Спецможливості
Архів

“Кра­щий гос­по­дар в Ук­раїні”

07.07.2010
408
“Кра­щий гос­по­дар в Ук­раїні” фото, ілюстрація

Кращий господар - це той, хто за будь-яких умов не зупиняється, не здається, а працює на результат і досягає успіху. Кращий господар - це той керівник, який ніколи не забуває про своїх людей, вчасно виплачує заробітну й орендну плату, дбає про соціальну сферу села. Продовжуємо знайомство з кращими господарями України.

Кращий господар - це той, хто за будь-яких умов не зупиняється, не здається, а працює на результат і досягає успіху. Кращий господар - це той керівник, який ніколи не забуває про своїх людей, вчасно виплачує заробітну й орендну плату, дбає про соціальну сферу села. Продовжуємо знайомство з кращими господарями України.

ФГ "Не­за­лежність",
Лу­гансь­ка об­ласть,
Біло­водсь­кий р-н,
с. Ба­ра­никівка
Ком­плекс вес­ня­но-по­льо­вих ро­біт у фер­мерсь­ко­му гос­по­дарстві "Не­за­леж­ність" Біло­водсь­ко­го рай­о­ну Лу­гансь­кої об­ласті роз­по­ча­ли в кінці бе­рез­ня. З висіван­ням ранніх зер­но­вих упо­ра­ли­ся за два дні. Під­жи­ви­ли й озимі, після чо­го по­ча­ли го­ту­ва­ти по­ля під ку­ку­руд­зу й со­няш­­ник. Во­ло­ди­мир Зе­лек трак­то­ри­с­том пра­цює вже 18 років. Ос­тан­ній рік - за кер­мом но­вень­ко­го "Мас­сей Фер­гюс­о­на".
Во­ло­ди­мир Зе­лек, ме­ханіза­тор:
- Хо­ро­ша техніка. Кон­диціонер. Чис­­то, про­хо­лод­но, ком­фортні умо­ви пра­ці.
Трак­то­ра, так са­мо як і грун­то­об­роб­ну, посівну техніку, гос­по­дар­ст­во прид­ба­ло у фірми "Ама­ко", з якою тісно спів­пра­цює вже три ро­ки.
Сергій Ти­та­рен­ко, го­ло­вний ін­же­нер:
- Що сервісне об­слу­го­ву­ван­ня, що га­рантійне й після­га­рантійне - жод­них про­блем. Будь-яка не­справ­ність - приїздять спеціалісти фірми, усу­ва­ють не­по­лад­ки, при­во­зять зап­ча­с­ти­ни, й пра­цюємо далі.
Технічний парк гос­по­дар­ст­во по­­пов­­нює що­ро­ку, бо на по­над вось­ми ти­ся­чах орен­до­ва­них гек­тарів за­сто­со­ву­ють різні тех­но­логії об­робітку грун­ту. Го­ло­вне, що при цьо­му ли­шається незмінним - ре­зу­ль­тат ро­бо­ти. Ми­ну­ло­го ро­ку, який керівник гос­по­дар­ст­ва на­зи­ває не най­кра­щим за ви­роб­ни­чи­ми по­каз­ни­ка­ми, "Не­за­лежність" ви­ро­с­ти­ла й зібра­ла на круг по 48,5 ц з гек­та­ра зер­но­вих, пше­ниці - по 56 ц. І ці ци­ф­ри вдвічі вищі за се­редні по­каз­ни­ки по об­ласті.
Юрій Пронь­ко, го­ло­ва ФГ "Не­за­лежність":
- На Святі лу­гансь­ко­го ко­ро­ваю з на­го­ди мільйон­но­го вро­жаю на­ше гос­по­дар­ст­во бу­ло виз­на­но "Кра­щим під­приємством ро­ку", а ме­не як керівни­ка - "Кра­щим керівни­ком ро­ку". Та­ка ви­со­ка оцінка - це за­слу­­га, пе­ре­дусім, на­шо­го ко­лек­ти­ву, який своєю са­мо­відда­ною пра­цею за­без­пе­чив ви­сокі ви­роб­ничі по­каз­ни­ки.
Юрій Олек­сан­д­ро­вич, зо­о­технік за освітою, за­сну­вав своє фер­мерсь­ке гос­по­дар­ст­во на по­чат­ку 90-х. Тоді йо­му виділи­ли 50 гек­тарів зем­лі, а вже че­рез кілька років взяв в орен­ду ще 600. А піс­ля ви­хо­ду відо­мо­го ука­зу пре­зи­ден­та про ре­фор­му­ван­ня аг­рар­но­го сек­то­ру еко­номі­ки по­ло­ви­на зем­ле­влас­ників міс­це­во­го КСП імені Калініна відда­ли йо­му в орен­ду свої паї. Те­пер об­роб­ля­ють уже 3300 гек­тарів.
Ніна Гор­ба­нь­о­ва, пай­о­вик:
- Ми йо­му повіри­ли й пер­ши­ми прий­ш­ли. По­да­ли за­яву, і він запевнив, що об­ра­жа­ти­ся не бу­де­мо. Так во­но й є.
Ніна Павлівна 21 рік про­ро­би­ла на фермі, її чо­ловік Іван Лу­кич усе жит­тя - то­ка­рем. За­га­лом ро­ди­на здає в орен­ду фер­мерсь­ко­му гос­по­дар­ст­ву три паї. Роз­ра­хун­ка­ми за­до­во­лені.
По­над 200 зем­ле­влас­ників се­ла Ба­ра­никівка зда­ють свою зем­лю фер­­мер­сь­ко­му гос­по­дар­ст­ву. Лю­ди й досі шко­ду­ють тільки за тим, що тоді, в про­цесі роз­па­ю­ван­ня, Пронь­ко не за­брав в орен­­ду землі й май­но усіх пай­о­виків їхньо­го се­ла.
Олексій Про­цен­ко, пай­о­вик:
- Він тоді по­бо­яв­ся, що не впо­рається з та­ким ве­ли­ким гос­по­дар­ст­вом. А ті, ко­му довіри­ли ту ча­ст­ку, роз­тяг­ли все, про­да­ли, сло­вом, роз­ва­ли­ли й те, що бу­ло. А він усе, що взяв, усе й зберіг: і ро­бочі місця, й корів, і стайні.
Нині в оренді "Не­за­леж­ності" на­за­гал - по­над 8,5 тис. га землі в ше­с­ти до­вко­лишніх се­лах. Ба­ра­никівка - цен­т­раль­на са­ди­ба гос­по­дар­ст­ва.
Олег Дми­т­рен­ко, ба­ра­никівсь­кий сільський го­ло­ва:
- На сьо­годні ФГ "Не­за­леж­ність" - єди­ний наш помічник у ви­рі­шенні со­ціаль­них пи­тань на­шої сільської гро­ма­ди. Ми маємо мож­ли­вість і до­ро­гу підре­мон­ту­ва­ти, й во­догін ут­ри­му­ва­ти, і ре­монт пам'ят­ників здійсни­ти та й інші соціальні пи­тан­ня вирішу­ва­ти.
Два ро­ки то­му на га­зифікацію од­но­го із сіл, у яких пра­цює гос­по­дар­ст­во, бу­ло виділе­но близь­ко 500 тис. грн, на бу­дів­ництво до­ро­ги - близь­ко 400 тис., по­точ­ний ре­монт доріг, сільські лікарні, дит­са­док і шко­ла - на це все гос­по­дар­ст­во постійно виділяє не­малі ко­ш­ти.
Олек­сандр Пля­су­ля, ди­рек­тор ба­­ра­никівської шко­ли:
- Шко­ла завжди відчу­ває до­по­мо­гу ФГ "Не­за­лежність". Навіть перші два комп'юте­ри де­сять років то­му ми прид­ба­ли за ко­ш­ти ФГ "Не­за­лежність".

За­га­лом же 90 меш­канців се­ла Ба­ра­никівка пра­цю­ють у фер­мерсь­ко­му гос­по­дарстві, тру­до­вий ко­лек­тив яко­го налічує 170 осіб. По­ло­ви­на пра­цює в тва­­рин­ництві.
Юрій Пронь­ко, го­ло­ва ФГ "Не­за­лежність":
- Ми свідо­мо роз­ши­рюємо тва­рин­ництво, особ­ли­во дійне ста­до, бо до­б­ре ро­зуміємо, що п'ять корів - це од­не ро­бо­че місце. Ро­бочі міс­ця - це зар­пла­ти на­ших се­лян і, відповідно, роз­ви­ток са­мо­го се­ла.
Хо­ча рос­лин­ництво в кілька ра­зів при­бут­ковіше за тва­рин­ництво.
Але не все мож­на міря­ти грив­нею. Та й не потрібно цьо­го ро­би­ти. Найцін­ніше, що в нас є, - лю­ди й зем­ля.

ДП "Аль­фа-фарм"
Но­во­троїць­ко­го рай­о­ну Херсонсь­кої об­ласті
Ми­ко­ла Ми­ко­лай­о­вич пра­цює на підприємстві "Аль­фа-фарм", що в Но­во­троїцько­му рай­оні Хер­сонсь­кої об­ласті. Йо­му ж здає в орен­ду і свій зе­мель­ний пай.
Ми­ко­ла Рих­лов, пай­о­вик:
- За пай от­ри­муємо по 1200 гри­вень, роз­ра­хо­ву­ють­ся або гро­ши­ма, або про­дукцією. І зар­пла­ту вип­ла­чу­ють вчас­но. Сусідні підприємства пла­тять на­ба­га­то мен­ше, ніж на­ше.
На зем­лях се­ла Олек­сандрівка під­приємство "Аль­фа-фарм" по­ча­ло пра­цю­ва­ти п'ять років то­му. Тож місцеві жи­телі ще до­б­ре пам'ята­ють, у яко­му жалюгідному стані бу­ли їхні по­ля і як стрімко по­ча­ла зміню­ва­ти­ся си­ту­ація на кра­ще з при­хо­дом но­вих орен­дарів.
Віктор Шуль­га, олек­сандрів­сь­кий сільський го­ло­ва:
- З'яви­ла­ся кон­ку­рен­то­с­про­мож­на ор­ганізація, яка підня­ла й рі­вень оренд­ної пла­ти для на­се­лен­ня, й нові тех­но­логії за­про­ва­ди­ла у ви­роб­ництві сіль­госп­про­дукції.
 Сільгосппідприємство пер­шим у рай­оні по­ча­ло вип­ла­чу­ва­ти оренд­ну пла­ту на рівні 3% вар­тості паю, що, зви­чай­но ж, по­ра­ду­ва­ло орен­до­­давців. Ни­ні по­над ти­ся­чу зем­ле­влас­ників кіль­кох сільських рад зда­ють свою зем­лю в орен­ду "Аль­фа-фарм", яка за рік за­га­лом вип­ла­чує по­над 3 млн грн оренд­ної пла­ти. Крім спла­ти по­датків до місце­вих бю­д­жетів, гос­по­дар­ст­во до­по­ма­гає ут­ри­му­ва­ти сільську соціаль­ну сфе­ру: здійснює по­точні ре­мон­ти ам­бу­ла­торій і дит­садків, віднов­лен­ня теп­ло­по­с­та­чан­ня й навіть підтри­мує сільську фут­боль­ну ко­ман­ду і про­сто ок­ре­мих лю­дей, які по­тре­бу­ють до­по­мо­ги. В об­робітку "Аль­фа-фарм" 8 тис. га землі. Ос­нов­ний ак­цент гос­по­дар­ст­во ро­бить на рос­лин­ництво, яке тут, у зоні ри­зи­ко­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва Півдня, без зро­шен­ня не мо­же бу­ти при­бут­ко­вим. Тож на по­ло­вині полів уже відно­ви­ли по­ливні си­с­те­ми, вклав­ши в ре­монт чи­малі ко­ш­ти. Дру­гий на­прям - оп­ти­маль­на тех­но­логія об­робітку грун­ту. Пе­ре­ва­гу нада­ли ну­ль­о­во­му об­робітку як най­більш прий­нят­но­му в умо­вах по­су­хи й ча­с­тих вітрів. Но­ва тех­но­логія пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­с­тан­ня відповідної техніки.
Олек­сандр Маль­цев, ди­рек­тор ДП"Аль­фа-фарм":
- На­при­клад, гли­бо­ке роз­пу­шен­ня. Для цьо­го потрібні по­тужні трак­то­ри - від 300- до 500-силь­них, які мо­жуть на ве­ли­ких пло­щах якісно ви­ко­ну­ва­ти ро­бо­ти.
На та­ко­му трак­торі "Бю­лер Вер­са­тайл 535" Олек­сандр За­по­розь­кий пра­цює вже рік. Ка­же, що після МТЗ пе­ре­учу­вав­ся не­дов­го. Най­важ­чим бу­ло звик­ну­ти до га­ба­ритів ма­ши­ни.
Олек­сандр За­по­розь­кий, ме­ханіза­тор:
- Техніка для лю­дей зроб­ле­на. Порівня­но з на­шою ста­рою техні­кою, ця простіша, не так сто­млюєш­ся.
Олексій Сли­шик раніше теж пра­цю­вав на трак­торі, те­пер пе­ресів на са­мо­хідний об­при­с­ку­вач. Ніяких склад­нощів не відчув.
Олексій Сли­шик, ме­ханіза­тор:
- Інфор­мація про об­при­с­ку­вач ви­во­дить­ся на монітор. Ви­с­тав­ля­ють­ся ку­бо­ме­т­ри во­ди, тут - гек­та­ри. Вся інфор­мація - на цьо­му при­ладі. Уп­равління са­мим оп­ри­с­ку­ва­чем - ось джой­стик. Все під ру­кою.
Ці ма­ши­ни підприємство прид­ба­ло че­рез ком­панію "Ама­ко", з якою тісно співпра­цює вже по­над два ро­ки.
Олек­сандр Маль­цев, ди­рек­тор ДП"Аль­фа-фарм":
- На­ша ос­нов­на умо­ва по­ля­га­ла в то­му, щоб техніка пра­цю­ва­ла на­дійно, дов­го й об­роб­ля­ла ба­га­то площ. По-дру­ге, во­на має бу­ти еко­ном­ною і зруч­ною для опе­ра­то­ра.
Нові підхо­ди у ви­борі тех­но­логій і техніки за­без­пе­чи­ли ефек­тивніше ви­ко­ри­с­тан­ня ча­су й землі, що від­ра­зу по­зна­чи­ло­ся й на ре­зуль­та­тах ро­бо­ти: торік підприємство ви­ро­с­ти­ло на зро­шенні по 33 ц/га сої, ку­ку­руд­зи - близь­ко 100, пше­ниці - май­же 40 ц/га. Зар­пла­та ме­ханіза­торів ся­гає до 10 ти­сяч гри­вень. Так що є сенс пра­цю­ва­ти якісно і вправ­но.

Аг­рофірма "Дзво­ни"
Львівської об­ласті
Ган­на Павлівна Со­ро­ка пра­цює вчи­тель­кою в школі се­ла Ве­ли­ка Ві­ль­ша­ни­ця. Має й зе­мель­ний пай, здає йо­го в орен­ду місцевій аг­ро­фірмі "Дзво­ни".
Ган­на Со­ро­ка, вчи­тель­ка се­ред­ньої шко­ли с. Ве­ли­ка Вільша­ни­ця:
- Зіновій Дми­т­ро­вич пер­шим у райо­ні по­чав вип­ла­чу­ва­ти за паї 3%. Вип­ла­чує гро­ши­ма і вчас­но. До 1 жовт­ня. Не пізніше. Лю­ди всі за­до­во­лені. Всім при­єм­но від то­го, що й зем­ля в ко­ри­с­ту­ванні і її влас­ни­кам ко­ристь від неї є.
Землі Зо­ло­чів­сько­го, і особ­ли­во Пе­­ре­­ми­ш­­лянсь­ко­го рай­онів Львів­сь­кої об­­ласті, - напівгірські, тож зай­ма­ти­ся тут зем­ле­роб­ст­вом не про­сто. Але й такі по­ля потрібно засіва­ти. Во­ни не по­винні за­ро­ста­ти бур'яна­ми, пе­ре­ко­на­ний Зі­новій Мак­си­ми­шин, го­ло­ва аг­рофірми "Дзво­ни". Са­ме бур'яни та руїни до­ве­ло­ся най­пер­ше до­ла­ти Зіновію Дми­т­ро­ви­чу по­над 10 років то­му, ко­ли за­сну­вав своє гос­по­дар­ст­во. Пра­цю­ва­ти по­чи­нав на полі в шіст­де­сят п'ять гек­тарів. Нині аг­рофір­ма має в об­робітку 3 тис. 200 га угідь і є од­ним із кра­щих сільгосп­під­приємств не ли­ше в рай­о­нах, де пра­цює, а й в об­ласті.
Олег Лоік, на­чаль­ник уп­равління аг­ро­про­мис­ло­во­го роз­вит­ку Пе­ре­ми­ш­лянсь­кої рай­дер­жадміністрації:
- Все, що тут є, - це фак­тич­но за­вдя­ки ста­ран­ням керівни­ка і ко­лек­ти­ву. Найбільший плат­ник по­датків у бю­д­жет рай­о­ну. Щорічно від них над­хо­дить близь­ко 6 млн гри­вень.
Усі ці ро­ки гос­по­дар­ст­во завжди під­три­му­ва­ло і соціаль­ний роз­ви­ток сіл, в яких пра­цює. Ос­новні куль­ту­ри, що їх ви­­ро­­щує аг­рофірма, - ози­ма пше­ни­ця, соя, цу­к­­рові бу­ря­ки, для пи­во­варів - яч­мінь. Усі куль­ту­ри - рен­та­бельні. Так, то­рік ози­мі пше­ни­ця і ячмінь вро­ди­ли під 70 ц/га, 95% зер­на пше­ниці - дру­го­го кла­су. Пла­ни на цей рік ще амбіт­ніші: здо­ла­ти рубіж у 70 ц/га й підви­щи­ти якість зер­на.
Зіновій Мак­си­ми­шин, го­ло­ва аг­рофірми "Дзво­ни":
- Зо­к­ре­ма, по Зо­лочівсько­му рай­о­ну, де землі рівнинні, а от­же, і якісніші, сподіваємо­ся ви­ро­с­ти­ти всю пше­ни­цю пер­шо­го кла­су. Та­ке ми ста­ви­мо собі за­вдан­ня.
До­сяг­ти ре­зуль­та­ту без уп­ро­ва­д­жен­ня новітніх тех­но­логій, зви­чай­но, не­мож­ли­во.
Ви­ко­ри­с­тан­ня до­б­рив і за­хист посі­вів - обов'яз­кові тех­но­логічні опе­рації на цих по­лях. У най­б­лижчі два ро­ки хо­че­мо мак­си­маль­но оно­ви­ти технічний парк гос­по­дар­ст­ва.
Аг­рофірма має вже власні зер­но­с­хо­ви­ща, що знач­но зде­шев­лює зберіган­ня зер­на. Щоб і далі бу­ду­ва­ти, ку­пу­ва­ти но­ву техніку, роз­ви­ва­ти­ся, Зіновію Дми­т­ро­ви­чу потрібні кре­ди­ти. І підтрим­ка дер­жа­ви в цій справі.
Зіновій Мак­си­ми­шин, го­ло­ва аг­рофірми "Дзво­ни":
- Нам потрібні де­шеві кре­ди­ти. Де­шеві кре­дитні ре­сур­си мож­ливі ли­ше тоді, ко­ли дер­жа­ва до­лу­чить­ся до ком­пен­сації кре­дит­них відсотків та за по­зи­ки.

ДП "ДГ " Ас­канійське" Но­вокахов­сь­ко­го рай­о­ну Херсонсь­кої об­ласті
Ва­силь Зо­ре­нець уже дев'ять років пра­цює в дослідно­му гос­по­дарстві "Ас­канійське", що на Хер­сон­­щині.
Ва­силь Зо­ре­нець, ме­ханіза­тор:
- Де я раніше жив, там не бу­ло ні ро­бо­ти, ні умов ніяких. Нічо­го не бу­ло. Тут до­б­ре.
Ва­си­лю Сте­па­но­ви­чу по­до­ба­ють­ся і умо­ви праці, і став­лен­ня керів­ництва гос­по­дар­ст­ва, й за­робітки. Ми по­бу­ва­ли в "Ас­канійсько­му", ко­ли вес­ня­на посівна бу­ла в роз­палі: вже про­ве­ли піджив­лен­ня ози­мих, об­ро­би­ли їх за­со­ба­ми за­хи­с­ту і як­раз сіяли со­няш­ник.
Люд­ми­ла Во­ро­нюк, аг­ро­ном ме­ха­нізо­ва­ної лан­ки:
- Завжди сподіваємо­ся, що бу­де кра­щий рік. У 2009 році зібра­ли по 60 ц/га пше­ниці. Цьо­го ро­ку, як­що не на­шко­дить по­су­ха, очікуємо, що бу­де ще більше.
По­су­ха для "Ас­канійсько­го" - яви­ще звич­не. А цьо­го ро­ку ще й зи­ма ви­да­ла­ся як ніко­ли. Та­ких мо­розів і сніго­падів тут дав­но не бу­ло. Але ж са­ме за­вдя­ки сніго­во­му по­кри­ву на по­лях посіви ози­мих збе­рег­ли­ся на 90%. На більш ніж 7 тис. га дер­жав­них зе­мель та 2 тис. га орен­до­ва­них дослідне гос­по­дар­ст­во Національ­ної ака­демії аг­рар­них на­ук ви­ро­щує різні куль­ту­ри. По­над 5,5 тис. га - на зро­шенні.
До речі, до ви­бо­ру тех­но­логії об­­робітку грун­ту місцеві спеціалісти під­хо­дять ви­ва­же­но. На­­при­клад, но-тіл-си­с­те­му не вва­жа­ють єди­но прий­нят­ною, в умо­вах зро­шен­ня відда­ють пе­ре­ва­гу гли­бо­ко­му роз­пу­шен­ню полів. Уро­жай­ність сільгосп­куль­тур на 1 га зро­шен­ня дорівнює 2 га на бо­гарі. То­му тут вкла­да­ють чи­малі ко­ш­ти в ре­с­та­в­рацію ста­рих та будівництво но­вих зро­шу­валь­них си­с­тем.
Віра Най­дь­о­но­ва, ди­рек­тор дос­лід­но­го гос­по­дар­ст­ва НА­АНУ "Ас­ка­ній­ське":
Торік ми за­пла­ти­ли 4 млн 400 тис. за по­да­вання во­ди й еле­к­т­ро­е­нергії. Від­шко­ду­ван­ня от­ри­ма­ли всьо­го 327 тис. гри­вень.
А за­га­лом же за ми­ну­лий рік "Ас­ка­нійсько­му" дер­жа­ва за­бор­гу­ва­ла по­над 6 млн гри­вень. Ос­новні бор­ги - по зро­шен­ню, роз­ви­ва­ти яке без дер­жав­ної під­трим­ки надзвичайно важ­ко.
Я ду­же вірю на­шо­му віце-прем'єру по се­лу Сла­уті. Це - та­ла­но­ви­та лю­ди­на, яка вболіває, знає про­бле­ми се­ла. Вірю, що він зро­бить усе для то­го, щоб пра­цю­ва­ли плем­за­во­ди, ве­ли­ке то­вар­не ви­роб­ницт­во і якість про­дуктів бу­ла хо­ро­ша.
В "Ас­канійсько­му" племінним тва­рин­ництвом зай­ма­ють­ся на трьох плем­за­во­дах. Це по­над 1,5 тис. голів півден­ної чор­но-ря­бої по­ро­ди корів, з яких 570 голів - дійне ста­до.
Олек­сандр Ду­бинсь­кий, го­ло­вний зо­о­технік дослідно­го гос­по­дар­ст­ва НА­АНУ "Ас­канійське":
- В гос­по­дарстві є плем­за­вод м'яс­ної ху­до­би: півден­но-м'яс­на (690 голів), се­ред­нь­о­до­бові при­ро­с­ти - 1200 грн. Є плем­за­вод з вівчар­ст­ва ас­канійської тон­ко­рун­ної вівці, 3600 голів. Пер­спек­ти­ва роз­вит­ку - за тва­рин­ництвом. Ба­га­то лю­­дей вже зро­зуміли, що цим тре­ба зай­ма­ти­ся, але ве­с­ти тва­рин­ництво тре­ба на про­фесійно­му рівні, щоб во­но бу­ло еко­номічно об­грун­то­ва­ним і вигід­ним.
За­га­лом, в усіх підрозділах гос­по­дар­ст­ва пра­цює 450 осіб. Се­ред­ня зар­пла­та - по­над 2 тис. грн, у до­я­рок і ме­ханіза­торів - ви­ща. Юрій Ло­па­та, на­при­клад, в "Ас­канійсько­му" пра­цює вже по­над 15 років. Він - ме­ханіза­тор.
Юрій Ло­па­та, ме­ханіза­тор:
- На ком­байні за місяць за­роб­­ляю до 4 тис. грн. До­вко­ла стільки гос­по­дарств роз­ва­ли­ло­ся, а на­ше міцно три­мається, ми віри­мо, що труд­нощі пе­ре­бо­ре­мо. І все це за­вдя­ки на­шо­му ди­рек­то­ру. Во­на ста­рається. Са­ма пра­цює, і ми біля неї.
Син Юрія, як і ре­ш­та 150 діток їх­ньо­го се­ла, після уроків зай­мається  ху­дожньою са­модіяль­ністю, відвідує тан­цю­валь­ний гур­ток, а ще грає в фут­бол і теніс. Є в селі й на­род­ний хор пісні - кра­щий у рай­оні.
Віра Най­дь­о­но­ва, ди­рек­тор дос­лід­но­го гос­по­дар­ст­ва НА­АНУ "Ас­ка­ній­ське":
- Ми до­по­ма­гаємо всій нашій со­ціальній сфері. Сьо­годні тільки на ре­с­та­в­рацію Бу­дин­ку куль­ту­ри тре­ба 300 тис. грн, в школі вікна за­міни­ти - ще 220 тис. До­по­ма­гаємо об­ла­сним лікар­ням. Це - по­над мі­льйон гри­вень.
І по­датків за ми­ну­лий рік "Ас­ка­ній­ське" спла­ти­ло 8,5 млн грн. При­клад ро­бо­ти дослідно­го гос­по­дар­ст­ва є пе­ре­­кон­ли­вим підтвер­д­жен­ням то­го, що, не­за­леж­но від фор­ми влас­ності, ефек­тив­ність ро­бо­ти сільгосп­під­приємства за­ле­жить, пе­редусім, від йо­го керівни­ка, пра­виль­ної ор­га­нізації ро­бо­чо­го про­це­су та са­мо­відда­но­го тру­до­во­го ко­лек­ти­ву.

Advertisement

Інтерв'ю
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із

1
0