Спецможливості
Статті

Крос качок Благоварський

18.08.2008
639
Крос качок Благоварський фото, ілюстрація

Згідно з Програмою розвитку птахівництва, в Україні за період 2007–2008 рр. виробництво качиного м’яса має зрости із 79,2 до 94,8 тис. т, тобто на 15,6 тис. т, або на 19,7%.

Згідно з Програмою розвитку птахівництва, в Україні за період 2007–2008 рр. виробництво качиного м’яса має зрости із 79,2 до 94,8 тис. т, тобто на 15,6 тис. т, або на 19,7%.

Качине м'ясо виробляють переважно  у фермерських господарствах і в приватних дворах. Обсяги виробництва м’яса качок, як і інших видів м’ясної птиці (бройлери, індики, гуси), великою мірою залежать від якості генетичного матеріалу, який використовують для відгодівлі птиці на м’ясо.
Нині в Україні для виробництва м’яса качок, в основному, використовують крос Благоварський. Уперше його завезли 1998 року на племзавод “Коробівський” Черкаської області із селекційно-гібридного центру ППЗ “Благоварський” республіки Башкортостан (Російська Федерація).
СТОВ “Птахоплемзавод “Коробівський” має великий досвід і традиції селекційної роботи з качками. Понад 40 років (із червня 1968 до 1976 р.) господарство працювало як племптахорепродуктор, а з 1976 р. —  як племзавод. У грудні 2005 р. під час державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві господарству було повторно присвоєно статус племзаводу з розведення качок кросу Благоварський. Господарство багатогалузеве. Крім племінного качківництва, має розвинуте рослинництво, що забезпечує власну кормову базу.
За сім років розведення кросу Благоварський він одержав високу оцінку споживачів і набув значного поширення в Україні. 2005 року СТОВ “Птахоплемзавод “Коробівський” оновив генетичний матеріал кросу Благоварський, від якого в 2006 р. відведено селекційне й прабатьківське стадо.
Крос Благоварський — це дволінійний крос, до складу якого входить батьківська лінія Б1 і материнська Б2. Ці лінії спеціалізовані за певними ознаками, що дає можливість за їх схрещування одержувати гібридних каченят із високою енергією росту й життєздатністю.
У 2005 р. із завезеного генетичного матеріалу на племзаводі було скомплектовано селекційне ядро (60 селекційних гнізд лінії Б1 і 100 — лінії Б2), за яким проведено індивідуальний облік продуктивних і відтворних якостей. У 2006 р. від цього ядра було відведено молодняк для комплектування селекційного стада нової генерації з урахуванням походження кожної особини. У семитижневому віці (бонітувальний вік) весь молодняк зважили. Провели також облік падежу молодняку та дорослої птиці.
Дані індивідуального племінного обліку опрацювали в Інституті птахівництва УААН з використанням програм автоматизованої системи управління селекційним процесом WASIP-2005. Аналіз результатів оцінки птиці показав, що вихідні лінії кросу різняться між собою за живою масою молодняку у віці сім тижнів, тобто у забійному віці в разі вирощування на м’ясо. Причому, згідно із стандартом кросу, за цим показником зберігається спеціалізація ліній, а саме: лінія Б1 має вищу живу масу на 200 г, що відповідає вимогам до батьківської лінії (табл. 1).
Стадо досить однорідне за живою масою, особливо у самців, на що вказують досить низькі коефіцієнти варіації. Для самців вони перебувають у межах 4,5–4,8, а самочок — 4,9–5,5%. Особин із відхиленням живої маси в межах ±10% від середньої, тобто з різницею за живою масою не більше 500–600 г серед самців було близько 98, серед самок — 96–97%. А це означає, що лінії досить консолідовані за живою масою. Водночас є родини, де коефіцієнти варіації живої маси нащадків були значно нижчі, ніж лінії в цілому, — 3,2–3,6%, тобто є можливість далі підвищувати однорідність стада за цим показником.
Птиця кросу Благоварський має також високі відтворні якості. Так, навіть за індивідуального спарювання (коли в одній секції утримують п’ять самок і одного самця) заплідненість у лінії Б1 становила 91,2, а в Б2 — 95,2%. Вивід молодняку у лінії Б2 — 83,6, а Б1 — 80,6%. Виводимість яєць — 87,8–88,4% (табл. 2). Показники виплодження молодняку перевищують стандарт на 2,5–5,6%.
Птиця характеризується високими показниками несучості. Так, інтенсивність яйцекладки за період березень–червень у лінії Б1 була на рівні 81,8, Б2 — 80%. У цілому за комплексом ознак птиця вихідних ліній відповідає класу еліта.
У подальшому селекцію в батьківській лінії Б1 буде спрямовано на підвищення живої маси в бонітувальному віці і заплідненості яєць, у материнській лінії Б2 — на підвищення несучості, виводимості за незначного підвищення живої маси. Під час відбору молодняку в селекційне стадо (гнізда), яке потім використають для відтворення нової генерації у 2007 р., дотримувались саме таких напрямів селекції. Відбирали птицю з урахуванням показників несучості, маси яєць, заплідненості та виводимості яєць матерів, живої маси та її варіабельності в сестер та напівсестер, а також власних показників живої маси у семитижневому віці.
Відібрана в селекційне ядро птиця лінії Б1 має живу масу: самці — на 400, а самки — на 160 г — вищу за середню за групою оцінених самців чи самок. У лінії Б2, де жива маса не є основною селекціонованою ознакою, селекційний натиск за цією ознакою був нижчим (+250 щодо самців і 60 г щодо самок), але в цій лінії відбирали потомків тільки від матерів за показниками несучості, маси яєць, виводимості, збереженості нащадків вищими за середні у лінії. Завдяки такому жорсткому добору та спрямованому відбору пар для спарювання, в новій генерації передбачається підвищення живої маси в лінії Б1 на 100 г.
Такий різнорідний добір у лініях розширить їхню диференціацію, особливо за живою масою, завдяки чому підвищиться рівень гетерозису за живою масою в фінального гібрида кросу. Його жива маса в забійному віці (7 тижнів) за дві генерації селекції може збільшитись на 150–200 г проти нинішніх даних.
Решту птиці від кращих матерів, що залишилась після комплектування селекційного ядра, посадили в прабатьківське стадо. Крім того, для відтворення прабатьківського стада в 2007 р. буде використано також птицю селекційного ядра гніздового спарювання. Все це сприятиме підвищенню його генетичного потенціалу.
СТОВ “Птахоплемзавод “Коробівський” вивчає вітчизняний ринок і з кожним роком розширює його. Вигідне розміщення господарства в центральній частині України дає можливість працювати з різними регіонами, а наявність достатнього племінного поголів’я забезпечує гарантовані поставки племінної продукції споживачам у вигляді інкубаційних яєць та добового молодняку.
Останніми роками крос Благоварський селекції племзаводу “Коробівський” здобув найбільшого поширення серед наявних в Україні племінних ресурсів качок. Так, за даними останньої державної атестації племінних господарств, що була проведена в кінці 2005 року, із 42 племінних птахорепродукторів з розведення качок 27, або 64%, розводять крос Благоварський (рис. 1), із них три — це племрепродуктори першого порядку (ППР-1) (СТОВ “Птахоплемзавод “Коробівський”, ТОВ “Колос К” Сумської обл., ТОВ “Чортківська птахофабрика” Тернопільської обл.). Всі ППР-1 комплектуються з племзаводу “Коробівський”.

Рис. 1. Кількість племрепродукторів з розведення різних кросів і порід качок в Україні

Племрепродуктори з розведення кросу Благоварський функціонують у 12 областях України: в Сумській — 6, Вінницькій — 3, Запорізькій — 1, Дніпропетровській — 1, Донецькій — 1, Київській — 1, Миколаївській — 1, Одеській — 2, Полтавській — 3, Тернопільській — 1, Харківській — 1.
Попит на гібридний добовий молодняк зростатиме, це спостерігається вже сьогодні. Тому треба розширювати мережу репродукторних господарств. Забезпечення племінною продукцією репродукторів є основним завданням СТОВ “Птахоплемзавод “Коробівський”, бо він єдине в Україні господарство, що має цінний генетичний матеріал у вигляді вихідних ліній і прабатьківських форм кросу Благоварський і може комплектувати племптахорепродуктори як першого, так і другого порядків.

Н. Бородай,
головний зоотехнік
СТОВ “ППЗ “Коробівський”
Г. Коваленко,
І. Степаненко,
канд. с.-г. наук,
Інститут птахівництва УААН

Advertisement

Інтерв'ю
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  
Аномальна погода цієї весни для підприємств, що спеціалізуються на виробництві плодово-ягідної продукції, стала катастрофою. Сталася вона в ніч із 10 на 11 травня. Крім морозів, стабільна низька

1
0