Спецможливості
Статті

Комплексна механізація виробництва сої

05.06.2008
314
Комплексна механізація виробництва сої фото, ілюстрація
Соя — цінна продовольча, кормова і лікарська рослина. Вона є основою рослинного білка й олії у світі. Серед 17 олійних культур світове лідерство належить соєвій олії — 25,8%. У насінні сої міститься в середньому 40% білка, до 28% жиру і до 7% клітковини. Із сої виготовляють понад 400 дуже цінних продуктів. Собівартість тонни перетравного білка соєвого шроту в 12–16 разів нижча, ніж хлібних злаків.

Посівні площі під соєю у світі — більше 60 млн га (5% орних земель), середня врожайність — 20 ц/га.
Динаміку виробництва сої в Україні за останні 4 роки наведено у таблиці 1.
Як свідчать дані таблиці 1, посівна площа під соєю збільшується, але врожайність перебуває на рівні, нижчому за світовий. У структурі посівних площ в Україні соя займає лише 0,3%, що також значно менше світового рівня.
Під час стажування в Данії у 2003 році доцентом В. Гречкосієм виявлено, що соя там не вирощується, бо умови несприятливі (недостатньо світла і тепла). Вирощене зерно (пшениця, ячмінь) фермери здають на приймальні пункти. Там же вони купують соєво-кукурудзяний шрот із Сполучених Штатів Америки для годівлі тварин. Соя в США охоплює близько 18%, а кукурудза на зерно — 20% посівних площ. Для виробництва кілограма свинини у США згодовують 3 кг соєвого шроту, а в Україні — близько 10 кг обмішки зернових культур.


В Україні є необхідні грунтово-кліматичні умови для вирощування вітчизняних високопродуктивних сортів сої з потенціалом урожайності 3,5–4,5 т/га, які не поступаються сортам зарубіжним.
Розрахунки і передовий досвід свідчать, що вирощувати сою в господарствах доцільно на площі не менше 150–200 га. Це дає можливість впровадити інтенсивну технологію, ефективно застосовувати сучасні комплекси машин (коефіцієнт використання — більше 0,7), а отже, одержувати високі врожаї.
Виробництво сталих урожаїв сої базується на високій культурі землеробства і використанні сучасних комплексів машин за відповідними технологічними лініями: приготування і внесення добрив; основного, передпосівного обробітку грунту та сівби; комплексної боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами; збирання та післязбиральної обробки врожаю.
Найвищі врожаї сої одержують при вирощуванні після зернових колосових культур, кукурудзи на силос, зелений корм, картоплі й однорічних кормових культур. Сама соя як бобова культура залишає в грунті 60–80 кг/га азоту і є добрим попередником для зернових, кормових, технічних і овочевих культур.
На формування центнера насіння витрачається 7,5–10,0 кг азоту, 1,7–2,5 — фосфору і 3,0–4,5 кг калію. Для одержання програмованого врожаю (3 т/га) передбачено внесення відповідних мінеральних добрив (таблиця 2).
У сівозмінах різних грунтово-кліматичних зон під сою застосовують диференційований обробіток грунту. Раціонально поєднують глибокий, звичайний і поверхневий обробіток з використанням полицевих, плоскорізних, дискових, голчастих, комбінованих та інших грунтообробних знарядь. Але зважаючи на значне забур’янення полів, поки що основним є плужний обробіток грунту, який включає лущення стерні чи дискування і оранку, бажано гладеньку, обертовим плугом.
Одна з головних умов одержання високих врожаїв сої полягає в ретельному передпосівному обробітку грунту. Для цього передбачено закриття вологи важкими зубовими боронами та обробіток грунту комбінованим агрегатом типу “Європак”, який забезпечить дрібногрудкувату структуру грунту та сприятливі умови для сівби і росту сої.
За 4–5 тижнів до сівби насіння потруюють Вітаваксом (3 л/т), а у день сівби обробляють препаратом бульбочкових бактерій — соєвим ризоторфіном.
Кращий спосіб сівби сої — широкорядний з міжряддями 45 см. Для високорослих і пізньостиглих сортів рекомендовано міжряддя 70 см. Глибина загортання насіння має становити 2,5–3 см, а за умови недостатньої зволоженості верхнього шару грунту — 3–4 см. За даними Інституту кормів УААН, для умов Лісостепу норма висіву насіння повинна становити: для ранньостиглих сортів — 700–750 тис./га схожих насінин, середньоранньостиглих — 600–650, середньостиглих — 500–550 (орієнтовно — 80–100) кг/га. Для появи дружних сходів сівбу на одному полі необхідно закінчити за один-два дні.
 Механізований догляд за посівами сої містить комплекс заходів із боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами. Для боротьби з бур’янами доцільно поєднати механічні (досходове боронування, рихлення міжрядь) і хімічні способи (обприскування посівів). У таблиці 3, як приклад, наведено кількість і вартість витрачених пестицидів для захисту сої.


За необхідності підсушування рослин проводять десикацію обприскуванням розчином Басти (2 кг/га) у фазі початку побуріння бобів нижнього і середнього ярусів (за 10 днів до початку збирання врожаю). За рахунок цього підвищується продуктивність комбайна на 30–40% і значно зменшуються втрати насіння.
Сою збирають однофазним способом при повному дозріванні насіння (вологість — 14–16%) зернозбиральними комбайнами. Жниварку комбайна переобладнують на низьке зрізування (5–6 см), а молотильно-сепаруючі органи — на відповідні оптимальні режими роботи, які забезпечують мінімальні втрати зерна. Післязбиральну обробку насіння сої доцільно виконувати на зерноочисних сушильних комплексах типу КЗС. Якщо в господарствах вони відсутні, можна використати лінії, укомплектовані з окремих зерноочисних машин і сушарок. Оптимальна вологість зерна для зберігання має становити 12–13%.


Склад комплексів машин для виробництва сої у зоні Лісостепу України, обгрунтований за критеріями мінімуму приведених витрат і затрат робочого часу, наведено в таблиці 4.
Структурний і кількісний склад комплексів машин для вирощування та збирання сої обгрунтовано на кафедрі експлуатації техніки та інженерного менеджменту Національного аграрного університету за розробленою, апробованою і впровадженою у виробництво системою “Комплексне машиновикористання”, якою передбачається розв’язання завдання у єдиному системному взаємозв’язку: технологія — машинно-тракторні агрегати — комплекси машин — машинно-тракторний парк. На кожній операції виробництва сої передбачалось використання до 10 конкуруючих машинних агрегатів.


Розрахунки виконано для таких умов: площа вирощування сої — 150 га; урожайність зерна — 3, соломи — 2,5 т/га (подрібнюється і розкидається по полю); довжина гону поля — 900 м; віддаль перевезень: внутрішньогосподарських — 4 км, за межі господарств — 15 км.
Як видно з даних таблиці 4, до складу комплексу машин, обгрунтованого за критерієм затрат робочого часу (праці), входить високопродуктивна, у тому числі іноземна, але дорога техніка, а за критерієм приведених витрат — менш продуктивна вітчизняна, але дешевша.
Економічні показники вирощування та збирання сої вищенаведеними комплексами машин подано в таблиці 5.
Отже, як свідчать дані таблиці 5, комплекс машин, обгрунтований за критерієм мінімуму приведених затрат, дає можливість на 32% зменшити собівартість зерна, а за критерієм мінімуму затрат робочого часу — зменшити на 40% затрати праці.
В Україні можна створити соєвий пояс (на зразок американського), налагодити насінництво інтенсивних сортів, впровадити комплексну механізацію з метою значного розширення виробництва сої, щоб вийти на світовий рівень у вирішенні проблеми рослинного білка та олії.


І. Мельник,
В. Гречкосій,
В. Марченко,
кандидати техн. наук,
Національний аграрний університет

Advertisement

Інтерв'ю
Валерій Давиденко, народний депутат України
Чутки про відставку Кутового, підтримка кооперативного руху і малих виробників ці та інші актуальні питання propozitsiya.com погодився висвітлити народний депутат України Валерій Давиденко. 
Радник з сільського господарства Посольства Франції в Україні Ніколя Перрен
    Радник Посольства Франції в Україні з питань сільського господарства Ніколя Перрен розповів сайту propozitsiya.com, чому в званні великої аграрної країни нема нічого поганого, чим його батьківщина заслужила це звання і чим зі свого... Подробнее

1
0