Спецможливості
Архів

Кращий господар України: досвід з Полтавщини, Вінничини та Чернігівщини

07.12.2009
542
Кращий господар України: досвід з  Полтавщини, Вінничини та Чернігівщини фото, ілюстрація
Корови на пасовищі

Про свій досвід єфективного господарювання  діляться спеціалісти кращих господарств Полтавщини, Вінничини, Чернігівщини.

 

ВАТ "Бурякорадгосп "Ланнівський" Карлівського району Полтавської області
Ланнівському сільському голові Івану Миколайовичу Щербаку можуть позаздрити голови інших сільських рад. І не лише їхнього Карлівського району. Дві бюджетоутворюючі організації, що розташовані на території Ланнівської сільської ради - цукровий завод та бурякорадгосп, - сплачують у рік до місцевого бюджету до 1 млн гривень.

Іван Щербак, ланнівський сільський голова:
- За рахунок цього утримуємо два дитсадки на території сільської ради на 100 місць, Будинок культури, дві бібліотеки, дільничну лікарню, два ФАПи. Тобто інфраструктура - та, що була в 90-ті роки, - залишилась. До дитсадків та школи - увага подвійна.

Наталія Латишева, завідувачка дитсадка села Куми:
- З будь-яким питанням, коли б не звернулись в правління бурякорадгоспу, там завжди допоможуть: чи   овочами, чи молоком,  чи ремонтом майданчиків та приміщень тощо. Відмови за 5 років не було в жодному питанні.
Місцеві жителі теж підтверджують, що позитивні зміни у їхньому житті та роботі почалися 5 років тому, коли віддали в оренду свої землі акціонерному товариству "Бурякорадгосп "Ланнівський".

Володимир Угарь, механізатор:
- Думаю, у нас краще, ніж в інших господарствах. Розрахунки за землю - у будь-який час: хоч в кінці сезону, хоч авансом - хто як хоче. У нашому господарстві з цим проблем немає.
Володимир Васильович разом із дружиною здають в оренду два паї. Цього року, як й інші землевласники, вони отримали в рахунок орендної плати по тонні зерна плюс цукор. Крім того, чоловік ще й працює в господарстві, на тракторі, - вже сорок років.

Володимир Угарь, механізатор:
- Умови праці, порівняно з тією технікою, на якій розпочинав працювати, - як небо і земля.
Відразу за збиранням цукрових буряків - підготовка поля до весняної посівної. Цього року із 4,5 тис. га, що є в обробітку, під солодкі корені засіяли 840 га. Урожайність цукрових буряків - 550 ц/га. Досягти такого результату було непросто. Засуха була 40 днів. Ні краплі дощу. Температура на поверхні грунту - 60°С. Для цукрових буряків це дуже тяжкі умови.

Юрій Тимоха, заступник голови правління ВАТ "Бурякорадгосп "Ланнівський":
- Протистояти погоднім негараздам вдалося, чітко дотримуючись усіх вимог агротехнології. Найперше - висів якісним насінням і в оптимальні терміни. Якими сівалками висівати - це теж важливо. Використовували сівалки точного висіву, придбані у фірми "Амако".

Олександр Брижник комбайнером працює 5 років, з початку вересня цього року - на новій машині. Вже викопав 250 га. За кожен гектар - 40 гривень.
Олександр Брижник, комбайнер:
- Зарплата нас влаштовує. Заохочують - в кінці року цукор дають.

Олег Безручко, директор ВАТ "Бурякорадгосп "Ланнівський":
- Увесь цьогорічний урожай зернових ще не продавали. Будемо чекати: як буде ціна, тоді будемо продавати. Тому що нинішня ціна не відповідає річним витратам  на його отримання.
На всіх чотирьох відділках бурякорадгоспу утримують і тварин: вісімсот п'ятдесят голів дійної худоби. Середній надій на корову за 9 місяців - 4300 кг (а незабаром буде подолано рубіж і в 5 тис. кг/корову). Нині щодня господарство здає 10 т молока, влітку - 14 т. Усе молоко охолоджується. Вже незабаром введуть в дію молокопроводи.
Люди працюють на фермах не один рік. Умови праці та оплати їх цілком влаштовують.

Ірина Полякова, доярка:
- Працюю на фермі вже 12-й рік. Нині доглядаю 37 корів. Надоюю чимало, умови праці мене влаштовують, а в кінці року за результатами роботи - ще й премію нараховують.
Проблем із кадрами на підприємстві немає. Не тікають люди із села, а навпаки - залишаються і хочуть працювати. Адже тут, на фермі, так само, як і в інших підрозділах господарства, людей влаштовують не лише пристойні заробітки, а й стабільність та впевненість у тому, що перші 5 років змін на краще - це тільки початок.

СТОВ "Агрофірма "Дружба" Оржицького району Полтавської області
Марія Маліченко живе в селі Круподеринці Оржицького району Полтавської області. Тут і вона усіх знає, і її теж. Жінка була депутатом сільської та районної рад. Вона вже 45 років працює на фермі дояркою. Тримає і своє господарство. А тому в рахунок орендної плати за землю зазвичай бере різне збіжжя: і пшеницю, і насіння соняшнику. Кому що потрібно - все отримують.

Григорія Антоновича Безрука, педагога за освітою і тодішнього директора школи, керівником місцевого господарства люди обрали ще у 1985 році. З того часу багато змін відбулося, незмінним у Круподеринцях залишається головне: збереження і розвиток усіх напрямів сільського життя - і економіки, й соціальної сфери - як єдиного цілого.

Григорій Безрук, директор СТОВ "Агрофірма "Дружба":
- Ми об'єднали всі зусилля, працюємо спільно із керівниками соціальної сфери, керівниками і спеціалістами господарства. Там, де нема соціальної сфери, там практично нема села, там нема й господарства. Я не уявляю собі життя без соціальної сфери. Соціальна сфера в селі - це все.
Шкільній їдальні агрофірма допомагає не тільки продуктами, а й виплачує заробітну плату одному кухареві. Крім того, ремонти приміщення теж здійснюють за рахунок господарства.

Микола Бутенко, директор Круподеринської загальноосвітньої школи:
- Агрофірма ніколи не розглядала школу як щось другорядне. Школа - структурний підрозділ агрофірми. Наші діти, завдяки спонсорській підтримці агрофірми, багато подорожують.
Таке саме хазяйське ставлення і до сільського Будинку ветеранів, сільської лікарні.
Щопонеділка Григорій Антонович проводить нараду із керівниками всіх підрозділів соціальної сфери.
За словами Валерія Житинського, сільського голови села Круподеринці, за 11 років співпраці ніяких гострих питань не виникало, у добрій злагодженій роботі все ладиться. Більше того, як стверджує сам директор агрофірми, у них із сільським головою і влада поділена порівну.

Григорій Безрук, директор СТОВ "Агрофірма "Дружба":
- У нас так заведено: що сказав директор агрофірми, що сказав голова села - це одне й те саме. І я в своїй довірі не помилився. Ми більше 11 років працюємо - і жодного разу ніколи не сперечалися, не сердилися, бо знаємо, що треба задля села, задля людей робити одну справу.
Нині агрофірма завершила комплекс осінніх робіт. Висів озимих провели за 10 днів. Сіяти довелося у суху землю. Зберегти хоч якусь вологу вдалося за рахунок впровадження нових технологій - з цього року тут запроваджують мінімальний обробіток землі.

Юрій Рубан, головний агроном СТОВ "Агрофірма "Дружба":
- Нові технології, мінімальні,  вводимо. Закупили новий агрегат - висівний комплекс: усе робимо за один прохід із мінімальними затратами. Придбаним нещодавно новим висівним комплексом уже засіяли понад 600 га поля.
Агрофірма "Дружба" має в обробітку майже 3 тис. га землі. Вирощують зернові та технічні культури. Цього року ранніх зернових зібрали майже на 500 т більше, ніж минулого. Тож тепер ставку зробили на озиму пшеницю, посіви якої збільшили. Тим більше, що й терміни збирання зернових відчутно (майже вдвічі) скоротилися відтоді, як придбали у компанії "Амако" нового комбайна.

Тваринництво господарства - це понад тисяча голів великої рогатої худоби та тисяча голів свиней. Петро Мельниченко, головний зоотехнік СТОВ "Агрофірма "Дружба", планує наступного року збільшити поголів'я ВРХ на 100 голів.
Завершуючи нинішній сільськогосподарський рік, в агрофірмі частину врожаю продали, частину заклали на зберігання і з людьми розрахувалися за паї. А там уже - хто як захоче: чи до млина, чи в олійню. У Круподеринцях, як і має бути у справжньому господарстві, переробка вирощеного - теж своя. Щоб максимально перестрахуватися від усіляких зовнішніх негараздів.

ТОВ "ПК "Зоря Поділля" Вінницької області Гайсинського району
Олександр Варфолюк тут, на Гайсинському цукровому заводі, працює вже третій сезон, регулює висоту закладання кагатів і безперебійність роботи. Стільки ж працює оператором подавання коренеплодів на переробку і Олег Овчаренко. Зарплата хлопців влаштовує, роботою своєю цілком задоволені.
Схоже, задоволені нею й усі інші працівники цукрового заводу. Для 800 мешканців містечка Гайсин, що на Вінниччині, сезонна робота тут, на підприємстві, - це можливість заробити відносно непогані гроші. А тому й цінують люди свою роботу, тримаються за неї.
Завод працює з вересня. Щодня сюди на переробку надходить 5,5-6 тис. т солодких коренів. З кагатного поля через мийний комплекс в автоматичному режимі щогодини проходить 208 т буряків.
Проведена на підприємстві реконструкція тепер дає змогу щодня виробляти понад 800 т продукції. Тож у цеху пакування цукру жінкам доводиться зашивати до 2 тис. мішків у день. І як результат - завод на сьогодні займає третє місце у державі по виходу цукру із цукрових буряків.
Продовольча компанія "Зоря Поділля" у цьому році із 27 тис. га орендованих земель більш ніж 8,5  тис. засіяла цукровими буряками. Вихід цукру із них - у межах 17%. Такі показники стали можливими лише за дотримання технологічних вимог вирощування культури та оптимальних термінів її висіву.

Анатолій Шульга, директор ТОВ "ПК "Зоря Поділля":
- Урожайність - близько 500 ц/га, і це завдячуючи тому, що навесні змогли організувати висів новими сівалками за 10 діб. Таких сівалок у компанії "Амако", з якою "Зоря Поділля" співпрацює вже три роки, було придбано 18.

Володимир Максименко, головний інженер ТОВ "ПК "Зоря Поділля":
- Також спеціалісти допомагають нам впроваджувати нові технології, поставляють запасні частини в найкоротші строки.
Цієї весни Володимир Огородник якраз працював на новому посівному комплексі, засіваючи за добу 70-75 гектарів:
- Як було раніше? Стара техніка постійно виходила з ладу. В терміни не вкладалися ніяк. А тепер - комфорт, і від цього комфорту залежить якість роботи.
Дотримуючись сівозміни, на полях компанії вирощують зазвичай різні культури. Зернові, зокрема озима пшениця, у цьому році вродила по 60 ц/га, ячмінь - за 50. Приймаючи у компанію нові господарства, намагалися зберегти й поголів'я худоби - там, де вона ще залишилась. На сьогодні є тисяча корів, від яких отримують по 6,5 тис. кг молока. Поголів'я планують нарощувати. Таким чином тут, на гайсинських землях, розвивають усі напрями господарювання.

СТОВ "Батьківщина" Срібнянського району Чернігівської області
"Важко було, але ми це зробили",  - з такими словами сільський голова села Калюжинці, що у Срібнянському районі Чернігівської області, звернувся до своїх односельців, відкриваючи урочистості з нагоди події, на яку в Калюжинцях чекали 20 років. Газифікувати село тут хотіли давно, та, на жаль, на рівні підготовки документації все й зупинилось. І от у вересні минулого року саме сільський голова Олександр Коваленко підтримав пропозицію голови Срібнянської райдержадміністрації нарешті довести справу до кінця.

Олександр Коваленко, сільський голова села Калюжинці:
- Я на цю пропозицію негайно відгукнувся: знайшов у Чернігові проектантів, домовився з місцевим директором товариства Олегом Миколайовичем Дмитренком, щоб профінансували. Була проблема - два великі яри, куди техніка не могла зайти. Я сам там чотири дні працював. І мешканці села не стояли осторонь, вони з ентузіазмом допомагали, адже бачили, що голова сам бере лопату і копає цю траншею.
Левову частку робіт і витрат взяло на себе товариство. І за рік спільними зусиллями вдалося осилити задумане, тим самим підтвердивши, що немає нічого неможливого, якщо за справу взятися всім разом.
Товариство "Батьківщина" на місцевих землях працює загалом уже вісім років, щороку добавляючи по 2 тис. гектарів.

Володимир Якименко, головний агроном СТОВ "Батьківщина":
- Нам дістаються цілинні землі, бідні на всякі елементи живлення. Тому там необхідно внести міндобрива, слід знищити бур'яни. Тоді з урожаєм буде все нормально.
Нормально - це хоча б так, як нинішнього року, вважають спеціалісти: ранні зернові вродили по 50 ц/га, кукурудза, якою тут засіяно 12 тис. га, - по 100, а на деяких полях - і по 120 ц/га. Сіяли культуру навесні новими сівалками, придбаними у компанії "Амако".

Олександр Копка, інженер СТОВ "Батьківщина":
- Показала себе техніка з найкращого боку, забезпечуючи якість і швидкість, а це - найголовніше навесні.
Якість і швидкість - ці самі критерії залишаються головними і в період збирання врожаю, тож щоб вкластися в оптимальні терміни, до жнив господарники вирішили придбати у своїх партнерів і нового комбайна.

Володимир Чубенко, інженер сервісу СТОВ "Батьківщина":
- Сезон він у нас відпрацював - не було ніяких негативних нюансів із ним що на ранніх зернових, що на кукурудзі. Втрат після нього практично немає. Навіть за великої вологості він вимолочує зерно - на землі нічого не лишається.
До речі, з реалізацією зерна, як стверджує Володимир Якименко, головний агроном СТОВ "Батьківщина", у них проблем немає:
- Працюємо ми з усіма - і зі спиртзаводами, і замовниками з Білорусі, і портами. Продаємо всім. Та найкраща співпраця - з портами. Щоправда, якість має бути найвищою. Та воно того варте - ціна теж найвища.
 

Попередня стаття

Advertisement

Інтерв'ю
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya

1
0