Кри­тич­на точ­ка кипіння

Про важ­ливість си­с­те­ми охоло­д­жен­ня дви­гунів внутрішньо­го зго­ран­ня ба­га­то роз­повіда­ти не потрібно — це ціл­ком зро­зуміло навіть ди­ле­тан­ту. А от при­чин, унаслідок яких охо­ло­д­жу­валь­на ріди­на мо­же до­сяг­ти точ­ки кипіння і при­зве­сти до ви­хо­ду з ладу сам дви­гун, мо­же бу­ти безліч. То­му са­ме на їхньо­му розгляді слід зу­пи­ни­ти­ся де­тальніше. Цьо­го ра­зу в центрі на­шої ува­ги став ле­ген­дар­ний John Deere
серії 8530.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Один із гос­по­дарів, який у 2008 р. прид­бав но­вий трак­тор John Deere се­рії 8530 (на­разі йо­го на­робіток - близь­ко 8 тис. мо­то­го­дин), був і до­нині за­ли­шаєть­ся за­до­во­ле­ним своїм ви­бо­ром, про­те у цієї вда­лої по­куп­ки, за йо­го сло­ва­ми, є своє до­сить «вузь­ке» місце, і, не повіри­те, - це си­с­те­ма охо­ло­д­жен­ня са­мо­го дви­гу­на внутрішньо­го зго­ран­ня, че­рез про­бле­ми з якою він ледь не «вклав» повністю трак­то­ра.
Про си­с­те­му Vari-Cool
Ком­панія John Deere роз­по­ча­ла вста­нов­лю­ва­ти си­с­те­му охо­ло­д­жен­ня Vari-Cool на трак­то­рах вось­мої серії за­для до­три­ман­ня оп­ти­маль­но­го теп­ло­во­го ре­жи­му ро­бо­ти дви­гу­на. Та­кож си­с­те­ма дає змо­гу еко­но­ми­ти ди­зель­не па­ли­во та збе­рег­ти номіна­ль­ну по­тужність дви­гу­на. Ад­же за мінімаль­них обертів вен­ти­ля­то­ра дви­гун віддає си­с­темі охо­ло­д­жен­ня 2 к. с., за мак­си­маль­них обертів ку­ле­ра по­тужність дви­гу­на мо­же змен­шу­ва­ти­ся на 30 к. с. Та­ким чи­ном си­с­те­ма Vari-Cool при­во­ду вен­ти­ля­то­ра точ­но кон­тро­лює обер­ти са­мо­го вен­ти­ля­то­ра за­леж­но від по­тре­би охо­ло­д­жен­ня для за­без­пе­чен­ня мак­си­маль­ної ефек­тив­ності ро­бо­ти дви­гу­на.
Си­с­те­ма охо­ло­д­жен­ня Vari-Cool скла­­дається із радіато­ра, в яко­му міс­тить­ся охо­ло­д­жу­валь­на ріди­на, во­дя­ної пом­пи, гідравлічно­го варіато­ра (шків яко­го є ве­ду­чим і має дві скла­дові) та ме­ханічно­го варіато­ра (йо­го шків - ве­­де­ний і та­кож скла­дається із двох ча­с­тин), на ос­тан­нь­о­му без­по­се­ред­ньо розміще­ний вен­ти­ля­тор (ку­лер) для ство­рен­ня по­то­ку повітря, що про­хо­дить че­рез радіатор.

Си­с­те­ма Vari-Cool є ефек­тив­ною за­вдя­ки двом ос­нов­ним чин­ни­кам:
   па­со­ва пе­ре­да­ча, що ви­ко­ри­с­то­вується в си­с­темі Vari-Cool, пе­ре­дає 100% по­туж­ності від дви­гу­на до вен­ти­ля­то­ра;
 па­со­вий привід шківа вен­ти­ля­то­ра з еле­к­трон­ним ке­ру­ван­ням пра­цює ли­ше на потрібну швидкість для охо­ло­д­жен­ня дви­гу­на та інших до­поміжних ком­по­нентів.
Та­кож си­с­те­ма охо­ло­д­жен­ня Vari-Cool є невід'ємною ча­с­ти­ною кон­ст­рукції ка­по­та. Повітряні по­то­ки, що йдуть від дви­гу­на, про­хо­дять че­рез спе­ціальні на­прав­ля­ючі от­во­ри, які спря­мо­ву­ють теп­ле повітря у про­ти­леж­но­му від грун­ту на­прямі для змен­шен­ня не­потрібно­го впли­ву на ньо­го та рос­ли­ни. Повітряні по­то­ки та­кож на­прав­лені у про­ти­леж­ний бік і від кабіни, що дає змо­гу уник­ну­ти пря­мої дії теп­ла від пра­цю­ю­чо­го дви­гу­на на скло кабіни і цим са­мим за­побігти зни­жен­ню ефек­тив­ності си­с­те­ми кон­диціюван­ня повітря.

Прин­цип ро­бо­ти
На­при­клад, тем­пе­ра­ту­ра охо­ло­д­жу­валь­ної ріди­ни (її кон­тро­лює тер­мо­дат­чик, який постійно пе­ре­дає сиг­нал на еле­к­трон­ний блок ке­ру­ван­ня ECU трак­то­ра) у радіаторі ста­но­вить 90°С. Мас­ля­ний на­сос, який по­дає оли­ву із дви­гу­на до гідравлічно­го варіато­ра, ство­рює в ньо­му постійний тиск. Аналізу­ю­чи тем­пе­ра­ту­ру охо­ло­д­жу­валь­ної ріди­ни, еле­к­трон­ний блок ке­ру­ван­ня ECU по­дає сиг­нал на по­сту­паль­ний кла­пан, який міс­тить­ся у гідравлічно­му варіаторі. По­сту­паль­ний кла­пан відкри­ває отвір для по­да­ван­ня оли­ви під ти­с­ком на пор­шень, який, своєю чер­гою, штов­хає ру­хо­му по­ло­ви­ну ве­ду­чо­го шківа, змен­шу­ю­чи за­зор між йо­го ру­хо­мою та не­ру­хо­мою по­ло­ви­на­ми (за­глиб­лен­ня шківів у обох варіаторів ма­ють кли­но­подібну фор­му, пас, відповідно, - та­кож). Вод­но­час діа­метр про­хо­д­жен­ня па­са ве­ду­чим шківом збільшується, і відбу­вається сильніше на­­тя­гу­ван­ня па­са між гідравлічним ва­ріато­ром та шківом ме­ханічно­го варіато­ра. За­зор між ру­хо­мою та не­ру­хо­мою по­ло­ви­на­ми шківа ме­ханічно­го варіато­ра, своєю чер­гою, роз­ши­рюється, змен­шу­ю­чи діаметр про­хо­д­жен­ня па­са. Ру­хо­ма ча­с­ти­на ме­ханічно­го варіато­ра тис­не на пру­жин­ний ме­ханізм. Відповідно, за більшо­го діаме­т­ра про­хо­д­жен­ня па­са ве­ду­чим шківом гідравлічно­го варіато­ра і за змен­ше­но­го діаме­т­ра про­хо­д­жен­ня па­са ве­де­ним шківом ме­ханічно­го ва­ріа­то­ра збільшу­ють­ся обер­ти са­мо­го вен­ти­ля­то­ра, і та­ким чи­ном збільшується потік повітря, що й сприяє зни­жен­ню тем­пе­ра­ту­ри охо­ло­д­жу­валь­ної ріди­ни.
За ча­ст­ко­во­го зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри охо­ло­д­жу­валь­ної ріди­ни си­с­те­ма Vari-Cool пра­цює у зво­рот­но­му на­прямі  (рис.- схема: напрямок руху рухомої частини шківа 1 - гідравлічного варіатора, 2 - ме­­­ханічного). Зно­ву ж та­ки еле­к­трон­ний блок ке­ру­ван­ня ECU (який аналізує сиг­нал тер­мо­дат­чи­ка) по­дає сиг­нал на кла­пан ски­дан­ня ти­с­ку оли­ви, який та­кож міс­тить­ся на гідравлічно­му варіаторі. За ча­ст­ко­во­го зни­жен­ня ти­с­ку оли­ви у гід­рав­лічно­му варіаторі відбу­ва­ють­ся збільшен­ня за­зо­ру між ру­хо­мою та не­ру­хо­мою ча­с­ти­на­ми йо­го шківа та змен­шен­ня діаме­т­ра про­хо­д­жен­ня па­са. Вод­но­час пру­жин­ний ме­ханізм ме­ханічно­го варіа­то­ра тис­не на ру­хо­му ча­с­ти­ну шківа, змен­шу­ю­чи за­зор між ру­хо­мою та не­ру­хо­мою ча­с­ти­на­ми та збільшу­ю­чи діаметр про­хо­д­жен­ня па­са (не до­пу­с­ка­ю­чи йо­го по­слаб­лен­ня). Та­ким чи­ном, за про­хо­д­жен­ня мен­шо­го діаме­т­ра па­са ве­ду­чо­го шківа гідрав­лічно­го варіато­ра і більшо­го діаме­т­ра - ве­де­но­го шківа ме­ханічно­го варіато­ра зни­жу­ють­ся обер­ти вен­ти­ля­то­ра.
Ос­нов­ною про­бле­мою в цій кон­ст­рук­ції бу­ло те, що при­близ­но після 200 мо­­­то­­­го­дин ро­бо­ти дви­гу­на внутрішньо­го зго­ран­ня спраць­о­ва­на (яка втра­ти­ла ча­ст­ко­во свої фізи­ко-хімічні вла­с­ти­вості) оли­ва, що по­дається із дви­гу­на на гідравлічний варіатор, при­зво­дить до змен­шен­ня ущільнен­ня саль­ників, уна­слі­док чо­го відбу­вається підтікан­ня гід­равлічно­го варіато­ра. За сло­ва­ми гос­по­да­ря трак­то­ра, про­блем із підтікан­ням варіато­ра за та­кої схе­ми по­да­ван­ня оли­ви у ньо­го не ви­ни­ка­ло впро­довж усь­о­го ек­сплу­а­таційно­го періоду і навіть по­ни­ні.
Про­те відте­пер ком­панія John Deere виріши­ла цю про­бле­му шля­хом по­да­ван­ня оли­ви на гідравлічний варіатор не із дви­гу­на внутрішньо­го зго­ран­ня, а із си­с­те­ми ма­щен­ня ко­роб­ки пе­ре­дач, де оли­ва до­вше зберігає свої фізи­ко-хімічні вла­с­ти­вості, а також удосконалила конструкцію гідравлічного варіатора.
Але ж по­вернімо­ся до ос­нов­но­го: який са­ме збій у да­но­му разі да­ла си­с­те­ма охо­ло­д­жен­ня Vari-Cool, че­рез що гос­по­дар май­же повністю не вивів дви­гун з ла­ду?! Трак­тор пра­цю­вав у полі в літ­ній період. Опе­ра­тор періодич­но відслід­ко­ву­вав по­каз­ни­ки ти­с­ку оли­ви в си­с­те­мі, ро­бо­чу тем­пе­ра­ту­ру охо­ло­д­жу­валь­ної ріди­ни дви­гу­на (яка бу­ла у нор­маль­но­му ро­бо­чо­му діапа­зоні) і т. п. Рап­том невідо­мо з яких при­чин тем­пе­ра­ту­ра охо­ло­д­жу­валь­ної ріди­ни по­ча­ла ви­хо­ди­ти за межі до­пу­с­ти­мих по­каз­ників і пе­рей­ш­ла че­рез по­знач­ку 100°С. Че­рез де­кілька хви­лин опе­ра­тор, поміча­ю­чи, що си­с­те­ма охо­ло­д­жен­ня дви­гу­на не в змозі охо­ло­ди­ти ріди­ну до ро­бо­чої тем­пе­ра­ту­ри, своєчас­но прий­няв рішен­ня зу­пи­ни­ти дви­гун. Після цьо­го бу­ло пе­ревіре­но рі­вень охо­ло­д­жу­валь­ної ріди­ни у відпо­відних бач­ках (во­ни по­ка­зу­ва­ли нор­му). До­ве­ло­ся три­ва­лий час про­сто­я­ти без ро­бо­ти, до­ки тем­пе­ра­ту­ра охо­ло­д­жу­валь­ної ріди­ни са­мостійно зни­зи­ла­ся до до­пу­с­ти­мих меж, і опе­ра­тор зно­ву за­пу­с­тив дви­гун у ро­бо­ту. Че­рез декілька хви­лин тем­пе­ра­ту­ра охо­ло­д­жу­валь­ної ріди­ни зно­ву пе­рет­ну­ла по­знач­ку 100°С і си­с­те­ма     Vari-Cool не охо­ло­д­жу­ва­ла рі­ди­­ну. Відповідно, про­дов­жу­ва­ти по­льові ро­бо­ти трак­то­ром, у яко­го «зда­ла» си­с­те­ма охо­ло­д­жен­ня, вже не мож­на.
Техніку відбук­си­ру­ва­ли до ан­га­ра для про­ве­ден­ня не­пла­но­во­го ре­мон­ту. Для цьо­го бу­ло за­про­ше­но го­ло­вно­го інже­не­ра гос­по­дар­ст­ва, який мав виз­на­чи­ти при­чи­ну не­справ­ності си­с­те­ми охо­ло­д­жен­ня.
Відкрив­ши ка­пот і за­пу­с­тив­ши дви­гун, го­ло­вний інже­нер ви­я­вив, що за підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри охо­ло­д­жу­валь­ної ріди­ни гідравлічний варіатор пра­цю­вав у ро­бо­чо­му ре­жимі, але вен­ти­ля­тор, закріпле­ний на ме­ханічно­му варіаторі, пра­цю­вав ли­ше на 20-25% за­да­ної про­дук­тив­ності. Із цьо­го бу­ло зроб­ле­но вис­но­вок, що при­чи­на мінімаль­ної про­дук­тив­ності вен­ти­ля­то­ра хо­ва­ла­ся у ме­ха­нічно­му варіаторі.             
Далі роз­би­раємо де­тальніше бу­до­ву ме­ханічно­го варіато­ра
Ме­ханічний варіатор скла­дається із: ос­нов­но­го ва­ла, на яко­му закріпле­но не­ру­хо­му ча­с­ти­ну шківа. Ру­хо­ма ж йо­го ча­с­ти­на хо­дить шліца­ми ва­ла в бік збли­жен­ня чи відда­лен­ня віднос­но не­ру­хо­мої ча­с­ти­ни. В пе­редній тор­цевій ча­с­тині ва­ла уг­вин­чується шай­ба ве­ли­ко­го діаме­т­ра. До шай­би кріпить­ся сам вен­ти­ля­тор. Між шай­бою вен­ти­ля­то­ра та ру­хо­мою ча­с­ти­ною шківа стоїть пру­жи­на, яка ви­ко­нує функцію зміни діаме­т­ра шківа в ціло­му.

Яку не­справність бу­ло ви­яв­ле­но
Зняв­ши ме­ханічний варіатор і ро­зібрав­­ши йо­го повністю, го­ло­вний інже­нер гос­по­дар­ст­ва ви­я­вив, що шліци у ру­хомій ча­с­тині шківа, які ви­ко­ну­ють функ­цію фіксації (за­побіга­ю­чи са­мо­стійно­му про­кру­чу­ван­ню на­вко­ло ва­ла), бу­ло обірва­но. За обірва­них шліців ру­хо­ма ча­с­ти­на шківа по­ча­ла обер­та­ти­ся на­вко­ло ва­ла. Тоб­то пас, який пе­ре­да­вав крут­ний мо­мент від гідравлічно­го варіа­то­ра на ме­ха­нічний, од­ним бо­ком обер­тав ру­хо­му ча­с­ти­ну шківа та про­бук­со­ву­вав по не­ру­хомій ча­с­тині шківа, яка за­без­пе­чу­ва­ла обер­тан­ня ва­ла із закріпле­ним на ньо­му вен­ти­ля­то­ром. Відпо­від­но, вен­ти­ля­тор не на­би­рав обертів, по­трібних для оп­ти­маль­но­го охо­ло­д­жен­ня ріди­ни.

У чо­му кри­ють­ся про­ра­хун­ки
За версією го­ло­вно­го інже­не­ра гос­по­дар­ст­ва, бу­ло до­пу­ще­но кон­ст­рукційні про­ра­хун­ки:
Œ   Не бу­ло вра­хо­ва­но, що техніка ек­с­плу­­­а­ту­ва­ти­меть­ся ли­ше для про­ве­ден­ня се­зон­них по­льо­вих робіт, ко­ли тем­пе­ра­ту­ра повітря знач­но підви­щується і варіатор постійно має пра­цю­ва­ти на 80-90% своєї по­вної про­дук­тив­ності.
   Шліци на ва­лу ме­ханічно­го варіа­то­ра і в ру­хомій ча­с­тині шківа розміщу­ють­ся та­ким чи­ном: ру­хо­ма ча­с­ти­на шківа мак­си­маль­но на­бли­же­на до не­ру­хо­мої (що спри­чи­нює рух па­со­вої пе­ре­дачі за ве­ли­ким діаме­т­ром). За та­ко­го по­ло­жен­ня шліци ва­ла та ру­хо­мої ча­с­ти­ни шківа за­без­пе­чу­ва­ли 100%-ву пло­щу зчеп­лен­ня між со­бою і фіксу­ва­ли ру­хо­му ча­с­ти­ну шківа про­ти обер­тан­ня не­за­леж­но від ва­ла (ши­ри­на шліців на ва­лу дорівню­ва­ла ши­рині шліців у ру­хомій ча­с­тині шківа). Ми пам'ятаємо, що за під­ви­ще­ної тем­пе­ра­ту­ри повітря пас у ме­ханічно­му варіаторі для збільшен­ня обертів вен­ти­ля­то­ра має ру­ха­ти­ся за ма­лим діаме­т­ром. За про­хо­д­жен­ня па­са ма­лим діаме­т­ром відбу­вається відда­лен­ня ру­хо­мої ча­с­ти­ни шківа від не­ру­хо­мої, вод­но­час шліци на ру­хомій ча­с­тині ва­ріато­ра та відповідні їм шліци ва­ла змі­щу­ють­ся на 50% віднос­но один од­но­го, що спри­чи­нює змен­шен­ня площі зчеп­лен­ня ру­хо­мої ча­с­ти­ни шківа із ва­лом. Унаслідок цьо­го після на­пра­цю­ван­ня 2 тис. мо­то­го­дин відбу­ло­ся об­ри­ван­ня шліців у ру­хомій ча­с­тині шківа.
Не­зро­зуміло, чо­му кон­ст­рук­то­ри не зро­би­ли більшу ши­ри­ну шліців на ва­лу, аби навіть за мак­си­маль­но­го відда­лен­ня ру­хо­мої ча­с­ти­ни шківа від не­ру­хо­мої за­без­пе­чу­ва­ло­ся б 100%-ве зчеп­лен­ня.

У який спосіб бу­ло виріше­но про­бле­му?
 Після об­ри­ван­ня шліців ру­хо­ма ча­с­ти­на шківа обер­та­ла­ся на­вко­ло ва­ла, що при­зве­ло до нерівномірно­го спрацювання її от­во­ру ва­лом. Відповідно, це збільши­ло за­зор між ва­лом та от­во­ром, і щоб йо­го ком­пен­су­ва­ти, до­ве­ло­ся роз­то­чи­ти отвір у ру­хомій ча­с­тині шківа та за­пре­су­ва­ти брон­зо­ву втул­ку, внутрішній діаметр якої із мінімаль­ним за­зо­ром на­хо­див на вал (шліци) ме­ханічно­го варіато­ра. Піс­ля цьо­го ру­хо­му ча­с­ти­ну шківа потрібно бу­ло відба­лан­су­ва­ти на відповідність от­во­ру що­до ва­ги та на ви­клю­чен­ня еліп­тич­ності. Ви за­да­с­те­ся пи­тан­ням: хіба до­стат­ньо однієї брон­зо­вої втул­ки для вирішен­ня про­бле­ми зчеп­лен­ня ру­хо­мої ча­с­ти­ни шківа із ва­лом? Відповідь: не до­стат­ньо! То­му для убез­пе­чен­ня від про­кру­чу­ван­ня ру­хо­мої ча­с­ти­ни шківа на­вко­ло ва­ла цю функцію ви­ко­ну­ва­ти­муть три пальці, які закріплю­ють на не­ру­хо­му ча­с­ти­ну шківа.
Пе­ред тим, як закріпи­ти три пальці на не­ру­хомій ча­с­тині шківа, нам не­об­хідно пра­виль­но їх розмісти­ти. Для цьо­го бе­ре­мо вал ме­ханічно­го варіато­ра із не­ру­хо­мою ча­с­ти­ною шківа, за­ти­с­каємо йо­го у ба­ра­бані то­кар­но­го вер­ста­та і цен­т­руємо з до­по­мо­гою ру­хо­мої баб­ки. Роз­то­чу­валь­ною баб­кою підво­ди­мо про­хід­ний різець до не­ру­хо­мої ча­с­ти­ни шкі­ва і на­но­си­мо лінію (синя стрілка), на якій ро­би­ти­ме­мо от­во­ри для пальців. Візьміть до ува­ги: от­во­ри, в яких бу­дуть закріплені пальці (чер­во­на стрілка), ма­ють бу­ти на­бли­жені до ро­бо­чої зо­ни шківа (зе­ле­на стрілка), але жод­ним чи­ном не по­винні по­па­да­ти у неї, оскільки пас, по­па­да­ю­чи на пальці, постійно рва­ти­меть­ся. Відмітив­ши різцем по­знач­ку, відво­ди­мо йо­го на­зад від не­ру­хо­мої ча­с­ти­ни шківа, не зміню­ю­чи по­ло­жен­ня до чи від цен­т­ра вер­ста­та. Вий­маємо вал з не­ру­хо­мою ча­с­ти­ною шківа із ба­ра­ба­на вер­ста­та. Далі за­ти­с­каємо у ба­ра­бані ру­хо­му ча­с­ти­ну шківа і та­кож цен­т­руємо ру­хо­мою баб­кою. Підво­ди­мо різець і та­кож на­но­си­мо лінію, на якій ро­би­ти­ме­мо от­во­ри для цих са­мих пальців. Ма­ю­чи лінію на обох ча­с­ти­нах шківа, ми че­рез од­на­ко­ву відстань по до­вжині ко­ла на­но­си­мо кер­ном три мітки, де бу­де­мо ро­би­ти от­во­ри. Після цьо­го сверд­лиль­ним вер­ста­том ро­би­мо от­во­ри діаме­т­ром 10 мм (12 мм) під ку­том 90° до пло­щи­ни ру­хо­мої та не­ру­хо­мої ча­с­тин шківа.
Для ви­го­тов­лен­ня пальців потрібна сталь із не­ви­со­ким вмістом вуг­ле­цю - та­­ка сталь міцніша, тріщи­но­стій­кіша, кра­ще зва­рюється. То­му в якості пальців мож­на ви­ко­ри­с­та­ти кла­па­ни га­зо­роз­подільно­го ме­ханізму відповід­но­го діа­ме­т­ра та до­вжи­ни. Далі встав­ляємо пальці в от­во­ри не­ру­хо­мої ча­с­ти­ни шківа (обов'яз­ко­ва умо­ва - кут між паль­цем та пло­щи­ною шківа має бу­ти 90°!) та з тиль­но­го бо­ку за­ва­рюємо місця сти­ку. До­вжи­на паль­ців має бу­ти де­що більшою, ніж відстань між ру­хо­мою та не­ру­хо­мою по­ло­вин­ка­ми шківа за мак­си­маль­но­го їхньо­го відда­лен­ня під час ек­сплу­а­тації.
Відре­мон­то­ва­ний у та­кий спосіб ме­ханічний варіатор про­слу­жив без­пе­ребійно чо­ти­ри ро­ки!!!
Взим­ку, ко­ли про­во­ди­ли пла­но­вий ре­монт, ме­ханічний варіатор виріши­ли розібра­ти та по­ди­ви­ти­ся, як він се­бе «по­­чу­ває». Ви­я­ви­ло­ся, що під час ек­сплу­а­­тації, ко­ли ру­хо­ма ча­с­ти­на шківа на­бли­жа­ла­ся та відда­ля­ла­ся від не­ру­хо­мої, це спри­чи­ни­ло спра­цю­ван­ня паль­ців, а та­кож, внаслідок ди­намічно­го на­ван­та­жен­ня не­ру­хо­мої ча­с­ти­ни, паль­ця­ми у ру­хомій ча­с­тині шківа бу­ло роз­би­то от­во­ри.    
Ре­с­та­в­рацію зро­би­ли шля­хом заміни пальців, а та­кож роз­то­чи­ли от­во­ри ру­хо­мої ча­с­ти­ни шківа і за­пре­су­ва­ли в них брон­зові втул­ки під пальці.
Під час про­ве­ден­ня пер­шо­го ре­мон­ту шківа ме­ханічно­го варіато­ра ре­ко­мен­до­ва­но у йо­го ру­хомій ча­с­тині роз­то­чи­ти (роз­сверд­ли­ти) от­во­ри і та­кож ви­то­чи­ти та за­пре­су­ва­ти під пальці брон­зові втул­ки, які спри­я­ти­муть мен­шо­му спра­цю­ван­ню пальців (у разі ча­ст­ко­во­го спрацювання са­мих брон­зо­вих вту­лок до­стат­ньо ли­ше заміни­ти їх).