Кормовi сiвозмiни — основа iнтенсифiкацiї кормовиробництва

Кормовi сiвозмiни — основа iнтенсифiкацiї кормовиробництва

Багатокомпонентнi сумiшки з трьох-чотирьох видiв забезпечать достатнiй вмiст перетравного протеїну амiнокислот, вуглеводiв, вiтамiнiв та мiнеральних речовин у зеленiй масi промiжних посiвiв.

Вирощування окремих видiв чи навiть парних сумiшок далеко не завжди дає бажанi результати щодо виходу зеленої маси i, особливо, якостi корму. Багатокомпонентнi сумiшки з трьох-чотирьох видiв забезпечать достатнiй вмiст перетравного протеїну амiнокислот, вуглеводiв, вiтамiнiв та мiнеральних речовин у зеленiй масi промiжних посiвiв. До складу травосумiшки промiжних посiвiв обов’язково включають злаковi, бобовi та капустянi (хрестоцвiтi) види. Використання багатокомпонентних сумiшок, до складу яких входять злаковi, бобовi та капустянi види, дають змогу збiльшити вихiд кормових одиниць на 25—30% i перетравного протеїну — на 30—40% порiвняно з виходом їх з одновидових посiвiв i бобово-злакових травосумiшок. Введення в сумiшки капустяних культур дає можливiсть значно (на 20—30%) зменшити норму висiву i затрати. Доведено, що капустянi види в сумiшках довше, порiвняно з бобово-злаковими посiвами, зберiгають високу поживнiсть i вмiст протеїну. Якiсть зеленої маси для тварин є оптимальною, якщо вона в перерахунку на суху масу мiстить: протеїну — 15—16, клiтковини — 23—24, фосфору — 0,5—0,6, кальцiю — 0,7—0,8 i калiю — 2—2,5% за цукрово-протеїнового спiввiдношення 1:1—1,5. Встановлено, що саме корми промiжних посiвiв мiстять оптимальну кiлькiсть речовин i найбiльше вiдповiдають зоотехнiчним нормам годiвлi тварин.
У рiзних природно-економiчних умовах окремих зон України кормовi сiвозмiни мають певнi вiдмiнності щодо набору культур, сумiшок та їх розмiщення у сiвозмiнах. Приклади високопродуктивних кормових сiвозмiн для рiзних зон наведено в схемах 1, 2, 3.
Зона Полiсся
Зона Полiсся займає пiвнiчну та пiвнiчно-захiдну частини територiї України. Природнi кормовi угiддя становлять 2,3 млн га, або близько 45% усiх сiльськогосподарських угiдь. Полiсся характеризується строкатiстю грунтового покриву. Умови для вирощування кормових культур у цiй зонi складнiшi, нiж у зонi Лiсостепу. Грунти бiднi за вмiстом гумусу (0,8—1,5%) i рухомими формами фосфору та калiю. Одержання високих урожаїв кормових культур можливе за умови впровадження сiвозмiн зi значним насиченням багаторiчними та однорiчними бобово-злаковими травосумiшками з метою полiпшення родючостi грунтiв. Основу кормової бази мають становити зернофуражнi, соковитi та силоснi культури. Hайурожайнiшими зернофуражними культурами у цiй зонi є: ячмiнь, овес, озиме жито, пшениця, тритикале, раннi гiбриди кукурудзи, горох та люпин. Високi врожаї у Полiссi забезпечують багаторiчнi бобово-злаковi травосумiшки, до складу яких входять: конюшина червона, конюшина рожева, лядвенець рогатий, на пiвднi зони — люцерна, канарник очеретяний, стоколос безостий, костриця лучна, лисохвiст лучний, пажитниця (райграс) багаторiчна. З однорiчних кормових культур, призначених на зелений корм, найпоширенiшими є: люпин, серадела, вика озима та яра, горох, кукурудза, соняшник, овес.
Для спецiалiзованих господарств скотарсько-молочного напряму рекомендують сiвозмiни з великим набором кормових (40—60%), зернових та iнших (30—40%) культур. У господарствах, що спецiалiзуються на вирощуваннi свиней та птицi, сiвозмiни мають бути насиченi зерновими культурами до 55—60%, а решта — травами, картоплею та кормовими коренеплодами.
Зона Лісостепу
У Лiсостепу природних кормових угiдь мало, а розоранiсть земель становить 80—82%, з них одержують 85—90% кормiв. Умови Лiсостепу є найсприятливiшими для вирощування високих урожаїв усiх сiльськогосподарських культур. Це — зона високих урожаїв зернофуражних, силосних культур, пiсляукiсних i пiсляжнивних кормових культур, багаторiчних та однорiчних трав. Тут застосовують кормовi сiвозмiни з дво- i трирiчним використанням багаторiчних трав пiд кормовi культури на зелену масу та iншi види кормiв, а також коренеплодiв i зернофуражних культур.
Hайвищу врожайнiсть зеленої маси в зонi Лiсостепу забезпечують сумiшки, до складу яких входять кукурудза, суданська трава, райграс багатоукiсний, соняшник, озима та яра вика, горох, кормовi боби, соя. Hайпродуктивнiшими багаторiчними бобово-злаковими травосумiшками вважають такi, що складаються з трьох-чотирьох компонентiв, найбiльш поширеними з яких у цiй зонi є люцерна, конюшина червона, еспарцет, лядвенець рогатий, костриця лучна, стоколос безостий, канарник очеретяний, грястиця збiрна, райграс (пажитниця) пасовищний, тонконiг лучний.
Кормовi сiвозмiни для господарств молочно-м’ясного напряму доцiльно на 35—50% насичувати кормовими культурами, а на 40—50 — зерновими. У схемi передбачено посiви озимої пшеницi (10—15%) як високоврожайної культури i цукрових бурякiв, якi з побiчної продукцiї дають значну кiлькiсть кормiв. Господарства, що спецiалiзуються на вирощуваннi свиней та птицi, потребують насичення сiвозмiн зернофуражними культурами до 70—80%.

П. Ковбасюк,
канд. с.-г. наук,
доцент кафедри кормовиробництва та с.-г. мелiорацiї HАУ