Спецможливості
Статті

Конституція великої рогатої худоби як міра гармонії будови її тіла

05.06.2008
1952
Конституція великої рогатої худоби як міра гармонії будови її тіла фото, ілюстрація

Поняття конституції тварин виходить із уяви про цілісність організму, про наявність конкретних властивостей, які можуть бути використані для узагальненої його характеристики і водночас дадуть змогу об’єднати окремі особини із схожими якостями в групи. Роль цілісності організму в еволюції і в селекційному процесі безперечна, тому проблема конституції тварини привертає увагу багатьох дослідників.

Поняття конституції тварин виходить із уяви про цілісність організму, про наявність конкретних властивостей, які можуть бути використані для узагальненої його характеристики і водночас дадуть змогу об’єднати окремі особини із схожими якостями в групи. Роль цілісності організму в еволюції і в селекційному процесі безперечна, тому проблема конституції тварини привертає увагу багатьох дослідників. Відмінності в спеціальностях, а отже, і в підходах учених, зайнятих розробкою цієї проблеми, породили розбіжності у трактуванні поняття “конституція тварини”. Нерідко її розуміють як характеристику життєстійкості тварини, стійкості до несприятливих чинників та здатності до акліматизації (М. М. Колесник, 1969). Тісно пов’язана з конституцією тварин їхня природна резистентність (Ф. Ф. Ейснер). За Дюрстом (1936), конституція — це результат адаптації організму, забезпечений рівнем інтенсивності обміну речовин. Конституція — морфологічна основа адаптації та рівноваги між організмом і середовищем (І. П. Шейко та ін., 1998). На нашу думку, конституція тварин має визначатися як стан морфологічної та фізіологічної систем, що свідчить про її індивідуальність та поглиблює останню за іншими ознаками, що характеризують особину. Тип конституції — це оптимальний для внутрішньої та зовнішньої організації тварини підсумок взаємодії генотипу особини і навколишнього середовища, який забезпечує специфічну, своєрідну стійкість функціонування організму як єдиного цілого. Серед численних зоотехнічних класифікацій типів конституції найбільшого поширення в практиці української зоотехнії набула класифікація П.М. Кулешова та М. Ф. Іванова. Згідно з нею тварин візуально поділяють на міцний, щільний, ніжний, грубий і пухкий типи будови зовнішніх форм. Ця класифікація досить умовна, оскільки за її критеріями більшість тварин мають проміжний чи змішаний типи. Зоотехнікам важко візуально визначити за сукупністю ознак тип будови, особливо — “ніжний-щільний”, “ніжний-пухкий”, “грубий-пухкий”. Спеціалісту потрібно формалізувати суб’єктивні ознаки. Інакше кажучи, фахівцям потрібна більш проста, точна та об’єктивна оцінка типів конституції тварин. Нами розроблено метод визначення конституційного типу великої рогатої худоби, в основу якого покладено одне з теоретичних положень точних наук — правило “золотої пропорції” Піфагора (патент на винахід №32788А від 15.02.2001). Ця пропорція, або “золотий переріз”, дає змогу визначити міру гармонії об’єкта, що його вивчають або створюють. Вона являє собою певну межу гармонії природи, є еталоном не лише для багатьох творів мистецтва, а й визначає закономірності розвитку організмів; її присутність відзначають грунтознавці, хіміки, геологи та астрономи; її критерії сприймаються як підгрунтя досконалості й самоорганізації природи. Гармонія інтерпретується як співмірність частин, злиття різних компонентів об’єкта в єдине органічне ціле. Стосовно тваринного світу гармонійно складена особина розглядається як результат синхронної, інтегрованої дії генів, обміну речовин організму, тобто є достатньо підстав для твердження, що конституція тварин різних статей тісно пов’язана з функцією їх органів (Д. Т. Вінничук, 1993). Гармонія будови тіла виступає рівновагою протидій, тобто, зрештою, рівновагою, яка настала в усьому організмі. Отже, ступінь міцності організму встановлюється за рівнем гармонії будови тіла тварини. Правило “золотої пропорції” Піфагора формулюється так: відрізок АС відноситься до більшої його частини АВ так, як більша його частина АВ відноситься до меншої ВС (АС : АВ = АВ : ВС). Це відношення приблизно дорівнює 5/3, точніше 8/5 (1,60), 18/8 (2,25) і т. д. Математичний аналіз показав, що “золота пропорція” є величиною ірраціональною, тобто неспівмірною, її не можна уявити у вигляді відношення двох цілих чисел, вона відповідає простому математичному виразу (1 + 5) : 2. Зовнішній прояв гармонії у тварин тривимірний: висота — ширина — довжина. Тулуб тварин ми розглядали у двох площинах: вертикальній та горизонтальній. Співвідношення частин тулуба враховувалося як всередині площини, так і між площинами. Тому щодо зоотехнічної термінології це правило можна читати так: висота в холці тварини (АС) відноситься до половини косої довжини тулуба (АВ) так, як половина косої довжини тулуба (АВ) відноситься до ширини в клубах (ВС). Використання “золотої пропорції” дає змогу на практиці встановлювати міру зміни співвідношень, значення відхилень від норми суворо збалансованої системи ознак розміру. Такий підхід узагальнює анатомо-фізіологічні особливості організму. Рівень гармонії виступає як інтегральний показник, адже відношення промірів представлено у вигляді пропорції, середні члени якої тотожні. У результаті стає можливим знаходження гармонійного співвідношення статей тварини. У підходах до класифікації типів екстер’єру і конституції вихідною точкою було те, що селекційно-господарською метою розведення великої рогатої худоби є досконалість, яка досягається через оптимальне співвідношення числових характеристик елементів форми і являє суть переваг особини. Встановлення типів конституції великої рогатої худоби з урахуванням гармонійності розвитку будови тіла має у своїй основі міркування про те, що анатомо-метричні показники структури тіла і статей тварини включають міцність, спряженість та характерність. Для визначення міри гармонійності будови тіла великої рогатої худоби запропоновано використовувати три проміри, які поширені в практиці тваринництва і мають різну вікову мінливість показників, що дає змогу помічати характерні особливості будови тіла тварин. У бугаїв беруть такі проміри: 1. Висота в холці, ВХ (відрізок АС) — від вищої точки холки до землі. 2. Коса (навскісна) довжина тулуба, КДТ (відрізок АВ) — палицею, від плечолопаткового зчленування до заднього виступу сідничного бугра (у розрахунках використовується половина значення цього проміру). 3. Ширина грудей, ШГ (відрізок ВС) — у найвищому місці по вертикалі, дотичній до заднього кута лопатки (її хрящу). У корів перші два проміри є ідентичними виміру бугаїв; третій — ширина в клубах, ШК (відрізок ВС) — береться між найдальшими точками клубів. Зміна промірів пояснюється намаганням врахувати відмінності за ознакою “статевий диморфізм”. Висота в холці характеризує вертикальну площину тулуба тварин, а проміри довжини (1/2 КДТ) та ширини (ШК або ШГ) — горизонтальну. Згідно з правилом “золотої пропорції” стан гармонійності будови тіла великої рогатої худоби визначається таким співвідношенням промірів: корів — ВХ : 1/2КДТ = 1/2КДТ : ШК; бугаїв — ВХ : 1/2КДТ = 1/2КДТ : ШГ. Відмінності в кількісних показниках ознаки гармонії представимо у вигляді різниць зі стандартом порівняння. Як стандарт порівнювання використовується числовий вираз “золотого перерізу”, який дорівнює 1,60. Ці різниці, так само як і сума їх, можуть бути і додатніми, і від’ємними. Для характеристики типів конституції передбачається вияв протилежностей, альтернативи, тому останні встановлюються не лише за величиною, а й за знаком алгебраїчної суми відхилень від стандарту гармонії першої та другої пропорцій. Формула визначення типу конституції великої рогатої худоби має такий вигляд: Кк = [(ВХ : 1/2КДТ) — 1,60] + [1/2КДТ : ШК) — 1,60] — для корів; Кб = [(ВХ : 1/2КДТ) — 1,60] + [(1/2КДТ : ШГ) — 1,60] — для бугаїв. З урахуванням знака й величини суми відхилень від стандарту гармонії пропонується три основних типи конституції великої рогатої худоби: 1) проаксіальний — додатнє відхилення від стандарту гармонії; 2) анаксіальний — від’ємне відхилення від стандарту гармонії; 3) аксіальний (осьовий) — нульове значення суми відхилень. Кількість типів конституції визначено встановленим числом граничних співвідношень лінійних параметрів екстер’єру. Ця кількість підтверджується висновком Є. А. Богданова, М. Ф. Іванова, П. М. Кулєшова про три можливі прояви основних взаємозв’язків будови і функції тканин і органів (у цілому). Переважаючий або недостатній розвиток статей тварин є причиною порушення біологічної рівноваги в організмі. У зв’язку з цим аксіальний (осьовий) тип конституції відповідає відомій середній нормі популяції, яка, за словами І. І. Шмальгаузена (1968), у найбільш типових умовах має переваги в боротьбі за існування. Будова тіла як інтеграція елементів форми під впливом лабільності функції стає основою нової фізіологічної системи. Межі мінливості конституційних координат характеризуються альтернативністю орієнтації, відповідають законові симетрії і, отже, визначаються мінімальним чи максимальним відхиленням вправо чи вліво від стандарту гармонійності будови тіла. У зв’язку з цим доцільним є поділ проаксіального й анаксіального типів на більш дрібні одиниці-порядки, кожний з яких виражається однаковою абсолютною величиною і відрізняється орієнтацією, тобто знаками. Діапазон їх вираження такий: Проаксіальний Анаксіальний 1-й порядок +0,0001...+0,0150 -0,0001...-0,0150 2-й порядок +0,0151...+-,1450 +0,0151...-0,1450 3-й порядок +0,1451 і більше -0,1451 і менше Техніку розрахунків для встановлення екстер’єрного і конституційного типу розглянемо на прикладі корови бурої карпатської породи з племінного заводу “Закарпатський”. Стріла 5850, ЗКЗ-4040; висота в холці (ВХ) — 132, ширина в клубах (ШК) — 48, 1/2 косої довжини тулуба (1/2 КДТ) — 80 см. Розрахунки проводять у два етапи. Перший етап — визначення “золотої пропорції”, тобто значень відношень довжина-висота й довжина-ширина. ВХ : 1/2 КДТ = 132 : 80 = 1,65 1/2КДТ : ШМ = 80 : 48 — 1,67 Другий етап — визначення напряму й рівня відхилення від гармонії: (1,65 — 1,60) + (1,67 — 1,60) = (+0,05) + (+0,07) = +0,12. Отримані результати слід читати таким чином: корова Стріла 5850, ЗКЗ-4040 належить до проаксіального типу конституції 2-го порядку. Наше вивчення бурої худоби Сумської та Закарпатської областей показало, що найпоширенішим серед цих тварин є проаксіальний тип конституції. До нього було віднесено понад 60% обстежених тварин. У певних господарствах це співвідношення порушувалося. Так, наприклад, на Півненківському племзаводі питома вага корів проаксіального типу конституції перевищувала 70%. Водночас стадо колективного господарства ім. Леніна за конституційними особливостями тварин поділилося приблизно порівну: 51,9% — проаксіальний та 48,1% — анаксіальний типи. Схожа картина спостерігалася в багатьох господарствах з тваринами бурої карпатської породи. Частота виявлення корів аксіального типу була дуже невелика й становила, залежно від району спостереження, 0,5—1,5%. Тип конституції мав дуже широкий діапазон повторюваності в поколіннях (мати — дочка): коефіцієнт кореляції коливався від -0,99 до +0,99, залежно від типу конституції, рівня селекції та умов вирощування й експлуатації корів. Загалом тип конституції матерів збігся з типом дочок при проаксіальному типі в 63,3 випадку, а при анаксіальному — у 53,6 випадку. Ці факти відображують перекручення справжніх можливостей потомства корів за врахованими ознаками, нестандартністю умов, а також специфікою норми реакції на них, властивою особинам обох конституційних типів. Із загальної мінливості довічного надою, яка виникає під впливом різних чинників, 91,8% зумовлено дією рівня відхилення від стандарту гармонії, тобто відповідності тому чи тому конституційному типові. Такою самою мірою сума відхилень впливає на надій за 1-ю лактацією та дещо більше (92%) — на термін продуктивного використання тварини. Встановлено, що зовнішні умови справляють вплив на формування типу конституції в межах 47,3%. Контрастність типів конституції у тварин лебединської та бурої карпатської порід мала стійкий характер за продуктивними, екстер’єрними та кореляційними показниками (табл.). Наведені дані свідчать про значну перевагу в середньому корів лебединської породи проаксіального типу конституції за тривалістю продуктивного використання та довічним надоєм. Проте в обох породах спостерігається перевага тварин анаксіального типу за шириною грудей, шириною в клубах і косою довжиною тулуба при принциповій рівності за висотою в холці. Отримані коефіцієнти кореляції типу конституції з віком вибуття й довічним надоєм загалом невисокі за значенням, але набагато вищі в групах тварин з додатнім відхиленням від стандарту гармонії. Різна спрямованість кореляції є доказом внутрішніх відмінностей типів, що носять, вочевидь, загальноорганізмовий характер. Разом з тим, можна говорити про незавершеність формування гармонійності будови тіла корів лебединської та бурої карпатської порід, оскільки відзначається тенденція до підвищення величини сумарного відхилення, а також невелика кількість тварин аксіального — власне гармонійного — типу конституції. Й. Сірацький, проф., д-р с.-г. наук, В. Меркушин, канд. с.-г. наук, Є. Федорович, канд. с.-г. наук, Інститут розведення і генетики тварин УААН

Інтерв'ю
Керманичі вітчизняного АПК із високих трибун часто стверджують, як важливо розвивати малі й середні підприємства, сімейні ферми, запроваджувати переробку, та запевняють у всебічній підтримці таких виробників. Чи є підґрунтя в подібних... Подробнее
Компанії «Уніфер» — 20 років! Подія справді знаменна, тому що «Уніфер» — це непересічне явище на українському агроринку. З активною діяльністю компанії пов’язані поява і впровадження в Україні новітніх технологій: перші мікродобрива,... Подробнее

1
0