Спецможливості
Статті

Конярство України: живе чи виживає?

30.05.2011
1976
Конярство України:  живе чи виживає? фото, ілюстрація

Не секрет, що українському тваринництву останнім часом живеться сутужно. І якщо у молочному скотарстві та свинарстві ситуація доволі ясна, то галузь конярства залишається забутою, щоб не сказати занедбаною.

Не секрет, що українському тваринництву останнім часом живеться сутужно. І якщо у молочному скотарстві та свинарстві ситуація доволі ясна, то галузь конярства залишається забутою, щоб не сказати занедбаною.

Коні супроводжували людей ще з прадавніх часів. Вони були не тільки добрими помічниками на сільськогосподарських роботах, а й брали участь у військових баталіях та спортивних змаганнях. Деякі народи у буквальному значенні "виросли" на молоці кобилиць. Культ коня простежується у багатьох релігіях світу. І це не дивно: без цієї тварини уявити сучасне людство неможливо. "Тварина, що зробила переворот у житті людей. Кінь залишався основним транспортом і робочою силою до кінця XVIII - початку XIX століть", - так написано про коней в електронній енциклопедії "Вікіпедія".
У якому стані перебуває нині вітчизняне конярство?
Ще півстоліття тому процес сільськогосподарського виробництва неможливо було уявити без коней - вони виконували найтяжчу роботу. Тож у кожному колгоспі налічувалося по декілька десятків голів конематок. Та існувало чимало і спеціалізованих конезаводів. Розведення та утримання коней спортивних порід - особлива філософія. Галузь, яка за правильного менеджменту та сприятливих умов може принести величезний прибуток, останнім часом зовсім занепала.
Останніми роками структура ведення галузі за її основними напрямами зазнала різких змін. Спостерігається значне скорочення чисельності племінних, спортивних та робочих коней. За чисельністю поголів'я абсолютну більшість (90%) становлять коні робочо-користувального напряму, 6% - племінного, 3,8% - спортивного і лише 0,2% - продуктивного. В племінних господарствах й надалі відчувається гостра потреба висококласних жеребців-плідників. Практично 90% вирощеного молодняку в племрепродукторах не проходять випробування на іподромах та не реєструються в Державній книзі племінних коней. Усе це призводить до того, що втрачаються цінні генотипи порід, знижуються працездатність тварин та рівень встановлення рекордів порівняно з європейськими і світовими стандартами. В умовах недостатнього фінансування припинили своє існування багато кінноспортивних шкіл і секцій.
Як нині живеться господарствам, які утримують коней? Наразі рентабельною цю галузь назвати ніяк не можна. Однак ще залишилися підприємства, які поряд із популярними напрямами тваринництва займаються і конярством. Більше для душі, ніж для отримання прибутку. Тож за рахунок чого вони виживають? Статистичних даних про сучасний стан конярства в Україні дуже мало. Відомо, що на сьогодні в Україні налічується  443,4 тис. голів коней, з яких 5776 голів племінних. З 2003 по 2010 роки поголів'я зменшилося у півтора рази (з 683 тис. голів до 443,3 тис. голів). Вітчизняне конярство представлено такими напрямами: племінний, робочо-користувальний та спортивний. Найпоширеніші породи: чистокровна верхова, українська верхова, російська рисиста, орловська рисиста, російська ваговозна, торійська, новоолександрівська ваговозна. Загалом, на території України розводять 13 порід коней, випробуванням коней займаються п'ять іподромів та 14 трендепо. Розведенням племінних коней займаються 24 кінних заводи, 84 племінних репродуктори, 4 заводські конюшні.
Одним із таких є племінне господарство - ВАТ "Павлівське" у складі ПСП "Комишанське" Охтирського району Сумської області, яке на сьогодні являє собою високоорганізоване багатогалузеве господарство.

Звернемося
до узагальненої інформації
Діяльність підприємства представлена класичними напрямами сільськогосподарського виробництва: "Комишанське" є насінгоспом із виробництва репродуктивного насіння озимих, ярих культур, має племінні репродуктори великої рогатої худоби української червоно-рябої та лебединської порід і, поряд із цим, займається розведенням коней орловської та російської рисистих порід. Культури, які вирощують у господарстві згідно з паспортом-патентом на право виробництва та реалізацію насіння і садивного матеріалу, - горох, гречка, ячмінь. Навесні 2010 року господарство розпочало закладання саду, було висаджено плодові дерева на 12 гектарах.
ПСП "Комишанське" має високі показники розвитку в рослинницькій і тваринницькій галузях. Усі підрозділи і галузі прибуткові. Крім того, господарство займається кормовиробництвом, площа кормових угідь - 918 га. У структурі посівних площ зернові культури становлять 61%. Для заготівлі силосу в господарстві є комбайн і прес-підбирач Jaguar 850. Корми роздають кормороздавачем Verti-Mix та частково вручну. Відтворення стада провадять за рахунок власних ресурсів.
У господарстві утримують 1736 голів великої рогатої худоби, з них корів - 550 голів, середній надій на одну корову за 2010 рік становив 4794 л. Доїння проводять двічі на день за допомогою установки типу "Ялинка" 12 х 12 від Westfalia Surge, яка обслуговує 168 корів. Тварини поділені на групи за рівнем надою. Господарство реалізує кожного дня понад 8 т молока вищого гатунку ВАТ "Хорольський МКК" для виготовлення екологічно чистого дитячого харчування.
Середньорічна чисельність працівників - 440 осіб. Із загальної кількості працюючих у господарстві 57% - громадяни віком від 30 до 50 років. Розподілення працівників за сферами діяльності таке: у рослинництві - 35,4%, у тваринництві - 47,4, у сфері управління - 11,2, у допоміжних галузях задіяно 6,0%. Розмір середньомісячної заробітної плати у 2010 році - 1892,14 гривні.

Розведення коней
спортивних порід
У 2001 році господарство взяло курс на розвиток галузі конярства. Основна частина маточного поголів'я тварин (орловський рисак та декілька маток російського рисака) була взята у сусідньому господарстві, яке на той час розпадалося. У 2004 р. було зареєстровано два племрепродуктори із розведення коней орловської та російської рисистих порід. Наразі поголів'я розширене до 158 голів конематок орловської, російської та французької рисистої порід, утримується декілька тварин рідкісної торійської породи.
Одного жеребця та п'ятьох конематок французького рисака використовують для власного розведення з метою подальшого розширення поголів'я цих тварин, їхньої реєстрації у "студбук" та реєстрації ще одного племрепродуктора. Торійських жеребців використовують для парування робочих кобил.
У 2001 р. для утримання поголів'я коней у стійловий період було збудоване перше нове приміщення конюшні. На сьогодні господарство має вже три таких приміщення, де утримують жеребців-плідників, маточне поголів'я та ремонтний молодняк; складські приміщення; два погреби; сінник; дев'ять загонів для прогулянки коней. У літній період усе поголів'я коней перебуває на випасах із загінною системою випасання потабунно. У зимовий період тварин утримують у приміщеннях, однак кожного дня їх виводять на прогулянку в загони просто неба.
У кращі часи тварини-спортсмени господарства перебували на утриманні на Київському іподромі. Тепер же утримання однієї тварини на іподромі коштує приблизно 800 грн за місяць без урахування кормів. За перемогу в змаганнях тварина отримує атестат та бали. Наприклад, за перше місце у звичайному заїзді тварина отримує 120 балів. Один бал приносить 1 гривню. За місяць тварина може виступити у середньому двічі. Тож арифметика тут дуже проста: звичайним господарствам розводити лише спортивних коней (ще й з утриманням їх на іподромі) не вигідно. Тому і зосереджуються основні сили та ресурси на прибутковіших галузях сільського господарства.
У 2010 році господарство отримало дотації на збереження та утримання генофонду стад коней та імуногенетичну експертизу розміром 84 тис. гривень.

Забезпечення соціальної підтримки населення
Завдяки доволі успішному господарюванню, ПСП "Комишанське" приділяє достатньо уваги розвитку села, соціальній підтримці не тільки власних робітників, а й громадян, що проживають у цій місцевості.
У селі Комиші працює загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дільнична лікарня, сільський Будинок культури, дошкільний навчальний заклад "Сонечко", який розташований у типовому приміщенні, розрахованому на 90 місць. Дошкільний навчальний заклад (ДНЗ) повністю укомплектований кадрами, має земельну ділянку, яку обробляють працівники закладу та батьки. Для харчування вихованців ДНЗ вони вирощують картоплю, різноманітні овочі для споживання свіжими та закладають і засолюють їх на зиму. В садочку здійснюють високоякісне збалансоване харчування. Діти постійно отримують м'ясо, рибу, молоко, різноманітні соки, овочі та фрукти. Майже щороку на базі Комишанського ДНЗ "Сонечко" відбуваються семінари районного, обласного рівнів. Проводять тут і цікаві розважальні заходи, такі як "Свято для мам", "День захисника", "Прощання з дитячим садком", свято Івана Купали.
На благодійні цілі ПСП "Комишанське" щороку виділяє іншим організаціям сільських територіальних громад, району та окремим громадянам коштів, товарів та послуг на суму понад 540 тис. гривень.
Керівник господарства Володимир Зубко провадить багатогранну громадську діяльність. Протягом трьох скликань він є депутатом районної ради, наразі обраний депутатом Сумської обласної ради. Він завжди готовий прийти на допомогу, здійснює конструктивний підхід до розв'язання важливих питань соціального, економічного та культурного розвитку Охтирщини.
У господарстві успішно вирішують соціальні питання. На всіх підрозділах створено належні побутові умови, працює три постійно діючих їдальні.

Чи є шанс відродитися?
Галузь конярства, особливо утримання спортивних коней, у більшості країн світу є привілейованою, елітною, справою. Її стан є одним із показників розвитку країни. Тому нам не доводиться дивуватися стану вітчизняного конярства. Поки держава не забезпечить умови для стабільного розвитку тваринництва в цілому, господарства продовжуватимуть виживати, а не розвиватися. І хизуватися великими досягненнями у розведенні коней ми ще довго не зможемо. Однак доки існують господарства, які можуть та хочуть займатися улюбленою справою попри побоювання, чи принесе вона прибуток, чи ні, залишається надія, що завдяки їм збережеться генофонд цінних тварин. Можливо, у подальшому це і буде відправною точкою для відродження галузі конярства в Україні.

Анна Назаренко
a.nazarenko@univest-media.com

Інтерв'ю
У серпні одна з провідних світових агрохімічних і селекційних компаній Corteva Agrisciences провела масштабне опитування підлітків та їхніх батьків у 6 країнах Східної Європи. В ході опитування тих, хто тільки визначається з вибором... Подробнее
Зараз багато говориться про деградацію грунтів. Сайт propozitsiya.com попросив детальніше прояснити суть проблеми і порадити шляхи її вирішення генерального директора Інституту охорони грунтів Ігоря Яцука. І він дав докладне інтерв’ю.   Як... Подробнее

1
0