Курс на досягнення семитисячних надоїв молока

Як зробити молочне скотарство прибутковим? Яким чином підвищити надої молока? Як поповнити стадо продуктивними коровами? Про все це розкаже досвід ведення молочної галузі на Кіровоградщині.

За даними Держкомстату, виробництво молока в січні-серпні 2009 р. скоротилося на 1%, і причина цього - не зниження продуктивності корів, а зменшення їхнього поголів'я.
Нині спостерігається скорочення виробництва молока в господарствах населення (на 2,8%) і збільшення - на сільгосппідприємствах (на 6,8 %). При цьому середній надій на одну корову в аграрних підприємствах на 119 кг менший, аніж в господарствах населення.
Отож, щоб привести молочну галузь України у відповідність до вимог ЄС та Закону України "Про якість та безпеку  харчових продуктів та продовольчої сировини", згідно з яким з 1 січня 2015 року забороняється реалізовувати необроблене молоко та домашній сир на агропромислових ринках, нам є ще над чим працювати.
Та не все в Україні так погано, як здається на перший погляд. Разом з тим, у багатьох сільгосппідприємствах галузь молочного скотарства успішно розвивається. Спеціалісти, які дбають про розвиток галузі, в ринкових умовах зуміли перетворити молочне скотарство в основне джерело стабільного прибутку і ведуть його високорентабельно.
Як приклад, заслуговує на всебічну увагу досвід роботи державного підприємства дослідного господарства Кіровоградського інституту АПВ УААН, де галузь молочного скотарства розвивається інтенсивним шляхом.

Коротко про господарство
ДПДГ Кіровоградського інституту АПВ УААН розміщене на 3306 га сільськогосподарських угідь, із них рілля займає 97,5%. Окрім тваринництва, господарство виробляє оригінальне та елітне насіння зернових, зернобобових, технічних та кормових культур. Тваринництво представлено племінним молочним скотарством та племінним свинарством.
Щороку тут виробляють близько 5,4 тис. т зернових, у тому числі 550 т кукурудзи на зерно, 450 - насіння соняшнику, 210 - сої, 225 - озимого ріпаку та 860 т кормових коренеплодів.
Господарство веде продуктивне тваринництво. Поголів'я молочних корів на початок 2006 року становило 250 голів, а в 2009 році воно збільшилося до 264 голів. Виробництво молока в господарстві коливається в межах 1650 т/рік. У середньому надій молока на одну корову становить понад 6617 кг, що в 2,4 раза більше порівняно із середньостатистичним надоєм молока по Україні.
Крім того, господарство реалізує майже 300 т худоби на забій у живій вазі, в тому числі 120 т великої рогатої худоби та 180 т свиней.
Основа росту продуктивності молочного стада й збільшення виробництва тваринницької продукції, передусім молока, - добре продумана й чітко організована племінна справа з високим рівнем годівлі тварин; виконання технології виробництва молока; створення належних умов вирощування ремонтних телиць; добре поставлена робота з відтворення стада, роздоювання корів та їхньої експлуатації протягом життя.
Високих показників у тваринництві, в тому числі і в галузі молочного скотарства, господарство досягло завдяки тісній співпраці науковців із спеціалістами дослідного господарства Кіровоградського інституту агропромислового виробництва. Науковці є співавторами новоствореної української червоної молочної породи та знам'янського типу поліської м'ясної породи великої рогатої худоби.

Збалансована годівля -
високі надої
Постає питання, звідки ж "сила" цієї галузі, завдяки чому вона розвивається? Запорукою цих успіхів є щорічне зміцнення кормової бази, створення якої стало одним із основних і вирішальних чинників досягнення підприємством високих показників розвитку молочного скотарства. В середньому тут отримують 38-40 ц к. о. з 1 га сіяних кормових культур.
У структурі посівних площ кормові культури останні три роки в середньому становили 24%. У структурі посіву кормових культур під багаторічні трави за цей період відводили 33%, під однорічні трави - 19,9, під кукурудзу на силос і зелений корм - 43,2, під кормові коренеплоди й кормові баштанні - 3,9 відсотка.
Варто зазначити, що нинішнього року у господарстві значно розширили посіви багаторічних трав: їхня питома вага становить 44,5 проти 33,1% в 2008 році, одночасно зменшили площі під однорічні трави.
Відмінні грунтові умови (чорноземи звичайні важкосуглинкові), висока агротехніка, дбайливий догляд, раціональне використання органічних і мінеральних добрив дають можливість заготовляти на кожну корову на зимово-стійловий період по 1,4 т сіна, 0,5 - сінажу, 7,5-8 - силосу та 1,3-1,5 т кормових буряків.
Неабияке значення в господарстві надають зеленому конвеєру. В його схемі передбачено не тільки повне забезпечення тваринництва зеленими кормами, поповнення їхніх запасів у сховищах, а й подовження строків їхнього використання. Зелену масу починають використовувати з третьої декади квітня, а саме: посіви озимого ріпаку, пшениці та жита. До складу осіннього клину входять посіви ріпаку другого строку висівання та злаково-бобові сумішки. Ці культури витримують зниження температури навколишнього середовища до 6...7°С, тож тварин тут годують свіжою зеленою масою до 10-15 листопада.
Для підвищення перетравності концентрованих кормів та їхнього споживання в господарстві працюють дві лінії екструдації концентрованих кормів та дві установки для виробництва соєвого молока (по одній лінії та одній установці на кожній молочній фермі).

Хороше потомство - високопродуктивна корова
Одночасно зі зміцненням кормової бази в господарстві здійснюють поглиблену селекційно-племінну роботу з удосконалення породних і продуктивних якостей української червоної та української чорно-рябої молочних порід ВРХ.
Для підвищення молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей маточне поголів'я стали осіменяти сім'ям чистопородних голштинських червоно-рябих та чорно-рябих бугаїв. Завдяки цілеспрямованому добору бугаїв та відбору тварин бажаного типу за зазначений період у господарстві створено високопродуктивне стадо молочних корів.
У 2002 році господарство стало племінним репродуктором з розведення великої рогатої худоби червоної степової породи. Нині підприємство має вже й статус племінного заводу української червоної молочної породи та племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи.
Підвищення продуктивності молочних корів господарство досягає завдяки відбору та спрямованому вирощуванню ремонтних телиць, які тут проводять від народження до першої лактації корів-первісток. Ремонтним телицям у господарстві створюють оптимальні умови годівлі та розвитку молодняку до шестимісячного віку, згодовують 460 незбираного молока та 960 кг соєвого.
У схему годівлі в цей період входять якісні концентровані корми, соєве молоко, сіно, а в літній період - молода прив'ялена зелена маса. Така технологія годівлі забезпечує середньодобові прирости живої маси на рівні 705-720 г, що відповідає стандартам породи. До раціону годівлі телиць старших вікових груп вводять силос, сінаж та інші корми, що дає змогу вирощувати телиць з добре розвинутим шлунково-кишковим трактом, здатним переробляти велику кількість кормів на продукцію. Ремонтні телиці за своїми масою й розвитком відповідають класам "еліта" та "еліта-рекорд" і переважають показники стандарту на 10-15%. Уперше телиць осіменяють у віці 16-17 місяців за досягнення живої маси 370-380 кг. У системі заходів вирощування високопродуктивної худоби чільне місце відводять підготуванню нетелей до лактації.
Після отелення корів-первісток на десять днів ставлять на роздоювання з обов'язковою збалансованою годівлею кормами для росту організму та збільшення молочної продуктивності.
Така система підготування нетелей сприяє одержанню корів-первісток з річним надоєм 5,5-6 тис. кг молока і вмістом жиру 3,6-3,8 відсотка.
Останніми роками, завдяки проведеній роботі, щорічно в господарстві в розрахунку на 100 корів в основне стадо в середньому вводять 35-37 голів високопродуктивних первісток.

Конкурентоспроможність молочного скотарства
За матеріалами бонітування корів у 2008 році, до молочної продуктивності 6-7 тис. кг молока роздоєно 82 корови, або 33% пробонітованих; відповідно, до 7-8 тис. кг - 86 голів, або 35%; до 8-9 тис. кг - 17 голів, або 7%, і 9 тис. кг та більше - 8 голів, або 3,3 відсотка.
Поліпшення годівлі, цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку, роздоювання корів, відбір кращих тварин дали можливість одержати корів-рекордисток, які мають продуктивність 9 і більше тис. кг молока за лактацію. За результатами 2008 року, в дійному стаді господарства 78,5% корів мають надої понад 6 тис. кг молока.
Високорентабельне виробництво молока стало можливим, насамперед, завдяки високій продуктивності корів, дотриманню вимог технології його виробництва, високій якості молока та відносно невисокій собівартості реалізованого продукту.
Низькій собівартості молока в господарстві сприяють мінімальні затрати на вирощування більшості кормових культур, за винятком посушливого 2007 року, коли одержали по 20,2 ц к. о. з 1 га сіяних кормових культур.
Для порівняння: в 2006 році собівартість 1 ц силосу становила 4,7 грн, відповідно, сінажу - 4,9, сіна однорічних і багаторічних трав - 8,8 та зеленої маси з них - 2,7, кормових буряків - 5,8 та зернофуражу власного виробництва - 42,1 грн; у 2007 році, відповідно, 5,2; 4,8; 4,7 і 13,7; 6 і 67 грн; у 2008 році - 4,5; 5; 5,9 і 2,8; 8 і 51,7 гривні.
Сільгосппідприємство з року в рік досягає високих показників розвитку галузі молочного скотарства. За останні п'ять років (2004-2008) молочна продуктивність дійного стада корів підвищилася на 2023 кг, або на 45,2 відсотка. Рентабельність молока за три роки (2006-2008) в середньому становила 46, а в 2008 році - 49 відсотків.

Елементи утримання
молочного стада
Зоотехніки та ветеринари здійснюють оперативний контроль за фізіологічним станом корів, їхнім осіменінням, всіма операціями зоотехнічного та племінного обліку. Результати контролю висвітлюють на "Стенді фізіологічного стану". Інформацію дублюють у програмі "Селекс". Для подовження періоду господарського використання високопродуктивних корів їх регулярно перевіряють на субклінічну форму маститу, виявлених хворих тварин лікують.
У господарстві узвичаєно традиційну стійлово-табірну технологію прив'язного утримання худоби з вигульними майданчиками. Корів утримують на двох фермах.
На основній молочній фермі є пологове відділення на 18 скотомісць. За десять діб до розтелення сюди переводять сухостійних корів, після отелення їх тут тримають іще десять діб (молозивний період). У відділенні розтелених корів доять тричі на день. Після переведення корів із пологового відділення в корівник їх доять чотири рази. Після тримісячного роздоювання корів переводять на дворазове доїння.
На кінець 2009 року господарство планує збільшити кількість молочних корів до 290 голів, підвищити середні надої молока від кожної корови до 6600-6700 кг, реалізувати 1400 т високоякісного молока на переробні підприємства та продати 25 голів телиць і бугайців на племінні цілі.
У господарстві визначили головну мету: у найближчі чотири-п'ять років створити високопродуктивне стадо української червоної молочної та чорно-рябої молочної порід з продуктивністю не менше 7 тис. кг від кожної корови. І це - реально.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук
В. Савранчук,
директор ДП ДГ Кіровоградського інституту АПВ УААН
М. Геймор,
учений зоотехнік