Спецможливості
Архів

Кращий господар в Україні: репортаж з Чернігівської, Вінницької та Полтавської областей

01.11.2010
635
Кращий господар в Україні: репортаж з Чернігівської, Вінницької та Полтавської областей фото, ілюстрація
Ячмінне поле

Як ефективно вести сільське  господарство  - за досвідом на Чернігівщину, Вінничину  та Полтавщину 

Продовжуємо розповідь про "сіль землі" нашої - про справжніх її господарів.

ТОВ "Плиски-Агро" Чернігівської області
Сергій Кузнецов комбайнером уже п'ятий рік, на новій машині - третій сезон.

Сергій Кузнецов, механізатор:
- Подобається мені робота. Хоча й не думав, що працюватиму комбайнером, але одразу після училища довелося сісти на комбайна, "зачепився" і працюю.

Цьогорічне збирання ранніх зернових для Сергія, як і для його колег, традиційно почалося не на полях їхнього товариства "Плиски-Агро", що в Борзнянському районі Чернігівської області, а на Миколаївщині.

Сергій Кузнецов, механізатор:
- На "югах" були. Там важко працювати: дощів багато, бур'янів чималенько.

Цього року погода випробовувала аграріїв усіх областей. У"Плисках-Агро" із 6100 га землі, які господарство має в обробітку, озимими було засіяло 2100 га. Зробили все за технологією, тож розраховували на добрий урожай. Три останні роки товариство утримувало першість у районі за врожайністю зернових, збираючи по 40 ц/га на круг. У нинішньому сезоні першу ложку дьогтю "підкинула" зима, після якої частина посівів вимокла, другу - літня спека.

Роман Лютий, агроном:
- Спека внесла свої корективи в урожайність. А ще - волога й багатосніжна зима: значну частину врожаю втратили через хвороби посівів. Але фунгіциди зуміли внести вчасно, й основний урожай врятували.

Валерій Новицький, голова спостережної ради ТОВ "Плиски-Агро":
- Оці парадокси вплинули так, що навіть за ретельного підготування грунту й посівного матеріалу, за максимального дотримання всіх необхідних технологічних процесів урожай цього року набагато нижчий, ніж у попередні роки.
Недоотриманий вал збіжжя компенсували якістю зерна: вся пшениця другого класу. Зароблені господарством гроші - це, найперше, зарплата трудового колективу, в якому нині - понад 90 осіб. "Плиски-Агро" - єдине в районі підприємство, яке безоплатно харчує своїх працівників. Товариство оплачує лікарняні, дорослі й діти мають можливість оздоровлюватися за пільговими путівками.

Валерій Новицький, голова спостережної ради ТОВ "Плиски-Агро"
- У нас вирішено багато питань соціальної сфери. Маємо свою пожежну частину з трьома спецмашинами, тоді як у МЧС району всього дві машини. Працює медична служба, маємо невелику лікарню, яку підтримуємо фінансами підприємства, нещодавно купили їм нову машину.

На ставку, що в оренді товариства, за символічну плату можна рибалити або просто відпочивати. Для цього є всі умови. Так само, як і для відпочинку в самому селі: кав'ярня, готель. На спонсорські кошти збудували нову церкву. Утримують і футбольний клуб "Єдність", команда якого торік виграла першість України серед непрофесіоналів.

Іван Голиця, сільський голова с. Плиски:
- Звичайно, поліпшився соціально-економічний стан у населених пунктах. Надходять відрахування в бюджет сільської ради та бюджет району. Це на сьогодні справді велика підтримка.
Проблеми села не можуть не стосуватися того, хто орендує селянські землі, переконаний керівник господарства. Інакше, по закінченні терміну оренди, люди мають повне право передати паї іншому господарю, як це зробили в сусідньому селі.

Валерій Новицький, голова спостережної ради ТОВ "Плиски-Агро":
- Коли закінчився термін дії оренди, селяни сусіднього села, знаючи, як працюють люди в Плисках і що за те мають, віддали нам свої паї. Ми взяли близько 70% цього господарства.
До речі, 25% земель, які орендує товариство, - бідні, піщані грунти. Але при цьому всі пайовики одержують однакову плату: більш ніж по 1400 гривень за пай. Грошима, зерном чи послугами - то вже вирішують самі люди.

ТОВ "ГЯДТ Агро" Полтавської області Гребінківського району
Володимир Колечко - механізатор із десятирічним стажем. Коли господарство, в якому працював раніше, розпалося, разом з іншими механізаторами перейшов сюди, у новостворене товариство.

Володимир Колечко, механізатор:
- У нас, мабуть, найкраща в районі заробітна плата. Маю ще й три паї, всі їх здав сюди. За землю платять добре. Що нам ще потрібно?

Олексій Бослац свою землю здає поки що іншому господарству, а після закінчення терміну оренди теж планує передати її в користування товариству "ГЯДТ Агро". Оскільки, як вважає чоловік, тут краще розраховуються і землю обробляють по-господарському.

Все, як відомо, пізнається в порівнянні. Три роки тому звістку про те, що в їхнє село, Тополеве, Гребінківського району Полтавської області хочуть прийти працювати німці, місцеві селяни сприйняли насторожено. Час, що минув, розвіяв сумніви, переконав селян у тому, що Тетяна й Гельмут Ханк налаштовані й самі працювати, й давати роботу іншим. Нині в господарстві постійно трудиться 25 людей.

Тетяна Ханк, генеральний директор ТОВ "ГЯДТ Агро":
- Саме сучасні технології дають нам можливість вирощувати високі врожаї якісного зерна. Робота нашого господарства - це ще й позитивний приклад для сусідніх сільськогосподарських підприємств: вони можуть бачити, вчитися й так само досягати хороших результатів.

На 2 тис. га товариство, використовуючи інвестиційні кошти за сучасними технологіями вирощує зернові, ріпак, сою, кукурудзу. В нинішньому сезоні, наприклад, на 1 га витратили в середньому 450 доларів. Відповідною має бути й віддача.

Гельмут Ханк, директор інвестиційної компанії "АБФ":
- Ми використовуємо інтенсивний no-till. Ніякого плуга, грунт не перевертаємо, щоб зберегти його структуру й біобаланс.

Цього року вперше висіяли кукурудзу, тепер у планах - вирощувати цю культуру й далі. Кукурудза, якщо порівнювати її з іншими культурами, витримує спеку краще, але є відмінність у сортах. Ми перепробували багато сортів, щоб вибрати найприйнятніші для наших умов.

Районовані сорти, гібриди, сучасна техніка, добрива й оптимальні строки висіву - в тому, що все це в комплексі спрацьовує на результат, переконалися вже й місцеві механізатори.

Іван Пацюкевич, бригадир тракторної бригади:
- Хлопці виконують великий обсяг робіт: 2 тис. га землі обробляють і за два тижні майже все обсівають. Так само і восени - все обробляють в оптимальні терміни.

Тетяна Ханк, генеральний директор ТОВ "ГЯДТ Агро":
- Усе зерно продаємо на території України, працюємо з великими імпортерами, з переробниками. Хоча в планах - і самим виходити на міжнародні ринки.

З пайовиками розрахунки завжди своєчасні та в повному обсязі.

Володимир Добреля, пайовик:
- На пай, хочеш - бери гроші, хочеш - зерно. Кому що треба.

Тетяна Баранюк, голова тополівської сільської ради:
- Люди звертаються до товариства, і товариство не відмовляє, щоб видати їм ще й зерно в рахунок орендної плати.
Допомагає господарство й селу: два роки тому, наприклад, відремонтували дороги на 96 тис. грн та сільський водогін. І в проведенні свят теж завжди беруть участь.

СТОВ "Хлібороб" Козятинського району Вінницької області

Ще один аграрний сезон для механізаторів селянського товариства "Хлібороб", що на Вінниччині, лишається в минулому. Для головного інженера господарства Василя Миколайовича це вже 41-й.

Василь Поліщук, головний інженер СТОВ "Хлібороб":
- Розпочав свою трудову діяльність комбайнером. Працював від зорі до зорі. Це не те, що тепер: з 9 ранку до 10 вечора.
За 40 років, - каже Василь Миколайович, - змінилися й методи господарювання в сільському господарстві, й техніка вже не та. Якщо раніше в господарстві було 16 комбайнів і не встигали ними зібрати врожай, то нині за сприятливої погоди за 10-15 днів справляються сімома машинами. Незмінним в усі часи, певно, лишається одне, головне, - ставлення механізаторів до своєї хліборобської праці.

Микола Шевчук, механізатор:
- Цю роботу потрібно любити. Якщо її любиш і отримуєш від цього задоволення, то нібито й тяжко, але душа відпочиває. Тому що це - хліб збирати. Це вже великий плюс.
Обробляють механізатори свою землю, бо зозулинські селяни земельні паї здають в оренду товариству.

Василь Мельник, механізатор:
- За 3,46 га паю мені дають тонну хліба і 3 ц кукурудзи. Давали на паї й сушену кукурудзу. Якщо потрібно, виписують і сіно, і силос, і тюки заготовляють. Скільки треба людині, стільки й виписують, привозять.

У "Хліборобі" цього літа зерновими було засіяно майже 2 тис. га полів. Решта - із загальних 3 тис. 300 га - цукрові буряки та кормові культури. Озима пшениця перезимувала погано, тож не дала очікуваного врожаю. Добре, каже директор товариства, що більше посіяли кукурудзи на зерно. Не прогадали: кукурудза відчутно додала у валовому виробництві зернових. Як торік, так і нині, 300 га було засіяно цукровими буряками. І врожайність мали не нижчу за торішню, коли зібрали по 550 ц з гектара.

СТОВ "Хлібороб" розвиває не лише рослинництво, тут рентабельно займаються й тваринництвом. Тримають 2 тис. голів худоби, з яких 600 корів. Тому будь-які коливання цін на сільгоспкультури для господарства не такі й відчутні. Хоча це господарство, як і деякі інші, свого часу, теж стояло перед вибором.

Микола Сенченко, директор СТОВ "Хлібороб":
- Позбутися або тримати тваринництво. Ми вирішили тримати. Через те побудували новий тваринницький комплекс, обладнали його щонайкраще, механізували практично всі виробничі процеси, й сьогодні ці 600 корів обслуговують лише шість робітників.

Перш ніж розпочати будівництво нового тваринницького комплексу, Микола Іванович сам їздив і вивчав досвід інших: двічі побував у аграрному університеті в Голландії, був і в Канаді, і в Китаї. Вибирав, що буде придатним саме для його господарства.

Олена Косаківська на комплексі працює з першого дня його роботи. І кожне доїння корів тут проходить під музику.

Олена Косаківська, оператор машинного доїння:
- Корови краще віддають молоко під музику. І в нас настрій поліпшується. Вдома якісь негаразди - тут ми заспокоюємося.
Звісно, тільки музикою корови ситі не бувають, тож, про годівлю тут теж дбають.

Андрій Панчук, завідувач тваринницьким комплексом:
- Годуємо тільки якісними силосом та сінажем, які заготовляємо в господарстві сучасною технікою.
Залишилося, розповів директор господарства, селекцію поголів'я поліпшити, щоб надої збільшити хоча б до 25-30 кг на корову. Щоб в Україні молоко й м'ясо свої були. Тоді тваринництво знову престижним стане.

Advertisement

Інтерв'ю
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок
Керівник стартапу, у якого вже з’явилося двоє конкурентів, - про важливість моніторингу ущільнення грунту, еволюцію методів вимірювання ущільнення і боротьбу з останнім.    - Ваш стартап «Скок Агро» зосередився на вдосконаленні методів... Подробнее

1
0