого віку, перед відлученням, через 10–20 діб після відлучення від свиноматок.
  Клініко-епізоотологічні дослідження. Практично в усіх обстежених господарствах серед поросят починаючи із 56–60-денного віку було зареєстровано катаральну пневмонію верхівкових і кардіальних часток легень. Дані цих досліджень подано у табл. 3.
 Було проведено 16 бактеріологічних досліджень легенів від загиблих та вимушено забитих поросят віком від 14 діб до 5 міс. Дослідженням було охоплено 15 господарств, у 11 із яких у досліджуваних тварин виділено культури мікоплазм. У двох господарствах досліджували також проби носового слизу у свиноматок — в обох випадках встановлено бактеріоносіння (табл. 4).
Головною особливістю інфекцій, спричинених бактерією M. hyo, є схильність свиней до зараження іншими респіраторними захворюваннями бактеріального чи вірусного походження. Так, по­­слаблюючи природний захист, цей збудник створює умови для коінфекції із такими патогенами, як Pasteurella mul­to­cida, Haemophilus parasuis, Actino­ba­cillus pleuropneumoniae, Strep­to­coc­cus suis та Bordetella bron­chiseptica.
Це підтверджує і проведене бактеріологічне дослідження легенів: одночасно із мікоплазмами виділяли інших збудників бактеріальних інфекцій (у дужках — кількість випадків): Нaemo­phi­­lus рarasuis (два), Actinobacillus pleuro­pneumoniae (один), Pasteurella multocida (чотири), Salmonella choleraesuis (два), E. сolі (чотири), збудники коклюшу — бордетели (один), кокова мікрофлора (три), Proteus vulgaris (один).

Вакцинація: одноразова
чи дворазова?
Вакцинація комерційними вакцинами зай­має важливе місце у системі комплексного контролю M. hyo (табл. 5). Різні схеми вакцинації залежать від типу господарства, системи виробництва та від характеристики інфекції у стаді (рис. 4):
  Хоча захист від клінічної пневмонії часто неповний, а вакцини не попереджають колонізацію, деякі дослідники вказують на те, що вакцинація може знижувати кількість мікроорганізмів в дихальних шляхах, та може зменшити інфекцію на рівні стада. Таким чином, максимально позитивний еффект після вакцинації (на рівні стада), досягається після декількох місяців після початку програми щеплення.
  Упродовж останніх років одноразова вакцинація лактуючих свиноматок або поросят-сисунів набрала більшого поширення. Більшість вакцин намагаються імітувати бустерний ефект завдяки вмісту сильних ад’ювантів (лат. аdjuvare — допомогати — група речовин різного походження і різної хімічної природи, які за введення в організм разом з антигеном чинять неспецифічну стимулювальну дію на імуногенез). Традиційно дворазова вакцинація була найбільш поширена. Однак, в останні 3-5 років досягається аналогічний еффект від одноразової вакцинації, тому наразі виробники частіше використовують однарозову схему. Одноразова вакцинація особливо популярна, тому що не потребує додаткових зусиль, та більш легко вписується в програму рутинних обробок не фермі. Більшість американських ветеринарів використовують одноразові вакцини у господарствах, які утримують тварин за схемою «вільно — зайнято» і є благополучними щодо грипу свиней і респіраторно-ре­про­дуктивного синдрому свиней (РРСС).
Таким чином, вакцинації проти мікоплазми займають важливе місце у світовій свинарській галузі. В стадах вільних від M. hyo або з дуже низьким рівнем інфекції, вакцинація не може бути рекомендована, адже в таких умовах користь від неї буде недостатньою, а витрати на її проведення завеликі. В стадах із більш висовим рівнем інфекції без явної клініки або з проявами захворювання, вакцинація є економічно виправданою. Отже, як і в разі будь-якої програми вакцинації, рішення щодо того, як і коли щеплювати, слід приймати після обговорення всіх «за» і «проти» кожного варіанта.

Інтерв'ю
Минулої осені сайт «Пропозиція» побував у гостях у кооператорів Дніпровської області. Чималу допомогу в становленні кооперативів, а згодом – кооперативних об’єднань, надала Кооперативна академія, що працює в м. Дніпро. Її очолює Софія... Подробнее
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі

1
0